Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
2 results
Search Results
Item Причини формування тіньової економіки України(Сумський державний університет, 2020) Нікітченко, Євген Олександрович; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Никитченко, Евгений Александрович; Nikitchenko, Yevhen OleksandrovychТіньова економіка є незмінною частиною життя суспільства з початку економічних відносин, але з кожним етапом розвитку суспільства вона стає все більшою проблемою і несе все більш деструктивні наслідки. Зрозуміло, що повне подолання тінізаційних процесів є утопічною ідеєю, але все ж контроль над даним явищем повинний бути якісним. Основною метою дослідження, є висвітлення основних чинників тінізації для ефективного формування інструментарію боротьби з тіньовою економікою. При розгляді матеріалу було структуровано та виявлено причинно-наслідковий зв’язок за тематикою та розроблені методика нормалізації тіньової економіки. Було з’ясовано, що тіньова економіка – це результат, певна соціально-економічна відповідь на некоректну економічну політику. Також встановлено, що саме податковий тягар є одним з визначних факторів переходу частини діяльності компанії в тінь. Некоректний розподіл податкового навантаження дуже сильно знижує конкурентоспроможність малого та середнього бізнесу на ринку товарів та послуг. Також отримано висновок, що тіньова економіка є певним амортизатором соціальної нерівності, а саме великої прогалини між бідними та заможними верствами населення, так тіньова економіка надає товари з нижчою ціною, що є більш доступними для блідних прошарків населення. Крім того встановлено що корупція відіграє також високу роль в даному питані, і провокує тіньову економіку як ефект на соціально-правову нерівність та часто неможливість виживання підприємства без зв’язків з адміністративним апаратом. Встановлено, що тіньова економіка є реакцією на недосконалу антимонопольну політику, коли малий бізнес є менш конкурентним та часто взагалі не може вийти на ринок. Також розроблено та запропоновано методи стабілізування рівня тіньової економіки країни.Item Фінансовий моніторинг як інструмент детінізації банківської системи(Сумський державний університет, 2019) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Тєтєрєва, О.Ю.На сьогоднішній день явище тіньової економіки є досить поширеним та носить негативні наслідки для економічного розвитку країн світу. Відомо, що на рівень тіньової економіки впливає безліч факторів і одним із таких факторів є легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Метою статті є аналіз первинного та державного фінансового моніторингу як інструменту детінізації банківської системи України. Станом на кінець 2018 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України визначає рівень тіньової економіки на рівні 30% від обсягу офіційного ВВП, що є найнижчим значенням за останні десять років. У статті авторами досліджено вплив фінансового моніторингу на рівень тіньової економіки, а саме визначено основні загрози економічної безпеки країни та проаналізовано частку повідомлень про підозрілі операції від банків у структурі загальних повідомлень. Встановлено, що близько 99% всіх повідомлень до Державної служби фінансового моніторингу України, про підозрілі фінансові операції надходять від банків. Розкрито сутність первинного фінансового моніторингу, його основні недоліки, а саме – недосконалість законодавчої бази, брак висококваліфікованих працівників у сфері фінансового моніторингу та формуванні чітких вимог до банків як до суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Розкрито зміст найпоширеніших схем з відмивання коштів через банківський сектор, таких як виведення капіталу закордон, корупційні схеми, схеми із залученням фізичних осіб, шахрайські операції всередині банку, підроблення документів на вартість застави або про її надання та підробка рішення компанії про отримання кредиту. Також у статті відображено основні порушення банків у сфері фінансового моніторингу за 2018-2019 роки, проаналізовано недоліки державного фінансового моніторингу та розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності фінансового моніторингу в банках з метою детінізації банківського сектору.