Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
7 results
Search Results
Item Analysis of stakeholder interaction patterns in implementing the third mission of universities as an element of leadership strategy development(Sumy State University, 2022) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Balahurovska, I.; Onopriienko, K.Сучасні українські університети знаходяться на етапі інтеграційних змін, які викликані формуванням єдиного європейського освітнього простору. Процеси гуманізації суспільства, які активно відбуваються в сучасному світі, потребують створення умов для формування розвинутого та освіченого соціуму. Саме ці умови створюються в університетах, які виконують три місії: надання якісної освіти, проведення наукових досліджень та сприяння розвитку соціально-економічної сфери життя суспільства. Третя місія університету покликана формувати та постійно вдосконалювати суспільство, яке прагне до отримання нових знань та навичок. Завдяки такому суспільству стає можливим стабільний економічний і соціальний розвиток в державі. Стаття присвячена вивченню зовнішніх стейкхолдерів та особливостей їх взаємодії з закладами освіти в ході реалізації третьої місії університетів. Дослідження показує, що аналіз зовнішніх зацікавлених сторін та їх властивостей дає змогу ефективно взаємодіяти з ними. На основі такого аналізу можливо сформувати результативні моделі взаємодії університету із зовнішніми стейкхолдерами при реалізації третьої місії. Запропоновані моделі мають практичну цінність. В роботі описано ключовий зовнішній стейкхолдер університетів при виконанні третьої місії – держава, а також представлені основні зовнішні стейкхолдери університетів, які є організаціями різних форм власності. Проаналізовано особливості та характеристики досліджуваних зовнішніх зацікавлених сторін університетів з огляду на актуальність реалізації третьої місії. Досліджені стейкхолдери університетів є поширеними в українській практиці взаємодії освітніх закладів з ними. В дослідженні наведені ефективні патерни взаємодії університетів із зовнішніми стейкхолдерами при виконанні третьої місії. Описано процес управління взаємовідносинами між закладами освіти і зовнішніми зацікавленими сторонами при реалізації третьої місії. В запропонованій статті розглянуті лідерські якості керівників університетів різних рівнів менеджменту, які сприяють формуванню ефективних способів взаємодії з зовнішніми зацікавленими сторонами. Підкреслено необхідність університетів ефективно комунікувати із зовнішніми стейкхолдерами для точного розуміння їх потреб з метої їх задоволення.Item The regulatory system of international migration processes in the context of globalization(Sumy State University, 2021) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Земляк, Наталія Василівна; Земляк, Наталья Васильевна; Zemliak, Nataliia Vasylivna; Petrenko, S.V.В умовах глобалізації всі економіки світу об’єднуються, взаємодіють і розвиваються в єдиній системі виробництва. Однак світова економіка значною мірою залежить від формування та розвитку світового ринку праці. Таким чином, міграція є одним із основних механізмів та факторів, що впливають на окремі країни та світову економіку в цілому. З посиленням процесів глобалізації попит на персонал різного рівня кваліфікації на ринку праці задовольняється пропозицією працівників незалежно від країни, в якій вони проживають. Це явище призводить до міжнародної трудової міграції. Незважаючи на те, що міграція висококваліфікованого персоналу призводить до інтелектуального занепаду та відсутності освіченого населення в країні, з якої мігрують працівники. Натомість неконтрольована міграція низько кваліфікованого персоналу в країні перебування може призвести до різкого зростання безробіття серед місцевого населення, кримінальних правопорушень, соціального невдоволення громадян, що негативно позначиться на авторитеті держави у світі. Тому вивчення системи регулювання міграційних процесів та впровадження шляхів її вдосконалення допоможуть гармонізувати соціально-економічну ситуацію у світі та зробити міграцію більш прибутковою та безпечною для країн та її громадян. У статті відображено основні сучасні тенденції міжнародних міграційних процесів: напрями зовнішньої трудової міграції, масштаби виїзду трудових мігрантів до різних країн, визначено причини таких тенденцій. У ході дослідження розглядаються методи, за допомогою яких ці процеси регулюються для покращення економіки країн та безпеки трудових мігрантів. У дослідженні також описується вплив пандемії COVID-19 на мобільність громадян України та методи подолання наслідків цього впливу. Дії, описані у статті, пов'язані з міграцією та мобільністю населення, пом'якшать довгострокові наслідки пандемії, допоможуть посилити захист громадян України за кордоном, а також розширять можливості їх соціально-економічної інтеграції у місцеві громади.Item Migration of highly qualified workers from Ukraine: reasons and ways to overcome(Sumy State University, 2021) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Земляк, Наталія Василівна; Земляк, Наталья Васильевна; Zemliak, Nataliia Vasylivna; Shapoval, V.Y.; Dibrova, V.V.Міграція висококваліфікованих працівників стає все більш важливим фактором, що впливає на розвиток як окремих країн, так і регіонів світу. Зокрема, в Європейському Союзі тенденція нестачі низькокваліфікованих працівників змінюється на тенденцію сприяння міграції висококваліфікованих працівників, які можуть створювати додану вартість і наповнювати пенсійні фонди для населення, що старіє. Водночас від втрати висококваліфікованих кадрів країни-реципієнти втрачають в темпах свого економічного розвитку. Актуальність даного дослідження посилюється також зміною умов для міжнародної трудової міграції до країн Європейського Союзу у зв’язку з пандемією COVID-19, в тому числі для українських високваліфікованих фахівців. У статті досліджуються причини міграційних процесів висококваліфікованих працівників, аналізуються наслідки для різних стейкхолдерів та методи зменшення масштабів такої міграції. Для аналізу спричин трудової міграції високваліфікованих фахівців було використано модель «Push and Pull» факторів на прикладі України та країн Європейського Союзу. Визначено позитивні так і негативні наслідки зростання масштабів міграції високваліфікованих фахівців для різних стейкхолдерів цього процесу. Обґрунтовано, що не зважаючи на те, що заробітна плата в Україні зростає в реальному вираженні, різниця в зарплатах за основними напрямками еміграції в ЄС настільки велика, що вона, ймовірно, продовжить мотивувати людей працювати та заробляти за кордоном. Більше того, існування великої та зростаючої української діаспори має тенденцію заохочувати міграцію інших членів родини та друзів, забезпечуючи інформаційну та матеріально-технічну підтримку в країнах призначення. Цей фактор притягання може посилитися в найближчі роки, а діаспора буде продовжувати розширюватися. В статті також аналізується вплив пандемії COVID-19 на міграцію висококваліфікованих фахівців та визначено низку пропозицій чи рекомендацій, які можна було б запровадити на рівні міграційної політики держави, щоб вирішити проблеми навколо трудової міграції високваліфікованих фахівців або принаймні покращити поточну ситуацію. Запропоновані рекомендації міграційної політики протидії негативним наслідкам пандемії COVID-19 стосуються створення механізму забезпечення координації та консультацій між усіма урядовими міністерствами, органами влади та відомствами, що беруть участь у трудовій міграції, а також встановлення тристоронніх процедур для забезпечення консультацій роботодавців та організацій працівників з питань трудової міграції та врахування їх думок.Item Assessment of demand for public goods in the non-market services sector(Sumy State University, 2020) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Maiboroda, Tetiana Mykolaivna; Onopriyenko, K.Стаття присвячена розробці та апробації підходів до оцінки попиту на суспільні блага. В ній наведено результати оцінки попиту на громадянську освіту як суспільне благо сектору неринкових послуг. Проведена оцінка грунтується на застосуванні різних дослідницьких методів: кабінетного дослідження (аналіз публікацій, оглядів, звітів), якісного дослідження (фокус-групи, глибинні інтерв'ю), кількісного дослідження (соціологічне опитування). У роботі проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій, присвячених аналізу попиту на суспільні блага, виділено актуальні аспекти досліджень. Об’єктом дослідження є процес формування і задоволення попиту на громадянську освіту. Для аналізу ринку освітніх потреб було зроблено співставлення запитів населення на освітні послуги та даних про кількість проведених заходів провайдерами освітніх послуг. Результатом дослідження є доведення гіпотез щодо низького попиту на громадянську освіту в умовах відсутності високого рівня громадянських компетентностей та невідповідності попиту і пропозиції в сфері громадянської освіти. Щодо різних напрямів громадянської освіти, то результати аналізу засвідчили те, що найбільшим попитом користуються творчі студії, і цей попит є досить задоволеним. Наступні за рейтингом є освітні послуги у сфері лідерства та власного розвитку, але задоволеність в цих потребах менша майже в половину. Решта потреб є незадоволеними, і в той же час ми бачимо, що завдяки діям провайдерів послуг цікавість містян у політичній або громадянській освіті наближається до задоволення. В той же час, низька задоволеність потреб у фінансовій грамотності, критичному мисленні, медійній грамотності вказують на необхідність розроблення та пропозиції освітніх послуг цього типу. Незадоволеним є також попит на заняття із сімейної психології, психології стосунків, ораторського мистецтва та бізнес-освіти. У висновках дослідження сформульовані пропозиції щодо узгодження попиту і пропозиції на громадянську освіту за допомогою неринкових механізмів. Зокрема, обгрунтовано необхідність формування ефективного попиту з боку місцевої влади та місцевих суспільних інститутів (місцевих шкіл, університетів, бізнесу, громадських організацій).Item European trends of the intercultural education policy(Sumy State University, 2018) Kotenko, S.I.; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Maiboroda, Tetiana Mykolaivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii MykolaiovychThe article deals with the concepts of multiculturalism, interculturalism, analyzes scientific concepts regarding the development of intercultural education in European countries. The intercultural education features, the intercultural policy objectives, examples of European experience in this field and its main trends are described in detail.Item The issues of the city development strategy design basing on the European intercultural educational policy(Sumy State University, 2018) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Maiboroda, Tetiana Mykolaivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana MykhailivnaУ статті розглянуто досвід та проаналізовано засади європейської інтеркультурної концепції та політики, зокрема в сегменті освіти, та її вплив на місцевий розвиток. Також досліджено потенційні напрямки стратегування окремо взятого міста Суми з точки зору відповідності цим засадам та їх вплив на місцевий розвиток. Превенція радикалізації та посилення економічного потенціалу через інтеркультурну освітню політику є надзвичайно актуальною для пограничної Сумської області в умовах довгострокового військового конфлікту. Приєднання українського міста Суми в 2016 році до Меморандуму Національної Мережі Інтеркультурних Міст України вимагає змін в стратегічних поглядах на майбутнє, зокрема, в рамках нової стратегії розвитку міста, що повинна бути розроблена в 2019 році.Item The european union experience regarding the education policy for intercultural city development(Sumy State University, 2019) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Maiboroda, Tetiana Mykolaivna; Zaichyk, K.O.The article analyzes the trends of the European Union's education policy in the field of intercultural dialogue and intercultural development. The chronology of the intercultural education, the transformation of the terms interculturalism is presented, the main legislative acts of the Council of Europe, European conventions, UNESCO documents are analyzed. The basic principles of intercultural education, which form the basis for the development of appropriate education policies, are summarized. The paper proposes the next stage of the interculturalism evolution – the intercultural cities network movement. Sumy city has joined the network but there is a new stage of intercultural education is needed.