Economic sustainability and business practices (ES&BP) / Економічна стійкість та бізнес практики
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/97063
Browse
5 results
Search Results
Item Sustainable Development of Industrial Enterprises as an Object of Strategic Management(Sumy State University, 2025) Tarasenko, I.; Olefirenko, K.У статті розкрито особливості імплементації концепції сталого розвитку у практику стратегічного управління підприємствами. Концепція сталого розвитку визначає розвиток все більшої кількості підприємств. Разом з тим процеси реалізації концепції сталого розвитку на практиці є складними та потребують комплексного управління, оскільки в сучасних умовах відбувається й уточнення самої концепції. Управління сталим розвитком потребує використання довгострокового підходу та все частіше вимагає використання методів стратегічного управління. Основою управління сталим розвитком підприємств повинне стати осмислення змісту поняття та складових елементів сталого розвитку. Як засвідчили дослідження більшість вчених виокремлюють три основні елементи поняття стійкий розвиток: економічну, соціальну та екологічну, які відображають ключові вектори, на яких робиться акцент. Зазначені складові можуть мати різний рівень пріоритетності в процесі управління, однак розглядаються як цілісна система та доповнюють одна одну. Задля розуміння відображення основних складових стійкого розвитку у процесах стратегічного управління розкрито основні види стійкості наведено їх характеристики та загрози забезпечення. Виокремлені види стійкості є об’єктами управління, однак забезпечення стійкого розвитку не є алгебраїчною сумою досягнення окремо соціальної, економічної та екологічної стійкості. Також в статті зазначено, що досягнення певного виду стійкості досить часто можна досягнути за рахунок ігнорування інших видів. Для забезпечення безпосередньо сталого розвитку підприємства зазначені види стійкості слід розглядати як взаємодоповнюючі елементи. Також в статті розкриваються сучасні тенденції розвитку концепції сталого розвитку, що проявляється у виокремленні управлінської та організаційної складових. Основою управлінського аспекту є динаміка зовнішнього середовища, протидія якій забезпечується в ході досягнення організаційної стійкості. Складові сталого розвитку у традиційному розумінні знаходяться у площині стратегічних інтересів підприємства, а управлінську та організаційну стійкість можна розглядати як умову досягнення загальної стійкості.Item Environmental capital disclosure under integrated thinking concept(Sumy State University, 2025) Олексіч, Жанна Анатоліївна; Oleksich, Zhanna AnatoliivnaУ статті досліджується концепція екологічного капіталу як складової комплексного мислення в управлінні підприємством, що сприяє сталому розвитку та підвищенню конкурентоспроможності бізнесу. Метою роботи є аналіз екологічного капіталу як ресурсу ефективного управління підприємством, дослідження його ролі в забезпеченні екологічної та економічної стійкості організацій та визначення перспектив інтеграції екологічного капіталу в стратегічні бізнес-моделі. У статті акцентовано увагу на важливості включення природних ресурсів та екологічних аспектів у фінансову та нефінансову звітність підприємств. У статті аналізуються зовнішні та внутрішні виклики, з якими стикаються компанії в контексті екологічного капіталу, а також інструменти та методи, які сприяють його ефективному використанню, включаючи інтегровану звітність, оцінку факторів ESG та аналіз взаємозв’язків між різними видами капіталу. Наукова новизна статті полягає в розробці теоретичних підходів до інтеграції екологічного капіталу в стратегії управління, а також в оцінці ефективності його використання в контексті сучасних тенденцій сталого розвитку. Автором вперше систематизовано існуючі методи оцінки екологічного капіталу, а також запропоновано шляхи його вдосконалення для підприємств, які прагнуть підвищити свою екологічну та фінансову ефективність. Практичне значення результатів дослідження полягає в рекомендаціях щодо впровадження інтегрованого мислення на підприємствах, що дозволяє знизити екологічні ризики, підвищити інвестиційну привабливість компаній та забезпечити більш раціональне використання природних ресурсів. Виявлені в роботі результати можуть бути використані для оптимізації бізнес-процесів, формування нових стратегій та розробки корпоративних стандартів у напрямку сталого розвитку. Основні висновки роботи підтверджують, що інтеграція екологічного капіталу в корпоративні стратегії не тільки сприяє сталому розвитку бізнесу, але й забезпечує зниження екологічних і соціальних ризиків. У статті також показано важливість системної роботи зі звітністю та оцінкою індикаторів ESG для досягнення кращих результатів у цій сфері.Item Modern digital practices for sustainable development: analysis of world experience(Sumy State University, 2024) Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia MykolaivnaЦифрові технології відіграють критично важливу роль у забезпеченні сталого розвитку, сприяючи економічному зростанню, соціальній рівності та екологічній безпеці. У статті розглянуто сучасні цифрові практики та їх вплив на досягнення Цілей сталого розвитку, а також проаналізовано міжнародний досвід застосування інноваційних технологій у різних сферах суспільства. Дослідження зосереджене на оцінці ролі штучного інтелекту, великих даних, Інтернету речей, блокчейну та фінансових технологій у формуванні сталих економічних моделей і покращенні управління ресурсами. Зокрема, висвітлено вплив цифрових фінансових технологій на розширення доступу до банківських послуг та кредитування для вразливих верств населення, що сприяє економічній інклюзії. Розвиток електронної комерції та цифрових платформ дозволяє малим підприємствам виходити на глобальні ринки, що позитивно позначається на конкурентоспроможності економік. Екологічний аспект цифровізації охоплює розробку "розумних" міст, впровадження IoT-рішень для моніторингу навколишнього середовища та ефективного управління енергетичними ресурсами. Цифрові екологічні платформи сприяють моніторингу забруднення повітря, води та ґрунтів, а також допомагають автоматизувати процеси управління відходами. Використання блокчейну у відстеженні постачальницьких ланцюгів дозволяє забезпечити прозорість бізнес-процесів, що сприяє екологічній відповідальності підприємств. Соціальний аспект цифрової трансформації охоплює покращення доступу до якісної освіти через онлайн-курси, цифрові платформи та адаптивне навчання на основі штучного інтелекту. Такі технології дозволяють персоналізувати навчальний процес, роблячи його ефективнішим і доступним для широкого загалу. Аналіз фінансових інвестицій Європейського Союзу у цифрову трансформацію свідчить про значний рівень фінансування розвитку штучного інтелекту, квантових технологій, хмарних обчислень та цифрової інфраструктури. Водночас у статті розглянуто ключові виклики цифровізації, серед яких зростання цифрової нерівності, питання кібербезпеки, необхідність регулювання штучного інтелекту та проблеми управління електронними відходами. У статті також представлено рекомендації щодо ефективного використання цифрових технологій для сталого розвитку. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегій цифрової трансформації, що сприятимуть збалансованому економічному зростанню, екологічній стійкості та соціальній рівності.Item Digitalisation and sustainable energy sector transformation: analysis of key trends(Sumy State University, 2024) Касьяненко, Володимир Олексійович; Kasianenko, Volodymyr Oleksiiovych; Федотов, Володимир Геннадійович; Fedotov, Volodymyr Hennadiiovych; Гаркуша, Владислав Вікторович; Harkusha, Vladyslav ViktorovychЦифровізація енергетичного сектору та інвестиції в сучасні цифрові рішення мають на меті оптимізувати використання енергетичних ресурсів, зменшити навантаження на навколишнє середовище, підвищити темпи декарбонізації економіки, забезпечити децентралізацію енергопостачання та більш ефективно використовувати існуючу енергетичну інфраструктуру. У роботі проведено дослідження процесів цифровізації та їх впливу на сталий розвиток енергетичного сектору з метою формування системи скоординованих дій в рамках розробки та просування концепції смарт-трансформацій в енергетиці для переходу до моделі сталого та екологічно відповідального розвитку. Авторами проведено структурний аналіз з метою дослідження тенденцій діджиталізації в енергетиці та їх впливу на декарбонізацію економіки. Особливості, тенденції та потенціал цифровізації енергетичного сектору проаналізовано на основі звітів Міжнародної енергетичної асоціації. Автори підкреслюють, що світова енергетика першою почала активно впроваджувати цифрові технології та інформаційні системи для оптимізації енергопостачання та реалізації трансформаційних процесів. За останні роки спостерігається значне зростання інвестицій енергетичних компаній у цифрові технології - більш ніж на 20%. Дослідження показало, що впровадження цифрових технологій може оптимізувати витрати на енергію, а загальна економія від цих цифрових заходів може становити близько 80 мільярдів доларів США щорічно до 2040 року. У роботі визначено ефекти від цифровізації енергетичної системи: забезпечення вуглецевої нейтральності з найменшими витратами споживачів, формування справедливої системи взаємодії між споживачами та стейкхолдерами, стимулювання економічного зростання в усіх секторах за рахунок розвитку нових видів економічної діяльності, створення робочих місць, зміна асортименту товарів та послуг підприємств. У документі зроблено висновок, що стимулювання оцифрування та інвестування в цифрові рішення, такі як оптимізація мережі на рівні розподілу, допоможе скоротити подальші капітальні витрати та дозволить швидше розвивати електротранспорт, децентралізовані відновлювані джерела енергії, теплові насоси та інші технології завдяки більш ефективним використання наявної інфраструктури.Item Topical issues of formation transport and logistics infrastructure of Ukraine in the conditions of European integration and global challenges of today(Sumy State University, 2024) Tyukhtenko, N.Представлена стаття присвячена дослідженню транспортно-логістичної інфраструктури України під впливом глобалізаційно-інтеграційних викликів на засадах пошуку шляхів сталого розвитку для підвищення якості життя людей (в тому числі з урахуванням екологічної складової) та ефективності бізнес-процесів. Опановано питання сутності транспортно-логістичної інфраструктури, систематизовані й охарактеризовані її основні складові: технічну, інфраструктурну, інституційну, організаційно-економічну. Доведено значення функціонування транспортно-логістичної системи й транспортно-логістичних центрів, які еволюційно першими почали створюватися у розвинених ринкових країнах світу, показавши свою ефективність. Показана важливість, сутність, основні цілі розвитку й світовий досвід функціонування транспортно-логістичних центрів для їх ефективного впровадження у логістичній інфраструктурі України. На основі аналізу динаміки Індексу ефективності логістики LPI, що розраховується Світовим банком один раз на два роки, визначено стан транспортно-логістичної інфраструктури України у порівнянні з іншими країнами світу. Здійснено аналітичну оцінку динаміки LPI України у період з 2010 по 2023 роки для розуміння головних перешкод ефективної транспортної логістики. Окреслено пріоритетні напрями її удосконалення на основі передового зарубіжного досвіду з урахуванням детальної характеристики інфраструктурних втрат, що зазнала Україна внаслідок військової агресії рф. Представлено основні переваги, які дає країні, регіону, місту, кожному населеному пункту сучасна інтегрована багаторівнева транспортно-логістична інфраструктура, що побудована у кращих традиціях розвинених країн Європейського союзу й світу. Визначено, що глобалізаційні виклики посилюють необхідність формування якісних транснаціональних, національних, регіональних транспортно-логістичних систем, що обумовлює важливість прийняття ефективних управлінських рішень й системного менеджерського супроводу у транспортній галузі України.