Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
3 results
Search Results
Item SMEs for inclusive growth: key financial drivers(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Pavluchenko, M.Зростання нерівності, бідності, диференціація у розподілі доходів обумовлюють необхідність переходу від ресурс орієнтованого до інклюзивного економічного розвитку. Незважаючи на те, що ОЕСР вже представила ключові індикатори для вимірювання інклюзивного зростання, вчені так і не прийняли загальноприйнятого підходу до його визначення. Це тим самим пояснює розгалуженість підходів до визначення основних драйверів інклюзивного зростання. Таким чином, метою статті є аналіз теоретичних основ інклюзивного економічного зростання та визначення ролі малого та середнього бізнесу в інклюзивному економічному зростанні, узагальнення фінансових детермінант інклюзивного економічного зростання. У дослідженні використано бібліометричний аналіз та інструменти: Google Trends – для визначення тенденцій пошуку в Google; бенчмаркінг інструменти Scopus та Web of Science Analysis Tools – для аналізу динаміки публікацій у Scopus та Web of Science. VOSviewer використано для візуалізації результатів аналізу co-occurrence та еволюційно-часового аналізів. Порівняльний аналіз публікаційних тенденцій у Scopus, Web of Science та пошуків у Google показав, що інтерес до інклюзивного економічного зростання серед дослідників та користувачів Google почав зростати у 2009 році. Для проведення біліометричного аналізу сформовано вибірку публікацій враховуючі такі параметри: період – 2000 – червень 2021; мова – англійська; логічні оператори – or/and; ключові слова – економічний, інклюзивний, зростання; пошукові поля – заголовок, анотація та ключові слова. Результати co-occurrence аналізу дозволили виявити сім наукових патернів у дослідженнях інклюзивного економічного зростання, малого та середнього підприємництва. Крім того, результати еволюційно-часового аналізу дозволили виділити чотири етапи в еволюції теорії інклюзивного економічного зростання. Експерти ОЕСР запропонували використовувати змішані фінансові інструменти для забезпечення інклюзивного економічного зростання: кредитні позики; гранти; прямі державні субсидії для малих і середніх підприємств; прямі державні інвестиції; іноземні інвестиції; фандрайзинг тощо. Подальше дослідження має бути зосереджено на емпіричному обґрунтуванні фінансових інструментів підтримки малого та середнього підприємництва як основного драйвера інклюзивного економічного зростання.Item Суспільна довіра до бренду території: гендерні, вікові та освітні детермінанти(Сумський державний університет, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Овусу, Е.К.О.; Овусу, Е.Запорукою забезпечення сталого економічного розвитку регіонів виступає не тільки ефективність функціонування підприємств та організацій, що фізично розташовані та юридично зареєтсровані на її території, а й ефективне використання наявних та прихованих бізнесових та туристичних можливостей територій. Розкриття такого потенціалу території є однією з ключових задач органів місцевого самоврядування, відповідальність за благополуччя яких значно посилилось разом з початком процесу децентралізації. Фінансова децентралізація та перерозподіл податкових надходжень неминуче призвели до зростання місцевих бюджетів, що свою чергою сформувало необхідність правильного перерозподілу видатків, в тому числі й на розвиток привабливості території як для власного населення, з метою зменшення відтоку працездатного населення, так і для приваблення стейкхолдерів з інших регіонів. З цією метою більшість міст та регіонів України почали формувати власні бренди. На сьогодні, в Україні свої бренди мають такі міста як: Київ, Львів, Вінниця, Івано-Франківськ, Суми та ін. Проте, рівень довіри суспільства до економічної ефективності та необхідності фінансування заходів щодо формування бренду території є низьким, оскільки до успішних кейсів реалізації бренду території експертами віднесено бренд міста Львів. Тоді, як створений у 2019 році бренд міста Суми був сприйнятий досить неоднозначно як громадою, так і медіаспільнотою. Тож постає питання виявлення детермінантів, що мають безпосередній вплив на формування сприйняття та довіри до бренду. Так, ряд існуючих методологій оцінювання ефективності бренду містить у структурі елементи пов’язані з його сприйняттям. Але в свої більшості рейтинги локальних та національних брендів орієнтуються на сприйняття зовнішніми стейкхолдерами, тоді як питання врахування задоволеності внутрішніми стейкхолдерами є майже недослідженим. З огляду на це метою статті є аналіз взаємозв’язку між сприйняттям, довірою до локального бренду та його суб’єктивним оцінюванням на основі гендерного, вікового та освітнього розподілу внутрішніх стейкхолдерів громади. В основу дослідження було покладено результати компаративного аналізу динаміки розвитку міст Лондона та Парижу в Індексі брендів міст Анхольт-Іпсос за 2017-2020 роках.Item Вплив концепції Ukraine's Green Deal та пандемії COVID-19 на траєкторію інноваційного розвитку України(Сумський державний університет, 2020) Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychУ статті досліджено вплив концепції Ukraine`s Green Deal та пандемії COVID-19 на траєкторію інноваційного розвитку країни. Авторами досліджено тематичну спрямованість наукових публікацій у контексті впливу пандемії на глобальні соціально-економічні та управлінські процеси. У результаті було виявлено 9 кластерів, поєднаних по тематичній близькості. Визначено, що нові виклики потребують глибоких змін в організації системи охорони здоров'я, що призведе до масштабних інвестицій в інфраструктуру профілактики захворювань та до прискореної цифрової трансформації надання медичної допомоги. Телемедичні послуги, трансфер знань та технологій у практиці охорони здоров'я, промислове та системне проєктування, розвиток сфери біо- та нанотехнології визначено інноваційними траєкторіями розвитку. У той же час, авторами було зазначено, що процес розробки та впровадження інновацій стримується проблемами імпорту та дефіциту персоналу для підприємництва через порушення ланцюгів постачання та політику самоізоляції. Крім того, невизначеність темпу розвитку пандемії та його впливу на економіку держав ускладнює розробку довготермінової макроекономічної політики. Планування соціально-економічного розвитку має включати секторальні програми трансформації та дієві фінансові стимули для розвитку інноваційного підприємництва, створення надійних та стійких бізнес-моделей. У статті визначені ключові напрямки інноваційного розвитку України для сталої структурної перебудови економіки, досягнення цілей Ukraine`s Green Deal та розвитку біотехнологічної індустрії та телемедицини.