Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
Search Results
Item Аналіз моделі поведінки домогосподарств в Україні напередодні та в умовах поширення COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina HennadiivnaСтаття присвячена дослідженню проблем сектору домогосподарств в Україні, а також аналізу впливу пандемії COVID-19 на їх сучасний стан. Кризи здійснюють суттєвий вплив на поведінку домогосподарств, а їх глибина і тривалість виходу з криз залежать від природи факторів, що їх спричинили. Нинішня криза, пов’язана з поширенням хвороби COVID-19, є унікальною. Вона охопила всю планету та майже паралізувала усе економічне життя. У статті розглянуті такі показники сектору домогосподарств у докризовий та кризовий періоди, як: динаміка доходів, витрат і заощаджень домогосподарств, активність домогосподарств у банківському секторі (динаміка кредитів і депозитів), а також макроекономічні показники, що прямо чи опосередковано характеризують стан домогосподарств: динаміка валютного курсу, індексу споживчих цін, середньої заробітної плати, структури зайнятості, обороту роздрібної торгівлі. Окрема увага у статті присвячена питанням стану системи охорони здоров’я населення та аналізу показників діяльності лікарняних закладів до і під час пандемії. Результати проведеного дослідження засвідчили, що ще перед початком пандемії намітилося кілька дуже негативних тенденцій, зокрема зменшення кількості лікарів та лікарняних закладів, зниження рівня заощаджень домогосподарств та іпотечного кредитування. Перші півроку пандемії тільки поглибили всі проблеми, що створювалися критичним станом економіки України протягом останніх років. На сьогоднішній день модель поведінки домогосподарств характеризується мінімальним рівнем споживання, відсутністю інвестиційної складової та намаганням максимально створити «подушку» безпеки. У цих умовах особливого значення набуває проблема ефективного розподілу наявних обмежених ресурсів. Але реалії цільового використання коштів «антикоронавірусного» фонду, некомпетентність у частині вибору методів та інструментів державного управління та регулювання, які часто протирічать один одному, дають підставу вважати, що потрібно розробити належні моделі, які б давали можливість узгодити дії різних міністерств, відомств, державних органів задля досягнення спільної цілі – стабілізації економіки.Item Аналіз факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychВелике значення в умовах сьогодення має оцінка деструктивних факторів впливу на рівень смертності хворих на COVID-19, адже даний аналіз може бути необхідним для формування дорожньої карти дії урядів країн, яка орієнтована на попередження та зниження наслідків поширення COVID-19. Метою наукового дослідження є проведення аналізу факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID19, на основі даних по країнах світу та на національному рівні. Серед таких факторів виділено вплив екологічної складової. Методологія та наукові підходи: порівняльний аналіз - при встановленні середнього рівня показників для груп країн в залежності від індексу людського розвитку HDI, а також для основних показників для характеристики рівня екологічного «навантаження» на рівні регіонів України, метод синтезу – при економічному обґрунтовані отриманих результатів аналізу середнього рівня показників для груп країн в залежності від індексу людського розвитку HDI, метод узагальнення – при формуванні загальних висновків дослідження, статистичні методи (кореляції та метод середніх) – при оцінці впливу чинників на смертність від COVID-19. Результати дослідження: в статті проведено дослідження щодо аналізу факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID-19. Визначено показники, які беруть участь у аналізі факторів впливу на смертність від COVID-19. Відзначено основні індикатори оцінки рівня життя та здоров’я населення, які використовують у світі. Розраховані середні рівні показників для груп країн в залежності від індексу людського розвитку HDI та економічно обгрунтовано залежності даних показників та їх вплив на рівень смертності на COVID-19. У розрізі областей України проведено аналіз впливу показників, які впливають на рівень смертності від COVID-19, використовуючи окремі складові екологічного "навантаження". Проведено аналіз основних показників для оцінки наслідків поширення COVID-19 та проаналізовано їх значення на регіональному рівні. Можливість використання результатів в подальших дослідженнях може стосуватися формування економічної моделі факторів впливу на смертність, спричинену захворюванням на COVID-19, що дозволить спрогнозувати різні сценарії впливу деструктивних факторів на рівень смертності від COVID-19 в залежності від впровадження заходів протидії поширенню даної хвороби серед населення урядами країн. Практичне значення дослідження полягає в тому, що на основі проведеного аналізу результатів дослідження є можливість формування дієвих управлінських рішень урядами країн з метою протидії поширенню COVID-19 на міжнародному і на національному рівнях. Соціальні наслідки містять соціальні ефекти, які виникають в ході отриманих результатів даного аналізу через прийняття дієвих рішень в сфері охорони здоров’я з боку урядів країн, що можуть вплинути на зниження рівня смертності серед населення від COVID-19.