Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
3 results
Search Results
Item Оптимізація енергетичної системи як невід'ємна складова побудови інклюзивної економіки України(Сумський державний університет, 2021) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana IvanivnaСучасна енергетика України стоїть перед глобальними викликами, від здатності відповісти на які залежить майбутнє економіки країни, а відповідно і її соціального сектору. Висока енергоємність ВВП та все ще висока частка виробництв, які застосовують застарілі енергетичні технології та виробничі процеси, стримує економічний розвиток країни та вкрай негативно позначається на конкурентоспроможності економіки. Застосування сучасних енергоефективних технологій підвищує продуктивність енергомережі, а організаційно-економічні форми залучення споживачів енергоресурсів до енергосистеми сприяє швидкому їх поширенню. Розумні енергомережі поєднують обидві складові: енергоефективні технології та різноманітні форми залучення споживачів до участі в управлінні енергомережою. Саме тому розвиток розумних енергомереж є пріоритетним завданням в енергетиці України, яка потребує модернізації не лише енергетичної інфраструктури компаній енергетичного сектору економіки України, а також осучаснення обладнання та процесів на підприємствах усіх галузей економіки. Оптимізація енергомережі у науковій та науково-практичній літературі використовується для позначення діяльності із застосуванням техніко-технологічних заходів та інструментів для регулювання навантаження на мережу та приведення її до оптимальних технічних параметрів. Однак дана стаття фокусується на організаційно-економічних підходах для оптимізації енергомережі. Зокрема, механізмах та заходах підтримки відновлюваної енергетики як складової розумної енергомережі, яка сприяє оптимізаційним процесам в енергетичній системі, формує та підтримує ринкові механізми через які користувачі залучаються до більш активної участі в енергосистемі. У статті розглянуто показники, які характеризують сучасний прогрес у розвитку відновлюваної енергетики в Україні, а також наявні заходи, які реалізуються з цією метою у контексті технічнодосяжного потенціалу виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії, а також альтернативних видів палива.Item Підходи до інтенсифікації впровадження розумних енергомереж(Сумський державний університет, 2021) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Сущенко, А.В.Розумна енергетика є еволюційним етапом розвитку енергетичного сектору економіки. Наявна інфраструктура енергетичного господарства багатьох країн по всьому світу базується на застарілих технологіях та принципах енергогенерації. Наявність прогресивних технологій, здатних більш ефективно виробляти та розподіляти енергію, мала стати запорукою швидкого розвитку галузі. Однак досвід реалізації енергетичних проектів та труднощів, з якими відбувається модернізація енергетичного сектору, свідчить про суттєві проблеми організаційного та фінансового характеру, які стримують інвестиції в галузь. Це справедливо як для державних та приватних інвестицій у значимі масштабні енергетичні проекти, так і для порівняно незначних капіталовкладень у локальні проекти, у тому числі інвестування домогосподарствами. На сьогодні очевидною є потреба у розробленні підходів, які зроблять новітні енергоефективні технології, зокрема в електроенергетиці, з якою асоціюють розумні енергомережі, доступними для широкого кола споживачів. Мова йде про створення фінансових механізмів та бізнесмоделей, які перетворять інвестиції у розумні енергомережі, не залежно від їх обсягу, у проекти із нетривалим періодом окупності та високою рентабельністю. Очевидно, що на перешкоді цьому стоять об’єктивні фактори техніко-технологічного характеру, однак, у той же час, зрозуміло, що наявні можливості комерціалізації та поширення новітніх енергетичних технологій застосовуються недостатньо. У статті проаналізовано наявний стан розвитку енергетичного сектору та перспективи застосування новітніх високоефективних інноваційних енергетичних технологій. Висвітлено організаційно-економічні аспекти поширення енергетичних інновацій, які відносять до сфери розумної енергетики, яку розглянуто у ширшому, ніж зазвичай у науковій літературі сенсі. Попри те, що стаття не пропонує чітко визначених механізмів трансферу енергоінновацій, здійснена аналітична робота може стати корисною для дослідників у даній сфері для розвитку власних ідей, спрямованих на пошук шляхів покращення стану вітчизняної та світової енергетики відповідно до наявних соціально-економічних та політичних викликів.Item Урахування геопросторових, фінансових, людських та часових факторів при дослідженні розвитку відновлювальної енергетики та розумних мереж(Сумський державний університет, 2020) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Котюк, Р.В.Збалансований розвиток розумних мереж стає все більш важливим питанням успішного функціонування енергетичної галузі. У цій статті виконано бібліографічний огляд публікацій при дослідженні параметрів розгортання відновлювальної енергетики та розумних мереж. Для аналізу була обрана вибірка робіт за 2009-2020 рр. бази даних Scopus®, що містить бібліографічні відомості про наукові публікації в рецензованих журналах, книгах та конференціях. З допомогою VOSviewer (версія 1.6.15), було виокремлено три кластери досліджень у контексті впливу геопросторових параметрів на розвиток розумних мереж. У першому кластері визначено фінансову, людську та часову складову геопросторового фактору розгортання розумних мереж. Більше всього зав’язків в першому кластері знайдено за поняттям «витрати» (усього 29 зв’язків з середньою силою впливу, що дорівнює 9). У другому кластері згруповані поняття, що пов'язані з використанням геоінформаційних систем (GIS), цифрового зберігання, інформаційних систем та картографічної інформації. Дослідження з питань відновлюваної енергії також належать до другого кластеру публікацій. У третьому кластері виокремлено усі поняття розумних мереж за технічними їх видами та в контексті напрямів оптимізації. У третьому кластері зосереджені поняття з найпотужнішою силою зв’язку. Результати аналізу БД Scopus® дозволили визначити рівень та динаміку наукової зацікавленості до геопросторових факторів розвитку розумних мереж протягом останніх 10 років. Встановлено, що дослідження в галузі геопросторових факторів розвитку розумних мереж здійснюються різними країнами, втім найбільш активно аналізується вплив геопросторових параметрів на розвиток розумних мереж у таких країнах, як: США, Канада та Китай. З використанням даних бази даних Scopus®, у статті також були визначені інституції та організації, що фінансують дослідження геопросторових факторів та розумних мереж, та зробили вагомий вклад у розвиток даної тематики.