Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
3 results
Search Results
Item Стратегічне європейське співробітництво у проєктах відновлюваної енергетики: огляд(Сумський державний університет, 2022) Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor AnatoliiovychЗ огляду на складну ситуацію на світовому енергетичному ринку, зокрема, в Європі, та необхідність відповідати на глобальні виклики щодо підвищення енергетичної безпеки окремих країн та їх об’єднань шляхом зниження залежності від імпорту викопного палива (природного газу, нафти та нафтопродукців, кам’яного вугілля тощо) та розвитку відновлюваної енергетики для нівелювання різниці у природноресурсному потенціалі видобутку традиційних енергоресурсів, необхідним є розвиток енергосистеми на принципах енергетичного самозабезпечення та високої енерготранзитивності для швидкого реагування на коливання попиту та балансування енергомережі. У статті вивчено наявні механізми співпраці в енергетичному секторі Європейського Союзу, як між країнами-членами ЄС, так і між представниками ЄС та третіми країнами. Визначена процедура укладання міжнародних угод забезпечує дотримання законодавства Європейського Союзу та перевірку домовленостей між країнами на відповідність цілям енергетичної політики та сприяння досягненню показників, зокрема, у сфері розвитку відновлюваної енергії. Такий підхід забезпечує цілісність та послідовність у реалізації як енергетичної, так і кліматичної політики Європейського Союзу та сприяє реалізації загальноєвропейських та національних стратегічних планів. У зв’язку з необхідністю швидких заходів для трансформації енергосистеми ЄС та відповідно до найбільш очікуваного сценарію такої трансформації, що передбачає два етапи: диверсифікацію постачання викопного палива до країн ЄС для заміщення російських енергоресурсів у короткостроковому періоді та інтенсифікацію розвитку відновлюваної енергетики для заміщення викопного палива відновлюваним у середньо та довгостроковому періоді, визначено перелік країн, кооперація з якими у реалізації енергетичних проектів допоможе знизити залежність Європейського Союзу від імпорту енергоресурсів з РФ у короткі терміни. Охарактеризована у статті платформа прозорості для транскордонних проектів відновлюваної енергетики (CB RES Transparency Platform) спрямована на підвищення ефективності взаємодії міжнародних партнерів під час реалізації проектів у сфері чистої енергетики, які реалізуються у Європейському Союзі.Item Підходи до розгортання розумних енергетичних мереж(Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Прийменко, С.А.; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaУ статті розглянуто два принципово відмінні підходи до розгортання розумних екологічно безпечних енергетичних мереж. Визначено ключові аспекти формування ринкового та адміністративного механізму стимулювання розвитку альтернативної енергетики та трансформації традиційної енергетичної моделі із системним застосуванням принципу розподіленої енергогенерації. Для досягнення цілей дослідження використано досвід Європейського Союзу із створення адаптивної енергетичної системи, що поєднує традиційні енерготехнології та інноваційні розробки, спрямовані на підвищення ефективності функціонування енергосистеми та інтеграцію розрізнених енергосистем окремих країн, що належать до Європейського Союзу, у єдину пан-європейську енергомережу, в основу якої покладено широке використання "розумних" енергетичних технологій, що дозволить не лише сформувати ефективну модель енергогенерації, енергорозподілу та енергоспоживання, а також сприятиме розвитку концепції "розумного" міста, забезпечивши дотримання необхідних умов для використання енергосистеми як базового елемента інноваційного розвитку суспільства та акселерації технологічного прогресу. У статті визначено два принципові підходи до масштабної розбудови енергетичної системи із застосуванням розумних енергетичних мереж: ітераційний та проектний. Ітераційний підхід полягає у розвитку енергетичної системи в цілому з поступовим впровадженням енергетичних інновацій, що створює відповідні ітерації. Відповідно для даного підходу характерна наявність окремих логічно впорядкованих етапів, де виконання наступного етапу можливе лише після завершення попереднього. Проектний підхід полягає у реалізації локальних високотехнологічних проектів із застосуванням розумних енергомереж на обмеженій території з подальшим об’єднання розрізнених проектів у єдину енергетичну систему.Item Формування базису проведення енергетичних реформ із застосуванням "розумних" технологій(Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Прийменко, Світлана Анатоліївна; Прийменко, Светлана Анатольевна; Pryimenko, Svitlana Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaУкраїнська енергетична система є однією з найменш ефективних у світі. За показником енергоємності ВВП Україна посідає одне з останніх місць у відповідному світовому рейтингу. Необхідність зниження енергоємності виробництва є ключовим драйвером реформування енергетичного сектору економіки України. Міжнародні зобов’язання та стратегічний курс України, спрямований на інтеграцію з Європейським Союзом визначає пріоритети у енергетичній політиці держави. Енергетична стратегія України відображає ключові напрямки майбутнього розвитку галузі та розроблена з урахуванням світових тенденцій та досвіду Європейського Союзу. Однак реалізація стратегії потребує здійснення низки заходів, зокрема адаптації вітчизняного законодавства до вимог Європейського Союзу з метою формування нової моделі конкурентного енергетичного ринку. Окрім того, важливим аспектом здійснення енергетичних реформ є інноваційність заходів, передбачених до реалізації. Зокрема, особливої уваги потребує застосування технологій, що складатимуть основу енергетичної системи у середньо- та довгостроковому майбутньому. До таких технологій зокрема належать "розумні" енергомережі, які потребують системного підходу для їх масштабного розгортання. У статті розглянуто причини низької енергоефективності економіки України та динаміку показника енергоємності валового внутрішнього продукту України з початку 90-х років до сьогодення та його співвідношення із середньосвітовим. Розглянуто структуру енергетичного балансу країни та трансформацію ринку електричної енергії як одного з ключових напрямків реформування енергетичної системи країни. Окрім того, у статті визначено, що розбудова "розумних" енергетичних мереж на сьогодні є безальтернативним напрямком розвитку електроенергетики. Визначено значення постійної підтримки учасників енергетичного ринку для формування сприятливого бізнес- та інвестиційного середовища, а також ідентифіковано потенційні наслідки коливань державної політики суб’єктів енергетичного ринку на прикладі підтримки сонячної енергетики в Україні.