Economic sustainability and business practices (ES&BP) / Економічна стійкість та бізнес практики
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/97063
Browse
Search Results
Item Modern digital practices for sustainable development: analysis of world experience(Sumy State University, 2024) Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia MykolaivnaЦифрові технології відіграють критично важливу роль у забезпеченні сталого розвитку, сприяючи економічному зростанню, соціальній рівності та екологічній безпеці. У статті розглянуто сучасні цифрові практики та їх вплив на досягнення Цілей сталого розвитку, а також проаналізовано міжнародний досвід застосування інноваційних технологій у різних сферах суспільства. Дослідження зосереджене на оцінці ролі штучного інтелекту, великих даних, Інтернету речей, блокчейну та фінансових технологій у формуванні сталих економічних моделей і покращенні управління ресурсами. Зокрема, висвітлено вплив цифрових фінансових технологій на розширення доступу до банківських послуг та кредитування для вразливих верств населення, що сприяє економічній інклюзії. Розвиток електронної комерції та цифрових платформ дозволяє малим підприємствам виходити на глобальні ринки, що позитивно позначається на конкурентоспроможності економік. Екологічний аспект цифровізації охоплює розробку "розумних" міст, впровадження IoT-рішень для моніторингу навколишнього середовища та ефективного управління енергетичними ресурсами. Цифрові екологічні платформи сприяють моніторингу забруднення повітря, води та ґрунтів, а також допомагають автоматизувати процеси управління відходами. Використання блокчейну у відстеженні постачальницьких ланцюгів дозволяє забезпечити прозорість бізнес-процесів, що сприяє екологічній відповідальності підприємств. Соціальний аспект цифрової трансформації охоплює покращення доступу до якісної освіти через онлайн-курси, цифрові платформи та адаптивне навчання на основі штучного інтелекту. Такі технології дозволяють персоналізувати навчальний процес, роблячи його ефективнішим і доступним для широкого загалу. Аналіз фінансових інвестицій Європейського Союзу у цифрову трансформацію свідчить про значний рівень фінансування розвитку штучного інтелекту, квантових технологій, хмарних обчислень та цифрової інфраструктури. Водночас у статті розглянуто ключові виклики цифровізації, серед яких зростання цифрової нерівності, питання кібербезпеки, необхідність регулювання штучного інтелекту та проблеми управління електронними відходами. У статті також представлено рекомендації щодо ефективного використання цифрових технологій для сталого розвитку. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегій цифрової трансформації, що сприятимуть збалансованому економічному зростанню, екологічній стійкості та соціальній рівності.Item Assessment of the use of digital banking as a part of banks' credit management system in Ukraine(Sumy State University, 2024) Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Медвідь, А.; Дмитрішин, Дмитро Миколайович; Dmytrishyn, Dmytro MykolaiovychПоширення світового тренду цифровізації призводить до змін у методах банківського обслуговування, зокрема, у питаннях отримання кредитних ресурсів, що пов’язано із підвищенням зручності та безпеки пропонованих продуктів і послуг, розширенням їх асортименту. Крім того, цифровізація призводить до зміни вподобань клієнтів, які прагнуть оптимізувати взаємодію з банком за рахунок використання сучасних цифрових технологій. Одним із таких методів є цифровий банкінг, який представляє собою надання банківських послуг дистанційно за допомогою мережі Інтернет та базується на таких перевагах, як зручність, швидкість, час та географічна доступність у використанні, що й зумовлює актуальність питання впровадження цифрового банкінгу діяльність банків як складову системи кредитного менеджменту. Метою дослідження є здійснення оцінки рівня використання цифрового банкінгу в провідних банках України та поширення його серед населення. У статті охарактеризовано поняття цифрового банкінгу, наведено його особливості у контексті його функціонування в межах системи кредитного менеджменту в банку. Здійснено оцінку рівня використання цифрового банкінгу на основі аналізу таких показників, як кількість читачів офіційних сторінок банків України; рівень відвідуваності сайтів банків; кількість завантажень мобільних додатків; оцінка користувачів мобільних додатків у Google Play та App Store. Для аналізу було обрано п’ятнадцять найбільш популярних банків України. Також було проаналізовано офіційні сайти банків за критеріями, що характеризують зручність користування сайтами та доступність отримання необхідної інформації. На основі розрахунку інтегрального показника використання цифрового банкінгу населенням доведено зростання попиту серед користувачів щодо отримання цифрових банківських послуг. Розрахований інтегральний показник дав підстави стверджувати про високий рівень цифрового банкінгу в Україні та його активне використання українцями.