Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
Search Results
Item Методичні засади поелементного та інтегрального оцінювання рівня суспільної довіри до фінансового сектору економіки(Сумський державний університет, 2021) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Літовцева, В.Є.У статті обгрунтовано, що для ефективної та злагодженої роботи фінансового сектору необхідна суспільна довіра до нього на всіх рівнях її прояву. У зв’язку з цим, важливо забезпечити грунтовний методичний базис, що стане основою поелементної та інтегральної оцінки рівня суспільної довіри до фінансового сектору економіки. Дослідивши існуючі підходи обчислення рівня довіри до фінансового сектору економіки було виділено якісні та кількісні показники, що описують, впливають або характеризують суспільну довіру до фінансового сектору. За допомогою багатовимірного факторного аналізу на основі методу головних компонент всі кількісні та якісні показники було згруповано у три фактори, які характеризують формування довіри/недовіри до (1) монетарної влади та впевненість учасників фінансової системи у послідовності грошово-кредитної політики центробанку (макрорівень); (2) фінансових послуг та продуктів (мікрорівень); (3) фінансових корпорацій (мезорівень). На основі визначених факторних навантажень було розроблено та обчислено показники балансу довіри/недовіри до фінансового сектору на макро-, мезо- та мікрорівнях, а також інтегрального показнику балансу довіри/недовіри до фінансового сектору економіки за 2010-2020 роки. Розрахований інтегральний показник балансу довіри/недовіри до фінансового сектору набував від’ємних значень та коливався у межах від -22,82 до -49,80 %, що свідчить про існування хронічної кризи суспільної довіри в Україні. Згідно отриманих значень як поелементних, так і інтегрального показників, загострення кризи довіри до фінансового сектору на всіх рівнях її прояву відбувається у 2014 році, що співпадає із загальною тенденцією змін в соціально-економічному та фінансовому стані країни. Встановлено, що зменшення рівня доларизації свідчить про відновлення рівня довіри до фінансового сектору на макрорівні, зростання оптимістичних споживчих настроїв населення та зменшення готівкових коштів поза фінансовою системою при одночасному зростанні заробітної плати – на мезота мікрорівнях, відповідно. Практичне значення розроблених методичних засад поелементного та інтегрального оцінювання полягає у ідентифікації балансу довіри/недовіри до фінансового сектору економіки, що дозволить в майбутньому сформувати напрями удосконалення фінансової політики країни.