Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
2 results
Search Results
Item Ризик легалізації коштів клієнтом банку від азартних ігор, що проводяться в мережі Інтернет: підходи до вимірювання(Сумський державний університет, 2022) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana VitaliivnaСучасні фінансові послуги та продукти, що надаються банківськими установами, сьогоденні шахраї намагаються використовувати для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму. При чому відмивання коштів через банки з використанням операцій, пов’язаних з азартними іграми, займає суттєве місце та вже переросло у серйозну фінансову проблему. Наразі азартні ігри мережі Internet являють собою багатомільярдну, розгалужену, широковживану індустрію; специфічну економічну діяльність, що включає нелегальні шляхи обміну віртуальних активів на реальні грошові кошти, що викликає дисбаланс у економічних процесах. Найгостріші проблеми з відмиванням коштів постають у напрямку активності в мережі Internet, а особливо через азартні ігри, ігрові та спортивні тоталізатори. Метою даного дослідження є виявлення схем відмивання коштів клієнтами банку через участь у ігрових та спортивних тоталізаторах, а також визначення підходів до оцінювання, моделювання аспектів ризику легалізації коштів від азартних ігор, що проводяться в мережі Інтернет. Основними для проведення дослідження та отримання результатів було застосовано теоретичні методи дослідження, такі як: абстрагування, синтез, групування; а також емпіричні методи, а саме: спостереження та опис. У ході дослідження було висвітлено існуючі схеми відмивання коштів шляхом участь у ігрових та спортивних тоталізаторах мережі Internet. Вони вказують на те, що наявні регулюючі заходи щодо online азартних ігор, переважно базуються на пасивній політиці обробки вже отриманих негативних наслідків. Визначено світові підходи моделювання, оцінювання, прогнозування певних аспектів азартних ігор, що частково допомагають у питання ідентифікації та оцінки ризику відмивання нелегальних коштів: лонгитюдне моделювання; модель оцінки ефективності ігорних компаній у запобіганні шахрайству та відмиванню коштів, в тому числі в мережі Internet; модель національної та наднаціональної оцінки ризиків фінансового та нефінансового секторів з точки зору загрози відмивання нелегальних коштів; модель квантильного регресійного аналізу ставок у грі у великому наборі даних про азартні онлайн-ігри, з метою виявлення відмивання коштів; модель прогнозування поведінки гравців мережі Internet із встановленням обмежень за допомогою алгоритмів машинного навчання із використанням даних облікового запису, для ідентифікації ризику легалізації незаконних коштів. Ясне розуміння типів, шляхів, схем загроз, що можуть сприяти відмиванню нелегальних коштів, в результаті надасть практичну можливість фінансовим установам формувати автоматичні повідомлення щодо підозрілих фінансових транзакцій, прогнозувати та контролювати потенційні ризики, для ефективнішої організації свого функціонування та проведення фінансових операцій. Результати проведеного дослідження допоможуть, в тому числі, і державним регулюючим органам внести певні зміни до існуючої державної політики боротьби з відмиванням злочинних коштів та фінансування тероризму.Item Формування інтегрального індексу загрози національної економіки(Сумський державний університет, 2020) Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr SerhiiovychУ статті розглянуто формування інтегрального індексу загрози національної економіки. Метою дослідження є формування методологічних засади визначення індексу загрози національної економіки Визначено, що наразі відсутній досконалий дієвий та якісний підхід до методик визначення загроз економіці країни, що викликає гостру необхідність розробки ефективної національної методології забезпечення національної економічної безпеки країни. Для здійснення оцінки індексу загрози національної економіки побудовано структурно-логічну математичну модель, що включає відповідну послідовність певних етапів дослідження. По-перше, створено інформаційну бази вхідних предикторів за період у динаміці, таких як дефіцит державного бюджету, обсяг загального боргу, частки іноземного капіталу у статутному капіталі банків, міжнародні резерви країни в місяцях імпорту, рівень доларизації, частка іноземної валюти у грошовій масі, контроль корупції, політична стабільність та відсутність насильства / тероризму, верховенство права, рівень інфляції, рівень безробіття, індекс GINI, рівень тіньової економіки. Далі приведено показники вхідної інформаційної бази дослідження до співставного вигляду шляхом проведення нелінійної нормалізації. Наступний етапом відібрано релевантні показники оцінювання індексу загрози національної економіки на базі комбінації методів Парето та діаграми розсіювання; розглянуто теоретичні аспекти застосування зазначених методів до фільтрації релевантних предикторів вхідної інформаційної бази дослідження. Заключним етапом проведено оцінювання інтегрального індексу загрози національної економіки за допомогою функції Кернела та мультиплікативної форми згортки. Здійснено візуалізацію як загальної тенденції поведінки інтегрального індексу загрози в часі, так і варіації в межах від мінімально та максимально можливих рівнів. Практичне застосування запропонованої методології дозволить своєчасно та оперативно забезпечувати підтримку необхідних організаційних, інституційних, нормативно-правових умов, що передбачають спроможність системи національної економіки до протистояння зовнішніх та внутрішніх загроз та навантажень, подальшої якісної адаптації до проблем та дестабілізуючих факторів, швидкому відновленню після впливу негативних чинників.