Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
3 results
Search Results
Item Аналіз закономірностей фінансового забезпечення системи охорони здоров'я в Україні в умовах реформи децентралізації та пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Стороженко, Наталія Олександрівна; Стороженко, Наталия Александровна; Storozhenko, Nataliia OleksandrivnaВ Україні пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) частково перетнулася в часі з такими критично важливими трансформаційними процесами як другий етап реформи фінансової децентралізації та інтеграційний етап реформи системи охорони здоров’я. У зв’язку з цим актуальності набуває дослідження основних закономірностей зміни моделі фінансового забезпечення системи охорони здоров'я в Україні у цих умовах, а також визначення, який з цих процесів більшою мірою вплинув на волатильність державних видатків за цим напрямком. Дослідження передбачає реалізацію двох етапів – бібліометричного аналізу та статистичного аналізу. За результатами бібліометричного аналізу Scopus публікацій за напрямком фінансового забезпечення системи охорони здоров’я та COVID-19 визначено шість контекстуальних кластерів наукових досліджень, сфокусованих на визначенні впливу видатків на охорону здоров’я на ефективність боротьби з пандемією COVID-19, вікових, гендерних, соціальних та медичних передумов та наслідків поширення пандемії COVID-19, взаємозв’язку між вартістю медичних послуг та амбулаторним лікуванням, соціально-економічних, фінансово-економічних та інституціональних передумов забезпечення якості системи охорони здоров’я та її резистентності шокам, спричиненими пандемією, ключових детермінант, інструментів та заходів протидії поширенню COVID-19. У розрізі другого блоку бібліометричного аналізу, спрямованого на виявленні зв’язку видатків на охорону здоров’я та реформи децентралізації, виокремлено п’ять контекстуальних кластерів, які сфокусовані на дослідженні підходів та моделей до оптимізації витрат на охорону здоров’я з урахуванням соціально-демографічних чинників та реформи децентралізації, фіскально-бюджетних параметрів, економіко-екологічних детермінант та факторів громадського здоров’я, вікових та географічних передумов, що визначають особливості формування системи фінансування охорони здоров’я, впливу мікро-фінансових та управлінських передумов фінансового забезпечення якості системи охорони здоров’я, ефективності страхової медицини. За результатами статистичного аналізу встановлено, що протягом періоду активної імплементації реформи фінансової децентралізації (2015-2018 рр.), питома вага видатків на охорону здоров’я у видатках Державного бюджету України була відносно стабільною та коливалася у межах 2%, тоді як у 2019 році було зафіксовано зростання частки цієї групи видатків до рівня майже 3,6%. При цьому відбулося скорочення видатків на охорону здоров’я у видатках місцевих бюджетів України: протягом 2015-2019 рр. їх частка поступово зменшувалася на 3-5% щорічно, а у 2020-2021 рр. скорочення склало майже 33% та 45% відносно рівня попереднього року відповідно. Питома вага цієї групи видатків у Зведеному бюджеті України є відносно стабільною (9–11,1%). В цілому за результатами проведеного аналізу можна зауважити, що реформа фінансової децентралізація не призвела до суттєвої трансформації структури видаткових повноважень, тоді як медична реформа та пандемія COVID-19 зумовили перерозподіл видаткового навантаження у сфері охорони здоров’я з місцевих до державного бюджету, хоча питома вага цих видатків у структурі Зведеного бюджету України не зросла суттєво навіть у пандемічний період.Item Роль екологічних податків у забезпеченні фінансової спроможності місцевих бюджетів(Сумський державний університет, 2021) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Стороженко, Н.О.В умовах активної імплементації реформи фінансової децентралізації в Україні одним із ключових завдань, що постає перед органами влади різних рівнів, є досягнення збалансованого розвитку місцевих бюджетів та забезпечення фінансової самодостатності органів місцевого самоврядування. Вирішення поставленого завдання забезпечується за рахунок розширення джерел формування доходної бази місцевих бюджетів (наприклад, зарахування до відповідних місцевих бюджетів акцизного податку від суб’єктів, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, збільшення частки екологічного податку, що перерозподіляється до бюджетів нижчих рівнів тощо). Разом з тим, важливим завданням, що залишається актуальним навіть після завершення першого та другого етапів реформи децентралізації, є оцінювання її реального прогресу, особливо у контексті ідентифікації впливу розширення джерел формування доходної бази місцевих бюджетів на їх фінансову спроможність. Метою дослідження є аналіз ролі екологічних податків у забезпеченні фінансової спроможності місцевих бюджетів. Реалізацію поставленого завдання у статті здійснено на засадах використання статистичних методів аналізу рядів даних, зокрема, порівняльного, дискримінантного та структурного аналізів. Для виконання поставленого завдання у статті проаналізовано питому вагу екологічного податку у структурі загальних доходів та податкових надходжень державного та місцевих бюджетів України за 2011–2020 рр., їх абсолютний вимірник та ланцюговий темп приросту. Проведений аналіз засвідчив, що екологічний податок характеризується низьким рівнем фіскальної ефективності та значимості як для державного, так і для місцевого бюджетів. Зокрема, питома вага екологічного податку у податкових надходженнях за 2011– 2020 рр. коливається від 0,27 % до 1,29 %, тоді як середнє значення досліджуваного показника становить 0,52 % (найвищою питома вага екологічного податку у податкових надходження Державного бюджету була у 2013 та 2014 роках, найменшою – у 2017 р.). Разом з тим, екологічний податок відіграє дещо вище фіскальне значення для місцевих бюджетів: частка екологічного податку у доходах місцевих бюджетів за 2011–2020 рр. в середньому становила 0,58 %, а у податкових надходженнях – 1,44 %. Аналіз структури податкових находжень місцевих бюджетів засвідчив зростання значимості місцевих податків і зборів та внутрішніх податків на товари та послуги після реформи фінансової децентралізації. В цілому за результатами проведеного аналізу можна зауважити, що реформа фінансової децентралізація призвела до трансформації структури податкових надходжень та зростання значимості окремих груп податків і зборів, роль яких була значно меншою у дореформений період.Item Змістовні та організаційно-функціональні особливості публічних фінансів в Україні(Сумський державний університет, 2017) Абакуменко, О.В.; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina VolodymyrivnaУ статті досліджено змістовні особливості поняття «публічні фінанси». З’ясовано відмінності між публічними та державними фінансами, а також визначено структурні елементи кожного з них. Охарактеризовано визначальні тренди функціонування системи публічних фінансів на сучасному етапі розвитку. Визначено основні напрямки реформування системи публічних фінансів України