Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
13 results
Search Results
Item Стратегічне європейське співробітництво у проєктах відновлюваної енергетики: огляд(Сумський державний університет, 2022) Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor AnatoliiovychЗ огляду на складну ситуацію на світовому енергетичному ринку, зокрема, в Європі, та необхідність відповідати на глобальні виклики щодо підвищення енергетичної безпеки окремих країн та їх об’єднань шляхом зниження залежності від імпорту викопного палива (природного газу, нафти та нафтопродукців, кам’яного вугілля тощо) та розвитку відновлюваної енергетики для нівелювання різниці у природноресурсному потенціалі видобутку традиційних енергоресурсів, необхідним є розвиток енергосистеми на принципах енергетичного самозабезпечення та високої енерготранзитивності для швидкого реагування на коливання попиту та балансування енергомережі. У статті вивчено наявні механізми співпраці в енергетичному секторі Європейського Союзу, як між країнами-членами ЄС, так і між представниками ЄС та третіми країнами. Визначена процедура укладання міжнародних угод забезпечує дотримання законодавства Європейського Союзу та перевірку домовленостей між країнами на відповідність цілям енергетичної політики та сприяння досягненню показників, зокрема, у сфері розвитку відновлюваної енергії. Такий підхід забезпечує цілісність та послідовність у реалізації як енергетичної, так і кліматичної політики Європейського Союзу та сприяє реалізації загальноєвропейських та національних стратегічних планів. У зв’язку з необхідністю швидких заходів для трансформації енергосистеми ЄС та відповідно до найбільш очікуваного сценарію такої трансформації, що передбачає два етапи: диверсифікацію постачання викопного палива до країн ЄС для заміщення російських енергоресурсів у короткостроковому періоді та інтенсифікацію розвитку відновлюваної енергетики для заміщення викопного палива відновлюваним у середньо та довгостроковому періоді, визначено перелік країн, кооперація з якими у реалізації енергетичних проектів допоможе знизити залежність Європейського Союзу від імпорту енергоресурсів з РФ у короткі терміни. Охарактеризована у статті платформа прозорості для транскордонних проектів відновлюваної енергетики (CB RES Transparency Platform) спрямована на підвищення ефективності взаємодії міжнародних партнерів під час реалізації проектів у сфері чистої енергетики, які реалізуються у Європейському Союзі.Item Формування ефективного механізму інноваційного менеджменту на підприємствах енергетики(Сумський державний університет, 2022) Бондар, Тетяна Вікторівна; Бондарь, Татьяна Викторовна; Bondar, Tetiana Viktorivna; Тимощенко, В.Ю.; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor AnatoliiovychІнновації завжди відігравали вирішальну роль у суспільному прогресі. Успішне керування інноваційним процесом дозволяє забезпечити розвиток соціально-економічних систем у довгостроковому періоді. Для досягнення цієї мети постає важливе завдання впровадження інноваційного менеджменту на підприємствах. Інформація та енергія є ключовими ресурсами суспільного прогресу на сучасному етапі. Саме тому важливим завданням постає впровадження інноваційного менеджменту на підприємствах енергетичної галузі. Ефективне впровадження системи інноваційного менеджменту на підприємствах потребує розроблення та розвитку відповідних організаційних форм, методів та інструментів управління. Відтак постає завдання впровадження ефективного механіку інноваційного менеджменту на енергетичних підприємствах. Метою статті є розроблення ефективного механізму інноваційного менеджменту на підприємствах енергетики. У процесі дослідження були використані системний та процесний підходи, загальнонаукові методи дослідження, а також ретроспективний аналіз, метод теоретичного узагальнення, порівняльний аналіз. Результатами дослідження є наступні положення: досліджено сучасні концепції та підходи до інноваційного менеджменту підприємств; виявлено ключові аспекти інноваційного менеджменту підприємств, а також розроблено основні напрями впровадження механізму інноваційного менеджменту підприємств енергетики (напрями охоплюють основні сфери діяльності енергетичного підприємств); обґрунтовано необхідність впровадження інформаційної системи як системоутворюючого фактора механізму інноваційного менеджменту підприємства; визначено збалансовану систему цілей впровадження інноваційного менеджменту за ключовими функціональними напрямами діяльності енергетичного підприємства. Подальшими напрямами дослідження є розроблення деталізованих організаційних форм, а також методів та інструментів управління у системі інноваційного менеджменту підприємства для забезпечення інноваційної ефективності та ефективності організаційно-економічних відносин. Результати дослідження можуть бути впровадження у практику роботи підприємств енергетичної сфери. Результати дослідження мають і соціальний та екологічний ефекти (розвиток енергетичної сфери забезпечує додаткові робочі місця, вирішення завдань енергозбереження та охорони навколишнього природного середовища).Item Сутнісно-змістовна основа інноваційної діяльності у контексті розвитку відновлювальної енергетики(Сумський державний університет, 2022) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Петрина, В.В.Погіршення екології, зміна клімату, парниковий ефект та інші негативні наслідки є ключовою проблемою людства і одним із способів боротьби з ними є розвиток відновлюваної енергетики на базі використання інноваційних технологій. Під час дослідження впливу параметрів інноваційного розвитку на відновлювальну енергетику у статті виконано бібліометричний аналіз з використанням таких програмних засобів як VOSviewer, Web of Science, Scopus Tools Analysis та Google Trends. Для аналізу була обрана вибірка робіт за 2000-2021 рр. бази даних Scopus®, що містить бібліографічні відомості про наукові публікації в рецензованих журналах, книгах та конференціях. Результати аналізу з використанням інструментів бази даних Scopus® підтвердили гіпотезу про зростаючу тенденцію публікацій, що вивчають питання інноваційної діяльності у контексті розвитку відновлювальної енергетики. За допомогою VOSviewer (версія 1.6.18), було виокремлено чотири кластери: "поновлювальні види ресурсів", "відновлювальна енергія", "сталий розвиток", "інновації". В другому кластері ("відновлювальна енергія") зосереджені поняття з найпотужнішою силою зв’язку. Встановлено, що дослідження в галузі інноваційної діяльності та розвитку відновлювальної енергетики здійснюються різними країнами, втім найбільш активно дані питання вивчаються у таких країнах: США, Китай та Велика Британія. Окрему динаміку кількості публікацій досліджено за 11 країнами, серед яких 10 країн є лідерами за кількістю публікацій. Також аналізуються данні України. Динаміка кількості публікацій кожної країни різниться. Так, наприклад в Китаї вона стрімко зростає у 2021 році. В США динаміка характеризується коливаннями. При цьому до 2021 року в країні спостерігається найбільша кількість праць серед усіх досліджуваних країн. У Великій Британії динаміка характеризується також коливаннями з суттєвим зниженням показника у 2021 році. За даними дослідження в Україні показники з’являються у 2013 році, але вже в 2021 їх кількість суттєво збільшується. За допомогою інструменту Google Trends було визначено громадській інтерес до тематики. Окремо розглянуто зацікавленість бізнесу та промисловості. Виявлено, що в першому випадку зацікавленість в більшій мірі проявляється до інновацій. бізнес та промисловість більшої уваги приділяє питанням розвитку поновлювальних джерел енергії.Item Оптимізація енергетичної системи як невід'ємна складова побудови інклюзивної економіки України(Сумський державний університет, 2021) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana IvanivnaСучасна енергетика України стоїть перед глобальними викликами, від здатності відповісти на які залежить майбутнє економіки країни, а відповідно і її соціального сектору. Висока енергоємність ВВП та все ще висока частка виробництв, які застосовують застарілі енергетичні технології та виробничі процеси, стримує економічний розвиток країни та вкрай негативно позначається на конкурентоспроможності економіки. Застосування сучасних енергоефективних технологій підвищує продуктивність енергомережі, а організаційно-економічні форми залучення споживачів енергоресурсів до енергосистеми сприяє швидкому їх поширенню. Розумні енергомережі поєднують обидві складові: енергоефективні технології та різноманітні форми залучення споживачів до участі в управлінні енергомережою. Саме тому розвиток розумних енергомереж є пріоритетним завданням в енергетиці України, яка потребує модернізації не лише енергетичної інфраструктури компаній енергетичного сектору економіки України, а також осучаснення обладнання та процесів на підприємствах усіх галузей економіки. Оптимізація енергомережі у науковій та науково-практичній літературі використовується для позначення діяльності із застосуванням техніко-технологічних заходів та інструментів для регулювання навантаження на мережу та приведення її до оптимальних технічних параметрів. Однак дана стаття фокусується на організаційно-економічних підходах для оптимізації енергомережі. Зокрема, механізмах та заходах підтримки відновлюваної енергетики як складової розумної енергомережі, яка сприяє оптимізаційним процесам в енергетичній системі, формує та підтримує ринкові механізми через які користувачі залучаються до більш активної участі в енергосистемі. У статті розглянуто показники, які характеризують сучасний прогрес у розвитку відновлюваної енергетики в Україні, а також наявні заходи, які реалізуються з цією метою у контексті технічнодосяжного потенціалу виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії, а також альтернативних видів палива.Item Потенційні траєкторії розвитку розумної енергетики в Україні(Сумський державний університет, 2021) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana IvanivnaУкраїнська енергетична система потребує кардинального оновлення. Енергетична інфраструктура в Україні значно зношена, і має бути модернізована відповідно до сучасних потреб ринку, стандартів безпеки, гнучкості та інших параметрів. Крім того, перед об’єднаною енергетичною системою України стоїть масштабне завдання зміни траєкторії: від історичних взаємозв’язків з Росією та Білоруссю, до синхронізації з ENTSO-E. Залучення України до пан-європейського енергетичного ринку відкриває можливості експорту українських енергетичних ресурсів, проте і накладає вимоги до забезпечення стійкості та інтероперабивності енергетичної системи України. Іншим викликом перед енергетичною системою України стоїть зменшення рівня аварійності в енергетичних мережах, а також – втрат енергетичних ресурсів при їх транспортуванні та розподілі. Нажаль, ці показники в Україні значно вищі за середньоєвропейські. Використання ж інструментів розумної енергетики багато з цих проблем може вирішити. Можливість концептуалізації траєкторій розвитку розумної енергетики має вирішальне значення для успішної трансформації енергетичної системи України. Формування базової траєкторії розвитку розумної енергетики повинно враховувати загальнодержавне бачення напряму соціально-економічного розвитку в країні, стратегії забезпечення енергетичної безпеки країни, реформування енергетичного сектору та розбудови базових галузей економіки. На цьому етапі цілком необхідне проведення техніко-економічного аналізу реформ, що повинен виконуватися з використанням комплексу методів для аналізу: аналізу великих даних (що стосуються попиту та пропозиції енергетичних ресурсів, технічних параметрів мереж, стану енергогенеруючого та енергорозподіляючого обладнання та ін.), проведення опитування (громадськості, зацікавлених сторін та визначеного кола експертів), економічної оцінки (витрат на проведення реформ, тарифів, диверсифікованих енергетичних ресурсів), аналізу ризиків, моделювання роботи мереж та ін. Дорожня карта реформ і стратегічні та оперативні плани повинні бути дотримані для розвитку розумної енергетики під час реформування енергетичного сектору. За потреби необхідно ввести зміни до нормативно-правових актів, провести функціональний нагляд за ринком енергії, дати можливість споживачам підключати свої програми та мікромережі, використовувати розумні технології в енергетиці тощо.Item Підходи до інтенсифікації впровадження розумних енергомереж(Сумський державний університет, 2021) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Сущенко, А.В.Розумна енергетика є еволюційним етапом розвитку енергетичного сектору економіки. Наявна інфраструктура енергетичного господарства багатьох країн по всьому світу базується на застарілих технологіях та принципах енергогенерації. Наявність прогресивних технологій, здатних більш ефективно виробляти та розподіляти енергію, мала стати запорукою швидкого розвитку галузі. Однак досвід реалізації енергетичних проектів та труднощів, з якими відбувається модернізація енергетичного сектору, свідчить про суттєві проблеми організаційного та фінансового характеру, які стримують інвестиції в галузь. Це справедливо як для державних та приватних інвестицій у значимі масштабні енергетичні проекти, так і для порівняно незначних капіталовкладень у локальні проекти, у тому числі інвестування домогосподарствами. На сьогодні очевидною є потреба у розробленні підходів, які зроблять новітні енергоефективні технології, зокрема в електроенергетиці, з якою асоціюють розумні енергомережі, доступними для широкого кола споживачів. Мова йде про створення фінансових механізмів та бізнесмоделей, які перетворять інвестиції у розумні енергомережі, не залежно від їх обсягу, у проекти із нетривалим періодом окупності та високою рентабельністю. Очевидно, що на перешкоді цьому стоять об’єктивні фактори техніко-технологічного характеру, однак, у той же час, зрозуміло, що наявні можливості комерціалізації та поширення новітніх енергетичних технологій застосовуються недостатньо. У статті проаналізовано наявний стан розвитку енергетичного сектору та перспективи застосування новітніх високоефективних інноваційних енергетичних технологій. Висвітлено організаційно-економічні аспекти поширення енергетичних інновацій, які відносять до сфери розумної енергетики, яку розглянуто у ширшому, ніж зазвичай у науковій літературі сенсі. Попри те, що стаття не пропонує чітко визначених механізмів трансферу енергоінновацій, здійснена аналітична робота може стати корисною для дослідників у даній сфері для розвитку власних ідей, спрямованих на пошук шляхів покращення стану вітчизняної та світової енергетики відповідно до наявних соціально-економічних та політичних викликів.Item Трансфер екологічно безпечних енергетичних інновацій під час розбудови розумних енергомереж(Сумський державний університет, 2020) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Петренко, Н.О.У статті розглянуто умови, сформовані у різних країнах світу для реалізації процесів, які орієнтовані на модернізацію енергетичного сектору економіки шляхом широкого впровадження прогресивних іннноваційних технологій енергетичного спрямування. У роботі стверджується про наявність зв’язку між показниками економічного та соціального розвитку країн та результатами функціонування їх енергетичного сектору, а саме наявний вплив енергетики на позитивну динаміку економічних та соціальних індикаторів. Поширення енергетичних інновацій розглядається як ключовий фактор для модерннізації енергетичного господарства відповідно до сучасних вимог до виробництва, транспортування та розподілу енергії. Відповідно інвестиції безпосередньо у енергетичной сектор та науково-конструкторську діяльність, спрямованну на створення нових енергетичних технологій, розглядаються як важливий показник формування передумов для трансферу енергетичних технологій, у тому числі інноваційних. Одним з головних показників, які характеризують наявні та потенційні можливості продукування нових технологій, є кількість інноваційних підприємств. Відповідно одним із завдань, спрямованих на модернізацію та подільший розвиток енергетичної системи, має бути сприяння створенню та підтримка інноваційних підприємств. Це потребує створення нового або удосконналення наявного механізму формування сприятливого для інноваційної діяльності бізнес-середовища. Тому у статті зазначено про необхідність дослідження залежності між кількістю інноваційних підприємств у країні та обсягами державних видатків на науково-дослідні та конструкторські роботи. Для більш повного висвітлення питання у роботі представлена інформація щодо обсягу даних видатків у розрізі ВВП країн. Аналіз цієї інформації дозволив дійти висновку про відсутність зв’язку між кількістю інноваційних підприємств та обсягами державних видатків на здійснення НДДКР. Такий зв’язок є характерним для обмеженої кількості країн. У той же час, досвід низки країн засвідчує, що окрім державної підтримки інноваційної діяльності та трансферу інновацій, значну роль відіграють створені та функціонуючі ринкові механізми, які дозволяють досягти високого рівня інноваційного розвитку.Item Ціноутворення на ринку природного газу України в умовах енергетичної інтеграції України та ЄС(Сумський державний університет, 2020) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana AnatoliivnaУ статті досліджено питання формування цін на природний газ на українському та світовому енергетичному ринках. Обгрунтовано роль енергетики як драйвера економічного розвитку національної та міжнародної економіки за рахунок проникнення енергетики в інші галузі господарства та формування тісних взаємозв’язків, що сприяють обопільному розвитку, формування інноваційного та конкурентного середовища. У роботі визначено нормативно-правову базу, за допомогою якої здійснюється регулювання ринку природного газу у Європейському Союзі та Україні та законодавчо закріплюється вектор розвитку енергетичного сектору відповідно до стратегічних економічних та екологічних цілей. На основі аналізу цін на природний газ на світовому енергетичному ринку обгрунтовано привабливість використання природного газу як замінника енергетичним продуктами переробки нафти. З метою ідентифікації механізмів ціноутворення, які використовуються для формування цін на природний газ на ринку природного газу в Україні, визначено та описано підходи до ціноутворення, які застосовуються у різних країнах світу, зокрема, газо-газові конкурентні ціни (Gas-on-gas competition (GOG)), формування цін за нафтовою формулою (Oil price escalation (OPE)), регульовані ціни (у тому числі, регулювання: вартість послуги (Regulation: cost of service (RCS)), регулювання: соціальне та політичне (Regulation: social and political (RSP)), регулювання: нижче собівартості (Regulation: below cost (RBC))), двосторонні монопольні ціни (Bilateral monopoly (BIM)), безкоштовне використання природного газу (No price (NP)). На основі вивчення механізмів формування ціни на природний газ встановлено, що на сучасному етапі розвитку енергетичного сектору України характерним є перехід від регульованого механізму ціноутворення на ринку природного газу до газо-газових конкурентних цін. Проте перехідний етап характеризується частковим використанням механізму двосторонніх монопольних цін. У той же час визначено, що формування цін за нафтовою формулою є не характерним для ринку природного газу в Україні.Item Підходи до розгортання розумних енергетичних мереж(Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Прийменко, С.А.; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaУ статті розглянуто два принципово відмінні підходи до розгортання розумних екологічно безпечних енергетичних мереж. Визначено ключові аспекти формування ринкового та адміністративного механізму стимулювання розвитку альтернативної енергетики та трансформації традиційної енергетичної моделі із системним застосуванням принципу розподіленої енергогенерації. Для досягнення цілей дослідження використано досвід Європейського Союзу із створення адаптивної енергетичної системи, що поєднує традиційні енерготехнології та інноваційні розробки, спрямовані на підвищення ефективності функціонування енергосистеми та інтеграцію розрізнених енергосистем окремих країн, що належать до Європейського Союзу, у єдину пан-європейську енергомережу, в основу якої покладено широке використання "розумних" енергетичних технологій, що дозволить не лише сформувати ефективну модель енергогенерації, енергорозподілу та енергоспоживання, а також сприятиме розвитку концепції "розумного" міста, забезпечивши дотримання необхідних умов для використання енергосистеми як базового елемента інноваційного розвитку суспільства та акселерації технологічного прогресу. У статті визначено два принципові підходи до масштабної розбудови енергетичної системи із застосуванням розумних енергетичних мереж: ітераційний та проектний. Ітераційний підхід полягає у розвитку енергетичної системи в цілому з поступовим впровадженням енергетичних інновацій, що створює відповідні ітерації. Відповідно для даного підходу характерна наявність окремих логічно впорядкованих етапів, де виконання наступного етапу можливе лише після завершення попереднього. Проектний підхід полягає у реалізації локальних високотехнологічних проектів із застосуванням розумних енергомереж на обмеженій території з подальшим об’єднання розрізнених проектів у єдину енергетичну систему.Item Формування базису проведення енергетичних реформ із застосуванням "розумних" технологій(Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Прийменко, Світлана Анатоліївна; Прийменко, Светлана Анатольевна; Pryimenko, Svitlana Anatoliivna; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Матвеева, Юлия Тагибековна; Matvieieva, Yuliia TahibekivnaУкраїнська енергетична система є однією з найменш ефективних у світі. За показником енергоємності ВВП Україна посідає одне з останніх місць у відповідному світовому рейтингу. Необхідність зниження енергоємності виробництва є ключовим драйвером реформування енергетичного сектору економіки України. Міжнародні зобов’язання та стратегічний курс України, спрямований на інтеграцію з Європейським Союзом визначає пріоритети у енергетичній політиці держави. Енергетична стратегія України відображає ключові напрямки майбутнього розвитку галузі та розроблена з урахуванням світових тенденцій та досвіду Європейського Союзу. Однак реалізація стратегії потребує здійснення низки заходів, зокрема адаптації вітчизняного законодавства до вимог Європейського Союзу з метою формування нової моделі конкурентного енергетичного ринку. Окрім того, важливим аспектом здійснення енергетичних реформ є інноваційність заходів, передбачених до реалізації. Зокрема, особливої уваги потребує застосування технологій, що складатимуть основу енергетичної системи у середньо- та довгостроковому майбутньому. До таких технологій зокрема належать "розумні" енергомережі, які потребують системного підходу для їх масштабного розгортання. У статті розглянуто причини низької енергоефективності економіки України та динаміку показника енергоємності валового внутрішнього продукту України з початку 90-х років до сьогодення та його співвідношення із середньосвітовим. Розглянуто структуру енергетичного балансу країни та трансформацію ринку електричної енергії як одного з ключових напрямків реформування енергетичної системи країни. Окрім того, у статті визначено, що розбудова "розумних" енергетичних мереж на сьогодні є безальтернативним напрямком розвитку електроенергетики. Визначено значення постійної підтримки учасників енергетичного ринку для формування сприятливого бізнес- та інвестиційного середовища, а також ідентифіковано потенційні наслідки коливань державної політики суб’єктів енергетичного ринку на прикладі підтримки сонячної енергетики в Україні.