Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
6 results
Search Results
Item Сучасні парадигми формування корпоративної культури як ефективного інструменту менеджменту персоналу(Сумський державний університет, 2021) Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Долгошеєва, О.І.; Іванова, Л.С.; Сіняговський, Ю.В.; Васюкова, В.В.У статті висвітлено основні положення ролі корпоративної культури в управлінні персоналом системи підприємницької діяльності. Визначено, що управління персоналом націлене на максимальну адаптацію та розкриття людського потенціалу з урахуванням позитивного соціального та економічного ефекту для компанії. Саме результат управління персоналом виражається в ефективності залучення людського капіталу. Проведено аналіз висвітлених у науковій літературі підходів до управління персоналом та виявлено, що на сьогоднішній день багато хто виділяє підхід до управління персоналом, що містить чотири концепції і розвивається відповідно до трьох основних підходів до управління співробітниками. Під час дослідження підходів до управління персоналом в сучасних умовах розвитку економічних відносин було виявлено, що одним із напрямів забезпечення компаній кваліфікованими кадрами є розробка та реалізація політики у галузі навчання та розвитку власного персоналу, а також формування та закріплення положень корпоративної культури для підвищення ефективності управління персоналом організації. У цьому випадку у керівників організації з'явиться можливість отримувати висококваліфікованих, мотивованих і творчих фахівців з-поміж своїх співробітників, які будуть готові привнести нові підходи в бізнес-процеси компанії, що відповідатимуть місії та цілям її функціонування. Іншим напрямом забезпечення компанії професійними кадрами є формування дієвої системи рекрутингу, що є комплексом заходів щодо пошуку та відбору необхідних для організації фахівців. Сучасні спеціалісти з персоналу використовують різноманітні методики та новітні досягнення на кожному етапі своєї роботи з метою розвитку компанії та вдосконалення системи управління персоналом. В роботі сформовано пропозиції щодо покращення підходів до формування та впровадження корпоративної культури як дієвого інструменту управління персоналом у розрізі основних тенденцій розвитку постіндустріального суспільства та моделей розвитку новітніх технологій та інструментів. Такими інструментами можна назвати також Headhunting, HR-бренд, соціальні мережі, віддалений або автоматичний відбір.Item Аналіз сучасних моделей управління мотивацією персоналу у міжнародних компаніях у контексті ціннісних орієнтацій працівників(Сумський державний університет, 2021) Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Щербина, Тетяна Володимирівна; Щербина, Татьяна Владимировна; Shcherbyna, Tetiana Volodymyrivna; Юрченко, А.А.; Сіняговський, Ю.В.Світові глобалізацій ні та інтеграційні процеси справили глибокий вплив на розвиток бізнес спільнот в різних країнах, і вважається, що культурне зіткнення неминуче. Однак це не має стати проблемою для міжнародного бізнесу та спілкування. Менеджер у міжкультурній організації повинен не тільки мати повне уявлення про найважливіші фактори мотивації, але також вміти ефективно використовувати найбільш дієві з них у різних контекстах. Створення відповідних стимулів для працівника є важливою частиною управління людськими ресурсами на підприємствах. Вони покликані мобілізувати ентузіазм та ініціативу співробітників різним шляхами, щоб завершити завдання та реалізувати цілі підприємств з високою результативністю та якістю виконання. Ефективний механізм стимулювання може підняти ентузіазм співробітників та стимулювати їх внутрішній потенціал, таким чином, що вони зможуть докладати значних та постійних зусиль для досягнення цілей компанії. Дослідження присвячене визначенню впливу культурних відмінностей на фактори мотивації у контексті управління людськими ресурсами. Проведено аналіз особливостей американського та японського стилів управління людськими ресурсами. Результати дослідження, отримані на основі аналізу опитувань представників американської та японської культур, свідчать про існування значної культурної різниці, яку можна врахувати, використовуючи, наприклад модель Хофстеде. На основі поєднання результатів застосування моделі 5-Д Г. Хофстеде до цих країн та опитувань GWS, зроблено висновок про дієвість моделі для ідентифікації особливостей бізнес-культур. Найбільша кількість основних факторів, що впливають на мотивацію працівників, припадає на ті характеристики моделі Хофстеде, які набрали найбільшу кількість балів. Отже, має сенс використовувати їх, як основу при розробці методів стимулювання праці та складання компенсаційних пакетів. Цей підхід дає лише наближені оцінки. Для отримання найбільш релевантної моделі мотивації необхідне додаткове анкетування із метою виявлення індивідуальних особливостей службовців у конкретних організаціях.Item Конкурентоспроможність як елемент стратегічного менеджменту в контексті сталого розвитку країни(Сумський державний університет, 2021) Рекуненко, Ігор Іванович; Рекуненко, Игорь Иванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Лаврик, Є.І.; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena Oleksiivna; Федина, В.М.У статті проведений аналіз конкурентоспроможності, її оцінки та вплив на вибір напрямків стратегічного управління в контексті сталого розвитку країни. Визначено, що конкурентоспроможність країни — це сукупність властивостей, притаманних національній економіці, які визначають здатність країни конкурувати з іншими країнами. Доведено, що важливим напрямом сталого розвитку є формування конкурентоспроможної економіки, з’ясування впливу різних її факторів на соціальний, економічний та екологічний складники. Розглянуто міжнародну оцінку конкурентоспроможності, а саме глобальний індекс конкурентоспроможності. Визначено місце України в глобальному рейтингу конкурентоспроможності. Проаналізовані коливання рейтингової позиції України за період 2013-2019 роки. Визначені фактори, що вплинули на тенденції коливання рейтингової позиції протягом цього періоду. Визначено значення конкурентоспроможності для країни та обговорено національну конкурентоспроможність. Наведено основні показники конкурентоспроможності. Розкрита потреба в розрахуванні індексу росту конкурентоспроможності країни (GCI) і розробці стратегії економічного розвитку. Доведено, що рівень конкурентоспроможності країни впливає на її економічний розвиток. Побудована залежність між показниками (факторами) впливу на індекс росту конкурентоспроможності країни та величиною загального індексу конкурентоспроможності. Цей підхід дозволяє застосовувати елементи стратегічного менеджменту в рамках розгляду кожної компоненти індексу конкурентоспроможності: базові умови, підсилювачі ефективності та умови інновацій. Зроблено висновок, що саме стратегічні рішення щодо перспективи економічного розвитку країни на 5-8 років є основою формування сталого розвитку. А це, в свою чергу, визначення напрями прийняття стратегічних рішень, які базуються на основі аналізу конкурентоспроможності.Item Аналіз результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення у світі(Сумський державний університет, 2021) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychАктуальність даного наукового дослідження є безперечною через необхідність підтримки системи світової безпеки здоров'я населення в умовах пандемічних загроз. Попередній 2020 рік показав нездатність світової системи охорони здоров'я ефективно протистояти пандемії COVID-19. До негативних чинників необхідно віднести наступні: затримка системи фінансування противоковідних заходів, відсутність вакцин в період піку захворювань в світі, низька система попередження ризиків системи охорони здоров'я, нерівномірність фінансування закупівлі вакцин серед держав світу з розвиненою і розвиваючої економікою, низька фінансова підтримка з боку розвинених країн світу фонду COVEX із закупівлі вакцин для країн з розвиваючою економікою. Однак, не в повному обсязі залишається досліджено систему моніторингу результативності противоковідних заходів країн світу, яка необхідна для повного обґрунтування проблематики пандемії COVID-19 і подальшої розробки інструментарію боротьби з нею. Тому дослідження моніторингу результативності системи впровадження противоковідних заходів країнами світу є необхідним для прийняття управлінських рішень їх керівництвом з метою стабілізації безпеки здоров'я населення. Метою наукового дослідження є удосконалення підходів до аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення в світі. Методологія та наукові підходи: SWOT - аналіз – при порівнянні сильних, слабких сторін, можливостей і загроз противоковідних заходів, які реалізовані урядами країн; метод синтезу – при обговоренні отриманих результатів аналізу противоковідних заходів країн світу, метод альтернатив – при виборі стратегі політики охорони здоров'я країн з розвинутою та розвиваючою економіки щодо проведення противоковідних заходів. Проведено аналіз наукових публікацій щодо досліджень проблематики системи попередження поширення пандемії COVID-19 у світі. Порівняно системи противоковідних заходів країнами з розвиненою і розвиваючої економікою. Проведено факторний аналіз впливу на результативність системи противоковідних заходів країн світу, який включає організаційні і трудові фактори. Удосконалено методичний підхід до стратегічної оцінки результативності системи противоковідних заходів країн світу, який на відміну від існуючих, враховує сформовані критеріальні показники SWOT-аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами, в тому числі підсистеми попередження ризиків повторного прояви пандемії COVID-19 в країнах світу, а також рекомендації щодо вибору стратегій політики охорони здоров'я країни, яка спрямована проти поширення пандемії COVID-19. Можливість використання результатів в подальших дослідженнях може стосуватися розробки організаційно-економічного забезпечення впровадження ефективних противоковідних заходів країнами світу. Практичне значення дослідження полягає в розробці дорожньої карти урядами країн світу протидії пандемічних викликів у майбутньому. Соціальні наслідки містять антисоціальні ефекти, які включають високу смертність населення країн світу внаслідок пандемії COVID-19, неспроможність медичної системи своєчасно справлятися з пандемічними викликами.Item Аналіз моделі поведінки домогосподарств в Україні напередодні та в умовах поширення COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina HennadiivnaСтаття присвячена дослідженню проблем сектору домогосподарств в Україні, а також аналізу впливу пандемії COVID-19 на їх сучасний стан. Кризи здійснюють суттєвий вплив на поведінку домогосподарств, а їх глибина і тривалість виходу з криз залежать від природи факторів, що їх спричинили. Нинішня криза, пов’язана з поширенням хвороби COVID-19, є унікальною. Вона охопила всю планету та майже паралізувала усе економічне життя. У статті розглянуті такі показники сектору домогосподарств у докризовий та кризовий періоди, як: динаміка доходів, витрат і заощаджень домогосподарств, активність домогосподарств у банківському секторі (динаміка кредитів і депозитів), а також макроекономічні показники, що прямо чи опосередковано характеризують стан домогосподарств: динаміка валютного курсу, індексу споживчих цін, середньої заробітної плати, структури зайнятості, обороту роздрібної торгівлі. Окрема увага у статті присвячена питанням стану системи охорони здоров’я населення та аналізу показників діяльності лікарняних закладів до і під час пандемії. Результати проведеного дослідження засвідчили, що ще перед початком пандемії намітилося кілька дуже негативних тенденцій, зокрема зменшення кількості лікарів та лікарняних закладів, зниження рівня заощаджень домогосподарств та іпотечного кредитування. Перші півроку пандемії тільки поглибили всі проблеми, що створювалися критичним станом економіки України протягом останніх років. На сьогоднішній день модель поведінки домогосподарств характеризується мінімальним рівнем споживання, відсутністю інвестиційної складової та намаганням максимально створити «подушку» безпеки. У цих умовах особливого значення набуває проблема ефективного розподілу наявних обмежених ресурсів. Але реалії цільового використання коштів «антикоронавірусного» фонду, некомпетентність у частині вибору методів та інструментів державного управління та регулювання, які часто протирічать один одному, дають підставу вважати, що потрібно розробити належні моделі, які б давали можливість узгодити дії різних міністерств, відомств, державних органів задля досягнення спільної цілі – стабілізації економіки.Item Аналіз факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychВелике значення в умовах сьогодення має оцінка деструктивних факторів впливу на рівень смертності хворих на COVID-19, адже даний аналіз може бути необхідним для формування дорожньої карти дії урядів країн, яка орієнтована на попередження та зниження наслідків поширення COVID-19. Метою наукового дослідження є проведення аналізу факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID19, на основі даних по країнах світу та на національному рівні. Серед таких факторів виділено вплив екологічної складової. Методологія та наукові підходи: порівняльний аналіз - при встановленні середнього рівня показників для груп країн в залежності від індексу людського розвитку HDI, а також для основних показників для характеристики рівня екологічного «навантаження» на рівні регіонів України, метод синтезу – при економічному обґрунтовані отриманих результатів аналізу середнього рівня показників для груп країн в залежності від індексу людського розвитку HDI, метод узагальнення – при формуванні загальних висновків дослідження, статистичні методи (кореляції та метод середніх) – при оцінці впливу чинників на смертність від COVID-19. Результати дослідження: в статті проведено дослідження щодо аналізу факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID-19. Визначено показники, які беруть участь у аналізі факторів впливу на смертність від COVID-19. Відзначено основні індикатори оцінки рівня життя та здоров’я населення, які використовують у світі. Розраховані середні рівні показників для груп країн в залежності від індексу людського розвитку HDI та економічно обгрунтовано залежності даних показників та їх вплив на рівень смертності на COVID-19. У розрізі областей України проведено аналіз впливу показників, які впливають на рівень смертності від COVID-19, використовуючи окремі складові екологічного "навантаження". Проведено аналіз основних показників для оцінки наслідків поширення COVID-19 та проаналізовано їх значення на регіональному рівні. Можливість використання результатів в подальших дослідженнях може стосуватися формування економічної моделі факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID-19, що дозволить спрогнозувати різні сценарії впливу деструктивних факторів на рівень смертності від COVID-19 в залежності від впровадження заходів протидії поширенню даної хвороби серед населення урядами країн. Практичне значення дослідження полягає в тому, що на основі проведеного аналізу результатів дослідження є можливість формування дієвих управлінських рішень урядами країн з метою протидії поширенню COVID-19 на міжнародному і на національному рівнях. Соціальні наслідки містять соціальні ефекти, які виникають в ході отриманих результатів даного аналізу через прийняття дієвих рішень в сфері охорони здоров’я з боку урядів країн, що можуть вплинути на зниження рівня смертності серед населення від COVID-19.