Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
2 results
Search Results
Item Роль маркетингової стратегії в діяльності медичних закладів в умовах COVID-19(Сумський державний університет, 2023) Бондаренко, Алла Федорівна; Bondarenko, Alla Fedorivna; Гордієнко, Віта Павлівна; Hordiienko, Vita Pavlivna; Корощенко, В.Дослідження присвячене актуальним питанням аналізу впливу COVID-19 на маркетингову діяльність медичних закладів. Приділено увагу аналізу основних інновацій у сфері медичного маркетингу, які виникли у відповідь на виклики, спричинені пандемією коронавірусу. Проаналізовано зміни пріоритетів суспільства, а також досліджено способи адаптації маркетингової діяльності суб’єктів господарювання в секторі охорони здоров’я. Визначено детермінанти мікро- та макросередовища медичних закладів, що значною мірою впливають на функціонування закладів в умовах епідемій. Проведено аналіз конкурентоспроможності окремого медичного закладу регіону України. Авторами запропоновано інноваційний варіант матриці Маслоу, який за своєю сутністю більше зводиться до безпечної поведінки та фізіологічних потреб споживача. Описано особливості ведення сторінок у соціальних мережах, налаштуванню таргетованої реклами, розвитку сайтів охорони здоров’я, партнерству між медичними закладами, віртуальній допомозі лікарів та іншим важливим параметрам маркетингової діяльності. Для публікацій у соцмережах було обрано три основні взаємопов’язані теми: COVID-19, лікарня, лабораторія. За результатами проведеного дослідження було розроблено рекомендації щодо вдосконалення маркетингової діяльності приватного медичного центру в умовах пандемії. Авторами розроблено медіаплан популяризації комплексного обстеження організму людини після перенесеної корона вірусної хвороби. На прикладі медичного центру описано впровадження нових маркетингових трендів у роботу медичного закладу (цифровізація, оновлення сторінок у соціальних мережах, впровадження онлайн-запису пацієнтів, ведення експертних акаунтів). Результати було оцінено шляхом моніторингу кількості записів пацієнтів. Доведено ефективність впровадження маркетингових інновацій у діяльність цих суб’єктів господарювання в умовах пандемічних викликів. Досліджено переваги впровадження таких інновацій у діяльність медичних закладів та перспективи їх удосконалення.Item Аналіз паттернів впливу пандемії COVID-19 на складові національної безпеки держави(Сумський державний університет, 2022) Теницька, Ірина Анатоліївна; Теницкая, Ирина Анатольевна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Гордієнко, Віта Павлівна; Гордиенко, Вита Павловна; Hordiienko, Vita PavlivnaВнаслідок розгортання пандемії COVID-19 було призупинено діяльність багатьох виробничих підприємства, безліч фахівців втратили роботу, бюджети всіх рівнів отримали додаткове навантаження через необхідність посиленого фінансового забезпечення для нормального функціонування закладів охорони здоров’я та медичного персоналу. Усі ці деструктивні ефекти індивідуально та в комплексі призвели до погіршення рівня національної безпеки країн світу. Враховуючи той факт, що в науковій літературі національну безпеку, як правило, розглядають через призму соціальної, економічної та екологічної безпеки (що було підтверджено за допомогою бібліометричного аналізу з використанням програмного продукту Publish or Perish), то у саме ці складові національної безпеки обрано у якості об’єкта даного дослідження. Основне завдання дослідження полягає в емпіричному оцінюванні масштабів деструктивного впливу пандемії COVID-19 на складові національної безпеки держави та визначенні допандемічних та пандемічних паттернів їх формування. Для перевірки основної гіпотези дослідження про широкомасштабний деструктивний вплив пандемії на складові національної безпеки держави було розраховано темпи приросту кожного з показників кількісного оцінювання відповідного блоку складової національної безпеки держави у допандемічний період (2019/2000) та пандемічний період (2021/2019). Дане дослідження проведене для вибірки з 7 європейських країн (Чехія, Угорщина, Литва, Латвія, Польща, Румунія, Україна). Оцінка темпу приросту зібраних статистичних показників, показала, що серед детермінант соціальної безпеки у період розгортання пандемії спостерігається зменшення рівня народжуваності та тривалості життя, збільшення рівня безробіття та смертності. Серед детермінант екологічної безпеки у пандемічний період зафіксовано зниження викидів СО2 серед всіх аналізованих країн, окрім України. Не порівнюваними стали темпи приросту альтернативної та атомної енергетики та виробленої електроенергії з горючих відновлюваних джерел через низьку їх актуальність та поширеність на початку ХХ століття. Серед індикаторів економічної безпеки у більшості аналізованих країн внаслідок COVID-19 значно скоротилися прямі іноземні інвестиції та рівень державних витрат на освіту та військові видатки, тоді як за узагальненими даними суми поточних витрат на охорону здоров’я підвищилися. Отримані емпіричні результати на основі проведеного статистичного аналізу здебільшого підтвердили гіпотезу щодо негативного впливу пандемії COVID-19 на складові національної безпеки. Практична цінність отриманих результатів полягає у забезпеченні інформаційної основи для розробки коротко-, середньо- та довгострокової політики, яка встановить шлях до міцного та сталого відновлення національної безпеки.