Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
3 results
Search Results
Item Інструменти детінізації національної економіки(Сумський державний університет, 2022) Сулим, Вікторія Василівна; Сулим, Виктория Васильевна; Sulym, Viktoriia Vasylivna; Самодай, К.С.У статті досліджено сутність поняття детінізації національної економіки, а також зарубіжний досвід боротьби з тіньовим сектором. Зокрема, узагальнено методи протидії тінізації національної економіки у таких країнах, як США, Великобританія, Франція, Польща, Німеччина, Австрія та ін. Серед найбільш поширених і дієвих інструментів детінізації економіки в досліджуваних країнах визначено такі: майнова відповідальність за скоєння економічного злочину, заборона здійснення господарської діяльності особам чи суб’єктам господарювання, що порушили податкове законодавство чи проводили експортноімпортні операції з фірмами, розміщеними в офшорних зонах, та ін. Розроблено управлінські та організаційні структурні етапи державної політики детінізації національної економіки, що включають збір статистичної інформації про рівень тінізації економіки, аналіз існуючих методів боротьби з нею та визначення її рівня, а також факторів впливу, наслідків від існування та втрат від тінізації національної економіки. Заключними структурними етапами є формування засад державної політики протидії тіньовій економіці і практична реалізація запланованих заходів. Визначено необхідність не лише пошуку нових інструментів протидії тіньовій економіці, а й імплементації перевірених світовим досвідом заходів. Перспективними векторами в державній політиці детінізації національної економіки визначено формування дієвої системи штрафних інструментів щодо протидії тіньовим заходам, комплексний моніторинг протидії щодо ухилення від сплати податків та отримання нелегальних прибутків, створення сприятливих умов для здійснення підприємницької діяльності та інші. У дослідженні проаналізовано підготовчі етапи державної політики детінізації національної економіки, необхідність регулярного збору інформації для визначення економічних факторів динаміки зміни частки тіньового сектору в національній економіці, а також визначення економічних, соціальних і екологічних наслідків тінізації національної економіки для подальшого формування дієвих і комплексних методів та інструментів детінізації економіки держави.Item Розумні енергомережі для підвищення конкурентоспроможності національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Кубатко, Вікторія Василівна; Кубатко, Виктория Васильевна; Kubatko, Viktoriia Vasylivna; Пушкарь, А.Я.У статті досліджено сутність поняття конкурентоспроможності національної економіки, а також фактори впливу на її рівень, серед яких важливе місце посідає енергоефективність держави. Розглянуто теоретичні аспекти розвитку розумних енергомереж, встановлено доцільність їх впровадження в контексті підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки. Дослідження звітів Європейської Комісії, а також Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй показало, що запровадження і поширення розумних енергомереж є одним із пріоритетних тематичних напрямків у рамках реалізації концепції Транс’європейських енергетичних мереж. Їх використання дозволить допомогти інтегрувати відновлювані джерела енергії, оптимізувати енергетичний ринок та підвищити рівень власного регулювання використання енергії споживачами, а також реалізовувати основні напрямки сталого розвитку, що сьогодні став нагальною вимогою в усьому світі. У дослідженні проаналізовано можливість розумних мереж генерувати інформацію про попит і пропозицію, що має важливе значення для інтеграції все більшої кількості відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна і енергія вітру, зберігаючи при цьому стабільність та ефективність енергетичної системи. Для забезпечення ефективної роботи мережі потрібно сформувати бачення і організувати подальше розгортання технологічних платформ, а також інтегрувати інтелектуальні мережеві додатки, які підтримуватимуть це бачення. У статті також досліджено функціональні характеристики розумних енергомереж, переваги їх застосування, а також основні проблемні питання, пов’язані з їх використанням. Встановлено, що серед основних недоліків впровадження розумних енергомереж є недостатня конфіденційність клієнтів і рівень інформаційної безпеки, а також нестабільність мережі та недостатня гнучкість. Згруповано за окремими параграфами функції розумних енергомереж, проаналізовано їх значення для споживачів, інвесторів, навколишнього природного середовища та конкурентоспроможності національної економіки. Зокрема визначено, що вони є більш інтелектуальними, децентралізованими і стійкими, ніж сучасні мережі, а їх використання дозволить покращити показники економічної ефективності, інвестиційної привабливості і сталого розвитку.Item Детінізація національної економіки як фактор довгострокового сталого розвитку(Сумський державний університет, 2017) Кубатко, Вікторія Василівна; Кубатко, Виктория Васильевна; Kubatko, Viktoriia VasylivnaУ роботі розвинуто теоретичні та прикладні засади щодо проведення процедур детінізації національної економічної системи. Визначено ключові фактори, що впливають на процеси стримування розвитку тіньового сектору національної економіки. Встановлено, що подвоєння прямих податків призводить до зростання частки тіньового сектору на 5%. Зроблено висновок, що для боротьби із тіньовою економікою потрібно вводити непрямі податки. Емпіричні результати доводять, що збільшення рівнів тіньової економіки має негативний та статистично значущий вплив на тривалість життя в групі вибраних країн з перехідною економікою.