Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
Search Results
Item Міжнародний досвід інституційної організації системи консолідованого регулювання та нагляду за фінансовими установами(Сумський державний університет, 2018) Д'яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna IvanivnaВ статті вивчається міжнародний досвід інституційної організації системи консолідованого регулювання та нагляду за фінансовими установами в період посткризового відновлення. Розгляд питання починається з огляду нормативного забезпечення регуляторних механізмів провідних країн світу, міжнародний фінансових організацій, країн Європейського Союзу. Також, важливе значення приділяється інституційній організації системи консолідованого регулювання та нагляду за фінансовими установами. Цього вимагає актуалізація зазначеного питання на рівні Національного банку України в процесі розробки та реалізації плану заходів щодо імплементації Комплексної стратегії реформування фінансового сектору. Світовий досвід консолідованого регулювання та нагляду за фінансовим установами відпрацював три найбільш вживані підходи до інституційного забезпечення: секторальну модель, модель двох вершин та модель єдиного регулятора. Тож, якщо десять років тому більшість розвинутих країн світу тяжіли до секторальної моделі регулювання,, то аналіз поточних даних провідних країн світу дає підстави робити висновки про подальшу імплементацію єдиних підходів до проведення регулярно-наглядових процедур по відношенню до фінансового ринку країни в цілому. Використання секторальної моделі характерне для недостатньо розвинутих фінансових ринків. При цьому, в разі концентрації регуляторних та наглядових функцій за фінансовими установами в межах центрального банку, загальна ефективність системи нагляду значно покращується за рахунок дієвого інструментарію центрального регулятора відносно нівелювання "епізодичних" дисбалансі на фінансовому ринку. Реформування фінансового ринку України в цілому та системи консолідованого регулювання та нагляду за фінансовими установами мають відбуватись на підставі реформування нормативного та інституційного забезпечення відповідно до міжнародних стандартів та передових практик провідних країн світу. Серед факторів, що є найбільш релевантними для формування дієвої методологічного базису для розробки нормативного забезпечення мають бути: модель фінансового ринку, його структура та розміри, зокрема, розмір сектору небанківських установ, історичні передумови формування інституційних систем регулювання та нагляду, рівень автономності центрального банку.