Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
4 results
Search Results
Item Політика ЄС щодо сталого працевлаштування молоді(Сумський державний університет, 2022) Серпенінова, Юлія Сергіївна; Серпенинова, Юлия Сергеевна; Serpeninova, Yuliia Serhiivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna; Щербина, Тетяна Володимирівна; Щербина, Татьяна Владимировна; Shcherbyna, Tetiana Volodymyrivna; Городецька, М.О.Забезпечення зайнятості молоді в ЄС та використання цього політико-правового досвіду в українських реаліях є досить актуальним питанням. У статті систематизовано та досліджено сучасний стан та причини безробіття молоді в країнах ЄС. Визначено, що рівень безробіття серед молоді неухильно зростав протягом періоду 2008-2013 рр., що відбилось на економіці ЄС, проте, до 2019 року спостерігалось послідовне падіння. Основними факторами що впливають на цей показник виокремлені наступні: відсутність вакансій для недосвідченої молоді, природної ротації працівників, спад економіки тощо. Було розглянуто нормативно-правове забезпечення молодіжної політики щодо працевлаштування, зокрема політику зайнятості, спрямовану на відновлення після пандемії. Основними актами нормативного регулювання молодіжної політики зайнятості в ЄС визначено такі як: Європейський пакт для молоді, Резолюція "Криза зайнятості молоді: заклик до дії", "Рамкова програма дій із зайнятості молоді", Рекомендація Ради ЄС "Про створення молодіжної гарантії" та інші. Метою європейського нормативного регулювання щодо працевлаштування людей молодого віку виступає підтримка талановитої і перспективної молоді, здатної до адаптації на ринку праці, одночасно, покращуючи макроекономічну ситуацію в незалежних держав-членів. Проаналізовані європейські програми та ініціативи, спрямовані на зниження безробіття серед молоді, а також покращення освіти та трудової мобільності. Основними європейськими програмами та ініціативами визначені: NextGenerationEU, Стратегія "Молодь – інвестування та надання можливостей", Ініціативи "Молодіжні можливості", "Залучення молоді до зайнятості", "Інвестування в молодь Європи" та ін. Вони передбачають створення більше можливостей для молоді в освіті та працевлаштуванні, покращення доступу і повну участь у житті суспільства, розвиток навичок, які відповідають ринку праці, підтримку першого досвіду роботи та навчання на робочому місці тощо. Наголошується на необхідності стимуляції економічного зростання країнам-членам ЄС, зосереджуючись на молодіжному сегменті, впроваджуючи програми підтримки зайнятості, що адаптовані до поточної ситуації у світі.Item The influence of new post-pandemic world standards on the development of the tourist industry(Sumy State University, 2021) Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Teslyk, A.V.; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Lazis, P.M.; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina ViktorivnaВ умовах глобального карантину та невизначеності важливим аспектом є розвиток економічних сфер пост-пандемічного світу та його нові стандарти. Вжиті заходи щодо боротьби із поширенням COVID19 особливо впливають на туристичну галузь, яка стала однією із найбільш постраждалих за цей період. Увагу дослідження сконцентровано на перспективі та появі нових стандартів життя та ведення бізнесу в країнах із значною вагою туризму в їхньому ВВП та впливу пост-пандемічних особливостей на держави, які починають розвиватися у туристичній галузі. Під час підготовки статті було проаналізовано залежність сфери послуг від стабільної ситуації у світі та виклики, які пандемія поставила перед цим розгалуженням третинного сектору економіки. Акцент зроблений на дослідженні взаємодії соціальних та економічних факторів, які впливають на розвиток туристичної галузі в контексті глобалізації. Актуальність статті полягає у необхідності прогнозування шляхів адаптації країн до глобальних змін на основі досвіду боротьби урядів із негативним впливом коронавірусу на туристичну галузь. Мета дослідження визначається в розкритті впливу нових норм пост-пандемічного світу на розвиток туризму. Методологія та наукові підходи: аналіз та наукових праць із областей економіки, фінансів, соціології та медицини. Проведено аналіз статистичних даних за період пандемії COVID-19, зібраних світовими структурами з питань охорони здоров’я та безпеки; звіти державних структур країн та аналіз впливу карантинних обмежень на стан їхньої економіки. Проведено прогнозування спроможності та темпи адаптації пост-пандемічного світу до глобальних змін та окремої галузі – туристичної. Результатом наукового дослідження є розкриття масштабів ефекту пандемії на світову економіку та прогноз векторів розвитку туристичного бізнесу в нових реаліях. Практичне значення статті визначається у аналізі необхідної трансформації світу задля подолання подальших економічних криз. Соціальні наслідки при дотриманні вимог щодо обов’язкових щеплень та не порушення дійсних карантинних обмежень мають позитивний характер, який стосується поліпшення стану світової економіки.Item Аналіз результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення у світі(Сумський державний університет, 2021) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychАктуальність даного наукового дослідження є безперечною через необхідність підтримки системи світової безпеки здоров'я населення в умовах пандемічних загроз. Попередній 2020 рік показав нездатність світової системи охорони здоров'я ефективно протистояти пандемії COVID-19. До негативних чинників необхідно віднести наступні: затримка системи фінансування противоковідних заходів, відсутність вакцин в період піку захворювань в світі, низька система попередження ризиків системи охорони здоров'я, нерівномірність фінансування закупівлі вакцин серед держав світу з розвиненою і розвиваючої економікою, низька фінансова підтримка з боку розвинених країн світу фонду COVEX із закупівлі вакцин для країн з розвиваючою економікою. Однак, не в повному обсязі залишається досліджено систему моніторингу результативності противоковідних заходів країн світу, яка необхідна для повного обґрунтування проблематики пандемії COVID-19 і подальшої розробки інструментарію боротьби з нею. Тому дослідження моніторингу результативності системи впровадження противоковідних заходів країнами світу є необхідним для прийняття управлінських рішень їх керівництвом з метою стабілізації безпеки здоров'я населення. Метою наукового дослідження є удосконалення підходів до аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення в світі. Методологія та наукові підходи: SWOT - аналіз – при порівнянні сильних, слабких сторін, можливостей і загроз противоковідних заходів, які реалізовані урядами країн; метод синтезу – при обговоренні отриманих результатів аналізу противоковідних заходів країн світу, метод альтернатив – при виборі стратегі політики охорони здоров'я країн з розвинутою та розвиваючою економіки щодо проведення противоковідних заходів. Проведено аналіз наукових публікацій щодо досліджень проблематики системи попередження поширення пандемії COVID-19 у світі. Порівняно системи противоковідних заходів країнами з розвиненою і розвиваючої економікою. Проведено факторний аналіз впливу на результативність системи противоковідних заходів країн світу, який включає організаційні і трудові фактори. Удосконалено методичний підхід до стратегічної оцінки результативності системи противоковідних заходів країн світу, який на відміну від існуючих, враховує сформовані критеріальні показники SWOT-аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами, в тому числі підсистеми попередження ризиків повторного прояви пандемії COVID-19 в країнах світу, а також рекомендації щодо вибору стратегій політики охорони здоров'я країни, яка спрямована проти поширення пандемії COVID-19. Можливість використання результатів в подальших дослідженнях може стосуватися розробки організаційно-економічного забезпечення впровадження ефективних противоковідних заходів країнами світу. Практичне значення дослідження полягає в розробці дорожньої карти урядами країн світу протидії пандемічних викликів у майбутньому. Соціальні наслідки містять антисоціальні ефекти, які включають високу смертність населення країн світу внаслідок пандемії COVID-19, неспроможність медичної системи своєчасно справлятися з пандемічними викликами.Item The issues of the city development strategy design basing on the European intercultural educational policy(Sumy State University, 2018) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Maiboroda, Tetiana Mykolaivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana MykhailivnaУ статті розглянуто досвід та проаналізовано засади європейської інтеркультурної концепції та політики, зокрема в сегменті освіти, та її вплив на місцевий розвиток. Також досліджено потенційні напрямки стратегування окремо взятого міста Суми з точки зору відповідності цим засадам та їх вплив на місцевий розвиток. Превенція радикалізації та посилення економічного потенціалу через інтеркультурну освітню політику є надзвичайно актуальною для пограничної Сумської області в умовах довгострокового військового конфлікту. Приєднання українського міста Суми в 2016 році до Меморандуму Національної Мережі Інтеркультурних Міст України вимагає змін в стратегічних поглядах на майбутнє, зокрема, в рамках нової стратегії розвитку міста, що повинна бути розроблена в 2019 році.