Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
Search Results
Item Місце та роль ланцюгів поставок у сільськогосподарській галузі України(Сумський державний університет, 2019) Сигида, Любов Олексіївна; Сигида, Любовь Алексеевна; Syhyda, Liubov Oleksiivna; Сигида, Наталія Олексіївна; Сигида, Наталья Алексеевна; Syhyda, Nataliia OleksiivnaМета даної статті полягає у дослідженні сільськогосподарської галузі України та визначенні значення ланцюгів поставок для підвищення ефективності цієї галузі. У результаті дослідження було проаналізовано основні показники функціонування сільськогосподарської галузі в Україні. Отримані результати дозволяють охарактеризувати фактичний стан, а також розробити відповідні пропозиції щодо його покращення в майбутньому, у тому числі з урахуванням маркетингової та логістичної складових. Встановлено, що майже 18% працездатного населення України в 2016 р. було зайнято в сільському господарстві. При цьому територіально найбільша частка сільськогосподарських підприємств розміщена в трьох областях – Одеській, Дніпропетровській та Миколаївській. Визначено, що за аналізований період часу (2007-2016 рр.) спостерігається стабільний приріст обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, що є достатнім для забезпечення внутрішніх потреб населення та експорту. Доведено, що основу українського експорту становить первинна сільськогосподарська продукція (пшениця, кукурудза, соєві боби). Незважаючи на поступове зростання експорту продуктів харчування (на 16% з 2010 по 2016 рр.), в експорті частка товарів з доданою вартістю залишається на низькому рівні, що свідчить про спеціалізацію України як постачальника сировини на світовому ринку. Крім того, встановлено, що частка імпорту для потреб сільського господарства залишається на високому рівні. Переважно це мінеральні добрива, машини для сільського господарства, продукти нафтопереробки, потреба в яких повною мірою не забезпечується внутрішніми виробниками. Відповідно визначено, що все вищезазначене вимагає формування як внутрішніх ланцюгів поставок сільськогосподарських підприємств, що дозволить налагодити відносини між структурними підрозділами, так і зовнішніх ланцюгів поставок, що дозволить налагодити партнерські відносини із контрагентами, у тому числі за кордоном. Встановлено, що при формуванні ланцюгів поставок необхідно враховувати основні проблеми сільськогосподарської сфери, вирішення яких є вирішальним для країни, зокрема, залучення нових виробників сільськогосподарської продукції до експортної діяльності; нарощування в експорті частки продукції з доданою вартістю; охоплення нових ринків зарубіжних країн.