Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
2 results
Search Results
Item Ранжування та пріоритизація проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері, спрямованих на досягнення ЦСР 13(Сумський державний університет, 2022) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Фомінов, Роман Миколайович; Фоминов, Роман Николаевич; Fominov, Roman Mykolaiovych; Пуговкіна, Ю.А.У межах складної військово-політичної ситуації в Україні та міжнародних і національних ініціатив щодо досягнення Цілі сталого розвитку 13, (Міжнародної стратегії скорочення ризиків стихійних лих, Сендайської рамкової програми та Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату) посилюється значимість відбору проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері. У роботі зроблено наголос на важливості інкорпорації критеріїв імпакт-інвестування, зокрема максимізації соціального та екологічного впливу за одночасного досягнення таргетів Цілі сталого розвитку 13. Робота спрямована на розвиток методології ранжування та пріоритизації проектів відповідального інвестування у природоохоронній сфері для сприяння прогресу у ЦСР 13 та її апробацію на прикладі проектів напряму «Екологічна безпека» за Планом повоєнного відновлення України. Основою розроблення методології виступають елементи теорії прийняття рішень (критерії Лапласа, Вальда, Гурвіца і Севіджа для вибору найкращої альтернативи рішень, правила Борда і Кондорсе для оптимальних колективних рішень) та п’ятивимірний підхід до оцінювання імпакту досліджуваних проєктів. Цей підхід дає змогу оцінити якісні характеристики проєктів за вимірами сутності, цільової аудиторії, тривалості, впливу на навколишнє середовище та системи управління ризиками. Серед основоположних критеріїв оцінювання варто виділити важливість та ефективність імпакту природоохоронного проекту, прогрес у досягненні цілей сталого розвитку, характеристики зацікавлених сторін під впливом проекту, тривалість результатів, отриманих від реалізації проекту, екологічний внесок проекту. підприємство у вигляді договірного результату, особливості управління його ризиками. Використання розвинутої методології дозволило виявити найбільш пріоритетні природоохоронні проекти, до складу яких увійшли проєкти спрямовані на рекультивації, консервації та охорони земель на пілотних територіях, у тому числі тих що постраждали внаслідок військової агресії рф, відновлення лісів, впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів та екомодернізацію промислових та інфраструктурних підприємств.Item Структурно-функціональний підхід до ідентифікації відповідального інвестування(Сумський державний університет, 2021) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Рудиченко, А.Г.Численні екологічні проблеми, наслідки фінансової кризи, загострення соціальних питань (наприклад, зростання рівня бідності, збільшення кількості безробітних та інші наслідки пандемії COVID-19) спричинюють потребу в еволюції фінансових інструментів у сфері інвестування. Основна вимога полягає в розумному вкладенні коштів, що передбачає орієнтацію не лише на фінансові вигоди, а й сприяння соціальному, екологічному та економічному (або іншими словами – сталому) розвитку. Дана робота присвячена формуванню структурно-функціонального підходу до ідентифікації відповідального інвестування. Це дозволяє розглянути таку інвестиційну концепцію як складну систему, сформовану із взаємопов’язаних функціональних елементів. Для цього авторами проведено дослідження сутності відповідального інвестування та основних його критеріїв. До них, перш за все, віднесено врахування різноманітних екологічних, соціальних та управлінських факторів (ESG-факторів) при прийнятті управлінських рішень. Наступним кроком було проаналізовано підходи вітчизняних та зарубіжних науковців щодо визначення основних форм відповідального інвестування. На основі цього в роботі проведено етапізацію формування концепції відповідального інвестування. На початковій стадії спостерігається використання різних форм відповідального інвестування, залежно від мети інвесторів та часового періоду: етичне, зелене, тематичне, імпакт-інвестування. На другій стадії розвивалася ідея соціальновідповідального інвестування, згодом – сталого інвестування. Завершальною стадією пропонується виділення саме відповідального інвестування як окремого інтегрованого поняття, що відповідає вимогам сучасності. Для кращого розуміння розмежування окремих форм відповідального інвестування в роботі досліджено їх градацію залежно від орієнтації виключно на фінансових чи соціальних цілях. Проведене дослідження становить теоретичний характер та передбачало використання загальнонаукових методів: структурно-функціональний, аналізу та синтезу, групування та логічного узагальнення.