Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
6 results
Search Results
Item Важливість закордонного інвестування для України(Сумський державний університет, 2021) Хомутенко, Людмила Іванівна; Хомутенко, Людмила Ивановна; Khomutenko, Liudmyla Ivanivna; Бондарець, А.А.На етапі новітнього розвитку світової економіки вагомим й невідкладним питанням є піднесення інвестиційної діяльності, залучення та застосування інозeмних інвeстицій. Велика кількість країн світу націлюють свої старання на збільшення інвестиційної привабливості інозeмних інвeстицій та підвищення їх обсягу в національній економіці. Для України її привабливість для інвестицій - одним з найбільш значущих елементів, на основі якого створюються благо сприятливі умови для покращення умов життя населення, розвитку економіки, збільшенню кількості підприємств, піднесення якості бізнеса. Необхідність в закордонних інвестиціях робить свій внесок в змeншeння кількості інвестиційної активності вітчизняних компаній, невідкладністю тeхніко-технологічної модернізації виробництва, а також всієї інфраструктурі ринку, важливістю запроваджувати нові методи управління механізму у всіх сферах господарства. В зв'язку, з потребою закордонного інвестування для економіки нашої Батьківщини , виникає потреба в дослідженні та вивченні основних форм та видів закордонних інвестицій. Мета кваліфікаційної магістерської роботи полягає в охарактеризуванні основних проблем та перспективах розвитку інвестиційного процесу в Україні й роль іноземних інвестицій в економіці України, а заразом в розробці рекомендацій відносно стимулювання закордонних інвестицій.У процесі дослідження залежно від цілей і задач використовувались відповідні методи дослідження економічних процесів, серед яких систематизація та узагальнення (при теоретичному обґрунтуванні - поняття прямі іноземні інвестиції), порівняльний та статистичний метод (при аналізі надходжень прямих іноземних інвестицій в Україну), аналізу і синтезу. За результатами дослідження сформульовані такі висновки: 1. Серед основних проблем недосконалості діючого механізму закордонних інвестицій в Україні є: неналежне використання методів (планування, прогнозування, фінансування, регулювання, програмноцільових методів управління тощо) на всіх рівнях управління інвестиційними процесами. 2. Аналіз продемонстрував, що загалом існує пряма залежність між зростанням закордонних інвестицій та валового регіонального продукту, але зв'язок між даними показниками є слабким. 3. Дослідження основних перешкод для іноземних інвестицій в Україну показало, що пeршe місцe займає судова систeма країни, корупція посідає другe, а монополізація ринків та захоплeння влади олігархами га третьому місці. Крім того, були порівняні надходжeння інвeстицій в роки до пандeмії та під час. Одержані результати можуть бути використані у процесі розробки політики іноземного інвестування України та оцінки ефективності проведення політики у сфері іноземного інвестування.Item Formation of the tourist and recreational forest potential: methodological and strategic guidelines for system assessment(Sumy State University, 2021) Журавка, Федір Олександрович; Журавка, Федор Александрович; Zhuravka, Fedir Oleksandrovych; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Галинська, Юлія Вікторівна; Галинская, Юлия Викторовна; Halynska, Yuliia Viktorivna; Хомутенко, Людмила Іванівна; Хомутенко, Людмила Ивановна; Khomutenko, Liudmyla Ivanivna; Домашенко, Марина Дмитрівна; Домашенко, Марина Дмитриевна; Domashenko, Maryna DmytrivnaСучасна світова парадигма підвищення ефективності використання місцевих ресурсів, у тому числі природних, грунтується на концепті територіального капіталу. Формування територіального капіталу пов'язується із забезпеченням та конкурентоспроможністю сталого регіонального розвитку та більш повною реалізацією ендогенного потенціалу просторово-територіальних економічних систем і це має прояв, зокрема: у підвищенні фінансової віддачі від використання місцевих ресурсів, збільшення обсягів доданої вартості, гармонізації економічних інтересів територіальних громад і бізнес-підприємницьких структур. Окреслені парадигмальні тенденції сталого регіонального розвитку у контексті формування територіального природно-ресурсного капіталу актуальні для просторового розвитку лісового комплексу, лісогосподарювання. Стратегічні орієнтири просторово-територіального лісогосподарювання в умовах децентралізації потребують системної оцінки лісового (лісоресурсного) потенціалу та територіального рекреаційного лісоресурсного капіталу. Варто констатувати, що проблема комплексної та системної оцінки лісоресурсного потенціалу (капіталу) актуальна для просторово-територіального лісогосподарювання, оскільки необхідно по можливості більш повно оцінювати всі його складові для формування обґрунтованих рішень в механізмі екосистемного управління лісами. Мета статті полягає у поглибленні економічної оцінки лісоресурсного потенціалу (зокрема, рекреаційного) для забезпечення формування територіальних лісоресурсних активів (природного капіталу) у контексті стратегічних орієнтирів сталого просторового розвитку лісогосподарювання. Реалізація тих чи інших напрямів збалансованого просторово-територіального лісогосподарювання в системі екосистемного управління лісоресурсним потенціалом потребує його системної оцінки. У даній роботі нами сформовано загальну схему системної оцінки територіального рекреаційного лісоресурсного потенціалу. У результаті дослідження також встановлено, що комплексна та системна оцінки вартості рекреаційного лісоресурсного потенціалу найбільш повно реалізується в рамках концепції загальної економічної цінності (вартості). Саме формування територіального рекреаційного лісоресурсного капіталу потребує комплексної та системної оцінки лісоресурсного потенціалу, зокрема, на основі застосування концепції загальної економічної цінності (вартості). Екодеструктивне використання лісоресурсного потенціалу може спричиняти еколого-економічні збитки, які не відповідають принципам сталого просторового розвитку лісогосподарювання і потребують відповідної оцінки. Подальші дослідження доцільно спрямувати на фінансизацію лісоресурсного потенціалу та формування інтеграційних зв’язків між територіальним громадами та бізнес-підприємницькими структурами у фінансовій площині.Item Зовнішні торговельні відносини України з Німеччиною(Сумський державний університет, 2021) Хомутенко, Людмила Іванівна; Хомутенко, Людмила Ивановна; Khomutenko, Liudmyla Ivanivna; Сизоненко, В.В.У статті розглянуто особливості зовнішньоекономічних зв’язків України з Німеччиною; основні принципи формування та розвитку зовнішніх торговельних відносин між Україною та Федеративною Республікою Німеччина. Проаналізовано структури експорту та імпорту товарів та послуг. Виявлені проблеми та перспективи співробітництва між країнами, а також окреслено способи удосконалення співпраці між Україною та Німеччиною. Проаналізовано проблеми торговельної структури в УкраїнськоНімецьких відносинах. Виявлено економічні умови довгострокового співробітництва в зовнішньоторговельних відносин між країнами. Досліджено динаміку товару та послуг в зовнішньоторговельних відносинах України з Федеративною Республікою Німеччина. Мета дослідження полягає в аналізі зовнішньоекономічних зв’язків України з Німеччиною; особливостях експортно-імпортної та інвестиційної діяльності України та Німеччини. Розглянуто та запропоновано способи вирішення основних проблем в зовнішньоекономічних відносинах між Україною та Федеративною Республікою Німеччина. Зовнішня торгівля займає провідне місце в системі міжнародних відносин, оскільки при ефективному використанні всього комплексу сучасних форм і методів міжнародних економічних відносин здатна впливати на технічне удосконалювання виробництва, підвищення продуктивності праці і якості продукції, яка виробляється. Обмін товарами і послугами на міжнародному рівні є передумовою, наслідком і причиною функціонування міжнародного поділу праці. Крім того, зовнішня торгівля є основним фактором, що забезпечує стабільне функціонування світового господарства. Тобто в умовах глобалізації господарської діяльності для багатьох країн актуальним з теоретичної та практичної точки зору є дослідження і наукове обґрунтування перспективних та нових напрямків і форм їх зовнішньоекономічних зв'язків. Для держав, що здійснюють перехід від замкнутих національних господарств до економіки відкритого типу, зверненої до зовнішнього світу, таких як Україна, такі дослідження є особливо актуальними.Україна повинна підтримувати позитивні відносини з Німеччиною та країнами Європейського Союзу, адже це створення сприятливих умов для торгівлі з ЄС.Item Іноземне інвeстування українського бізнeсу(Сумський державний університет, 2021) Хомутенко, Людмила Іванівна; Хомутенко, Людмила Ивановна; Khomutenko, Liudmyla Ivanivna; Жорова, Є.М.На сучасному eтапі розвитку світової eкономіки важливим і нагальним питанням є розвиток інвeстиційної діяльності, залучeння та використання інозeмних інвeстицій. Майжe всі країни світу спрямовують свої зусилля на підвищeння інвeстиційної привабливості інозeмних інвeстицій та збільшeння їх обсягу в національній eкономіці. Інвeстиційна привабливість України - один із найважливіших eлeмeнтів, на якому базується добробут країни, розвиток eкономіки, виробництва, підприємств та бізнeсу. Потрeба у залучeнні інозeмних інвeстицій забeзпeчується змeншeнням інвeстиційної активності вітчизняних компаній, нeобхідністю тeхніко-тeхнологічної модeрнізації виробництва та всієї ринкової інфраструктури, нeобхідністю впроваджeння нових мeтодів управління у всіх сфeрах господарського мeханізму. Тому, оскільки питання інозeмних інвeстицій є важливим для eкономічного розвитку нашої країни, нeобхідність вивчeння та досліджeння основних видів та форм інозeмних інвeстицій є дужe актуальною. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження іноземного інвестування в Україну, а також тенденції та перспективні напрямки його поліпшення. У процесі дослідження залежно від цілей і задач використовувались відповідні методи дослідження економічних процесів, серед яких систематизація та узагальнення (при теоретичному обґрунтуванні – поняття інвестиційний процес), порівняльний метод (при динаміці обсягу надходжень іноземних інвестицій), метод кількісного аналізу, методи індукції та дедукції. За результатами дослідження сформульовані такі висновки: 1. На рівні держави потрібно і надалі проводити комплекс заходів щодо стимулювання інвестиційних процесів в економіку України, а відтак це буде сприяти для залучення інвестицій підприємствами України в умовах економічної нестабільності. 2. Удосконалення законодавчої та організаційної бази для підвищення спроможності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату та формування основи для збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки є актуальним питанням для подальшого покращення інвестиційного клімату в Україні 3. Дослідження основних перешкод для іноземних інвестицій в Україну показало, що пeршe місцe займає судова систeма країни, корупція посідає другe, а монополізація ринків та захоплeння влади олігархами га третьому місці. Крім того, були порівняні надходжeння інвeстицій в роки до пандeмії та під час. Одержані результати можуть бути використані у процесі розробки стратегії зовнішньоекономічного розвитку України та оцінки ефективності проведення політики у сфері валютного регулювання.Item Принципи формування "зеленого" інвестування країни, роль та значення для конкурентоспроможності(Сумський державний університет, 2020) Хомутенко, Людмила Іванівна; Хомутенко, Людмила Ивановна; Khomutenko, Liudmyla Ivanivna; Кіріл’єва, А.В.У статті розглянуто основні принципи формування та розвитку "зеленого" інвестування в країні, що ключовим елементом у створенні конкурентоспроможного середовища. Метою дослідження є аналіз принципів формування "зеленого" інвестування країни, визначення ролі та значення для розвитку. Визначено, що кожній країні притаманні власні особливості, обумовлені рівнем розвитку країни, її географічним розташуванням, наявністю природних багатств і специфікою використовуваних концепцій, моделей та інструментів розвитку, що відповідають національним пріоритетам і накопиченому досвіду, а тому перехід до "зеленої" економіки для різних держав відбуватиметься за різними сценаріями. У ході дослідження даної теми було з’ясовано, що послідовна та ефективна реалізація принципів "зеленого" інвестування, як і "зеленого" розвитку загалом, можлива лише в регуляторному середовищі, прозорому і справедливому, що розвивається відповідно до принципу верховенства права, з незалежними судовими процедурами, за участі незалежних регуляторів ринку, що діють відповідно до національних інтересів, дотримуючись прав інвесторів і споживачів. З іншого боку, для їх принципів імплементації життєво важливу роль відіграє соціально відповідальна поведінка бізнесу, одним з ключових індикаторів наявності якої є ставлення бізнесу до екологічних питань, ефективності використання ресурсів та енергоефективності, розкриття соціально значущої нефінансової інформації. Зазначено, що в Україні кліматична та інвестиційна політика функціонують окремо одна від одної, а іноді їх цілі є взаємосуперечливими, що запобігає або уповільнює інвестиції у розвиток "зеленої" інфраструктури. Інтеграція кліматичної та інвестиційної політики в єдиних межах може сприяти налагодженій співпраці різних суб’єктів для досягнення спільної мети розвитку, де серед пріоритетів – зниження рівнів викидів CO2 , захист довкілля, "зелений" розвиток. Для ефективного переходу до "зеленої" економіки у країні мають бути створені дієві політичні рамки, що передбачають розробку та впровадження стратегій розвитку "зеленої" економіки на основі комплексного та інтегрованого підходу, з охопленням усіх сфер суспільного життя та принципів їх діяльності.Item Мультикультуралізм як похідне явище трудової міграції в Європейському Союзі(Сумський державний університет, 2019) Хомутенко, Людмила Іванівна; Хомутенко, Людмила Ивановна; Khomutenko, Liudmyla Ivanivna; Єременко, О.О.У статті досліджується сутність мультикультуралізму та його місце у політиці Європейського Союзу. Ця стаття розглядає аспекти впливу міграційних потоків на країни світу та світову політику. Розкриває масштаби та основні напрямки міжнародних трудових міграцій. Метою статті є дослідження економічних показників країн, що найбільше постраждали через нерегульовані міграційні потоки та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів трудової діяльності в міжнародних відносинах. Аналізуючи та узагальнюючи результати наукових праць і досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, було розглянуто тенденцію характерних змін мультикультуралізму як частини культурних відносин. Описано декілька наслідків міжнародних трудових міграцій різних країн світу. Доведено важливість політики мультикультуралізму для міжнародний економічних відносин. Особлива увага приділяється проблемам та перспективам розвитку мультикультурної політики у країнах ЄС.