Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
8 results
Search Results
Item Креативна економіка – магістральний напрям формування соціально-орієнтованої економіки(Сумський державний університет, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Гриценко, В.П.; Сімановська, А.Є.; Степаненко, Є.С.Нова економіка базується на сфері послуг, які створюються інтелектуальною творчою працею. Ключовими чинниками цього є знання, інновації, наукові досягнення і технології на основі сучасного прогресивного постіндустріального суспільства. Таким чином інтелектуальна й творча праця перетворюється на провідну рушійну силу нової економіки. Метою роботи є визначення ключових напрямів розвитку креативної економіки. У результаті дослідження встановлено, що креативна економіка включає в себе сотні сфер діяльності. Серед них, зокрема: телебачення, образотворче мистецтво, дизайн, кіно, музика, архітектура, освіта, мода та ін. Цей список можна продовжувати безкінечно, адже у людської фантазії немає меж. Креативна економіка залежить від творчої активності людей та інноваційності їх творів, а не від природних ресурсів, таких як земля, вода, надра . Тим самим ця галузь не завдає такої шкоди для довкілля, як це спричиняють промислові підприємства чи аграрні виробництва. Саме ці сектори в першу чергу масово вичерпують відновні й невідновні природні ресурси, а ще й забруднюють навколишнє середовище. В Україні процес із інвестуванням в креативні індустрії поки що далекий від показників розвинених країн і реалізується через окремі програми, що стимулюють людей, переважно молодь, заробляти, активізуючи інтелектуальний потенціал (Фонд стартапів, Дія Сіті, кредити 5-7-9 та ін). Найбільшим виробником доданої вартості сектору креативної економіки в Україні є ІТ-сектор, на який припадає 25% від загальної доданої вартості. Найбільша частка експорту ІТ-технологій припадає на комп'ютерні послуги – майже 37%. В 2020 дохід від них становив 5 млрд доларів, а в 2021 – 6,8 млрд доларів США. Креативна економіка останнім часом тісно переплітається з усіма сферами нашого життя. Вона впливає на освіту, науку, технічний прогрес, обумовлює привабливість регіонів. У процесах формування креативної економіки головним ресурсом стає інформація, а ключовими активами – персонал і його нестандартні, творчі ідеї. Таким чином, магістральним напрямком є збільшення якості людського капіталу. Втім, розбудова даної сфери вимагає й відповідних капіталовкладень. Креативні індустрії найкраще розвиваються у великих містах, мегаполісах, високорозвинених країнах. Тому Україні, щоб наздогнати Німеччину чи Велику Британію, необхідно збільшувати інвестиції в цю сферу. Дістали подальшого розвитку наукові положення щодо систематизації напрямів креативної економіки та обґрунтовано обсяги креативної економіки за секторами національної економіки.Item Моделі опису індикаторів прогресу цифрової трансформації економіки(Сумський державний університет, 2022) Барченко, Наталія Леонідівна; Барченко, Наталья Леонидовна; Barchenko, Nataliia Leonidivna; Любчак, Володимир Олександрович; Любчак, Владимир Александрович; Liubchak, Volodymyr Oleksandrovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Пономаренко, І.О.Дослідження аспектів цифрової економіки та індикаторів оцінки стану економіки і суспільства є актуальним для розробки політик трансформації згідно цілей сталого розвитку. Прогрес технологій та нові можливості цифровізації економіки дають поштовх для удосконалення методик оцінювання та системи індикаторів. В Україні на державному рівні значна увага приділяється розвитку цифрової економіки та суспільства. Цифровізація визначена механізмом економічного зростання завдяки здатності технологій позитивно впливати на ефективність, результативність, вартість і якість економічної, громадської та особистої діяльності. Прийнято Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018 – 2020 рр., у 2021 р. закон Верховною Радою "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні". Подальші завдання розвитку визначені в Стратегії цифровізації України до 2030 р. Метою даної роботи є розробка комплексу формальних математичних моделей, які забезпечують опис завдання визначення рівня цифрового розвитку країни (опис завдання визначення індикаторів прогресу цифрової трансформації в досягненні цілей сталого розвитку) з позицій системного аналізу. Наукові дослідження і рекомендації, представлені у роботі, достатньо обґрунтовані та достовірні. Вони базуються на аналізі методик та систем впливових міжнародних інституцій, на огляді праць вітчизняних та зарубіжних фахівців. Для досягнення мети дослідження використано загальнонаукові методи: контент-аналізу, групування та систематизування, теорії систем і системного підходу, абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і висновків. Було проведено літературний огляд та визначено номенклатуру індикаторів прогресу цифрової трансформації в досягненні цілей сталого розвитку. На його основі було сформовано структуру комплексу моделей системного аналізу предметної області індикаторів прогресу цифрової трансформації. Вперше розроблено структури компонентних моделей, які описують необхідні елементи предметної області завдання визначення індикаторів прогресу цифрової трансформації.Item Smart contract in banking for Ukraine’s economy digitalization(Sumy State University, 2022) Яценко, Валерій Валерійович; Яценко, Валерий Валерьевич; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Півень, Владислав Сергійович; Пивень, Владислав Сергеевич; Piven, Vladyslav SerhiiovychSmart contracts are one of the digital technologies that have the potential to significantly alter the way market participants interact. It is emphasized in the research that a smart contract is a specialized computer protocol that allows negotiating parties to exchange assets between themselves: stocks, money, or property without involving a third party as an intermediary. It should be noted that smart contracts also have a wide area for use not only in the financial sector, but also in other sectors of the economy, and the global trend towards digitalization is one of the fundamental drivers of the development of this tool. The most recognizable technology for the operation of smart contracts today is blockchain. It is mentioned that blockchain guarantees the reliability and security of the concluded contracts in terms of their confidentiality, immutability, and permanence. Four basic stages of a blockchain-based smart contract were revealed. It is stated in the article that one of the most promising applications for smart contracts is the automation of the provision of banking services, such as supply chain financing, mortgage lending and small business lending. The automatic implementation of the full lending process, from application to credit risk assessment, mortgage renewals, title transfer, and mortgage servicing and securitization, can be facilitated by sharing borrower information and digital versions of multiple registries and title documents.It is emphasized that smart contracts have a number of advantages over traditional paper-based contracts. It's important to remember that no matter how advanced technology gets, there's always the risk of IT-system vulnerabilities. The future of smart contracts in banking was forecasted. Many banking processes and legal agreements will be substituted by blockchain-based finance solutions in the future; however the shift will be slow. Incumbent banking institutions are unlikely to completely relinquish control of their databases from unknown third parties. Most likely, groups of banking institutions will use authorized blockchains, and customers will only interact with trusted nodes, and not directly with the ledger,Item Економічна ефективність використання дронів у сільському господарстві(Сумський державний університет, 2021) Пономаренко, І.О; Тарасов, В.А.; Ігнатченко, Анастасія Сергіївна; Игнатченко, Анастасия Сергеевна; Ihnatchenko, Anastasiia Serhiivna; Химченко, Юрій Володимирович; Химченко, Юрий Владимирович; Khymchenko, Yurii Volodymyrovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan LeonidovychУ статті проаналізовано ринок дронів для сільськогосподарської діяльності як частини концепції точного землеробства; наведено класифікацію аграрних дронів за будовою, використанням та встановлених на них камер; проведено аналіз світового ринку дронів на сьогоднішній день, та розраховано ефективність впровадження дронів у сільському господарстві (на прикладі рослинництва). Для аналізу світового ринку аграрних дронів були взяті дані з аналітичних звітів та оглядів таких компаній як: PricewaterhouseCoopers, Markets and Markets, Mordor Intelligence, Fortune Business Insider. Авторами використано наступні методи наукових досліджень: метод спостереження, індексний аналіз, економікоматематичне моделювання та дедуктивний метод для формування висновків. Дослідження проведено у декілька етапів. Спершу, досліджено класифікацію дронів за будовою, використанням та різновидом відеокамер. На другому етапі, на підставі аналітичних звітів авторитетних міжнародних компаній проаналізовано актуальний стан ринку аграрних дронів та його ємність; визначено передумови розвитку ринку аграрних дронів та фактори, які мають найбільший вплив на дану індустрію; проаналізовано прогноз щодо майбутнього можливого розвитку ринку аграрних дронів, а також визначено основних гравців ринку з вказанням країни походження компаній. На третьому етапі проведено аналіз впровадження технології використання дронів у рослинництві з метою проведення аерофотозйомки та для внесення добрив. В статті розроблено два можливі сценарії поведінки фермера щодо ведення сільського господарства: 1) здійснювати моніторинг стану полів та росту врожаю за допомогою власного транспортного засобу та вносити добрива за допомогою спеціалізованої сільськогосподарської техніки; 2) аналогічну роботу виконувати з використанням дронів. Для розрахунку використовувалися середній по Україні тариф за внесення добрив сільськогосподарською технікою та середня оплата праці оператора дрону. Встановлено, що економічно вигідними дрони стають, якщо підвищують врожайність культури більше, ніж на 3,85% протягом п’яти років використання цієї технології.Item Аналіз трансформації підприємницьких форм сільськогосподарських кооперативів в Україні(Сумський державний університет, 2021) Пономаренко, І.О.; Лебідь, Н.В.; Ігнатченко, Анастасія Сергіївна; Игнатченко, Анастасия Сергеевна; Ihnatchenko, Anastasiia Serhiivna; Химченко, Юрій Володимирович; Химченко, Юрий Владимирович; Khymchenko, Yurii Volodymyrovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan LeonidovychУ статті розглянуто процес розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні та визначено окремі фактори, що впливають на процес поширення створення та ведення сільськогосподарських кооперативів. За основу було взято дані Державної служби статистики України, Єдиного державного реєстру підприємств та організаційУкраїни за організаційно-правовими формами. Також були взяті дані з офіційного звіту Міністерства аграрної політики та продовольства України. Дослідження було проведено у декілька етапів. Спершу, за допомогою данних з Державної служби статистики було побудовано таблицю кількості кооперативів в Україні на сьогоднішній день з розбивкою на виробничі, обслуговуючі, споживчі, сільськогосподарські виробничі та сільськогосподарські обслуговуючі. Розраховано частку кооперативів у порівнянні з загальною кількістю зареєстрованих юридичних осіб. Досліджено динаміку зміни кількості кооперативів у 2013–2021 рр., з розбивкою на виробничі та обслуговуючі кооперативи. На другому етапі, на підставі аналізу звітних даних Міністерства аграрної політики та продовольства України за 2019 р. проаналізовано кількість сільськогосподарських кооперативів по областях, з розбивкою за видами та їх станом. За результатами дослідження виявилось, що 47,7% сільськогосподарських кооперативів фактично не функціонують. Крім цього розглянуто нормативно-правова база, що регламентує та регулює процес створення та ведення кооперативної форми господарства, а саме поправки до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" № 819- IX від 21.07.2020. На четвертому етапі була проаналізована проблема браку професійних менеджерів кооперативів і досліджено можливості впровадження та використання зарубіжного досвіду керування кооперативним господарством у таких країнах як США, Нідерланди та Японія. По-пяте, проаналізовано фінансування кооперативів на сьогоднішній день 63% всіх сільськогосподарських кооперативів фінансується за рахунок грантових коштів, 27% за рахунок позикових коштів, і лише 9% за власні кошти учасників кооперативу.Item Блокчейн як фактор цифрової трансформації економіки України(Сумський державний університет, 2021) Ніколаєв, С.О.; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Вороненко, Вячеслав Игоревич; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Гриценко, Павло Валерійович; Гриценко, Павел Валериевич; Hrytsenko, Pavlo Valeriiovych; Одеволе, О.О.Стаття присвячена питанням цифрової трансформації економіки України і як блокчейн-технології можуть допомогти на цьому шляху. Перехід на такі технології у світі останнім часом здійснюється все частіше. Досить багато відомих компаній у сфері торгівлі товарами або послугами вже мають значні успіхи у цьому напрямі. Тому у даній роботі для України надані пропозиції, що треба робити на практиці, щоб ситуація рушила в правильному напрямку. Блокчейн є сферою, де Європейський Союз та Україна можуть співпрацювати, а потім використовувати цю технологію для зміцнення економічних зв'язків і цифрової трансформації своїх економік. Розглянуто досвід країн Європейського Союзу у цьому напрямку і як його можна використати в Україні. Проаналізовано сильні та слабкі сторони впровадження блокчейну в економіку України та запропоновано сфери цифрової інфраструктури, що можуть бути цікаві для інвесторів для вкладання коштів. Обґрунтовано переваги, які має Україна стосовно вкладання коштів в криптовалюти та майнінг. Зокрема, майнінг криптовалют вигідніше робити в Україні, якщо порівняти витрати при експлуатації майнінг-ферм з найбільшими країнами Європейського Союзу за розміром валового внутрішнього продукту (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія). Проаналізовано вигоди від співробітництва Європейського Союзу та України у цифровій трансформації економік на основі блокчейнтехнологій. Виявилось, що впровадження блокчейну сприяє розвитку торгівлі, промисловості, фінансової та енергетичної сфер. Крім того, значні вигоди можуть бути отримані при впровадженні блокчейнтехнологій у діяльність митних органів на кордонах Європейського Союзу та України. Блокчейн – це лише інструмент, його вплив на цифрову трансформацію економіки в основному залежить від основного бачення та стратегій, які бізнес обирає для управління своєю щоденною діяльністю. Тому необхідні подальші дослідження для оптимізації набору бізнес-стратегій поряд з вибором технології для досягнення цілей сталого розвитку. Майбутній аналіз повинен враховувати складність багатошарових ланцюгів постачання та потреби багатьох зацікавлених сторін.Item Трансформації туристичної галузі як наслідок COVID-19(Сумський державний університет, 2021) Смакоуз, А.М.; Яременко, А.Г.; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr VasylovychУ статті досліджено зміни та наслідки у сфері туризму під впливом пандемії. На підставі аналізу звіту Всесвітньої туристичної організації UNWTO встановлено, що за перші десять місяців 2020 року кількість міжнародних прибутків впало на 72%, що пов'язано з обмеженнями на поїздки, низьким рівнем довіри споживачів і глобальною боротьбою за стримування вірусу COVID-19. у першому кварталі 2020 року вже спостерігалося скорочення подорожей у 22%, а прибуття в березні впали до рівня 57% на всіх ринках. Це означає втрату 67 мільйонів міжнародних туристів і близько 80 мільярдів доларів США надходжень [2, с. 8]. Визначено, що Україна значно відстає у впровадженні заходів підтримки туризму, тому прогнози щодо конкурентоспроможності невтішні. Частка внесків туризму в економіку України за різними оцінками дорівнює близько 7–10%, а пов’язана з туризмом економіка в Україні залежить здебільшого від внутрішнього туризму та внутрішньої складової виїзного туризму. Проаналізовано результати власного опитування, на основі якого (107 респондентів переважно з м. Суми) визначено: респонденти відносяться до мандрівників-любителів, тому після карантину 50% із них подорожуватиме як і раніше, без особливих змін; люди свідомо та відповідально підходять до норм життя під час пандемії, тому готові взагалі утриматись деякий час від мандрівок заради безпеки життя та здоров’я, або подорожувати із дотриманням усіх заходів безпеки, також обиратимуть відокремлені подорожі; головним фактором при виборі мандрівки залишається її вартість; респонденти зацікавлені у розвитку туризму в Україні та у своїх регіонах, готові підтримати розвиток цієї сфери. Також, проведено аналіз дослідження платформи Booking та виокремлено їх прогнози на тренди туризму у 2021році. Сформовано шляхи вирішення проблем сфери туризму в Україні, основні з яких: відновлення та належний стан природних ресурсів, історичного та культурного спадку країни; якісно та зацікавлено інформувати про туристичні місця країни, запускати рекламні кампанії; з боку органів влади – надавати фінансову та правову підтримку туристичній індустрії; підтримка внутрішніх авіа- та залізничних сполучень, а також регулювання вартості квитків тощо.Item Оцінювання впливу тіньового сектору на макропоказники національної економіки(Сумський державний університет, 2018) Дзеверіна, К.С.; Ковач, В.О.; Богомолова, К.В.; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan LeonidovychВ даній статті проведено аналіз тіньового сектору національної економіки як об’єкту моделювання. Побудовано моделі впливу тіньового сектору на макроекономічні показники за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. В процесі програмної реалізації моделювання впливу тіньової економіки на валовий внутрішній продукт, інвестиційну привабливість країни та рівень безробіття було виведено математичний опис побудованих моделей. Отримані результати свідчать, що зростання частки тіньового сектору на один відсоток зменшує темпи приросту ВВП на шість відсотків, а темпи приросту прямих іноземних інвестицій зменшуються на десять відсотків. Встановлено, що при збільшенні частки тіньового сектору в Україні рівень безробіття населення зростає.