Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
6 results
Search Results
Item Інструменти детінізації національної економіки(Сумський державний університет, 2022) Сулим, Вікторія Василівна; Сулим, Виктория Васильевна; Sulym, Viktoriia Vasylivna; Самодай, К.С.У статті досліджено сутність поняття детінізації національної економіки, а також зарубіжний досвід боротьби з тіньовим сектором. Зокрема, узагальнено методи протидії тінізації національної економіки у таких країнах, як США, Великобританія, Франція, Польща, Німеччина, Австрія та ін. Серед найбільш поширених і дієвих інструментів детінізації економіки в досліджуваних країнах визначено такі: майнова відповідальність за скоєння економічного злочину, заборона здійснення господарської діяльності особам чи суб’єктам господарювання, що порушили податкове законодавство чи проводили експортноімпортні операції з фірмами, розміщеними в офшорних зонах, та ін. Розроблено управлінські та організаційні структурні етапи державної політики детінізації національної економіки, що включають збір статистичної інформації про рівень тінізації економіки, аналіз існуючих методів боротьби з нею та визначення її рівня, а також факторів впливу, наслідків від існування та втрат від тінізації національної економіки. Заключними структурними етапами є формування засад державної політики протидії тіньовій економіці і практична реалізація запланованих заходів. Визначено необхідність не лише пошуку нових інструментів протидії тіньовій економіці, а й імплементації перевірених світовим досвідом заходів. Перспективними векторами в державній політиці детінізації національної економіки визначено формування дієвої системи штрафних інструментів щодо протидії тіньовим заходам, комплексний моніторинг протидії щодо ухилення від сплати податків та отримання нелегальних прибутків, створення сприятливих умов для здійснення підприємницької діяльності та інші. У дослідженні проаналізовано підготовчі етапи державної політики детінізації національної економіки, необхідність регулярного збору інформації для визначення економічних факторів динаміки зміни частки тіньового сектору в національній економіці, а також визначення економічних, соціальних і екологічних наслідків тінізації національної економіки для подальшого формування дієвих і комплексних методів та інструментів детінізації економіки держави.Item Звітність та фінансові посередники: мета аналіз ключових понять(Сумський державний університет, 2021) Серпенінова, Юлія Сергіївна; Серпенинова, Юлия Сергеевна; Serpeninova, Yuliia Serhiivna; Ярошина, А.П.Фінансові посередники підвищують ефективність розміщення капіталу, акумулюючи його між сторонами угоди для задоволення потреб усіх учасників. Через недосконалість ринку та інформаційну асиметрію фінансове посередництво перейшло від традиційного банківського обслуговування до більш складних посередників, таких як інвестиційні банки, пенсійні фонди, фонди венчурного капіталу, пайові фонди та хедж -фонди. Зв’язок між посередниками та економічними показниками є темою для дискусії багатьох науковців світу. Остаточної думки з цього приводу ще не існує, оскільки гіпотези, які висуваються мають полярний характер. Дане дослідження базується на припущенні, що фінансові посередники мають позитивний вплив на економічний розвиток. Наукове дослідження спрямоване на бібліометричний аналіз за допомогою інструменту VOSviewer v.1.6.16 для виявлення ключових контекстуальних напрямків обраної тематики. У роботі визначено чисельні тенденції робіт, які були присвячені вивченню фінансового посередництва. Систематизовано основні національні та зарубіжні підходи до досліджуваного поняття. Виявлено основні предметні групи досліджуваного явища. Проаналізовано найбільш цитованих авторів, які працювали за даним напрямком. Проведено кластеризацію статей щодо ключових аспектів дослідження. Виявлено зв’язок між поняттями «фінансового посередництва» та «нефінансової звітності». Проведено за допомогою інструментів Google Books Ngram Viewer і Google Trends аналіз частоти згадувань досліджуваних понять та частоти запитів користувачів. У результаті на основі аналізу 405 документів, проіндексованих базою даних Scopus протягом 2012 – 2018 рр., виділено 6 кластерів, зосереджених на: місці фінансових посередників у фінансовій системі; ролі у забезпеченні фінансової стабільності; передумовах становлення цього явища; ролі на фінансовому ринку; взаємодії між фінансовими посередниками та системними ризиками; зв’язку з тіньовим банкінгом. Зростання числа згадувань досліджуваної теми серед українських науковців свідчить про підвищений інтерес до сутності та ролі даного явища.Item Причини формування тіньової економіки України(Сумський державний університет, 2020) Нікітченко, Євген Олександрович; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Никитченко, Евгений Александрович; Nikitchenko, Yevhen OleksandrovychТіньова економіка є незмінною частиною життя суспільства з початку економічних відносин, але з кожним етапом розвитку суспільства вона стає все більшою проблемою і несе все більш деструктивні наслідки. Зрозуміло, що повне подолання тінізаційних процесів є утопічною ідеєю, але все ж контроль над даним явищем повинний бути якісним. Основною метою дослідження, є висвітлення основних чинників тінізації для ефективного формування інструментарію боротьби з тіньовою економікою. При розгляді матеріалу було структуровано та виявлено причинно-наслідковий зв’язок за тематикою та розроблені методика нормалізації тіньової економіки. Було з’ясовано, що тіньова економіка – це результат, певна соціально-економічна відповідь на некоректну економічну політику. Також встановлено, що саме податковий тягар є одним з визначних факторів переходу частини діяльності компанії в тінь. Некоректний розподіл податкового навантаження дуже сильно знижує конкурентоспроможність малого та середнього бізнесу на ринку товарів та послуг. Також отримано висновок, що тіньова економіка є певним амортизатором соціальної нерівності, а саме великої прогалини між бідними та заможними верствами населення, так тіньова економіка надає товари з нижчою ціною, що є більш доступними для блідних прошарків населення. Крім того встановлено що корупція відіграє також високу роль в даному питані, і провокує тіньову економіку як ефект на соціально-правову нерівність та часто неможливість виживання підприємства без зв’язків з адміністративним апаратом. Встановлено, що тіньова економіка є реакцією на недосконалу антимонопольну політику, коли малий бізнес є менш конкурентним та часто взагалі не може вийти на ринок. Також розроблено та запропоновано методи стабілізування рівня тіньової економіки країни.Item Фінансовий моніторинг як інструмент детінізації банківської системи(Сумський державний університет, 2019) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Тєтєрєва, О.Ю.На сьогоднішній день явище тіньової економіки є досить поширеним та носить негативні наслідки для економічного розвитку країн світу. Відомо, що на рівень тіньової економіки впливає безліч факторів і одним із таких факторів є легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Метою статті є аналіз первинного та державного фінансового моніторингу як інструменту детінізації банківської системи України. Станом на кінець 2018 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України визначає рівень тіньової економіки на рівні 30% від обсягу офіційного ВВП, що є найнижчим значенням за останні десять років. У статті авторами досліджено вплив фінансового моніторингу на рівень тіньової економіки, а саме визначено основні загрози економічної безпеки країни та проаналізовано частку повідомлень про підозрілі операції від банків у структурі загальних повідомлень. Встановлено, що близько 99% всіх повідомлень до Державної служби фінансового моніторингу України, про підозрілі фінансові операції надходять від банків. Розкрито сутність первинного фінансового моніторингу, його основні недоліки, а саме – недосконалість законодавчої бази, брак висококваліфікованих працівників у сфері фінансового моніторингу та формуванні чітких вимог до банків як до суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Розкрито зміст найпоширеніших схем з відмивання коштів через банківський сектор, таких як виведення капіталу закордон, корупційні схеми, схеми із залученням фізичних осіб, шахрайські операції всередині банку, підроблення документів на вартість застави або про її надання та підробка рішення компанії про отримання кредиту. Також у статті відображено основні порушення банків у сфері фінансового моніторингу за 2018-2019 роки, проаналізовано недоліки державного фінансового моніторингу та розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності фінансового моніторингу в банках з метою детінізації банківського сектору.Item Детінізація національної економіки як фактор довгострокового сталого розвитку(Сумський державний університет, 2017) Кубатко, Вікторія Василівна; Кубатко, Виктория Васильевна; Kubatko, Viktoriia VasylivnaУ роботі розвинуто теоретичні та прикладні засади щодо проведення процедур детінізації національної економічної системи. Визначено ключові фактори, що впливають на процеси стримування розвитку тіньового сектору національної економіки. Встановлено, що подвоєння прямих податків призводить до зростання частки тіньового сектору на 5%. Зроблено висновок, що для боротьби із тіньовою економікою потрібно вводити непрямі податки. Емпіричні результати доводять, що збільшення рівнів тіньової економіки має негативний та статистично значущий вплив на тривалість життя в групі вибраних країн з перехідною економікою.Item Оптимізація процесів легалізації соціально-трудових відносин в Україні(Видавництво СумДУ, 2011) Олієвська, М.Г.В статье рассмотрены проблемы теневой трудовой занятости в Украине, в частности предпосылки нарушения трудового законодательства, последствия и предложены мероприятия по легализации социально-трудовых отношений в Украине. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25417