Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
7 results
Search Results
Item Побудова теоретичної моделі формування та перерозподілу компетенцій в системі «освіта» – «ринок праці» та трансферу знань(Сумський державний університет, 2022) Барвінок, Вероніка Юріївна; Барвинок, Вероника Юрьевна; Barvinok, Veronika Yuriivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii MykolaiovychСтворення моделі формування та перерозподілу компетенцій в системі «освіта» – «ринок праці» набули особливої актуальності, оскільки вони є основним етапом у сучасній якісній трансформації вищої освіти як на рівні університетів, так і держави в цілому. Даний підхід є вирішальним для розвитку людського капіталу на ринку праці і не тільки. Метою даної роботи є побудова теоретичної моделі формування компетенцій у системі трансферу знань з точки зору освіти та ринку праці. Побудови даної теоретичної моделі зумовлена необхідністю переосмислення сучасних парадигм вищої освіти, яка є ключовою ланкою підготовки фахівців для виходу на ринок праці. У даній статті були використані результати аналізу дефініцій «компетенції» та «трансфер знань» у зарубіжних та вітчизняних наукових роботах. Таким чином, поряд з поняттям «компетенції», що означає сукупність знань, вмінь що відповідають вимога робочого місця, було виявлений термін «компетентність», яку характеризують як процес високого рівня виконання роботи з найефективнішим досягненням цілей організації, що включає результат підготовки фахівців для певних професійних сфер. Ключовим моментом, було поєднання поняття компетенцій та трансферу знань як фундаментальна площина формування компетенції та їх перерозподілу в одне поле дослідження із залученням сфери освіти та ринку праці. При побудові теоретичної моделі використовувались узагальнені спростовані формулювання стосовно типів компетенцій, учасників та трансферу знань в цілому. Визначення учасників у даній моделі є виправданим, оскільки саме суб’єкти (стейкхолдери) моделі формують її основу. Так, наприклад, керівники забезпечують безперервний процес формування компетенцій та усуваються можливі бар’єри. У результаті було розглянуто сукупну систему, де трансфер знань – це основна площина формування та перерозподілу компетенцій (три взаємозалежні етапи) між учасниками (випускник, працівник вхідного рівня, досвідчений працівник та організатор).Item Analysis of stakeholder interaction patterns in implementing the third mission of universities as an element of leadership strategy development(Sumy State University, 2022) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Balahurovska, I.; Onopriienko, K.Сучасні українські університети знаходяться на етапі інтеграційних змін, які викликані формуванням єдиного європейського освітнього простору. Процеси гуманізації суспільства, які активно відбуваються в сучасному світі, потребують створення умов для формування розвинутого та освіченого соціуму. Саме ці умови створюються в університетах, які виконують три місії: надання якісної освіти, проведення наукових досліджень та сприяння розвитку соціально-економічної сфери життя суспільства. Третя місія університету покликана формувати та постійно вдосконалювати суспільство, яке прагне до отримання нових знань та навичок. Завдяки такому суспільству стає можливим стабільний економічний і соціальний розвиток в державі. Стаття присвячена вивченню зовнішніх стейкхолдерів та особливостей їх взаємодії з закладами освіти в ході реалізації третьої місії університетів. Дослідження показує, що аналіз зовнішніх зацікавлених сторін та їх властивостей дає змогу ефективно взаємодіяти з ними. На основі такого аналізу можливо сформувати результативні моделі взаємодії університету із зовнішніми стейкхолдерами при реалізації третьої місії. Запропоновані моделі мають практичну цінність. В роботі описано ключовий зовнішній стейкхолдер університетів при виконанні третьої місії – держава, а також представлені основні зовнішні стейкхолдери університетів, які є організаціями різних форм власності. Проаналізовано особливості та характеристики досліджуваних зовнішніх зацікавлених сторін університетів з огляду на актуальність реалізації третьої місії. Досліджені стейкхолдери університетів є поширеними в українській практиці взаємодії освітніх закладів з ними. В дослідженні наведені ефективні патерни взаємодії університетів із зовнішніми стейкхолдерами при виконанні третьої місії. Описано процес управління взаємовідносинами між закладами освіти і зовнішніми зацікавленими сторонами при реалізації третьої місії. В запропонованій статті розглянуті лідерські якості керівників університетів різних рівнів менеджменту, які сприяють формуванню ефективних способів взаємодії з зовнішніми зацікавленими сторонами. Підкреслено необхідність університетів ефективно комунікувати із зовнішніми стейкхолдерами для точного розуміння їх потреб з метої їх задоволення.Item Дослідження крос-культурних відмінностей як одного з факторів впливу на ведення міжнародного бізнесу(Сумський державний університет, 2021) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Кіріл’єва, А.В.; Тулякова, А.О.; Татарченко, Ю.М.У статті визначено, що сучасне внутрішнє та зовнішнє середовище функціонування успішної та довгострокової міжнародної діяльності зазнає постійних змін. Для того аби забезпечити ефективність економічної діяльності необхідно формувати та застосовувати модернізовані методи ведення бізнесу. Значна кількість чинників впливу на діяльність компаній на світовій арені зумовлює інтерес до їх вивчення та структурування. Доведено, що ключовими рушійними силами впливу глобалізації на міжнародний бізнес в умовах гіперконкуренції є зниження бар’єрів, зростання міжкордонної торгівлі та інвестицій, зростання масштабів виробництва глобального продукту для глобального споживача, використання Інтернет- та інформаційних технологій, роль швидкозростаючих економік на світовому ринку, впровадження глобальних систем якості та стандартів продукції. Слід зазначити, що міжнародна підприємницька діяльність зорієнтована на впровадження конкретних заходів щодо розширення ринків збуту, послуг, капіталу, робочої сили, пошук нових джерел виробничих і фінансових ресурсів, здійснення диверсифікації господарської діяльності тощо. Досліджено фактори, що впливають на ефективність бізнесу. Авторами було виокремлено, найважливіші фактори впливу на міжнародний бізнес та розглянуто їх у розрізі трьох груп: внутрішні, мікроекономічні та макроекономічні фактори. Саме такий спосіб структуризації факторів впливу дозволить максимально ефективно з’ясувати їх позитивний ефект та можливі ризики. Визначено ступінь впливу кожної групи факторів. У рамках цієї наукової роботи акцент зроблено на характеристиках комунікативних культурних відмінностях та їх впливу на міжнародний бізнес. Проблема міжкультурної взаємодії стала одним із ключових напрямків дослідження ефективності міжнародних відносин. Виявлено роль міжкультурних функцій у глобальній бізнес-мережі. Успіх компанії на зовнішньому ринку залежить головним чином від того, наскільки добре налагоджена професійна комунікація з іноземним бізнес-партнером і наскільки добре він знає деталі місцевої культури для ефективних і професійних переговорів.Item Освітній туризм та освітня міграція: економічна сутність та відмінні ознаки(Сумський державний університет, 2021) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Білоцерківська, О.Д.Мобільність людських ресурсів, що виникає під впливом різноманітних причин, характерна для будьяких етапів розвитку людства, що в сучасних умовах під впливом глобалізації набуває особливих масштабів. Серед традиційних причин таких просторових переміщень є не лише пошук кращих умов життя та заробітку, а й прагнення нових вражень та знань. Таким чином, одним із основних форм мобільності є туризм та міграція. Зростаюча роль освіти як однієї із основних цілей сталого розвитку забезпечую розвиток її на міжнародному просторі, що пов’язано з такими явищами як освітній туризм та освітня міграція. Незважаючи на існуючі напрацювання в даній темі, їх економічна сутність та диференціація залишається не до кінця зрозумілою, що зумовлює актуальність даного дослідження та його основну мету. В результати цього на основі семантичного аналізу досліджено спочатку сутність туризму та міграції як базових категорій, потім переходячи до освітньої міграції та освітнього туризму. Проведений теоретичний аналіз економічної сутності виявив, що обидва терміни передбачають просторове переміщення людських ресурсів з метою отримання освітніх послуг, які є формами більш ширшого поняття «академічної мобільності». З метою їх розмежування виділено наступні ознаки: умовна тривалість, запланованість, умова повернення в країну проживання, умова працевлаштування в країні поїздки, отриманні підтверджуючого документа про проходження навчання, добровільний характер, правовий статус особи та право на проживання. Основна відмінність виявлена за ознакою умовна тривалість, що є короткостроковою для освітнього туризму та довгостроковою для освітньої міграції. Щодо решти ознак вони є подібними з невеликими поправками: наприклад, умова працевлаштування в країні поїздки виконується для освітньої міграції лише у вигляді підробітки в ході навчання, або умова отримання підтверджуючого документа про проходження навчання варіюється для туризму залежно від форми освітньої послуги (формального чи неформального характеру, що може як мати певний диплом, сертифікат, так і ні); правовий статус особи проявляється як емігрант та турист з різним документальним оформленням та правом на проживання . Отримані напрацювання є важливими для подальшого дослідження даної проблематики та термінологічно-нормативного розмежування освітнього туризму та освітньої міграції для правильної організації держаної політики в даних напрямах.Item The regulatory system of international migration processes in the context of globalization(Sumy State University, 2021) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Земляк, Наталія Василівна; Земляк, Наталья Васильевна; Zemliak, Nataliia Vasylivna; Petrenko, S.V.В умовах глобалізації всі економіки світу об’єднуються, взаємодіють і розвиваються в єдиній системі виробництва. Однак світова економіка значною мірою залежить від формування та розвитку світового ринку праці. Таким чином, міграція є одним із основних механізмів та факторів, що впливають на окремі країни та світову економіку в цілому. З посиленням процесів глобалізації попит на персонал різного рівня кваліфікації на ринку праці задовольняється пропозицією працівників незалежно від країни, в якій вони проживають. Це явище призводить до міжнародної трудової міграції. Незважаючи на те, що міграція висококваліфікованого персоналу призводить до інтелектуального занепаду та відсутності освіченого населення в країні, з якої мігрують працівники. Натомість неконтрольована міграція низько кваліфікованого персоналу в країні перебування може призвести до різкого зростання безробіття серед місцевого населення, кримінальних правопорушень, соціального невдоволення громадян, що негативно позначиться на авторитеті держави у світі. Тому вивчення системи регулювання міграційних процесів та впровадження шляхів її вдосконалення допоможуть гармонізувати соціально-економічну ситуацію у світі та зробити міграцію більш прибутковою та безпечною для країн та її громадян. У статті відображено основні сучасні тенденції міжнародних міграційних процесів: напрями зовнішньої трудової міграції, масштаби виїзду трудових мігрантів до різних країн, визначено причини таких тенденцій. У ході дослідження розглядаються методи, за допомогою яких ці процеси регулюються для покращення економіки країн та безпеки трудових мігрантів. У дослідженні також описується вплив пандемії COVID-19 на мобільність громадян України та методи подолання наслідків цього впливу. Дії, описані у статті, пов'язані з міграцією та мобільністю населення, пом'якшать довгострокові наслідки пандемії, допоможуть посилити захист громадян України за кордоном, а також розширять можливості їх соціально-економічної інтеграції у місцеві громади.Item Migration of highly qualified workers from Ukraine: reasons and ways to overcome(Sumy State University, 2021) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Земляк, Наталія Василівна; Земляк, Наталья Васильевна; Zemliak, Nataliia Vasylivna; Shapoval, V.Y.; Dibrova, V.V.Міграція висококваліфікованих працівників стає все більш важливим фактором, що впливає на розвиток як окремих країн, так і регіонів світу. Зокрема, в Європейському Союзі тенденція нестачі низькокваліфікованих працівників змінюється на тенденцію сприяння міграції висококваліфікованих працівників, які можуть створювати додану вартість і наповнювати пенсійні фонди для населення, що старіє. Водночас від втрати висококваліфікованих кадрів країни-реципієнти втрачають в темпах свого економічного розвитку. Актуальність даного дослідження посилюється також зміною умов для міжнародної трудової міграції до країн Європейського Союзу у зв’язку з пандемією COVID-19, в тому числі для українських високваліфікованих фахівців. У статті досліджуються причини міграційних процесів висококваліфікованих працівників, аналізуються наслідки для різних стейкхолдерів та методи зменшення масштабів такої міграції. Для аналізу спричин трудової міграції високваліфікованих фахівців було використано модель «Push and Pull» факторів на прикладі України та країн Європейського Союзу. Визначено позитивні так і негативні наслідки зростання масштабів міграції високваліфікованих фахівців для різних стейкхолдерів цього процесу. Обґрунтовано, що не зважаючи на те, що заробітна плата в Україні зростає в реальному вираженні, різниця в зарплатах за основними напрямками еміграції в ЄС настільки велика, що вона, ймовірно, продовжить мотивувати людей працювати та заробляти за кордоном. Більше того, існування великої та зростаючої української діаспори має тенденцію заохочувати міграцію інших членів родини та друзів, забезпечуючи інформаційну та матеріально-технічну підтримку в країнах призначення. Цей фактор притягання може посилитися в найближчі роки, а діаспора буде продовжувати розширюватися. В статті також аналізується вплив пандемії COVID-19 на міграцію висококваліфікованих фахівців та визначено низку пропозицій чи рекомендацій, які можна було б запровадити на рівні міграційної політики держави, щоб вирішити проблеми навколо трудової міграції високваліфікованих фахівців або принаймні покращити поточну ситуацію. Запропоновані рекомендації міграційної політики протидії негативним наслідкам пандемії COVID-19 стосуються створення механізму забезпечення координації та консультацій між усіма урядовими міністерствами, органами влади та відомствами, що беруть участь у трудовій міграції, а також встановлення тристоронніх процедур для забезпечення консультацій роботодавців та організацій працівників з питань трудової міграції та врахування їх думок.Item Assessment of demand for public goods in the non-market services sector(Sumy State University, 2020) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Maiboroda, Tetiana Mykolaivna; Onopriyenko, K.Стаття присвячена розробці та апробації підходів до оцінки попиту на суспільні блага. В ній наведено результати оцінки попиту на громадянську освіту як суспільне благо сектору неринкових послуг. Проведена оцінка грунтується на застосуванні різних дослідницьких методів: кабінетного дослідження (аналіз публікацій, оглядів, звітів), якісного дослідження (фокус-групи, глибинні інтерв'ю), кількісного дослідження (соціологічне опитування). У роботі проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій, присвячених аналізу попиту на суспільні блага, виділено актуальні аспекти досліджень. Об’єктом дослідження є процес формування і задоволення попиту на громадянську освіту. Для аналізу ринку освітніх потреб було зроблено співставлення запитів населення на освітні послуги та даних про кількість проведених заходів провайдерами освітніх послуг. Результатом дослідження є доведення гіпотез щодо низького попиту на громадянську освіту в умовах відсутності високого рівня громадянських компетентностей та невідповідності попиту і пропозиції в сфері громадянської освіти. Щодо різних напрямів громадянської освіти, то результати аналізу засвідчили те, що найбільшим попитом користуються творчі студії, і цей попит є досить задоволеним. Наступні за рейтингом є освітні послуги у сфері лідерства та власного розвитку, але задоволеність в цих потребах менша майже в половину. Решта потреб є незадоволеними, і в той же час ми бачимо, що завдяки діям провайдерів послуг цікавість містян у політичній або громадянській освіті наближається до задоволення. В той же час, низька задоволеність потреб у фінансовій грамотності, критичному мисленні, медійній грамотності вказують на необхідність розроблення та пропозиції освітніх послуг цього типу. Незадоволеним є також попит на заняття із сімейної психології, психології стосунків, ораторського мистецтва та бізнес-освіти. У висновках дослідження сформульовані пропозиції щодо узгодження попиту і пропозиції на громадянську освіту за допомогою неринкових механізмів. Зокрема, обгрунтовано необхідність формування ефективного попиту з боку місцевої влади та місцевих суспільних інститутів (місцевих шкіл, університетів, бізнесу, громадських організацій).