Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
2 results
Search Results
Item Ранжування та пріоритизація проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері, спрямованих на досягнення ЦСР 13(Сумський державний університет, 2022) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Фомінов, Роман Миколайович; Фоминов, Роман Николаевич; Fominov, Roman Mykolaiovych; Пуговкіна, Ю.А.У межах складної військово-політичної ситуації в Україні та міжнародних і національних ініціатив щодо досягнення Цілі сталого розвитку 13, (Міжнародної стратегії скорочення ризиків стихійних лих, Сендайської рамкової програми та Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату) посилюється значимість відбору проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері. У роботі зроблено наголос на важливості інкорпорації критеріїв імпакт-інвестування, зокрема максимізації соціального та екологічного впливу за одночасного досягнення таргетів Цілі сталого розвитку 13. Робота спрямована на розвиток методології ранжування та пріоритизації проектів відповідального інвестування у природоохоронній сфері для сприяння прогресу у ЦСР 13 та її апробацію на прикладі проектів напряму «Екологічна безпека» за Планом повоєнного відновлення України. Основою розроблення методології виступають елементи теорії прийняття рішень (критерії Лапласа, Вальда, Гурвіца і Севіджа для вибору найкращої альтернативи рішень, правила Борда і Кондорсе для оптимальних колективних рішень) та п’ятивимірний підхід до оцінювання імпакту досліджуваних проєктів. Цей підхід дає змогу оцінити якісні характеристики проєктів за вимірами сутності, цільової аудиторії, тривалості, впливу на навколишнє середовище та системи управління ризиками. Серед основоположних критеріїв оцінювання варто виділити важливість та ефективність імпакту природоохоронного проекту, прогрес у досягненні цілей сталого розвитку, характеристики зацікавлених сторін під впливом проекту, тривалість результатів, отриманих від реалізації проекту, екологічний внесок проекту. підприємство у вигляді договірного результату, особливості управління його ризиками. Використання розвинутої методології дозволило виявити найбільш пріоритетні природоохоронні проекти, до складу яких увійшли проєкти спрямовані на рекультивації, консервації та охорони земель на пілотних територіях, у тому числі тих що постраждали внаслідок військової агресії рф, відновлення лісів, впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів та екомодернізацію промислових та інфраструктурних підприємств.Item Освітній туризм та освітня міграція: економічна сутність та відмінні ознаки(Сумський державний університет, 2021) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Білоцерківська, О.Д.Мобільність людських ресурсів, що виникає під впливом різноманітних причин, характерна для будьяких етапів розвитку людства, що в сучасних умовах під впливом глобалізації набуває особливих масштабів. Серед традиційних причин таких просторових переміщень є не лише пошук кращих умов життя та заробітку, а й прагнення нових вражень та знань. Таким чином, одним із основних форм мобільності є туризм та міграція. Зростаюча роль освіти як однієї із основних цілей сталого розвитку забезпечую розвиток її на міжнародному просторі, що пов’язано з такими явищами як освітній туризм та освітня міграція. Незважаючи на існуючі напрацювання в даній темі, їх економічна сутність та диференціація залишається не до кінця зрозумілою, що зумовлює актуальність даного дослідження та його основну мету. В результати цього на основі семантичного аналізу досліджено спочатку сутність туризму та міграції як базових категорій, потім переходячи до освітньої міграції та освітнього туризму. Проведений теоретичний аналіз економічної сутності виявив, що обидва терміни передбачають просторове переміщення людських ресурсів з метою отримання освітніх послуг, які є формами більш ширшого поняття «академічної мобільності». З метою їх розмежування виділено наступні ознаки: умовна тривалість, запланованість, умова повернення в країну проживання, умова працевлаштування в країні поїздки, отриманні підтверджуючого документа про проходження навчання, добровільний характер, правовий статус особи та право на проживання. Основна відмінність виявлена за ознакою умовна тривалість, що є короткостроковою для освітнього туризму та довгостроковою для освітньої міграції. Щодо решти ознак вони є подібними з невеликими поправками: наприклад, умова працевлаштування в країні поїздки виконується для освітньої міграції лише у вигляді підробітки в ході навчання, або умова отримання підтверджуючого документа про проходження навчання варіюється для туризму залежно від форми освітньої послуги (формального чи неформального характеру, що може як мати певний диплом, сертифікат, так і ні); правовий статус особи проявляється як емігрант та турист з різним документальним оформленням та правом на проживання . Отримані напрацювання є важливими для подальшого дослідження даної проблематики та термінологічно-нормативного розмежування освітнього туризму та освітньої міграції для правильної організації держаної політики в даних напрямах.