Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
2 results
Search Results
Item Marketing communications in the context of entrepreneurial activity: bibliometric analysis(Sumy State University, 2021) Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Нестеренко, Володимир Іванович; Нестеренко, Владимир Иванович; Nesterenko, Volodymyr Ivanovych; Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Кропива, Вячеслав Вікторович; Кропива, Вячеслав Викторович; Kropyva, Viacheslav ViktorovychІнтерес до використання інструментів маркетингових комунікацій в підприємництві зростає щороку. При цьому підприємці, на відміну від великого бізнесу, мають невеликі фінансові ресурси для просування свого бізнесу. Тому в першу чергу застосовуються малобюджетні та високоефективні інструменти маркетингових комунікацій. Метою роботи є систематизувати наукові знання щодо використання маркетингових комунікацій в підприємництві. Завданнями роботи є зрозуміти зміст та характеристики існуючих досліджень щодо маркетингових комунікацій в підприємництві, та виявити напрямки досліджень останніх років. Останніми роками поступово зростає суспільний інтерес до маркетингових комунікацій, зокрема цифрових комунікацій. Кількість наукових публікацій зростає ще швидшими темпами. Більшість робіт присвячена наступним аспектам: просування в соціальних медіа, цифровий маркетинг, Веб 2.0, креативні споживачі, комунікаційні стратегії, комунікація у видимому світлі. Найбільш цитована стаття (820 цитувань) присвячена з-уст-в-уста як елементу маркетингових комунікацій. Найвищий середній рівень цитувань має стаття, присвячена комунікаціям у видимому світлі (2013). Найранніша високовицтована стаття була опублікована в 1990 році і зосереджена на питаннях комунікаційних стратегіях в маркетингових каналах. В роботі було виявлено сім кластерів, що стосуються продуктивності, моделей, маркетингу, соціальних медіа, маркетингу у соціальних мережах, з-уст-в-уста, поведінки. Також серед напрямків досліджень виявлені наступні: споживачі, Фейсбук, стратегії, лояльність, відношення, реклама, інформація, адаптація, довіра та інші. В останні роки з’явилися дослідження присвячені просуванню в соціальних мережах, аналітиці, базам даних, населенню, довірі до бренда, міленіалам, святкуванню, коронавірусу, а також сегменту інвесторів, фуд-маркетингу, Інстаграму, послугам, спільнотам, ефективності фірм, сегментації, веб-сайтам та іншим. Дана стаття може бути корисна практикуючим маркетологам та науковцям при дослідженні інструментів маркетингових комунікацій.Item Окремі питання економічної безпеки: дослідження впливу змін у міграційних процесах на економічний та інноваційний розвиток країн(Сумський державний університет, 2020) Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla YuriivnaОдним із найбільш вагомих факторів впливу на економічну безпеку країни є циркуляція трудових ресурсів, особливо за умови постійного зростання обсягів, векторів та форм міграції. Даний вплив може бути як позитивним, так і негативним для національного добробуту окремої країни, так і економіки світу в цілому. Відповідно масштабність проблеми зумовлює актуальність і необхідність здійснення досліджень задля розв’язання проблеми забезпечення економічної безпеки. Метою статті є дослідження основних факторів та напрямів впливу, які здійснюють міграційні процеси висококваліфікованих фахівців на економічний та інноваційний розвиток країн. У статті були застосовані аналітичні методи, які були показані графічним методом аналізу тенденцій та описовим підходом. Також було використано порівняльний аналіз, структурний аналіз класифікаційних ознак, що дозволяють досягти мети дослідження міграційного впливу на різні сфери управління країною. Застосовувані методи дозволяють досягти поставленої мети. Згруповано основні показники впливу міграційних процесів на країни відправлення (країни-донори) та країни, що виїжджають (країни-одержувачі) з точки зору економічної та інноваційної складової. Аналіз представляє результати в якісному та кількісному відношенні.