Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
5 results
Search Results
Item Соціально-відповідальний маркетинг в умовах Індустрії 4.0: бібліометричний аналіз(Сумський державний університет, 2023) Ілляшенко, Анастасія Григорівна; Illiashenko, Anastasiia Hryhorivna; Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena YuriivnaСоціально-відповідальний маркетинг є важливим інструментом для сприяння екологічно сталому виробництву шляхом впровадження «екологічних» виробничих процесів, «екологічного» управління ланцюгами поставок та «зеленої» продукції, а також передбачає, що компанії повинні брати участь у відповідних рішеннях, діях та практиках, які одночасно відповідають етичним, економічним, правовим та екологічним викликам. Розвиток Індустрії 4.0 є ключовим пріоритетом, оскільки обумовлює експоненціальне зростання продуктивності, ефективне використання часу та скорочення витрат. Метою дослідження є аналіз взаємозв’язків між соціальною відповідальністю та Індустрією 4.0 за допомогою інструментарію бібліометричного аналізу. Ретельне вивчення взаємозв’язків між поняттями соціальна відповідальність та Індустрія 4.0, дослідження тематичної спрямованості та авторства публікацій, систематизація та структуризація наукових праць за основними напрямками досліджень виконувалось за допомогою програмного забезпечення VOSviewer 1.6.19.0, інструменту з функціями інтелектуального аналізу тексту, які можна використовувати для побудови та візуалізації бібліометричних мереж. Результати аналізу засвідчили стрімке зростання зацікавленості науковців і підтверджують важливість соціально-відповідального маркетингу в передових країнах світу. Дослідження тематики та змісту наукових свідчить про те, що на сьогоднішній день соціально-відповідальний маркетинг повинен бути складовою системи управління сучасного підприємства, яке визнає важливість екологічних проблем та будує прозорі відносити зі своїми споживачами. Аналіз афіляції науковців засвідчив їх приналежність до значною мірою до Китаю, США та країн Європи. Ретроспективний аналіз наукових досліджень виявив три етапи розвиток публікаційної активності, які повʼязані з розвитком корпоративних відносин, аналізом впливу діяльності підприємств на довкілля та процесами цифровізації. Авторам виокремлено перспективні напрямки досліджень соціальновідповідального маркетингу: зелена економіка, корпоративна соціальна відповідальність, безвуглецева економіка.Item Вуглецевий нейтралітет України до 2050 року(Сумський державний університет, 2022) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Шевченко, К.В.; Білан, Юрій Валентинович; Билан, Юрий Валентинович; Bilan, Yurii Valentynovych; Пономаренко, І.О.В роботі наведені результати дослідження деяких аспектів досягнення вуглецевого нейтралітету в Україні. Вуглецевий нейтралітет є викликом для всього світу. У 2020 році концентрація парникових газів в атмосфері досягла історичного максимуму. Метою роботи є дослідження особливостей досягнення вуглецевої нейтральності в Україні. Завданнями роботи є аналіз складових переходу до низьковуглецевого розвитку, аналіз споживання викопного палива та заходи, пов’язані зі збереженням лісів, природних степових і лучних екосистем. Інтерес до питань вуглецевої нейтральності зростає щороку, особливо в 2021-2022 роках. Статті про вуглецеву нейтральність переважно присвячені викидам вуглекислого газу, економічному зростанню, відновлюваній енергетиці, енергоспоживанню, фінансовому розвитку, коінтеграції, викидам діоксину тощо. Виявлено позитивні тенденції щодо досягнення вуглецевого нейтралітету: постачання природного газу, вугілля та торфу зменшилося, а відновлюваних джерел енергії – збільшилося; частка вугілля і торфу зменшилася 26,4%, а частка енергії, виробленої з відновлюваних джерел збільшилася до 6,6%; обсяги використання вугілля та торфу скоротилося на 8,5%, природного газу – на 5%, а біопалива – зросло на 16%; частка використання біопалива зросла до 5,8%. Витрати на охорону навколишнього середовища зросли на 88,5%, на збереження біорізноманіття і середовища існування – в 3,6 рази, витрати на охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату - в 2,5 рази. Частка витрат на охорону збереження біорізноманіття і середовища існування збільшилася до 3,2%, а витрат на охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату до 19,3%. Виявлено і негативні тенденції, що стримують перехід на вуглецево нейтральну економіку:низька частка відновлюваних джерел в структурі постачання та використання. Так, частка біопалива у сукупному використанні залишається низькою - лише 5,8% у 2020 році. Площа загибелі лісових насаджень зростає, а площа відтворення лісів зменшилася на 36%; площа лісовідновлення залишилася на тому ж рівні, а площа лісорозведення скоротилася протягом 2010-2020 років в 10 разів. Робота може бути корисною дослідникам, що вивчають питання вуглецевого нейтралітету.Item Зелена конкурентоспроможність підприємств: ретроспективний аналіз розвитку концепції(Сумський державний університет, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Івахненко, Олена Миколаївна; Ивахненко, Елена Николаевна; Ivakhnenko, Olena Mykolaivna; Хааг, В.Х.У статті представлені результати аналізу публікацій, присвячених формуванню концепції та складових зеленої конкурентоспроможності підприємств. Дослідження проводилось із застосуванням бібліометричного аналізу з використанням інструментарію візуалізації VOSviewer v.1.6 та інструментарію ScopusTools. При проведенні аналізу було згенеровано вибірку з 54 753 наукових статей з даної проблематики за період 1991–2020 рр. у виданнях, які індексуються наукометричними базами даних Scopus та Web of Science. Результати дослідження дозволили виокремити передумови розвитку концепції зеленої конкурентоспроможності. Просування процесів екологізації у підприємницькому секторі (розвиток зеленого виробництва, використання ресурсозберігаючих технологій та відновних джерел енергії, імплементація рециклінгу) забезпечує додаткові екологічно орієнтовані конкурентні переваги підприємствам. Динаміка публікаційної активності характеризує підвищення наукового інтересу до зазначеної проблематики, починаючи з кінця 1990-х років. Відповідна тенденція значною мірою обумовлена світовим розвитком підприємницького сектору, підвищенням конкуренції, просуванням, так званого, «п’ятого укладу». Основні етапи розвитку концепції зеленої конкурентоспроможності включають такі етапи: пов’язаний із трансформацією підходів до трактування поняття «конкурентоспроможність» (2004–2012 рр.); другий пов’язаний із появою і домінуванням у кроссекторних дослідженнях двох нових патернів, що відображають розвиток зеленої економіки і визначають конкурентні переваги підприємств (2012–2014рр.); третій пов’язаний із розвитком концепції зеленого маркетингу та імплементацією його інструментів як детермінант забезпечення конкурентоспроможності підприємств (2014–2016 рр.). Результати аналізу засвідчили, що найбільш цитовані наукові публікації з тематики зеленої конкурентоспроможності належать науковцям США, Китаю, Великобританії, Німеччині, Іспанії. Основними галузями наукових напрацювань є інженерія, природничі науки, соціальні науки, енергетика, бізнес і менеджмент та комп’ютерні науки. Проведене дослідження сформувало основу для побудови інструментарію забезпечення зелених конкурентних переваг підприємств.Item Стале аграрне землекористування в Україні: проблеми та перспективи розвитку(Сумський державний університет, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Івахненко, О.М.Питання забезпечення сталого розвитку людства сьогодні визнається однією з найбільш актуальних проблем, яка стоїть перед суспільством. Метою дослідження є узагальнення особливостей розвитку сталого землекористування, визначення основних проблем сталого використання земель сільськогосподарського призначення в Україні та шляхів їх вирішення. В роботі узагальнено ключові етапи формування передумов сталого землекористування, систематизовано документи та події щодо створення моделі сталого розвитку, виділені основні принципи та цілі сталого аграрного землекористування, відповідно до концепції сталого розвитку. Автори підкреслюють, що практична реалізація концепції сталого аграрного землекористування потребує визначення пріоритетів використання сільськогосподарських земель, і перш за все екологічних, а також підвищення відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу за порушення екологічної рівноваги та надмірного антропогенного навантаження на земельні ресурси. Зазначено, що в Україні склалася нераціональна структура землекористування, яка є екологічно небезпечною. Виділені основні проблеми розвитку сталого аграрного землекористування. Автори зазначають, що н останні десятиріччя в Україні спостерігається негативні тенденції розвитку процесів, які суттєво впливають на аграрне землекористування. Найгострішими з екологічних проблем є розвиток деградаційних процесів на орних землях України, які носять суцільний, регіональний або локальний характер. Автори доводять, що зниження природного потенціалу земель сільськогосподарського призначення в Україні стає для сталого розвитку землекористування навіть більш серйозною загрозою, ніж екологічні проблеми. Запропоновані пріоритетні напрямки розвитку сталого землекористування в Україні, які дозволить перейти до моделі сталого аграрного землекористування.Item Cleaner production as a driver of green competitiveness(Sumy State University, 2020) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Артюхова, Надія Олександрівна; Артюхова, Надежда Александровна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Vasylyna, T.У сучасних умовах екологічно чисте виробництво є необхідною складовою для досягнення сталого розвитку. Просування зеленої конкурентоспроможності компанії неможливе без впровадження зелених технологій та чистого виробництва. Метою статті є узагальнення основних підходів до розуміння чистого виробництва з визначенням його ключових елементів. Автор визначили головні цілі чистого виробництва. Просування чистого виробництва серед компаній повинно базуватися керівних принципах його реалізації. Основні сфери, в яких повинні працювати принципи: продукція та упаковка, послуги, відходи, екологічно несумісні побічні продукти, енергія та матеріали, технології та практика праці, робочі місця, безпека та добробут громади, організація робочих місць. Вони пов'язані з усіма стадіями виробничокомерційного процесу. У роботі визначено корпоративні стратегії успішного впровадження чистого виробництва. Ключовими елементами стратегій є ефективність та впровадження технологій відновлюваної енергії. У роботі автор узагальнили основні сфери реалізації чистого виробництва. Автор підкреслює, що впровадження практик більш чистого виробництва потребує широкого розуміння необхідності їх розвитку та забезпечення у всьому суспільстві. Таким чином, спільними перевагами його просування є підвищення продуктивності праці, встановлення моральної та екологічної етики роботодавців, покращення конкурентного позиціонування, покращення зеленого корпоративного іміджу та репутації компаній. Автор наголошує, що просування чистого виробництва повинно включати заходи, пов’язані з підвищенням екологічної обізнаності зацікавлених сторін, складання та розповсюдження актуальної інформації про практики зеленого виробництва та екологічні технології; розвиток людських ресурсів; надання демонстраційних проектів у різних підгалузях та місцях в країні. Узагальнення наукового доробку про перспективи та проблеми впровадження чистого виробництва дає можливість сформулювати основні бар'єри його розвитку.