Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
5 results
Search Results
Item Аналіз результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення у світі(Сумський державний університет, 2021) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychАктуальність даного наукового дослідження є безперечною через необхідність підтримки системи світової безпеки здоров'я населення в умовах пандемічних загроз. Попередній 2020 рік показав нездатність світової системи охорони здоров'я ефективно протистояти пандемії COVID-19. До негативних чинників необхідно віднести наступні: затримка системи фінансування противоковідних заходів, відсутність вакцин в період піку захворювань в світі, низька система попередження ризиків системи охорони здоров'я, нерівномірність фінансування закупівлі вакцин серед держав світу з розвиненою і розвиваючої економікою, низька фінансова підтримка з боку розвинених країн світу фонду COVEX із закупівлі вакцин для країн з розвиваючою економікою. Однак, не в повному обсязі залишається досліджено систему моніторингу результативності противоковідних заходів країн світу, яка необхідна для повного обґрунтування проблематики пандемії COVID-19 і подальшої розробки інструментарію боротьби з нею. Тому дослідження моніторингу результативності системи впровадження противоковідних заходів країнами світу є необхідним для прийняття управлінських рішень їх керівництвом з метою стабілізації безпеки здоров'я населення. Метою наукового дослідження є удосконалення підходів до аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення в світі. Методологія та наукові підходи: SWOT - аналіз – при порівнянні сильних, слабких сторін, можливостей і загроз противоковідних заходів, які реалізовані урядами країн; метод синтезу – при обговоренні отриманих результатів аналізу противоковідних заходів країн світу, метод альтернатив – при виборі стратегі політики охорони здоров'я країн з розвинутою та розвиваючою економіки щодо проведення противоковідних заходів. Проведено аналіз наукових публікацій щодо досліджень проблематики системи попередження поширення пандемії COVID-19 у світі. Порівняно системи противоковідних заходів країнами з розвиненою і розвиваючої економікою. Проведено факторний аналіз впливу на результативність системи противоковідних заходів країн світу, який включає організаційні і трудові фактори. Удосконалено методичний підхід до стратегічної оцінки результативності системи противоковідних заходів країн світу, який на відміну від існуючих, враховує сформовані критеріальні показники SWOT-аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами, в тому числі підсистеми попередження ризиків повторного прояви пандемії COVID-19 в країнах світу, а також рекомендації щодо вибору стратегій політики охорони здоров'я країни, яка спрямована проти поширення пандемії COVID-19. Можливість використання результатів в подальших дослідженнях може стосуватися розробки організаційно-економічного забезпечення впровадження ефективних противоковідних заходів країнами світу. Практичне значення дослідження полягає в розробці дорожньої карти урядами країн світу протидії пандемічних викликів у майбутньому. Соціальні наслідки містять антисоціальні ефекти, які включають високу смертність населення країн світу внаслідок пандемії COVID-19, неспроможність медичної системи своєчасно справлятися з пандемічними викликами.Item Аналіз моделі поведінки домогосподарств в Україні напередодні та в умовах поширення COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina HennadiivnaСтаття присвячена дослідженню проблем сектору домогосподарств в Україні, а також аналізу впливу пандемії COVID-19 на їх сучасний стан. Кризи здійснюють суттєвий вплив на поведінку домогосподарств, а їх глибина і тривалість виходу з криз залежать від природи факторів, що їх спричинили. Нинішня криза, пов’язана з поширенням хвороби COVID-19, є унікальною. Вона охопила всю планету та майже паралізувала усе економічне життя. У статті розглянуті такі показники сектору домогосподарств у докризовий та кризовий періоди, як: динаміка доходів, витрат і заощаджень домогосподарств, активність домогосподарств у банківському секторі (динаміка кредитів і депозитів), а також макроекономічні показники, що прямо чи опосередковано характеризують стан домогосподарств: динаміка валютного курсу, індексу споживчих цін, середньої заробітної плати, структури зайнятості, обороту роздрібної торгівлі. Окрема увага у статті присвячена питанням стану системи охорони здоров’я населення та аналізу показників діяльності лікарняних закладів до і під час пандемії. Результати проведеного дослідження засвідчили, що ще перед початком пандемії намітилося кілька дуже негативних тенденцій, зокрема зменшення кількості лікарів та лікарняних закладів, зниження рівня заощаджень домогосподарств та іпотечного кредитування. Перші півроку пандемії тільки поглибили всі проблеми, що створювалися критичним станом економіки України протягом останніх років. На сьогоднішній день модель поведінки домогосподарств характеризується мінімальним рівнем споживання, відсутністю інвестиційної складової та намаганням максимально створити «подушку» безпеки. У цих умовах особливого значення набуває проблема ефективного розподілу наявних обмежених ресурсів. Але реалії цільового використання коштів «антикоронавірусного» фонду, некомпетентність у частині вибору методів та інструментів державного управління та регулювання, які часто протирічать один одному, дають підставу вважати, що потрібно розробити належні моделі, які б давали можливість узгодити дії різних міністерств, відомств, державних органів задля досягнення спільної цілі – стабілізації економіки.Item Аналіз факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychВелике значення в умовах сьогодення має оцінка деструктивних факторів впливу на рівень смертності хворих на COVID-19, адже даний аналіз може бути необхідним для формування дорожньої карти дії урядів країн, яка орієнтована на попередження та зниження наслідків поширення COVID-19. Метою наукового дослідження є проведення аналізу факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID19, на основі даних по країнах світу та на національному рівні. Серед таких факторів виділено вплив екологічної складової. Методологія та наукові підходи: порівняльний аналіз - при встановленні середнього рівня показників для груп країн в залежності від індексу людського розвитку HDI, а також для основних показників для характеристики рівня екологічного «навантаження» на рівні регіонів України, метод синтезу – при економічному обґрунтовані отриманих результатів аналізу середнього рівня показників для груп країн в залежності від індексу людського розвитку HDI, метод узагальнення – при формуванні загальних висновків дослідження, статистичні методи (кореляції та метод середніх) – при оцінці впливу чинників на смертність від COVID-19. Результати дослідження: в статті проведено дослідження щодо аналізу факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID-19. Визначено показники, які беруть участь у аналізі факторів впливу на смертність від COVID-19. Відзначено основні індикатори оцінки рівня життя та здоров’я населення, які використовують у світі. Розраховані середні рівні показників для груп країн в залежності від індексу людського розвитку HDI та економічно обгрунтовано залежності даних показників та їх вплив на рівень смертності на COVID-19. У розрізі областей України проведено аналіз впливу показників, які впливають на рівень смертності від COVID-19, використовуючи окремі складові екологічного "навантаження". Проведено аналіз основних показників для оцінки наслідків поширення COVID-19 та проаналізовано їх значення на регіональному рівні. Можливість використання результатів в подальших дослідженнях може стосуватися формування економічної моделі факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID-19, що дозволить спрогнозувати різні сценарії впливу деструктивних факторів на рівень смертності від COVID-19 в залежності від впровадження заходів протидії поширенню даної хвороби серед населення урядами країн. Практичне значення дослідження полягає в тому, що на основі проведеного аналізу результатів дослідження є можливість формування дієвих управлінських рішень урядами країн з метою протидії поширенню COVID-19 на міжнародному і на національному рівнях. Соціальні наслідки містять соціальні ефекти, які виникають в ході отриманих результатів даного аналізу через прийняття дієвих рішень в сфері охорони здоров’я з боку урядів країн, що можуть вплинути на зниження рівня смертності серед населення від COVID-19.Item Аналіз проблем кредитування бізнесу в Україні(Сумський державний університет, 2019) Большунов, В.В.; Рябушка, Людмила Борисівна; Рябушка, Людмила Борисовна; Riabushka, Liudmyla Borysivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna ValeriivnaУ статті розглянуті та проаналізовані причини зменшення кредитування в Україні. Банківське кредитування бізнесу в Україні характеризується високою вартістю; найгіршою в світі якістю кредитів. А невелика рентабельність (і навіть збитковість) більшості видів бізнесу призводить до незначної кількості кредитоспроможних підприємств. Визначено, що обсяги кредитування в гривневому еквіваленті вперше за всю історію спостереження зменшилися у 2019р. І за результатами розрахунків виявлено, що укріплення гривні справляє тільки половину всього впливу. Іншим чинником є зменшення нового кредитування. За матеріалами оборотно-сальдових балансів банків та змісту їх сайтів виявлені банки, де найсуттєвіше зменшилося кредитування. Умови кредитування в них є явно менш привабливими, ніж в банках, де кредитування зростає. Вивчення даних сайту Банку міжнародних розрахунків показало, що серед 43 країн світу станом на 01.04.2019 лідерами у зростанні кредитування бізнесу є країни, що демонструють високі темпи зростання економіки, тобто в основному, це ринкові економіки, що розвиваються. У статті висунуто гіпотезу, що про наявність позитивного впливу банківського кредитування нефінансового сектору на інноваційність економіки (вимірено через Global Innovation Index), яку статистично підтверджено. Також виявлено причинно-наслідковий зв'язок між фактом суттєвого зростання кредитів бізнесу та зміною рейтингу країни Doing Business. Наприклад, зменшення показників кредитування в країні на 8-18% за рік погіршує рейтинг легкості ведення бізнесу на 4-6 позицій. Узагальнені кроки для подолання причин зменшення кредитування в Україні та бажані дії банківських працівників в таких умовах (достатня диверсифікація кредитів по галузях, активне використання сценарного аналізу розвитку бізнесу клієнта, врахування в процесі ціноутворення ковенант, ін.) Це дало розуміння, що без участі держави позитивних суттєвих зрушень в сфері кредитування бізнесу не можна очікувати.Item Дослідження якості кредитного портфеля, наявного забезпечення і формування резервів банків України за 2009-2011 роки(Сумський державний університет, 2013) Богославський, Д.А.; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna ValeriivnaУ статті розглянуто стан справ щодо якості кредитного портфеля, заставного забезпечення і формування резервів за останні три роки в банках України. Проаналізовано основні тенденції зміни зазначених показників у посткризовий період, а також їх вплив на стабільність банківської системи. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33675