Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
2 results
Search Results
Item Суспільна довіра до бренду території: гендерні, вікові та освітні детермінанти(Сумський державний університет, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Овусу, Е.К.О.; Овусу, Е.Запорукою забезпечення сталого економічного розвитку регіонів виступає не тільки ефективність функціонування підприємств та організацій, що фізично розташовані та юридично зареєтсровані на її території, а й ефективне використання наявних та прихованих бізнесових та туристичних можливостей територій. Розкриття такого потенціалу території є однією з ключових задач органів місцевого самоврядування, відповідальність за благополуччя яких значно посилилось разом з початком процесу децентралізації. Фінансова децентралізація та перерозподіл податкових надходжень неминуче призвели до зростання місцевих бюджетів, що свою чергою сформувало необхідність правильного перерозподілу видатків, в тому числі й на розвиток привабливості території як для власного населення, з метою зменшення відтоку працездатного населення, так і для приваблення стейкхолдерів з інших регіонів. З цією метою більшість міст та регіонів України почали формувати власні бренди. На сьогодні, в Україні свої бренди мають такі міста як: Київ, Львів, Вінниця, Івано-Франківськ, Суми та ін. Проте, рівень довіри суспільства до економічної ефективності та необхідності фінансування заходів щодо формування бренду території є низьким, оскільки до успішних кейсів реалізації бренду території експертами віднесено бренд міста Львів. Тоді, як створений у 2019 році бренд міста Суми був сприйнятий досить неоднозначно як громадою, так і медіаспільнотою. Тож постає питання виявлення детермінантів, що мають безпосередній вплив на формування сприйняття та довіри до бренду. Так, ряд існуючих методологій оцінювання ефективності бренду містить у структурі елементи пов’язані з його сприйняттям. Але в свої більшості рейтинги локальних та національних брендів орієнтуються на сприйняття зовнішніми стейкхолдерами, тоді як питання врахування задоволеності внутрішніми стейкхолдерами є майже недослідженим. З огляду на це метою статті є аналіз взаємозв’язку між сприйняттям, довірою до локального бренду та його суб’єктивним оцінюванням на основі гендерного, вікового та освітнього розподілу внутрішніх стейкхолдерів громади. В основу дослідження було покладено результати компаративного аналізу динаміки розвитку міст Лондона та Парижу в Індексі брендів міст Анхольт-Іпсос за 2017-2020 роках.Item Вплив соціальної безпеки на економічне зростання країни: аналіз панельних даних(Сумський державний університет, 2020) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav ViacheslavovychРеалізація євроінтеграційних прагнень України та інтеграція в світові глобалізаційні процеси обумовлюють загострення викликів та загроз для національної економіки у сегменті захисту соціальних інтересів та особливо в умовах пандемії викликаної SARS-CoV-2. Це актуалізує ряд питань, спрямованих на дослідження теоретико-методологічних та прикладних аспектів формування та розвитку соціальної безпеки як на рівні держави та суспільства, так і на рівні особистості. Зокрема у статті аналізується сутність та зміст поняття «соціальна безпека», її види та форми прояву. Окрема увага в досліджені приділяється визначенню чинників впливу на рівень соціальної безпеки держави, в тому числі через призму взаємовпливу на показники соціально-економічного розвитку. Було визначено систему принципів на які має спиратись концепція забезпечення сталого економічного зростання через призму соціальної безпеки, а саме: рівень соціально-економічного розвитку держави, територіальна цілісність та недоторканності кордонів, підвищення рівня добробуту населення, дотримання державних стандартів та соціальних гарантії у сфері фінансів, формування умов для національно-патріотичного виховання, завершення фінансової та адміністративно-територіальної децентралізації, реалізація гендерно орієнтованої політики на всіх рівнях управління, створення належних умов для праці, тощо. Виходячи з цього, було проаналізовано основні показники, які визначають стан соціальної безпеки: рівень освіти, рівень добробуту населення, частка працездатного населення, рівень смертності населення, рівень приросту населення, темпи зростання реального ВВП та ВВП на душу населення, та ін. За результатами проведеного аналізу було визначено проблеми забезпечення соціальної безпеки в умовах пандемії та розроблено комплекс рекомендації, спрямованих на формування безпечного та прогресивного розвитку країни, підвищення рівня її конкурентоспроможності на світовій економічній арені, що у загальному підсумку сприятиме підвищенню соціальних гарантій та добробуту як окремого індивіда, так і соціуму в цілому.