Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
8 results
Search Results
Item Adapting leadership: a literature review of effective management styles in modern educational settings(Sumy State University, 2024) Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Дахарі, Лімор; Dakhari, LimorЗростаюча складність освітнього середовища вимагає ефективних стилів управління та лідерства для забезпечення успіху та якості освітніх установ. Оскільки глобалізація, технологічний прогрес та суспільні зміни продовжують впливати на освітні системи по всьому світу, стає необхідним досліджувати та впроваджувати стилі управління, які можуть адаптуватися до цих еволюційних вимог та надавати відповідні стратегічні та тактичні бачення для майбутнього розвитку. Це дослідження спрямоване на вивчення різних стилів управління, які застосовуються в освітніх установах, з метою виявлення тих, що суттєво впливають на освітні результати. Використано змішані методи, включаючи бібліометричний аналіз літератури для виявлення динамічних трендів та напрямів досліджень, зосереджених на ефективних стилях управління, а також глибинний тематичний аналіз, що виявляє ключові фактори, що впливають на освітнє керівництво та управління. Бібліометричний аналіз виявив значне зростання академічного інтересу до управлінських практик в освітніх установах, більшість досліджень зосереджена в галузях соціальних наук, медицини та економіки, що підкреслює міждисциплінарний характер та широке значення досліджень управління освітою. Виявлені тематичні напрями досліджень, такі як трансформаційне лідерство, розподілене лідерство та інструкційне лідерство, підкреслюють різноманітні підходи, які досліджують вчені для покращення якості та успіху освіти. Висновки підкреслюють важливу роль лідерства в організаційній продуктивності та розвитку. Розвиток лідерських здібностей директорів шкіл є необхідним для підвищення ефективності установи. Дослідження також наголошує на важливості інтеграції управлінських та лідерських аспектів у ролі директорів шкіл. Ефективні директори балансують адміністративні обов'язки з візійним керівництвом, сприяючи співпраці та залученню в межах шкільної спільноти. У висновку дослідження підкреслює важливість ефективного керівництва для підвищення якості та успіху освіти. Воно пропагує розвиток сильних лідерських здібностей у директорів шкіл і підкреслює необхідність інтегрованих управлінських та лідерських практик. Ці висновки сприяють глибшому розумінню того, як оптимізувати керівництво в освітніх контекстах, підтримуючи динамічний та еволюційний ландшафт освіти.Item Побудова теоретичної моделі формування та перерозподілу компетенцій в системі «освіта» – «ринок праці» та трансферу знань(Сумський державний університет, 2022) Барвінок, Вероніка Юріївна; Барвинок, Вероника Юрьевна; Barvinok, Veronika Yuriivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii MykolaiovychСтворення моделі формування та перерозподілу компетенцій в системі «освіта» – «ринок праці» набули особливої актуальності, оскільки вони є основним етапом у сучасній якісній трансформації вищої освіти як на рівні університетів, так і держави в цілому. Даний підхід є вирішальним для розвитку людського капіталу на ринку праці і не тільки. Метою даної роботи є побудова теоретичної моделі формування компетенцій у системі трансферу знань з точки зору освіти та ринку праці. Побудови даної теоретичної моделі зумовлена необхідністю переосмислення сучасних парадигм вищої освіти, яка є ключовою ланкою підготовки фахівців для виходу на ринок праці. У даній статті були використані результати аналізу дефініцій «компетенції» та «трансфер знань» у зарубіжних та вітчизняних наукових роботах. Таким чином, поряд з поняттям «компетенції», що означає сукупність знань, вмінь що відповідають вимога робочого місця, було виявлений термін «компетентність», яку характеризують як процес високого рівня виконання роботи з найефективнішим досягненням цілей організації, що включає результат підготовки фахівців для певних професійних сфер. Ключовим моментом, було поєднання поняття компетенцій та трансферу знань як фундаментальна площина формування компетенції та їх перерозподілу в одне поле дослідження із залученням сфери освіти та ринку праці. При побудові теоретичної моделі використовувались узагальнені спростовані формулювання стосовно типів компетенцій, учасників та трансферу знань в цілому. Визначення учасників у даній моделі є виправданим, оскільки саме суб’єкти (стейкхолдери) моделі формують її основу. Так, наприклад, керівники забезпечують безперервний процес формування компетенцій та усуваються можливі бар’єри. У результаті було розглянуто сукупну систему, де трансфер знань – це основна площина формування та перерозподілу компетенцій (три взаємозалежні етапи) між учасниками (випускник, працівник вхідного рівня, досвідчений працівник та організатор).Item Ранжування та пріоритизація проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері, спрямованих на досягнення ЦСР 13(Сумський державний університет, 2022) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Фомінов, Роман Миколайович; Фоминов, Роман Николаевич; Fominov, Roman Mykolaiovych; Пуговкіна, Ю.А.У межах складної військово-політичної ситуації в Україні та міжнародних і національних ініціатив щодо досягнення Цілі сталого розвитку 13, (Міжнародної стратегії скорочення ризиків стихійних лих, Сендайської рамкової програми та Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату) посилюється значимість відбору проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері. У роботі зроблено наголос на важливості інкорпорації критеріїв імпакт-інвестування, зокрема максимізації соціального та екологічного впливу за одночасного досягнення таргетів Цілі сталого розвитку 13. Робота спрямована на розвиток методології ранжування та пріоритизації проектів відповідального інвестування у природоохоронній сфері для сприяння прогресу у ЦСР 13 та її апробацію на прикладі проектів напряму «Екологічна безпека» за Планом повоєнного відновлення України. Основою розроблення методології виступають елементи теорії прийняття рішень (критерії Лапласа, Вальда, Гурвіца і Севіджа для вибору найкращої альтернативи рішень, правила Борда і Кондорсе для оптимальних колективних рішень) та п’ятивимірний підхід до оцінювання імпакту досліджуваних проєктів. Цей підхід дає змогу оцінити якісні характеристики проєктів за вимірами сутності, цільової аудиторії, тривалості, впливу на навколишнє середовище та системи управління ризиками. Серед основоположних критеріїв оцінювання варто виділити важливість та ефективність імпакту природоохоронного проекту, прогрес у досягненні цілей сталого розвитку, характеристики зацікавлених сторін під впливом проекту, тривалість результатів, отриманих від реалізації проекту, екологічний внесок проекту. підприємство у вигляді договірного результату, особливості управління його ризиками. Використання розвинутої методології дозволило виявити найбільш пріоритетні природоохоронні проекти, до складу яких увійшли проєкти спрямовані на рекультивації, консервації та охорони земель на пілотних територіях, у тому числі тих що постраждали внаслідок військової агресії рф, відновлення лісів, впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів та екомодернізацію промислових та інфраструктурних підприємств.Item Особливості формування факторів підвищення конкурентоспроможності на міжнародному ринку освітніх послуг(Сумський державний університет, 2022) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Малишенко, Ю.П.Дана робота присвячена проблематиці дослідження факторів, що формують конкурентоспроможність вищих навчальних закладів на міжнародному ринку освітніх послуг. З цією метою в роботі розглянуто напрями участі держави, що передбачають стимулювання експорту освітніх послуг, що мають не лише фінансові, а й репутаційні та інноваційні вигоди. Окрім цього, відмічено, що вагому роль відіграють спеціалізовані організації, які функціонують у багатьох країнах та займаються залученням іноземних громадян до своєї країни на навчання (наприклад, національні агенції, академічні служби, освітні фонди, центри міжнародних обмінів тощо), а також освітні ТНК (DAAD, British Council, CIMO, EduFrance 35, IDP Education Australia тощо). Міжнародні організації (як Рада Європи, ЮНЕСКО, Всесвітній Банк, ОЕСР тощо) також формують інформаційно-консультативне поле для міжнародного ринку освітніх послуг, державні органи влади – нормативно-правове. Посилення конкуренції на міжнародному ринку освітніх послуг спонукає до визначення факторів, що впливають на конкурентоспроможність навчальних закладів, та їх конкурентні переваги. До них можна віднести наступні: стабільність фінансово-економічного положення та гнучку цінову політику, розвиток міжнародних відносин закладу та його рекламна діяльність, формування позитивного іміджу, наявність інноваційних освітніх програм з використанням інформаційних технологій, вигідність географічної локації, специфіка державного та недержавного фінансування, якість викладання та навчання тощо. Проте необхідно не лише їх наявність, а й правильне використання залежно від специфіки кожного конкретного закладу освіти. Окрім того, рейтинги вважаються ефективним інструментом забезпечення якості вищої освіти. В ході даної роботи проаналізовано топові заклади вищої освіти за QS World University Ranking, Academic Ranking of World Universities, Times Higher Education World University Ranking. Це дозволило виявити, що американські заклади вищої освіти мають найбільші конкурентні переваги на міжнародному рику освітніх послуг та акумулюють великий відсоток іноземних студентів.Item Освітній туризм та освітня міграція: економічна сутність та відмінні ознаки(Сумський державний університет, 2021) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Білоцерківська, О.Д.Мобільність людських ресурсів, що виникає під впливом різноманітних причин, характерна для будьяких етапів розвитку людства, що в сучасних умовах під впливом глобалізації набуває особливих масштабів. Серед традиційних причин таких просторових переміщень є не лише пошук кращих умов життя та заробітку, а й прагнення нових вражень та знань. Таким чином, одним із основних форм мобільності є туризм та міграція. Зростаюча роль освіти як однієї із основних цілей сталого розвитку забезпечую розвиток її на міжнародному просторі, що пов’язано з такими явищами як освітній туризм та освітня міграція. Незважаючи на існуючі напрацювання в даній темі, їх економічна сутність та диференціація залишається не до кінця зрозумілою, що зумовлює актуальність даного дослідження та його основну мету. В результати цього на основі семантичного аналізу досліджено спочатку сутність туризму та міграції як базових категорій, потім переходячи до освітньої міграції та освітнього туризму. Проведений теоретичний аналіз економічної сутності виявив, що обидва терміни передбачають просторове переміщення людських ресурсів з метою отримання освітніх послуг, які є формами більш ширшого поняття «академічної мобільності». З метою їх розмежування виділено наступні ознаки: умовна тривалість, запланованість, умова повернення в країну проживання, умова працевлаштування в країні поїздки, отриманні підтверджуючого документа про проходження навчання, добровільний характер, правовий статус особи та право на проживання. Основна відмінність виявлена за ознакою умовна тривалість, що є короткостроковою для освітнього туризму та довгостроковою для освітньої міграції. Щодо решти ознак вони є подібними з невеликими поправками: наприклад, умова працевлаштування в країні поїздки виконується для освітньої міграції лише у вигляді підробітки в ході навчання, або умова отримання підтверджуючого документа про проходження навчання варіюється для туризму залежно від форми освітньої послуги (формального чи неформального характеру, що може як мати певний диплом, сертифікат, так і ні); правовий статус особи проявляється як емігрант та турист з різним документальним оформленням та правом на проживання . Отримані напрацювання є важливими для подальшого дослідження даної проблематики та термінологічно-нормативного розмежування освітнього туризму та освітньої міграції для правильної організації держаної політики в даних напрямах.Item Теоретичний аналіз факторів, що зумовлюють трудові міграції(Сумський державний університет, 2020) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna SerhiivnaМеханічні переміщення населення у вигляді міграцій постійно супроводжувало розвиток людства. У зв’язку із цим вчених різних часів цікавили причини, які можуть викликати міграційні хвилі та відповідно шляхи до управління даним явищем на рівні держави. Дана стаття присвячена дослідженню основних наукових підходів та економічних теорій щодо виділення факторів, що спричиняють міграції загалом та трудові міграції зокрема. Для виконання поставлено завдання автором проаналізовано основні загальноприйняті економічні теорії, зокрема: меркантилізму, класичної економічної теорії, марксизму, неокласичної теорії, кейнсіанства, монетаризму тощо. Окрім них було розглянуто виділення факторів, що провокують міграції в теоріях соціально економічного спрямування як теорія людського капіталу та соціальних мереж, структурно-історичного підходу. Наступним кроком автор дослідив більш специфічний економічний напрям – міграційні теорії (класична теорія Е. Равенштейна, теорія факторів протягуваннявідштовхування Е. Лі, нова економічна теорія трудової міграції, дуальна теорія ринку робочої сили, теорія відносної відмінності, теорія світових систем, концепція мобільного переходу, синтетична теорія міжнародної міграції тощо). На основі проведеного теоретичного аналізу можна стверджувати, що фактори, що спричиняють міграції можна класифікувати за різними ознаками. Найбільш характерними серед них є виділення об’єктивних та суб’єктивних причин; контрольованих, частково та не контрольованих; мікро-, макрорівня; суспільного та природного характеру; економічної, соціальної, політичної, етнічної, психологічної, педагогічної природи тощо . Проведене дослідження становить ґрунтовний теоретичний базис для подальшої роботи в цьому напрямі.Item Понятійно-категоріальний аналіз явища трудової міграції(Сумський державний університет, 2020) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna SerhiivnaДана робота присвячена проведенню понятійно-категоріального аналізу явища трудової міграції як одного із основних феноменів глобального світу як на сьогоднішній день, так і в минулому. Міграційні рухи формують сучасний стан територіального та кількісного розміщення населення, показуючи при цьому рівень соціально-економічного розвитку країн, її конкурентоспроможність и та якість життя населення. Для цього автором статті проведено етимологічний аналіз слова «міграція» та проаналізовано на основі ґрунтовних наукових праць її сутність з точки зору міждисциплінарного підходу, а саме з точки зору географії, демографії, філософії, права та юриспруденції, економіки. Враховуючи економічне спрямування даного дослідженн,я автором роботи акцентовано увагу на сутності та відмінності таких понять як економічна міграція, міграція робочої сили, міграція трудових ресурсів, трудова міграція, зовнішня зайнятість. В результаті виявлено, що економічна міграція є найширшим серед аналізованих понять, адже включає всі економічні мотиви, з якими суб’єкт (мігрант) може пересікати кордони країн. Міграція робочої сили та трудових ресурсів мають відмінність у сфері їх поширення, проте в економічній літературі та при статистичних обстеженнях зазвичай вживаються як синоніми трудової міграції. Говорячи про зовнішню зайнятість, наукові джерела відмічають державну контрольованість даного процесу, на відміну від стихійності трудової міграції. Для більш ґрунтовного аналізу автором проаналізовано основні класифікаційні ознаки, за якими розрізняють трудову міграції, при цьому виділяючи окремо специфічні (за кваліфікаційним рівнем, сферами діяльності, правовим статусом) та універсальні риси (залежно від способу організації та бажання суб’єктів міграції, за відстанню або характером кордонів, часовою ознакою). Окремо автором відмічено про існування зв’язку міх трудової міграцією та ринком праці як однієї із основних категорій економічної науки, що пов’язано з формуванням пропозиції робочої сили. Проведене дослідження становить ґрунтовний теоретичний базис для подальшої роботи в цьому напрямі.Item Структурно-функціональний підхід до ідентифікації відповідального інвестування(Сумський державний університет, 2021) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Рудиченко, А.Г.Численні екологічні проблеми, наслідки фінансової кризи, загострення соціальних питань (наприклад, зростання рівня бідності, збільшення кількості безробітних та інші наслідки пандемії COVID-19) спричинюють потребу в еволюції фінансових інструментів у сфері інвестування. Основна вимога полягає в розумному вкладенні коштів, що передбачає орієнтацію не лише на фінансові вигоди, а й сприяння соціальному, екологічному та економічному (або іншими словами – сталому) розвитку. Дана робота присвячена формуванню структурно-функціонального підходу до ідентифікації відповідального інвестування. Це дозволяє розглянути таку інвестиційну концепцію як складну систему, сформовану із взаємопов’язаних функціональних елементів. Для цього авторами проведено дослідження сутності відповідального інвестування та основних його критеріїв. До них, перш за все, віднесено врахування різноманітних екологічних, соціальних та управлінських факторів (ESG-факторів) при прийнятті управлінських рішень. Наступним кроком було проаналізовано підходи вітчизняних та зарубіжних науковців щодо визначення основних форм відповідального інвестування. На основі цього в роботі проведено етапізацію формування концепції відповідального інвестування. На початковій стадії спостерігається використання різних форм відповідального інвестування, залежно від мети інвесторів та часового періоду: етичне, зелене, тематичне, імпакт-інвестування. На другій стадії розвивалася ідея соціальновідповідального інвестування, згодом – сталого інвестування. Завершальною стадією пропонується виділення саме відповідального інвестування як окремого інтегрованого поняття, що відповідає вимогам сучасності. Для кращого розуміння розмежування окремих форм відповідального інвестування в роботі досліджено їх градацію залежно від орієнтації виключно на фінансових чи соціальних цілях. Проведене дослідження становить теоретичний характер та передбачало використання загальнонаукових методів: структурно-функціональний, аналізу та синтезу, групування та логічного узагальнення.