Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
Search Results
Item Вплив кібершахрайств на фінансову систему на прикладі країн Євросоюзу(Сумський державний університет, 2021) Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Габенко, М.М.Експоненційне зростання кількості кібершахрайств у фінансовій сфері та їх інтелектуалізація призводить до масштабних негативних наслідків як фінансового (втрата коштів фінансовими установами та їх клієнтами, банкрутство фінансових установ, недоотримання податкових надходжень до бюджету), так і суспільного характеру (крадіжка персональних даних споживачів фінансових послуг, зниження рівня ділової репутації фінансових установ, втрати довіри населення до фінансового сектору). Кібербезпека посідає перше місце у списку пріоритетів Європейської Комісії: довіра та безпека є основою Стратегії єдиного цифрового ринку, тоді як боротьба з кіберзлочинністю є одним із трьох основних напрямків Європейської програми безпеки. У дослідженні використано методи систематизації, порівняння, структурного аналізу, логічного узагальнення, бібліометричного аналізу (за допомогою VOSviewer 1.6.15) та методи вертикального, горизонтального та трендового аналізу набору даних для оцінки динаміки та тенденцій кіберзлочинності в фінансовій системи крахн Європейського Союзу. Для визначення найбільш релевантних публікацій з цього питання автори провели бібліометричний аналіз наукових робіт, проіндексованих базою даних Scopus з 2015 по 2021 рік. За результатами дослідження встановлено необхідність виокремлення 6 кластерів за результатами наукових досліджень, автори з яких представлені з 34 країн. У статті проаналізовано динаміку та тенденції кіберзлочинності у фінансовому секторі Європейського Союзу. У статті проаналізовано заходи з кібербезпеки, які здійснюються органами державної безпеки, служб фінансового моніторингу, Генерального директорату з інформатики. Авторами статті доведено, що розвиток цифрових технологій призводить до збільшення масштабів кіберзагроз, які вимагають оперативного та своєчасного виявлення, оцінки та розробки відповідних заходів для їх запобігання або мінімізації можливих наслідків. Практична цінність дослідження полягає у використанні напрацювань органами державного регулювання, нагляду та контролю при розробці системи протидії інформаційним ризикам, що загрожують суспільним інтересам.Item Розроблення моделі бізнес-процесу автоматизованого моніторингу фінансових операцій банком для протидії легалізації кримінальних доходів(Сумський державний університет, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr SerhiiovychРеабілітація банківського сектору безпосередньо залежить від загального рівня довіри до них, через фінансові та нефінансові аспекти. Проте за останні 5 років значно розширилася кількість та типологія шахрайських дій, що наразі включають крадіжку персональних даних та встановлення контролю за рахунками жертв, кібератаки, шахрайство з безкартковими операціями та схеми з авторизацією пушплатежів. Системи управління ризиками шахрайства нового покоління повинні бути спроможні працювати в умовах постійної цифрової трансформації, виявляти нові, досі невідомі ризики шахрайських дій, використовувати переваги технологій та зменшувати витрати на забезпечення дотримання законодавства. У статті розроблено загальну архітектуру автоматизованої інформаційної системи фінансового моніторингу, що складається з 4 рівнів: внутрішній фінансовий моніторинг економічних агентів (рівень 1), банківський фінансовим моніторингом (Клієнт-банк – рівень 2), державний фінансовим моніторингом (рівень 3), правоохоронні й розвідувальні органи ( рівень 4). Крім того, розроблено модель із застосуванням програмного продукту Bizagi Studio та сучасної нотації BPMN 2.0 автоматизованого моніторингу бізнеспроцесу фінансових операцій через систему "Клієнт-Банк", що розкриває мету та тематику дослідження. Релевантні критерії перевірки змісту фінансових операцій складають 10 факторів, що є уніфікованими для різних економічних агентів та 13 перевірочних критеріїв, реалізованих безпосередньо на другому рівні перевірки у системі "Клієнт-Банк".