Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
4 results
Search Results
Item Визначення темпоральних особливостей впливу фінансових детермінант та факторів громадського здоров’я на резільєнтність громад у контексті подолання наслідків пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2023) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Рудиченко, A.У статті розроблено методичний інструментарій щодо визначення часових закономірностей впливу фінансових детермінант та факторів громадського здоров’я на резільєнтність громад у контексті подолання наслідків пандемії COVID-19, що базується на використанні регресійного моделювання на панельних даних (тестування на наявність лагу до 3 років). Практична апробація підходу здійснена на основі вибірки з 21 європейської країни за період 2000-2021 рр. У якості параметрів резільєнтності громад (результативні показники) обрано наступні показники: рівень децентралізації податкових надходжень; рівень децентралізації доходів (співвідношення власних доходів місцевих бюджетів до загальнодержавних доходів); рівень децентралізації видатків (співвідношення власних видатків місцевих бюджетів до загальнодержавних видатків). Фінансово-інфраструктурними факторами громадського здоров’я, вплив яких на результативні показники було досліджено, є наступні: кількість ліжкомісць (на 1000 осіб); капітальні витрати на охорону здоров’я (% від ВВП); поточні витрати на охорону здоров’я (% від ВВП); внутрішні державні витрати на охорону здоров’я (% від поточних витрат на охорону здоров’я); внутрішні приватні витрати на охорону здоров’я (% від поточних витрат на охорону здоров’я); видатки з кишені (% від поточних витрат на охорону здоров’я). За результатами апробації розробленого підходу виявлено миттєві драйвери та інгібітори забезпечення резільєнтності громад, а також драйвери та інгібітори відтермінованої дії. Отримані результати дозволяють відмітити, що у контексті посилення фінансової резільєнтності територіальних громад необхідно збільшувати кількість ліжкомісць, а також обсяг поточних видатків на охорону здоров’я, причому забезпечувати це зростання переважно за рахунок приватних фінансових ресурсів та видатків з кишені.Item Визначення паттернів впливу пандемії COVID-19 на макроекономічну стабільність держави(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пуговкіна, Ю.А.Протягом 2020-2021 рр. на перший план світового порядку денного вийшла необхідність об’єднання зусиль світової спільноти щодо протидії деструктивному впливу пандемії COVID-19 не лише на життя та здоров’я населення, але й на стан макроекономічної стабільності держави. Основним завданням, що постало перед представниками органів державної влади на етапі активного розгортання пандемії, було розроблення та імплементація дієвих та швидких інструментів стримування поширення коронавірусної інфекції разом з інтервенціями щодо підтримання ділової активності бізнесу та добробуту населення. У свою чергу, науковці всього світу протягом 2020-2021 рр. сфокусували свої зусилля на багатосторонньому аналізі причин, особливостей та наслідків прояву пандемії у різних сфери життя. Основною метою даного дослідження є аналіз впливу пандемії COVID-19 на основні параметри макроекономічної стабільності держави та формалізація зміни паттернів цього впливу для вибірки європейських країн. Аналіз проведено за 2015–2021 рр. для вибірки з 15 європейських країн, серед яких: Албанія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія та Україна. Часовий діапазон дослідження охоплює як допандемічний період, так і період розгортання пандемії. Це дозволить оцінити стан запасу макроекономічної стабільності у досліджуваних країнах до розгортання пандемії, виявити масштаб деструктивного її впливу у період активної стадії пандемії, а також з’ясувати ключові зміни аналізованих параметрів макроекономічної стабільності у пандемічний та допандемічний періоди. Проведений у роботі огляд напрацювань науковців з визначеної тематики дозволив виявити, що найбільш релевантними індикаторами характеристики стану макроекономічної стабільності є зростання ВВП, %; рівень зайнятості населення, розрахований за методологією Міжнародної організації праці, %; рівень споживчих цін, %; баланс рахунку поточних операцій, % від ВВП. Для виконання поставленого у межах роботи завдання реалізовано декілька етапів: 1) визначення шляхом статистичного аналізу з розрахунком середніх по вибірці країн рівнів відповідних показників, їх ланцюгових та базисних темпів приросту закономірностей зміни детермінант макроекономічної стабільності у країнах, що увійшли до вибірки, у допандемічний та пандемічний періоди; 2) здійснення кластерного аналізу з використанням кластеризації за методом Варда та побудова дендрограм у програмному продукті Stata 14.2/SE за відібраною групою країн у 2015, 2019, 2020 та 2021 роках; 3) визначення паттернів стану макроекономічної стабільності у 15 європейських країнах та закономірностей їх зміни, спричинених впливом пандемії COVID19. Отримані результатами статистичного та кластерного аналізу в загальних рисах засвідчують, що пандемія COVID-19 завдала шкоди макроекономічній стабільності досліджуваних 15 європейських країн, але масштаб деструктивного впливу не є однаковим: країни з більшим запасом міцності та стабільності макроекономічних показників у допандемічний період більш легко пройшли стадію високої турбулентності, спричиненої пандемією коронавірусу, тоді як держави, які і протягом кількох років до пандемії характеризувалися макроекономічною нестабільністю, зазнали більш руйнівних наслідків у 2020-2021 рр. За результатами дослідження встановлено, що найбільш згубний вплив пандемія мала на стан макроекономічної стабільності Хорватії та Словенії, що призвело до зміни паттернів співвідношенням детермінант забезпечення макроекономічної стабільності і їх переходу у 2021 році до гіршого кластеру, тоді як Словаччина у 2020-2021 рр. навіть перейшла до більш стабільного кластеру. Отримані результати дослідження можуть бути корисними як представникам органів державної влади у контексті формування стратегії постпандемічного відновлення, так і представникам академічної спільноти – для поглиблення наукових пошуків у цьому напрямку.Item Аналіз закономірностей фінансового забезпечення системи охорони здоров'я в Україні в умовах реформи децентралізації та пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Стороженко, Наталія Олександрівна; Стороженко, Наталия Александровна; Storozhenko, Nataliia OleksandrivnaВ Україні пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) частково перетнулася в часі з такими критично важливими трансформаційними процесами як другий етап реформи фінансової децентралізації та інтеграційний етап реформи системи охорони здоров’я. У зв’язку з цим актуальності набуває дослідження основних закономірностей зміни моделі фінансового забезпечення системи охорони здоров'я в Україні у цих умовах, а також визначення, який з цих процесів більшою мірою вплинув на волатильність державних видатків за цим напрямком. Дослідження передбачає реалізацію двох етапів – бібліометричного аналізу та статистичного аналізу. За результатами бібліометричного аналізу Scopus публікацій за напрямком фінансового забезпечення системи охорони здоров’я та COVID-19 визначено шість контекстуальних кластерів наукових досліджень, сфокусованих на визначенні впливу видатків на охорону здоров’я на ефективність боротьби з пандемією COVID-19, вікових, гендерних, соціальних та медичних передумов та наслідків поширення пандемії COVID-19, взаємозв’язку між вартістю медичних послуг та амбулаторним лікуванням, соціально-економічних, фінансово-економічних та інституціональних передумов забезпечення якості системи охорони здоров’я та її резистентності шокам, спричиненими пандемією, ключових детермінант, інструментів та заходів протидії поширенню COVID-19. У розрізі другого блоку бібліометричного аналізу, спрямованого на виявленні зв’язку видатків на охорону здоров’я та реформи децентралізації, виокремлено п’ять контекстуальних кластерів, які сфокусовані на дослідженні підходів та моделей до оптимізації витрат на охорону здоров’я з урахуванням соціально-демографічних чинників та реформи децентралізації, фіскально-бюджетних параметрів, економіко-екологічних детермінант та факторів громадського здоров’я, вікових та географічних передумов, що визначають особливості формування системи фінансування охорони здоров’я, впливу мікро-фінансових та управлінських передумов фінансового забезпечення якості системи охорони здоров’я, ефективності страхової медицини. За результатами статистичного аналізу встановлено, що протягом періоду активної імплементації реформи фінансової децентралізації (2015-2018 рр.), питома вага видатків на охорону здоров’я у видатках Державного бюджету України була відносно стабільною та коливалася у межах 2%, тоді як у 2019 році було зафіксовано зростання частки цієї групи видатків до рівня майже 3,6%. При цьому відбулося скорочення видатків на охорону здоров’я у видатках місцевих бюджетів України: протягом 2015-2019 рр. їх частка поступово зменшувалася на 3-5% щорічно, а у 2020-2021 рр. скорочення склало майже 33% та 45% відносно рівня попереднього року відповідно. Питома вага цієї групи видатків у Зведеному бюджеті України є відносно стабільною (9–11,1%). В цілому за результатами проведеного аналізу можна зауважити, що реформа фінансової децентралізація не призвела до суттєвої трансформації структури видаткових повноважень, тоді як медична реформа та пандемія COVID-19 зумовили перерозподіл видаткового навантаження у сфері охорони здоров’я з місцевих до державного бюджету, хоча питома вага цих видатків у структурі Зведеного бюджету України не зросла суттєво навіть у пандемічний період.Item Узагальнення підходів до кількісного оцінювання рівня національної безпеки країни(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Шалда, А.А.Пандемія COVID-19 стала краш-тестом не лише для системи охорони здоров’я, а й для всієї системи державного управління та поставила під загрозу стабільність національної безпеки держави. Аналіз напрацювань науковців з проблематики трактування сутності та кількісного оцінювання складових національної безпеки держави засвідчив відсутність уніфікованого погляду науковців до вирішення означеного питання. У зв’язку з цим, основним завданням даної роботи є узагальнення та систематизація підходів до кількісного оцінювання рівня національної безпеки країни, а також розроблення авторського підходу до формування інтегрального індикатора оцінювання національної безпеки держави. Перший блок узагальнення теоретичний напрацювань з проблематики визначення параметрів кількісного оцінювання рівня національної безпеки держави у роботі запропоновано здійснити на основі бібліометричного аналізу публікацій у виданнях, проіндексованих наукометричною базою Scopus, з використанням інструментарію VOSviewer_1.6.17. За результатами практичної реалізації даного блоку дослідження визначено основні змістовні вектори наукових досліджень з проблематики забезпечення національної безпеки держави. Крім того, визначено також еволюційно-часові закономірності флагманських досліджень у цій сфері, охарактеризовано доробок вчених у найбільш цитованих, найбільш ранніх та найбільш свіжих публікаціях за темою. Проведений у роботі бібліографічний, монографічний та бібліометричний аналізи дозволили сформувати набір параметрів кількісного оцінювання інтегрального рівня національної безпеки держави, що враховує економічні, соціальні, екологічні, ресурсні та енергетичні перспективи національної безпеки. Крім того, у роботі розроблено авторський підхід до визначення інтегрального індикатора національної безпеки держави, що передбачає застосування методу головних компонент, формули Фішберна та адитивної згортки. Дослідження проводилося на основі даних Світового банку за 2000-2021 роки (або останній доступний період). У роботі здійснено розрахунок інтегрального рівня національної безпеки України за розробленим підходом, визначено основні закономірності зміни даного параметра за період аналізу.