Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
8 results
Search Results
Item Стратегічне європейське співробітництво у проєктах відновлюваної енергетики: огляд(Сумський державний університет, 2022) Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor AnatoliiovychЗ огляду на складну ситуацію на світовому енергетичному ринку, зокрема, в Європі, та необхідність відповідати на глобальні виклики щодо підвищення енергетичної безпеки окремих країн та їх об’єднань шляхом зниження залежності від імпорту викопного палива (природного газу, нафти та нафтопродукців, кам’яного вугілля тощо) та розвитку відновлюваної енергетики для нівелювання різниці у природноресурсному потенціалі видобутку традиційних енергоресурсів, необхідним є розвиток енергосистеми на принципах енергетичного самозабезпечення та високої енерготранзитивності для швидкого реагування на коливання попиту та балансування енергомережі. У статті вивчено наявні механізми співпраці в енергетичному секторі Європейського Союзу, як між країнами-членами ЄС, так і між представниками ЄС та третіми країнами. Визначена процедура укладання міжнародних угод забезпечує дотримання законодавства Європейського Союзу та перевірку домовленостей між країнами на відповідність цілям енергетичної політики та сприяння досягненню показників, зокрема, у сфері розвитку відновлюваної енергії. Такий підхід забезпечує цілісність та послідовність у реалізації як енергетичної, так і кліматичної політики Європейського Союзу та сприяє реалізації загальноєвропейських та національних стратегічних планів. У зв’язку з необхідністю швидких заходів для трансформації енергосистеми ЄС та відповідно до найбільш очікуваного сценарію такої трансформації, що передбачає два етапи: диверсифікацію постачання викопного палива до країн ЄС для заміщення російських енергоресурсів у короткостроковому періоді та інтенсифікацію розвитку відновлюваної енергетики для заміщення викопного палива відновлюваним у середньо та довгостроковому періоді, визначено перелік країн, кооперація з якими у реалізації енергетичних проектів допоможе знизити залежність Європейського Союзу від імпорту енергоресурсів з РФ у короткі терміни. Охарактеризована у статті платформа прозорості для транскордонних проектів відновлюваної енергетики (CB RES Transparency Platform) спрямована на підвищення ефективності взаємодії міжнародних партнерів під час реалізації проектів у сфері чистої енергетики, які реалізуються у Європейському Союзі.Item Оптимізація енергетичної системи як невід'ємна складова побудови інклюзивної економіки України(Сумський державний університет, 2021) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana IvanivnaСучасна енергетика України стоїть перед глобальними викликами, від здатності відповісти на які залежить майбутнє економіки країни, а відповідно і її соціального сектору. Висока енергоємність ВВП та все ще висока частка виробництв, які застосовують застарілі енергетичні технології та виробничі процеси, стримує економічний розвиток країни та вкрай негативно позначається на конкурентоспроможності економіки. Застосування сучасних енергоефективних технологій підвищує продуктивність енергомережі, а організаційно-економічні форми залучення споживачів енергоресурсів до енергосистеми сприяє швидкому їх поширенню. Розумні енергомережі поєднують обидві складові: енергоефективні технології та різноманітні форми залучення споживачів до участі в управлінні енергомережою. Саме тому розвиток розумних енергомереж є пріоритетним завданням в енергетиці України, яка потребує модернізації не лише енергетичної інфраструктури компаній енергетичного сектору економіки України, а також осучаснення обладнання та процесів на підприємствах усіх галузей економіки. Оптимізація енергомережі у науковій та науково-практичній літературі використовується для позначення діяльності із застосуванням техніко-технологічних заходів та інструментів для регулювання навантаження на мережу та приведення її до оптимальних технічних параметрів. Однак дана стаття фокусується на організаційно-економічних підходах для оптимізації енергомережі. Зокрема, механізмах та заходах підтримки відновлюваної енергетики як складової розумної енергомережі, яка сприяє оптимізаційним процесам в енергетичній системі, формує та підтримує ринкові механізми через які користувачі залучаються до більш активної участі в енергосистемі. У статті розглянуто показники, які характеризують сучасний прогрес у розвитку відновлюваної енергетики в Україні, а також наявні заходи, які реалізуються з цією метою у контексті технічнодосяжного потенціалу виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії, а також альтернативних видів палива.Item Потенційні траєкторії розвитку розумної енергетики в Україні(Сумський державний університет, 2021) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana IvanivnaУкраїнська енергетична система потребує кардинального оновлення. Енергетична інфраструктура в Україні значно зношена, і має бути модернізована відповідно до сучасних потреб ринку, стандартів безпеки, гнучкості та інших параметрів. Крім того, перед об’єднаною енергетичною системою України стоїть масштабне завдання зміни траєкторії: від історичних взаємозв’язків з Росією та Білоруссю, до синхронізації з ENTSO-E. Залучення України до пан-європейського енергетичного ринку відкриває можливості експорту українських енергетичних ресурсів, проте і накладає вимоги до забезпечення стійкості та інтероперабивності енергетичної системи України. Іншим викликом перед енергетичною системою України стоїть зменшення рівня аварійності в енергетичних мережах, а також – втрат енергетичних ресурсів при їх транспортуванні та розподілі. Нажаль, ці показники в Україні значно вищі за середньоєвропейські. Використання ж інструментів розумної енергетики багато з цих проблем може вирішити. Можливість концептуалізації траєкторій розвитку розумної енергетики має вирішальне значення для успішної трансформації енергетичної системи України. Формування базової траєкторії розвитку розумної енергетики повинно враховувати загальнодержавне бачення напряму соціально-економічного розвитку в країні, стратегії забезпечення енергетичної безпеки країни, реформування енергетичного сектору та розбудови базових галузей економіки. На цьому етапі цілком необхідне проведення техніко-економічного аналізу реформ, що повинен виконуватися з використанням комплексу методів для аналізу: аналізу великих даних (що стосуються попиту та пропозиції енергетичних ресурсів, технічних параметрів мереж, стану енергогенеруючого та енергорозподіляючого обладнання та ін.), проведення опитування (громадськості, зацікавлених сторін та визначеного кола експертів), економічної оцінки (витрат на проведення реформ, тарифів, диверсифікованих енергетичних ресурсів), аналізу ризиків, моделювання роботи мереж та ін. Дорожня карта реформ і стратегічні та оперативні плани повинні бути дотримані для розвитку розумної енергетики під час реформування енергетичного сектору. За потреби необхідно ввести зміни до нормативно-правових актів, провести функціональний нагляд за ринком енергії, дати можливість споживачам підключати свої програми та мікромережі, використовувати розумні технології в енергетиці тощо.Item Підходи до інтенсифікації впровадження розумних енергомереж(Сумський державний університет, 2021) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Сущенко, А.В.Розумна енергетика є еволюційним етапом розвитку енергетичного сектору економіки. Наявна інфраструктура енергетичного господарства багатьох країн по всьому світу базується на застарілих технологіях та принципах енергогенерації. Наявність прогресивних технологій, здатних більш ефективно виробляти та розподіляти енергію, мала стати запорукою швидкого розвитку галузі. Однак досвід реалізації енергетичних проектів та труднощів, з якими відбувається модернізація енергетичного сектору, свідчить про суттєві проблеми організаційного та фінансового характеру, які стримують інвестиції в галузь. Це справедливо як для державних та приватних інвестицій у значимі масштабні енергетичні проекти, так і для порівняно незначних капіталовкладень у локальні проекти, у тому числі інвестування домогосподарствами. На сьогодні очевидною є потреба у розробленні підходів, які зроблять новітні енергоефективні технології, зокрема в електроенергетиці, з якою асоціюють розумні енергомережі, доступними для широкого кола споживачів. Мова йде про створення фінансових механізмів та бізнесмоделей, які перетворять інвестиції у розумні енергомережі, не залежно від їх обсягу, у проекти із нетривалим періодом окупності та високою рентабельністю. Очевидно, що на перешкоді цьому стоять об’єктивні фактори техніко-технологічного характеру, однак, у той же час, зрозуміло, що наявні можливості комерціалізації та поширення новітніх енергетичних технологій застосовуються недостатньо. У статті проаналізовано наявний стан розвитку енергетичного сектору та перспективи застосування новітніх високоефективних інноваційних енергетичних технологій. Висвітлено організаційно-економічні аспекти поширення енергетичних інновацій, які відносять до сфери розумної енергетики, яку розглянуто у ширшому, ніж зазвичай у науковій літературі сенсі. Попри те, що стаття не пропонує чітко визначених механізмів трансферу енергоінновацій, здійснена аналітична робота може стати корисною для дослідників у даній сфері для розвитку власних ідей, спрямованих на пошук шляхів покращення стану вітчизняної та світової енергетики відповідно до наявних соціально-економічних та політичних викликів.Item Підходи до розгортання розумних енергетичних мереж(Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Прийменко, С.А.; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaУ статті розглянуто два принципово відмінні підходи до розгортання розумних екологічно безпечних енергетичних мереж. Визначено ключові аспекти формування ринкового та адміністративного механізму стимулювання розвитку альтернативної енергетики та трансформації традиційної енергетичної моделі із системним застосуванням принципу розподіленої енергогенерації. Для досягнення цілей дослідження використано досвід Європейського Союзу із створення адаптивної енергетичної системи, що поєднує традиційні енерготехнології та інноваційні розробки, спрямовані на підвищення ефективності функціонування енергосистеми та інтеграцію розрізнених енергосистем окремих країн, що належать до Європейського Союзу, у єдину пан-європейську енергомережу, в основу якої покладено широке використання "розумних" енергетичних технологій, що дозволить не лише сформувати ефективну модель енергогенерації, енергорозподілу та енергоспоживання, а також сприятиме розвитку концепції "розумного" міста, забезпечивши дотримання необхідних умов для використання енергосистеми як базового елемента інноваційного розвитку суспільства та акселерації технологічного прогресу. У статті визначено два принципові підходи до масштабної розбудови енергетичної системи із застосуванням розумних енергетичних мереж: ітераційний та проектний. Ітераційний підхід полягає у розвитку енергетичної системи в цілому з поступовим впровадженням енергетичних інновацій, що створює відповідні ітерації. Відповідно для даного підходу характерна наявність окремих логічно впорядкованих етапів, де виконання наступного етапу можливе лише після завершення попереднього. Проектний підхід полягає у реалізації локальних високотехнологічних проектів із застосуванням розумних енергомереж на обмеженій території з подальшим об’єднання розрізнених проектів у єдину енергетичну систему.Item Формування базису проведення енергетичних реформ із застосуванням "розумних" технологій(Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Прийменко, Світлана Анатоліївна; Прийменко, Светлана Анатольевна; Pryimenko, Svitlana Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaУкраїнська енергетична система є однією з найменш ефективних у світі. За показником енергоємності ВВП Україна посідає одне з останніх місць у відповідному світовому рейтингу. Необхідність зниження енергоємності виробництва є ключовим драйвером реформування енергетичного сектору економіки України. Міжнародні зобов’язання та стратегічний курс України, спрямований на інтеграцію з Європейським Союзом визначає пріоритети у енергетичній політиці держави. Енергетична стратегія України відображає ключові напрямки майбутнього розвитку галузі та розроблена з урахуванням світових тенденцій та досвіду Європейського Союзу. Однак реалізація стратегії потребує здійснення низки заходів, зокрема адаптації вітчизняного законодавства до вимог Європейського Союзу з метою формування нової моделі конкурентного енергетичного ринку. Окрім того, важливим аспектом здійснення енергетичних реформ є інноваційність заходів, передбачених до реалізації. Зокрема, особливої уваги потребує застосування технологій, що складатимуть основу енергетичної системи у середньо- та довгостроковому майбутньому. До таких технологій зокрема належать "розумні" енергомережі, які потребують системного підходу для їх масштабного розгортання. У статті розглянуто причини низької енергоефективності економіки України та динаміку показника енергоємності валового внутрішнього продукту України з початку 90-х років до сьогодення та його співвідношення із середньосвітовим. Розглянуто структуру енергетичного балансу країни та трансформацію ринку електричної енергії як одного з ключових напрямків реформування енергетичної системи країни. Окрім того, у статті визначено, що розбудова "розумних" енергетичних мереж на сьогодні є безальтернативним напрямком розвитку електроенергетики. Визначено значення постійної підтримки учасників енергетичного ринку для формування сприятливого бізнес- та інвестиційного середовища, а також ідентифіковано потенційні наслідки коливань державної політики суб’єктів енергетичного ринку на прикладі підтримки сонячної енергетики в Україні.Item Типологізація "розумних" екологобезпечних енергетичних рішень адаптованих до особливостей вітчизняних енергомереж(Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana IvanivnaУ статті розглянуто питання технологічних можливостей розбудови розумних енергетичних мереж в Україні на основі застосування розумних інноваційних та екологічно безпечних рішень для енергетичного комплексу країни. З цією метою здійснено типологізацію інноваційних енергетичних рішень, які застосовуються у країнах Європейського Союзу, Сполучених Штатах Америки та низці інших країн, що активно розбудовують розумні енергетичні мережі, трансформуючи власну енергетичну систему відповідно до сучасних вимог. У статті виділено шість інноваційних технологій (напрямків), використання напрацювань у яких дозволить розширити технічний арсенал засобів для модернізації енергетичного сектору України.Item Взаємозв'язок smart grids концепції з оновленням теплоенергетики України(Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana IvanivnaУ статті розглянуто питання потенційних можливостей використання smart grid концепції у теплоенергетиці України. Визначено основні перешкоди, які обмежують розвиток smart grid в теплоенергетичному комплексі України. Охарактеризовано можливі шляхи розвитку централізованої системи теплозабезпечення населених пунктів на основі аналогії з моделями централізованого теплопостачання країн-членів Європейського Союзу. Визначено фактори, активізація яких сприятиме суміжному розвитку розумних енергетичних мереж та системи теплозабезпечення в Україні.