Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
Search Results
Item Структурно-логічна схема державного регулювання банківської системи України(Сумський державний університет, 2020) Мордань, Євгенія Юріївна; Мордань, Евгения Юрьевна; Mordan, Yevheniia Yuriivna; Онопрієнко, Ю.Ю.У статті розроблено науково-методичний підхід до формування системи державного регулювання банківської системи на основі структурно-логічної моделі, в якій банківська система як об’єкт державного регулювання розглядається інтегровано, з виділенням мікрорівня та макрорівня. Обгрунтовано, що державне регулювання банківської системи має базуватись на результатах прогнозного аналізу, за допомогою якого Національний банк України досліджує стан об’єктів регулювання, зовнішні по відношенню до банківської системи та внутрішні фактори, визначає ключові загрози та ризики для досягнення цільових параметрів банківської системи на мікро- та макрорівнях. Сформовано теоретичні положення Концепції та Стратегії державного регулювання банківської системи на основі розвитку саме прогнозної складової та включення блоків сценарного аналізу та планування з обов’язковою наявністю декількох сценаріїв розвитку банківської системи, розроблених за результатами її прогнозного аналізу. Наголошено, що при цьому особлива увага має приділятись агрегуванню та опису релевантних варіацій майбутнього стану банківської системи, що не дублюють один одного, відповідно до яких на плановий період визначаються всі інші елементи цього програмного документа. Обгрунтовано, що інструменти регуляторного впливу ДРБС доцільно поділяти залежно від їх функціонального призначення на стратегічні (впливають на системні властивості банківської системи) та оперативні (впливають на поведінку банків другого рівня, забезпечуючи їх функціонування в бажаному стані з адаптованістю до умов середовища реалізації регуляторних впливів). Наголошено, що важливу роль у забезпеченні ефективності державного регулювання банківської системи у межах розробленої структурно-логічної моделі відіграє контроль та моніторинг на всіх його етапах.Item Принципи формування "зеленого" інвестування країни, роль та значення для конкурентоспроможності(Сумський державний університет, 2020) Хомутенко, Людмила Іванівна; Хомутенко, Людмила Ивановна; Khomutenko, Liudmyla Ivanivna; Кіріл’єва, А.В.У статті розглянуто основні принципи формування та розвитку "зеленого" інвестування в країні, що ключовим елементом у створенні конкурентоспроможного середовища. Метою дослідження є аналіз принципів формування "зеленого" інвестування країни, визначення ролі та значення для розвитку. Визначено, що кожній країні притаманні власні особливості, обумовлені рівнем розвитку країни, її географічним розташуванням, наявністю природних багатств і специфікою використовуваних концепцій, моделей та інструментів розвитку, що відповідають національним пріоритетам і накопиченому досвіду, а тому перехід до "зеленої" економіки для різних держав відбуватиметься за різними сценаріями. У ході дослідження даної теми було з’ясовано, що послідовна та ефективна реалізація принципів "зеленого" інвестування, як і "зеленого" розвитку загалом, можлива лише в регуляторному середовищі, прозорому і справедливому, що розвивається відповідно до принципу верховенства права, з незалежними судовими процедурами, за участі незалежних регуляторів ринку, що діють відповідно до національних інтересів, дотримуючись прав інвесторів і споживачів. З іншого боку, для їх принципів імплементації життєво важливу роль відіграє соціально відповідальна поведінка бізнесу, одним з ключових індикаторів наявності якої є ставлення бізнесу до екологічних питань, ефективності використання ресурсів та енергоефективності, розкриття соціально значущої нефінансової інформації. Зазначено, що в Україні кліматична та інвестиційна політика функціонують окремо одна від одної, а іноді їх цілі є взаємосуперечливими, що запобігає або уповільнює інвестиції у розвиток "зеленої" інфраструктури. Інтеграція кліматичної та інвестиційної політики в єдиних межах може сприяти налагодженій співпраці різних суб’єктів для досягнення спільної мети розвитку, де серед пріоритетів – зниження рівнів викидів CO2 , захист довкілля, "зелений" розвиток. Для ефективного переходу до "зеленої" економіки у країні мають бути створені дієві політичні рамки, що передбачають розробку та впровадження стратегій розвитку "зеленої" економіки на основі комплексного та інтегрованого підходу, з охопленням усіх сфер суспільного життя та принципів їх діяльності.Item Необхідність застосування міжнародного досвіду використання кешбеків для електронної комерції в Україні(Сумський державний університет, 2020) Похилько, Світлана Василівна; Похилько, Светлана Васильевна; Pokhylko, Svitlana Vasylivna; Єременко, А.Ю.Стаття присвячена дослідженню розвитку кешбеків та кешбек-сервісів, аналізу вітчизняного та зарубіжного ринків кешбеків. З розвитком цифрової економіки починається новий етап в історії кешбеку. Завдяки сучасним технологіям доступу в Інтернет, використовуючи комп'ютери і смартфони, спостерігається суттєвий сплеск у здійсненні електронної комерції та м-комерції. Банківські інституції емітували дебетові та кредитові карти з функцією кешбеку, онлайн торгівля набула кешбек-партнерів, а покупці використовують ефективний інструмент при купівлі онлайн. Розглянуто вплив даного інструменту на розвиток електронної комерції. У дослідженні приділяється увага посередницьким організаціям, як учасникам відносин між банком і клієнтом, магазином і покупцем. Проведено аналіз функціонування сайтів магазинів, які використовують платформу кешбеку та кешбек-сервісів. За результатами аналізу показників було визначено частку електронної комерції в Україні та встановлено відсоток збільшення покупок українцями через мережу інтернет. На основі проведеного дослідження констатовано недостатню популярність використання кешбеків та кешбек-сервісів в Україні. Аналіз сучасного стану ринку кешбеку в Україні встановив, що коло українських кешбек-сервісів не є великим. Можливість зростання частки інтернет-магазинів з кешбеком в Україні даватиме поштовх на збільшення кількості даних сервісів. Гарним кроком в даному напрямку буде підвищення відсотків кешбеку при купівлі в мережі інтернет, не складне виведення коштів без обмежень з кешбек карток. Відсутність плати за річне користування картками з функцією кешбеку також слугуватиме залученню нових клієнтів до кешбек-сервісів та покупців до інтернет-магазинів. Для подальшої популяризації запропоновано застосування механізму кешбеку при запуску нових програм та стартапів, в тому числі на державному рівні, розширення кола банків, емітуючих кредитні карти з функцією кешбеку та перегляд умов функціонування даних карток. Все це суттєво спонукатиме до розвитку електронної та м-комерції в Україні відповідно сучасному стану світової економіки.Item Глобальні тренди формування та регулювання ринку криптовалют(Сумський державний університет, 2020) Блінов, А.В.У статті викладений опис поточних світових тенденцій розвитку глобального фінансового ринку та формування в рамках пірингової економіки принципово нових, інноваційних фінансових ресурсів, одними з яких є криптовалюти. Метою дослідження є аналіз статусу криптоодиниць в окремих країнах, а також функцій грошей, які вони здатні виконувати. Сформульована дилема регулювання на національному та глобальному рівнях цього принципово нового ринку, від розв’язання якої залежить його подальший розвиток. Встановлено, що єдиного підходу держав та міжнародних організацій до статусу та перспектив регулювання криптовалют немає, що створює унікальне поле можливостей для подальшого розвитку таких інструментів. Також автор звертає увагу на трирівневість технології "блокчейн". Приділена вагома увага вітчизняній компоненті, проаналізовані підходи українських фінансових регуляторів до таких інструментів.Item Методологічні основи оцінювання інвестиційної привабливості рекреаційного комплексу міських агломерацій(Сумський державний університет, 2020) Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia AnatoliivnaСтаття присвячена розгляду поняття "інвестиційна привабливість", а саме у розрізі оцінювання привабливості об’єктів рекреації на певних територіях для інвесторів. Наведене авторське трактування інвестиційної привабливості рекреаційної сфери - це інтегральна характеристика окремих об’єктів рекреації та ринкової інфраструктури, умов діяльності та ризиків, що призведе до досягнення цілей інвестора. В роботі розглянуті основні методики оцінки інвестиційної привабливості та зроблено висновок, що жодна з них не адаптована для вимірювання інвестиційної привабливості рекреаційної сфери. Розроблено методику оцінювання привабливості агломерації для інвестора на основі аналізу об’єктів рекреації. Оцінку пропонується проводити за п’ятьма узагальнювальними показниками: рівнем загальноекономічного розвитку агломерації, рівнем розвитку інвестиційної інфраструктури агломерації, демографічною характеристикою агломерації, рівнем розвитку рекреаційної інфраструктури агломерації, рівнем криміногенних, екологічних та інших ризиків. Узагальнюючи показники розраховуються на основі нормованих одиничних показників, що визначені автором. В роботі розроблений алгоритм здійснення такої оцінки та розглянута послідовність оцінювання. За допомогою запропонованої оцінки було проведено аналіз Сумської, Одеської, Київської, Харківської та Львівської агломерації, виявлені основні фактори та чинники залучення інвесторів до агломерацій. Так, для Одеської та Львівської агломерацій позитивними факторами для інвестора є їх природно-ресурсний потенціал, великий туристичний потік, наявність великої кількості рекреаційних об’єктів, високий рівень розвитку фінансової інфраструктури та транспортної системи, рівень загального розвитку агломерації. Моніторинг рейтингу інвестиційної привабливості дозволить виявити фактори, що гальмують розвиток рекреації на певній території та запропонувати заходи підвищення інвестиційної привабливості рекреаційної сфери. Він також дозволяє розробити програми соціально-економічного розвитку міських агломерацій. Таке оцінювання може служити аналізом ефективності виконаних програм розвитку в сфері рекреації.