Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
Search Results
Item Порівняльний аналіз систем регулювання ринку фінансових технологій: зарубіжний та вітчизняний досвід(Сумський державний університет, 2019) Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Борт, Н.К.У статті на основі аналізу наукових джерел здійснено порівняльний аналіз систем регулювання ринку фінансових технологій у різних країнах світу. Охарактеризовано рівень розвитку систем регулювання у Великобританії, Франції, США, Індії та Україні. Наведено основні інституції, що здійснюють регулювання та нагляд у країнах світу. Представлено основні принципи їх функціонування. Також проаналізовано нормативно-правове забезпечення, що регулює діяльність фінтех-компаній. Визначено, що особливою проблемою для розвитку ринку фінансових технологій є відсутність єдиного регуляторного підходу до різних видів Фінтех-компаній та рішень. Свідченням цього є відсутність єдиних органів регулювання сфери фінтех, а також відповідного нормативно-правового забезпечення як в Україні, так і в зарубіжних країнах. Визначено, що на даний момент у більшості країн світу фінтех-компанії підпорядковуються законам, які приймалися в часи існування лише класичних фінансових установ, а тому не враховують специфіки роботи як окремих фінтех бізнесів, так ї їх особливостей спільної роботи з банківськими та небанківськими фінансовими установами, з посередниками ринку цінних паперів. Відповідно до потенціалу розвитку ринку фінансових технологій та вигод від його зростання, в усіх аналізованих країнах запроваджуються програми з підтримки та розвитку ринку фінансових технологій через створення спеціальних комісій, фондівакселераторів та спрощених систем регулювання у формі фінтех "пісочниць". Визначено, що драйвером зростання фінтех-рішень на ринку фінансових послуг стало активне розповсюдження відкритих API в діяльності фінансових установ, які передбачають добровільний обмін даними про клієнтів банків з фінтехкомпаніями. Обгрунтовано, що важливою складовою зростання довіри на ринку фінансових технологій є забезпечення зберігання та захисту персональних даних клієнтів фінтех-компаній.Item Фінансовий моніторинг як інструмент детінізації банківської системи(Сумський державний університет, 2019) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Тєтєрєва, О.Ю.На сьогоднішній день явище тіньової економіки є досить поширеним та носить негативні наслідки для економічного розвитку країн світу. Відомо, що на рівень тіньової економіки впливає безліч факторів і одним із таких факторів є легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Метою статті є аналіз первинного та державного фінансового моніторингу як інструменту детінізації банківської системи України. Станом на кінець 2018 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України визначає рівень тіньової економіки на рівні 30% від обсягу офіційного ВВП, що є найнижчим значенням за останні десять років. У статті авторами досліджено вплив фінансового моніторингу на рівень тіньової економіки, а саме визначено основні загрози економічної безпеки країни та проаналізовано частку повідомлень про підозрілі операції від банків у структурі загальних повідомлень. Встановлено, що близько 99% всіх повідомлень до Державної служби фінансового моніторингу України, про підозрілі фінансові операції надходять від банків. Розкрито сутність первинного фінансового моніторингу, його основні недоліки, а саме – недосконалість законодавчої бази, брак висококваліфікованих працівників у сфері фінансового моніторингу та формуванні чітких вимог до банків як до суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Розкрито зміст найпоширеніших схем з відмивання коштів через банківський сектор, таких як виведення капіталу закордон, корупційні схеми, схеми із залученням фізичних осіб, шахрайські операції всередині банку, підроблення документів на вартість застави або про її надання та підробка рішення компанії про отримання кредиту. Також у статті відображено основні порушення банків у сфері фінансового моніторингу за 2018-2019 роки, проаналізовано недоліки державного фінансового моніторингу та розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності фінансового моніторингу в банках з метою детінізації банківського сектору.