Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
20 results
Search Results
Item Економічна стійкість: тенденції та основні детермінанти(Сумський державний університет, 2023) Чупандін, Роман Сергійович; Chupandin, Roman Serhiiovych; Чупандіна, Тетяна Сергіївна; Chupandina, Tetiana SerhiivnaЦя стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання економічної стійкості. Основною метою проведеного дослідження є систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми економічної стійкості, а також ідентифікація ключових факторів та взаємозв'язків. Засвідчено, що економічна стійкість є важливою складовою економічного розвитку, маючи безпосередній вплив на соціальні та культурні аспекти життя суспільства. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи бібліометричного аналізу та контент-аналізу, періодом дослідження обрано 2000-2022 роки. Об’єктом дослідження обрано наукові публікації з економічної стійкості опубліковані в журналах, які індексуються базою даних Scopus. В статті представлено результати бібліометричного аналізу, які засвідчили глибоку зв'язаність між економічною стійкістю та рівнем розвитку суспільства. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що економічна стійкість сприяє розвитку різноманітних секторів економіки, збільшенню виробництва, стабілізації фінансової системи та підвищенню рівня життя населення. Крім того, стійка економіка відіграє ключову роль у забезпеченні сталого розвитку шляхом збереження природних ресурсів та впровадження екологічно чистих технологій. Аналіз також підкреслює необхідність розроблення та впровадження політик, спрямованих на забезпечення економічної стійкості, які мають спрямовуватися на стимулювання інновацій, підтримку підприємництва та розвиток людського капіталу. Такий підхід дозволить максимально використовувати потенціал економіки для досягнення сталого розвитку та підвищення якості життя суспільства. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для наукової спільноти, урядових структур та бізнес-середовища, сприяючи формулюванню ефективних стратегій управління економікою та соціальним розвитком.Item Визначення темпоральних особливостей впливу фінансових детермінант та факторів громадського здоров’я на резільєнтність громад у контексті подолання наслідків пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2023) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Рудиченко, A.У статті розроблено методичний інструментарій щодо визначення часових закономірностей впливу фінансових детермінант та факторів громадського здоров’я на резільєнтність громад у контексті подолання наслідків пандемії COVID-19, що базується на використанні регресійного моделювання на панельних даних (тестування на наявність лагу до 3 років). Практична апробація підходу здійснена на основі вибірки з 21 європейської країни за період 2000-2021 рр. У якості параметрів резільєнтності громад (результативні показники) обрано наступні показники: рівень децентралізації податкових надходжень; рівень децентралізації доходів (співвідношення власних доходів місцевих бюджетів до загальнодержавних доходів); рівень децентралізації видатків (співвідношення власних видатків місцевих бюджетів до загальнодержавних видатків). Фінансово-інфраструктурними факторами громадського здоров’я, вплив яких на результативні показники було досліджено, є наступні: кількість ліжкомісць (на 1000 осіб); капітальні витрати на охорону здоров’я (% від ВВП); поточні витрати на охорону здоров’я (% від ВВП); внутрішні державні витрати на охорону здоров’я (% від поточних витрат на охорону здоров’я); внутрішні приватні витрати на охорону здоров’я (% від поточних витрат на охорону здоров’я); видатки з кишені (% від поточних витрат на охорону здоров’я). За результатами апробації розробленого підходу виявлено миттєві драйвери та інгібітори забезпечення резільєнтності громад, а також драйвери та інгібітори відтермінованої дії. Отримані результати дозволяють відмітити, що у контексті посилення фінансової резільєнтності територіальних громад необхідно збільшувати кількість ліжкомісць, а також обсяг поточних видатків на охорону здоров’я, причому забезпечувати це зростання переважно за рахунок приватних фінансових ресурсів та видатків з кишені.Item Роль маркетингової стратегії в діяльності медичних закладів в умовах COVID-19(Сумський державний університет, 2023) Бондаренко, Алла Федорівна; Bondarenko, Alla Fedorivna; Гордієнко, Віта Павлівна; Hordiienko, Vita Pavlivna; Корощенко, В.Дослідження присвячене актуальним питанням аналізу впливу COVID-19 на маркетингову діяльність медичних закладів. Приділено увагу аналізу основних інновацій у сфері медичного маркетингу, які виникли у відповідь на виклики, спричинені пандемією коронавірусу. Проаналізовано зміни пріоритетів суспільства, а також досліджено способи адаптації маркетингової діяльності суб’єктів господарювання в секторі охорони здоров’я. Визначено детермінанти мікро- та макросередовища медичних закладів, що значною мірою впливають на функціонування закладів в умовах епідемій. Проведено аналіз конкурентоспроможності окремого медичного закладу регіону України. Авторами запропоновано інноваційний варіант матриці Маслоу, який за своєю сутністю більше зводиться до безпечної поведінки та фізіологічних потреб споживача. Описано особливості ведення сторінок у соціальних мережах, налаштуванню таргетованої реклами, розвитку сайтів охорони здоров’я, партнерству між медичними закладами, віртуальній допомозі лікарів та іншим важливим параметрам маркетингової діяльності. Для публікацій у соцмережах було обрано три основні взаємопов’язані теми: COVID-19, лікарня, лабораторія. За результатами проведеного дослідження було розроблено рекомендації щодо вдосконалення маркетингової діяльності приватного медичного центру в умовах пандемії. Авторами розроблено медіаплан популяризації комплексного обстеження організму людини після перенесеної корона вірусної хвороби. На прикладі медичного центру описано впровадження нових маркетингових трендів у роботу медичного закладу (цифровізація, оновлення сторінок у соціальних мережах, впровадження онлайн-запису пацієнтів, ведення експертних акаунтів). Результати було оцінено шляхом моніторингу кількості записів пацієнтів. Доведено ефективність впровадження маркетингових інновацій у діяльність цих суб’єктів господарювання в умовах пандемічних викликів. Досліджено переваги впровадження таких інновацій у діяльність медичних закладів та перспективи їх удосконалення.Item Теоретичні засади екологічної та енергетичної безпеки в контексті COVID-19(Сумський державний університет, 2022) Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna Viktorivna; Голиченко, Ксенія Валеріївна; Голиченко, Ксения Валерьевна; Holychenko, Kseniia Valeriivna; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Литюга, Є.С.Хоча дослідження та побудова ефективної політики забезпечення енергетичної та екологічної безпеки є пріоритетним завданням для урядів різних країн та науковців, важливим є і вивчення літературних джерел з точки зору дослідження детермінант, які можуть впливати на виконання цього завдання. Метою даної статті є короткий огляд літератури, обговорення даних та методології, презентацію запропонованої моделі та обговорення методів, використаних у цьому дослідженні. Задля досягнення поставленого завдання були застосовані загальні теоретичні методи наукового дослідження: історичний аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення, методи наукової абстракції. Основними методами, що використовувалися під час дослідження, є: методи групування, порівняння та узагальнення, аналізу, синтезу, табличного та графічного представлення даних. Також було використано графічний метод під час аналізу кількості публікацій присвячених поняттям енергетичної та екологічної безпеки, COVID-19. На основі проведеного дослідження можемо зробити висновок, що найбільш значний інтерес спостерігається до питань дослідження COVID-19, адже кількість робіт, які торкаються цієї проблематики протягом 2020-2021 рр. становить понад 250 000. Аналіз розподілу публікацій за країнами дозволив виявити найбільш продуктивні країни для дослідження певних напрямів. Так, найбільш вагомий внесок у дослідження екологічної безпеки зробили вчені з Китаю. Їм належить близько 30% усіх публікацій з цієї проблематики. Отже, побудова ефективної політики забезпечення енергетичної та екологічної безпеки є пріоритетним завданням для урядів різних країн та науковців. Огляд літератури показав, що екологічна та енергетична безпека є багатогранними системними поняттями, які впливають на різні явища і процеси в енергетиці, екології, демографії та економіці. На сьогоднішній день енергетична та екологічна безпека є першочерговим пріоритетом урядів країн світу. Таким чином, необхідно проаналізувати низку факторів, які можуть прямо чи опосередковано впливати на стан довкілля. Повне та якісне дослідження дозволить побудувати виважену та ефективну екологічну та енергетичну політику країни для покращення її екологічного стану, що в свою чергу є запорукою добробуту людства.Item Аналіз паттернів впливу пандемії COVID-19 на складові національної безпеки держави(Сумський державний університет, 2022) Теницька, Ірина Анатоліївна; Теницкая, Ирина Анатольевна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Гордієнко, Віта Павлівна; Гордиенко, Вита Павловна; Hordiienko, Vita PavlivnaВнаслідок розгортання пандемії COVID-19 було призупинено діяльність багатьох виробничих підприємства, безліч фахівців втратили роботу, бюджети всіх рівнів отримали додаткове навантаження через необхідність посиленого фінансового забезпечення для нормального функціонування закладів охорони здоров’я та медичного персоналу. Усі ці деструктивні ефекти індивідуально та в комплексі призвели до погіршення рівня національної безпеки країн світу. Враховуючи той факт, що в науковій літературі національну безпеку, як правило, розглядають через призму соціальної, економічної та екологічної безпеки (що було підтверджено за допомогою бібліометричного аналізу з використанням програмного продукту Publish or Perish), то у саме ці складові національної безпеки обрано у якості об’єкта даного дослідження. Основне завдання дослідження полягає в емпіричному оцінюванні масштабів деструктивного впливу пандемії COVID-19 на складові національної безпеки держави та визначенні допандемічних та пандемічних паттернів їх формування. Для перевірки основної гіпотези дослідження про широкомасштабний деструктивний вплив пандемії на складові національної безпеки держави було розраховано темпи приросту кожного з показників кількісного оцінювання відповідного блоку складової національної безпеки держави у допандемічний період (2019/2000) та пандемічний період (2021/2019). Дане дослідження проведене для вибірки з 7 європейських країн (Чехія, Угорщина, Литва, Латвія, Польща, Румунія, Україна). Оцінка темпу приросту зібраних статистичних показників, показала, що серед детермінант соціальної безпеки у період розгортання пандемії спостерігається зменшення рівня народжуваності та тривалості життя, збільшення рівня безробіття та смертності. Серед детермінант екологічної безпеки у пандемічний період зафіксовано зниження викидів СО2 серед всіх аналізованих країн, окрім України. Не порівнюваними стали темпи приросту альтернативної та атомної енергетики та виробленої електроенергії з горючих відновлюваних джерел через низьку їх актуальність та поширеність на початку ХХ століття. Серед індикаторів економічної безпеки у більшості аналізованих країн внаслідок COVID-19 значно скоротилися прямі іноземні інвестиції та рівень державних витрат на освіту та військові видатки, тоді як за узагальненими даними суми поточних витрат на охорону здоров’я підвищилися. Отримані емпіричні результати на основі проведеного статистичного аналізу здебільшого підтвердили гіпотезу щодо негативного впливу пандемії COVID-19 на складові національної безпеки. Практична цінність отриманих результатів полягає у забезпеченні інформаційної основи для розробки коротко-, середньо- та довгострокової політики, яка встановить шлях до міцного та сталого відновлення національної безпеки.Item Визначення паттернів впливу пандемії COVID-19 на макроекономічну стабільність держави(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пуговкіна, Ю.А.Протягом 2020-2021 рр. на перший план світового порядку денного вийшла необхідність об’єднання зусиль світової спільноти щодо протидії деструктивному впливу пандемії COVID-19 не лише на життя та здоров’я населення, але й на стан макроекономічної стабільності держави. Основним завданням, що постало перед представниками органів державної влади на етапі активного розгортання пандемії, було розроблення та імплементація дієвих та швидких інструментів стримування поширення коронавірусної інфекції разом з інтервенціями щодо підтримання ділової активності бізнесу та добробуту населення. У свою чергу, науковці всього світу протягом 2020-2021 рр. сфокусували свої зусилля на багатосторонньому аналізі причин, особливостей та наслідків прояву пандемії у різних сфери життя. Основною метою даного дослідження є аналіз впливу пандемії COVID-19 на основні параметри макроекономічної стабільності держави та формалізація зміни паттернів цього впливу для вибірки європейських країн. Аналіз проведено за 2015–2021 рр. для вибірки з 15 європейських країн, серед яких: Албанія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія та Україна. Часовий діапазон дослідження охоплює як допандемічний період, так і період розгортання пандемії. Це дозволить оцінити стан запасу макроекономічної стабільності у досліджуваних країнах до розгортання пандемії, виявити масштаб деструктивного її впливу у період активної стадії пандемії, а також з’ясувати ключові зміни аналізованих параметрів макроекономічної стабільності у пандемічний та допандемічний періоди. Проведений у роботі огляд напрацювань науковців з визначеної тематики дозволив виявити, що найбільш релевантними індикаторами характеристики стану макроекономічної стабільності є зростання ВВП, %; рівень зайнятості населення, розрахований за методологією Міжнародної організації праці, %; рівень споживчих цін, %; баланс рахунку поточних операцій, % від ВВП. Для виконання поставленого у межах роботи завдання реалізовано декілька етапів: 1) визначення шляхом статистичного аналізу з розрахунком середніх по вибірці країн рівнів відповідних показників, їх ланцюгових та базисних темпів приросту закономірностей зміни детермінант макроекономічної стабільності у країнах, що увійшли до вибірки, у допандемічний та пандемічний періоди; 2) здійснення кластерного аналізу з використанням кластеризації за методом Варда та побудова дендрограм у програмному продукті Stata 14.2/SE за відібраною групою країн у 2015, 2019, 2020 та 2021 роках; 3) визначення паттернів стану макроекономічної стабільності у 15 європейських країнах та закономірностей їх зміни, спричинених впливом пандемії COVID19. Отримані результатами статистичного та кластерного аналізу в загальних рисах засвідчують, що пандемія COVID-19 завдала шкоди макроекономічній стабільності досліджуваних 15 європейських країн, але масштаб деструктивного впливу не є однаковим: країни з більшим запасом міцності та стабільності макроекономічних показників у допандемічний період більш легко пройшли стадію високої турбулентності, спричиненої пандемією коронавірусу, тоді як держави, які і протягом кількох років до пандемії характеризувалися макроекономічною нестабільністю, зазнали більш руйнівних наслідків у 2020-2021 рр. За результатами дослідження встановлено, що найбільш згубний вплив пандемія мала на стан макроекономічної стабільності Хорватії та Словенії, що призвело до зміни паттернів співвідношенням детермінант забезпечення макроекономічної стабільності і їх переходу у 2021 році до гіршого кластеру, тоді як Словаччина у 2020-2021 рр. навіть перейшла до більш стабільного кластеру. Отримані результати дослідження можуть бути корисними як представникам органів державної влади у контексті формування стратегії постпандемічного відновлення, так і представникам академічної спільноти – для поглиблення наукових пошуків у цьому напрямку.Item Аналіз закономірностей фінансового забезпечення системи охорони здоров'я в Україні в умовах реформи децентралізації та пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Стороженко, Наталія Олександрівна; Стороженко, Наталия Александровна; Storozhenko, Nataliia OleksandrivnaВ Україні пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) частково перетнулася в часі з такими критично важливими трансформаційними процесами як другий етап реформи фінансової децентралізації та інтеграційний етап реформи системи охорони здоров’я. У зв’язку з цим актуальності набуває дослідження основних закономірностей зміни моделі фінансового забезпечення системи охорони здоров'я в Україні у цих умовах, а також визначення, який з цих процесів більшою мірою вплинув на волатильність державних видатків за цим напрямком. Дослідження передбачає реалізацію двох етапів – бібліометричного аналізу та статистичного аналізу. За результатами бібліометричного аналізу Scopus публікацій за напрямком фінансового забезпечення системи охорони здоров’я та COVID-19 визначено шість контекстуальних кластерів наукових досліджень, сфокусованих на визначенні впливу видатків на охорону здоров’я на ефективність боротьби з пандемією COVID-19, вікових, гендерних, соціальних та медичних передумов та наслідків поширення пандемії COVID-19, взаємозв’язку між вартістю медичних послуг та амбулаторним лікуванням, соціально-економічних, фінансово-економічних та інституціональних передумов забезпечення якості системи охорони здоров’я та її резистентності шокам, спричиненими пандемією, ключових детермінант, інструментів та заходів протидії поширенню COVID-19. У розрізі другого блоку бібліометричного аналізу, спрямованого на виявленні зв’язку видатків на охорону здоров’я та реформи децентралізації, виокремлено п’ять контекстуальних кластерів, які сфокусовані на дослідженні підходів та моделей до оптимізації витрат на охорону здоров’я з урахуванням соціально-демографічних чинників та реформи децентралізації, фіскально-бюджетних параметрів, економіко-екологічних детермінант та факторів громадського здоров’я, вікових та географічних передумов, що визначають особливості формування системи фінансування охорони здоров’я, впливу мікро-фінансових та управлінських передумов фінансового забезпечення якості системи охорони здоров’я, ефективності страхової медицини. За результатами статистичного аналізу встановлено, що протягом періоду активної імплементації реформи фінансової децентралізації (2015-2018 рр.), питома вага видатків на охорону здоров’я у видатках Державного бюджету України була відносно стабільною та коливалася у межах 2%, тоді як у 2019 році було зафіксовано зростання частки цієї групи видатків до рівня майже 3,6%. При цьому відбулося скорочення видатків на охорону здоров’я у видатках місцевих бюджетів України: протягом 2015-2019 рр. їх частка поступово зменшувалася на 3-5% щорічно, а у 2020-2021 рр. скорочення склало майже 33% та 45% відносно рівня попереднього року відповідно. Питома вага цієї групи видатків у Зведеному бюджеті України є відносно стабільною (9–11,1%). В цілому за результатами проведеного аналізу можна зауважити, що реформа фінансової децентралізація не призвела до суттєвої трансформації структури видаткових повноважень, тоді як медична реформа та пандемія COVID-19 зумовили перерозподіл видаткового навантаження у сфері охорони здоров’я з місцевих до державного бюджету, хоча питома вага цих видатків у структурі Зведеного бюджету України не зросла суттєво навіть у пандемічний період.Item Узагальнення підходів до кількісного оцінювання рівня національної безпеки країни(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Шалда, А.А.Пандемія COVID-19 стала краш-тестом не лише для системи охорони здоров’я, а й для всієї системи державного управління та поставила під загрозу стабільність національної безпеки держави. Аналіз напрацювань науковців з проблематики трактування сутності та кількісного оцінювання складових національної безпеки держави засвідчив відсутність уніфікованого погляду науковців до вирішення означеного питання. У зв’язку з цим, основним завданням даної роботи є узагальнення та систематизація підходів до кількісного оцінювання рівня національної безпеки країни, а також розроблення авторського підходу до формування інтегрального індикатора оцінювання національної безпеки держави. Перший блок узагальнення теоретичний напрацювань з проблематики визначення параметрів кількісного оцінювання рівня національної безпеки держави у роботі запропоновано здійснити на основі бібліометричного аналізу публікацій у виданнях, проіндексованих наукометричною базою Scopus, з використанням інструментарію VOSviewer_1.6.17. За результатами практичної реалізації даного блоку дослідження визначено основні змістовні вектори наукових досліджень з проблематики забезпечення національної безпеки держави. Крім того, визначено також еволюційно-часові закономірності флагманських досліджень у цій сфері, охарактеризовано доробок вчених у найбільш цитованих, найбільш ранніх та найбільш свіжих публікаціях за темою. Проведений у роботі бібліографічний, монографічний та бібліометричний аналізи дозволили сформувати набір параметрів кількісного оцінювання інтегрального рівня національної безпеки держави, що враховує економічні, соціальні, екологічні, ресурсні та енергетичні перспективи національної безпеки. Крім того, у роботі розроблено авторський підхід до визначення інтегрального індикатора національної безпеки держави, що передбачає застосування методу головних компонент, формули Фішберна та адитивної згортки. Дослідження проводилося на основі даних Світового банку за 2000-2021 роки (або останній доступний період). У роботі здійснено розрахунок інтегрального рівня національної безпеки України за розробленим підходом, визначено основні закономірності зміни даного параметра за період аналізу.Item Управління ресторанним бізнесом: міжнародні тренди(Сумський державний університет, 2022) Шимошенко, А.О.У статті розглянуто сучасний стан ресторанного бізнесу та тенденції розвитку ринку. Ресторанний бізнес та індустрія гостинності надзвичайно сильно піддаються впливу глобальних потрясінь. Події, пов’язані з епідемією коронавірусу, справили значний вплив на галузь та стали справжнім потрясінням для власників ресторанів, кафе та інших закладів громадського харчування. За статистичними даними індустрія стала однією з тих галузей, які найбільше постраждали відобмежень, які були введені урядами багатьох країн для боротьби із поширенням коронавірусу. Значна кількість закладів зазнала скорочення бізнес-активності, багато інших закладів опинилися поза бізнесом. Зокрема, закладами громадського харчування у перший рік поширення коронавірусу було недоотримано близько 27% від прогнозованого доходу, що позначилося на фінансовій стабільності низки закладів, загалом заборгованість суб’єктів господарювання у даній галузі у пандемічні роки зросла на 8,1%. Для мінімізації збитків компанії вдавалися до скорочення персоналу, переходу до віддаленого обслуговування («на виніс»), у тому числі за активного сприяння служб доставки, які, на відміну від ресторанного бізнесу, отримали певний зиск із ситуації, пов’язаної з пандемією. Ключовою проблемою останніх років для ресторанного бізнесу стало скорочення кількості відвідувачів через введені обмеженння. За оціночними даними кількість клієнтів скоротилася на дві третини. Перехід на роботу «на виніс» та використання онлайн-інструментів не дозволили повною мірою ліквідувати збитки, проте пом’якшили вплив кризи на ресторани, кав’ярні та інші заклади сфери громадського харчування. Однак скорочення кількості відвідувачів, пов’язане не лише із заборонами на відвідування закладів. Однією з основних причин стало скорочення доходів населення та відповідно урізання витрат. Витрати на харчування у закладах ресторанного бізнесу не є першочерговою потребою. Тому саме ці витрати були скорочені населенням в першу чергу. Однак коронавірусні обмеження вплинули на тренди у ресторанному бізнесі. Поряд із стійкою тенденцією споживати здорову їжу, у тому числі вирощену локальними виробниками, варто відзначити зростання уваги споживачів до дотримання безпечних умов та частоти у закладах громадського харчування та використання веб-інструментів для вибору закладу.Item Важливість закордонного інвестування для України(Сумський державний університет, 2021) Хомутенко, Людмила Іванівна; Хомутенко, Людмила Ивановна; Khomutenko, Liudmyla Ivanivna; Бондарець, А.А.На етапі новітнього розвитку світової економіки вагомим й невідкладним питанням є піднесення інвестиційної діяльності, залучення та застосування інозeмних інвeстицій. Велика кількість країн світу націлюють свої старання на збільшення інвестиційної привабливості інозeмних інвeстицій та підвищення їх обсягу в національній економіці. Для України її привабливість для інвестицій - одним з найбільш значущих елементів, на основі якого створюються благо сприятливі умови для покращення умов життя населення, розвитку економіки, збільшенню кількості підприємств, піднесення якості бізнеса. Необхідність в закордонних інвестиціях робить свій внесок в змeншeння кількості інвестиційної активності вітчизняних компаній, невідкладністю тeхніко-технологічної модернізації виробництва, а також всієї інфраструктурі ринку, важливістю запроваджувати нові методи управління механізму у всіх сферах господарства. В зв'язку, з потребою закордонного інвестування для економіки нашої Батьківщини , виникає потреба в дослідженні та вивченні основних форм та видів закордонних інвестицій. Мета кваліфікаційної магістерської роботи полягає в охарактеризуванні основних проблем та перспективах розвитку інвестиційного процесу в Україні й роль іноземних інвестицій в економіці України, а заразом в розробці рекомендацій відносно стимулювання закордонних інвестицій.У процесі дослідження залежно від цілей і задач використовувались відповідні методи дослідження економічних процесів, серед яких систематизація та узагальнення (при теоретичному обґрунтуванні - поняття прямі іноземні інвестиції), порівняльний та статистичний метод (при аналізі надходжень прямих іноземних інвестицій в Україну), аналізу і синтезу. За результатами дослідження сформульовані такі висновки: 1. Серед основних проблем недосконалості діючого механізму закордонних інвестицій в Україні є: неналежне використання методів (планування, прогнозування, фінансування, регулювання, програмноцільових методів управління тощо) на всіх рівнях управління інвестиційними процесами. 2. Аналіз продемонстрував, що загалом існує пряма залежність між зростанням закордонних інвестицій та валового регіонального продукту, але зв'язок між даними показниками є слабким. 3. Дослідження основних перешкод для іноземних інвестицій в Україну показало, що пeршe місцe займає судова систeма країни, корупція посідає другe, а монополізація ринків та захоплeння влади олігархами га третьому місці. Крім того, були порівняні надходжeння інвeстицій в роки до пандeмії та під час. Одержані результати можуть бути використані у процесі розробки політики іноземного інвестування України та оцінки ефективності проведення політики у сфері іноземного інвестування.