Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
4 results
Search Results
Item Аналіз паттернів впливу пандемії COVID-19 на складові національної безпеки держави(Сумський державний університет, 2022) Теницька, Ірина Анатоліївна; Теницкая, Ирина Анатольевна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Гордієнко, Віта Павлівна; Гордиенко, Вита Павловна; Hordiienko, Vita PavlivnaВнаслідок розгортання пандемії COVID-19 було призупинено діяльність багатьох виробничих підприємства, безліч фахівців втратили роботу, бюджети всіх рівнів отримали додаткове навантаження через необхідність посиленого фінансового забезпечення для нормального функціонування закладів охорони здоров’я та медичного персоналу. Усі ці деструктивні ефекти індивідуально та в комплексі призвели до погіршення рівня національної безпеки країн світу. Враховуючи той факт, що в науковій літературі національну безпеку, як правило, розглядають через призму соціальної, економічної та екологічної безпеки (що було підтверджено за допомогою бібліометричного аналізу з використанням програмного продукту Publish or Perish), то у саме ці складові національної безпеки обрано у якості об’єкта даного дослідження. Основне завдання дослідження полягає в емпіричному оцінюванні масштабів деструктивного впливу пандемії COVID-19 на складові національної безпеки держави та визначенні допандемічних та пандемічних паттернів їх формування. Для перевірки основної гіпотези дослідження про широкомасштабний деструктивний вплив пандемії на складові національної безпеки держави було розраховано темпи приросту кожного з показників кількісного оцінювання відповідного блоку складової національної безпеки держави у допандемічний період (2019/2000) та пандемічний період (2021/2019). Дане дослідження проведене для вибірки з 7 європейських країн (Чехія, Угорщина, Литва, Латвія, Польща, Румунія, Україна). Оцінка темпу приросту зібраних статистичних показників, показала, що серед детермінант соціальної безпеки у період розгортання пандемії спостерігається зменшення рівня народжуваності та тривалості життя, збільшення рівня безробіття та смертності. Серед детермінант екологічної безпеки у пандемічний період зафіксовано зниження викидів СО2 серед всіх аналізованих країн, окрім України. Не порівнюваними стали темпи приросту альтернативної та атомної енергетики та виробленої електроенергії з горючих відновлюваних джерел через низьку їх актуальність та поширеність на початку ХХ століття. Серед індикаторів економічної безпеки у більшості аналізованих країн внаслідок COVID-19 значно скоротилися прямі іноземні інвестиції та рівень державних витрат на освіту та військові видатки, тоді як за узагальненими даними суми поточних витрат на охорону здоров’я підвищилися. Отримані емпіричні результати на основі проведеного статистичного аналізу здебільшого підтвердили гіпотезу щодо негативного впливу пандемії COVID-19 на складові національної безпеки. Практична цінність отриманих результатів полягає у забезпеченні інформаційної основи для розробки коротко-, середньо- та довгострокової політики, яка встановить шлях до міцного та сталого відновлення національної безпеки.Item Eco-economic decoupling under green deal policy(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Vasylyna, T.У роботі узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо промоції зелених трансформацій в Україні в рамках розробки політики зеленої угоди. Автори зазначили, що проголошений Європейською комісією "Європейський зелений курс" відкриває вікно можливостей для економіяного розвитку в Україні. Актуальність цієї наукової проблеми полягає в тому, що підвищення енергоефективності та збільшення частки відновлюваної енергії сприятиме розвитку економічної діяльності та соціального добробуту. Таким чином, розробка політики зеленої угоди сприятиме економічному зростанню при одночасному зменшенні додаткового навантаження на навколишнє природне середовище. Варто зазначити, що досягнення екоекономічного декамплінгу підвищить конкурентні переваги українського бізнесу на ринку ЄС. Основною метою дослідження є аналіз потенціалу економічного зростання при зменшенні викидів CO2 в сучасних реаліях України. У рамках роботи, автори здійснили бібліометричний аналіз наукових напрацювань, опублікованих після презентації Європейською комісією комюніке "Європейська зелена угода". Таким чином, періодом публікацій є 2019-2021 роки. Вибірка дослідження складається із 284 статей, опублікованих у наукових журналах, які індексуються наукометричною базою даних Scopus. Пошук релевантних публікацій здійснено за ключовим словом "green deal" в полях заголовків, анотацій та ключових слів. За отриманими результатами встановлено, що науковці приділяли особливу увагу дослідженню питань екологічної політики, енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та декарбонізації економіки, зменшення забруднення, розробки низьковуглецевих технологій тощо. За результатами проведеного дослідження встановлено, що зелена трансформація в Україні сприятиме економічному зростанню та експансії на нові ринки ЄС. Крім того, це підвищить можливості працевлаштування, сприятиме впровадженню енергоефективних технологій, стимулюватиме науково-дослідні та дослідницькі розробки та забезпечить зростання економічної ефективності внаслідок раціонального використання енергії, ресурсів, скорочення викидів СО2 тощо. Отримані результати можуть бути основою для подальших досліджень особливостей політики зеленої угоди.Item Бюджетування на промислових підприємствах(Сумський державний університет, 2021) Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Темченко, А.В.Запорукою успішної та економічно ефективної діяльності підприємств виступає раціональна організація процесу планування, що, в першу чергу, стосується фінансових показників та передбачає написання бюджетів. У статті узагальнено теоретичні та практичні аспекти організації та здійснення бюджетування на промислових підприємствах. Дослідження підходів різних науковців до трактування сутності поняття бюджетування дозволило визначити його як складний економічний процес управлінського циклу, який розроблений як на власний розсуд підприємством, так і на основі нормативно визначених вимог, передбачених П(С)БО, основним завданням якого є формування і розподіл ресурсів підприємства через визначення обсягу та складу витрат, пов’язаних з витратами окремих підрозділів господарюючого суб’єкта та забезпечення покриття цих витрат ресурсами підприємства для досягнення кінцевої мети суб’єкта господарювання – отримання максимального прибутку при мінімальних витратах, враховуючи як внутрішні, так і зовнішні фактори. Уточнено роль бюджетування для промислових підприємств, його головну мету, перелік суб’єктів, що приймають участь у складанні бюджетів, а також фундаментальні критерії складання бюджету. На основі узагальнення ряду найбільш важливих критеріїв для підприємства було узагальнено та описано можливі різновиди бюджетів, а також визначено їх переваги та специфіку використання у залежності від цілей діяльності суб’єкта господарювання. Проведено аналіз основних етапів бюджетування, що здійснюються в процесі діяльності підприємства, розглянуто терміни написання та подання бюджетів на прикладі місячного, квартального та річного фінансового періоду. Визначено, що система бюджетування виступає інструментом внутрішньофірмового фінансового планування та контролю, яка суттєво підвищує ефективність управління фінансами підприємства, запобігаючи нераціональному використанню фінансових ресурсів як на стадії планування, так і на стадії контролю за їх використанням. Враховуючи відсутність закріплених норм та правил щодо ведення бюджетування на підприємстві, оптимізація організації процесу бюджетування та ефективність фінансового планування є завданнями внутрішньої системи корпоративного управління.Item Макроекономічні детермінанти ефективності екологічних податків(Сумський державний університет, 2019) Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Солодуха, М.В.Стаття присвячена дослідженню факторів, які впливають на ефективність проведення екологічних податкових реформ за податками на забруднення повітря та води, а також плати за знищення відходів на прикладі країн ЄС. Проведено аналіз європейського досвіду екологічного оподаткування та виокремлено основні групи екологічних податків у країнах Європи; за результатами панельного регресійного аналізу визначено фактори, оцінки факторів, які впливають на обсяги податкових надходжень від екологічних податків та їх частку в загальних надходженнях.