Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
2 results
Search Results
Item Ранжування та пріоритизація проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері, спрямованих на досягнення ЦСР 13(Сумський державний університет, 2022) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Фомінов, Роман Миколайович; Фоминов, Роман Николаевич; Fominov, Roman Mykolaiovych; Пуговкіна, Ю.А.У межах складної військово-політичної ситуації в Україні та міжнародних і національних ініціатив щодо досягнення Цілі сталого розвитку 13, (Міжнародної стратегії скорочення ризиків стихійних лих, Сендайської рамкової програми та Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату) посилюється значимість відбору проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері. У роботі зроблено наголос на важливості інкорпорації критеріїв імпакт-інвестування, зокрема максимізації соціального та екологічного впливу за одночасного досягнення таргетів Цілі сталого розвитку 13. Робота спрямована на розвиток методології ранжування та пріоритизації проектів відповідального інвестування у природоохоронній сфері для сприяння прогресу у ЦСР 13 та її апробацію на прикладі проектів напряму «Екологічна безпека» за Планом повоєнного відновлення України. Основою розроблення методології виступають елементи теорії прийняття рішень (критерії Лапласа, Вальда, Гурвіца і Севіджа для вибору найкращої альтернативи рішень, правила Борда і Кондорсе для оптимальних колективних рішень) та п’ятивимірний підхід до оцінювання імпакту досліджуваних проєктів. Цей підхід дає змогу оцінити якісні характеристики проєктів за вимірами сутності, цільової аудиторії, тривалості, впливу на навколишнє середовище та системи управління ризиками. Серед основоположних критеріїв оцінювання варто виділити важливість та ефективність імпакту природоохоронного проекту, прогрес у досягненні цілей сталого розвитку, характеристики зацікавлених сторін під впливом проекту, тривалість результатів, отриманих від реалізації проекту, екологічний внесок проекту. підприємство у вигляді договірного результату, особливості управління його ризиками. Використання розвинутої методології дозволило виявити найбільш пріоритетні природоохоронні проекти, до складу яких увійшли проєкти спрямовані на рекультивації, консервації та охорони земель на пілотних територіях, у тому числі тих що постраждали внаслідок військової агресії рф, відновлення лісів, впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів та екомодернізацію промислових та інфраструктурних підприємств.Item Розрахунок інтегрального показника боргової безпеки України(Сумський державний університет, 2020) Філатова, Ганна Петрівна; Филатова, Анна Петровна; Filatova, Hanna Petrivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna OleksandrivnaНайболючішою проблемою фінансової системи України впродовж останніх років є критичний стан державного боргу, формування якого відбувалося безсистемно, під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що відобразилось у його структурі та динаміці. Забезпечення стійкості фінансової системи та втримання боргового навантаження в безпечних межах, або, принаймні, забезпечення його незмінності – є першорядними завданнями боргової політики України. При цьому, система індикаторів боргової безпеки є інструментом оцінки спроможності фінансової системи країни виконувати власні боргові зобов’язання. У статті надано перелік ключових індикаторів боргової безпеки, проведено порівняння їх граничних значень в Україні та в світовій практиці. Запропоновано науково-методичний підхід щодо визначення стану боргової безпеки держави на основі кількісного оцінювання релевантних показників, їх подальшого групування, що дозволяє проаналізувати основні потенційні загрози і джерела нестабільності, спрогнозувати їх майбутню динаміку та розрахувати інтегральний індекс боргової безпеки України. Основна суть методики оцінки інтегрального показника боргової безпеки полягає в тому, щоб оцінити рівень боргової безпеки країни в той чи інший період часу єдиним узагальнюючим показником. Дійсно, всі загрози і дестабілізуючі чинники, які вимірюються окремими індикаторами боргової безпеки, заслуговують окремого розгляду. Проте їх взаємопов’язаний вплив забезпечує загальний результат і дає змогу оцінити сумарний рівень боргової безпеки. Аналіз розрахованого інтегрального показника боргової безпеки дозволить своєчасно реагувати на потенційні загрози та нейтралізувати ризики, спричинені надмірним борговим навантаженням. Здійснено огляд методів нормування показників боргової безпеки, враховуючи переваги та недоліки кожного із зазначених методів – обрано найоптимальніший. Дослідження охоплює період з 2009 року по 2019 рік. Аналіз динаміки показників боргової безпеки та інтегрального індексу дозволив зробити висновок про нестабільну боргову ситуацію в Україні та доволі значне нарощення заборгованості протягом останніх 11 років. Незадовільні значення як окремо взятих індикаторів боргової безпеки так і інтегрального індексу свідчать про необхідність серйозної уваги органів державної влади та розроблення заходів з оптимізації управління борговою безпекою України в системі забезпечення економічної безпеки.