Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
2 results
Search Results
Item Політика ЄС щодо сталого працевлаштування молоді(Сумський державний університет, 2022) Серпенінова, Юлія Сергіївна; Серпенинова, Юлия Сергеевна; Serpeninova, Yuliia Serhiivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna; Щербина, Тетяна Володимирівна; Щербина, Татьяна Владимировна; Shcherbyna, Tetiana Volodymyrivna; Городецька, М.О.Забезпечення зайнятості молоді в ЄС та використання цього політико-правового досвіду в українських реаліях є досить актуальним питанням. У статті систематизовано та досліджено сучасний стан та причини безробіття молоді в країнах ЄС. Визначено, що рівень безробіття серед молоді неухильно зростав протягом періоду 2008-2013 рр., що відбилось на економіці ЄС, проте, до 2019 року спостерігалось послідовне падіння. Основними факторами що впливають на цей показник виокремлені наступні: відсутність вакансій для недосвідченої молоді, природної ротації працівників, спад економіки тощо. Було розглянуто нормативно-правове забезпечення молодіжної політики щодо працевлаштування, зокрема політику зайнятості, спрямовану на відновлення після пандемії. Основними актами нормативного регулювання молодіжної політики зайнятості в ЄС визначено такі як: Європейський пакт для молоді, Резолюція "Криза зайнятості молоді: заклик до дії", "Рамкова програма дій із зайнятості молоді", Рекомендація Ради ЄС "Про створення молодіжної гарантії" та інші. Метою європейського нормативного регулювання щодо працевлаштування людей молодого віку виступає підтримка талановитої і перспективної молоді, здатної до адаптації на ринку праці, одночасно, покращуючи макроекономічну ситуацію в незалежних держав-членів. Проаналізовані європейські програми та ініціативи, спрямовані на зниження безробіття серед молоді, а також покращення освіти та трудової мобільності. Основними європейськими програмами та ініціативами визначені: NextGenerationEU, Стратегія "Молодь – інвестування та надання можливостей", Ініціативи "Молодіжні можливості", "Залучення молоді до зайнятості", "Інвестування в молодь Європи" та ін. Вони передбачають створення більше можливостей для молоді в освіті та працевлаштуванні, покращення доступу і повну участь у житті суспільства, розвиток навичок, які відповідають ринку праці, підтримку першого досвіду роботи та навчання на робочому місці тощо. Наголошується на необхідності стимуляції економічного зростання країнам-членам ЄС, зосереджуючись на молодіжному сегменті, впроваджуючи програми підтримки зайнятості, що адаптовані до поточної ситуації у світі.Item Аналіз результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення у світі(Сумський державний університет, 2021) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychАктуальність даного наукового дослідження є безперечною через необхідність підтримки системи світової безпеки здоров'я населення в умовах пандемічних загроз. Попередній 2020 рік показав нездатність світової системи охорони здоров'я ефективно протистояти пандемії COVID-19. До негативних чинників необхідно віднести наступні: затримка системи фінансування противоковідних заходів, відсутність вакцин в період піку захворювань в світі, низька система попередження ризиків системи охорони здоров'я, нерівномірність фінансування закупівлі вакцин серед держав світу з розвиненою і розвиваючої економікою, низька фінансова підтримка з боку розвинених країн світу фонду COVEX із закупівлі вакцин для країн з розвиваючою економікою. Однак, не в повному обсязі залишається досліджено систему моніторингу результативності противоковідних заходів країн світу, яка необхідна для повного обґрунтування проблематики пандемії COVID-19 і подальшої розробки інструментарію боротьби з нею. Тому дослідження моніторингу результативності системи впровадження противоковідних заходів країнами світу є необхідним для прийняття управлінських рішень їх керівництвом з метою стабілізації безпеки здоров'я населення. Метою наукового дослідження є удосконалення підходів до аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення в світі. Методологія та наукові підходи: SWOT - аналіз – при порівнянні сильних, слабких сторін, можливостей і загроз противоковідних заходів, які реалізовані урядами країн; метод синтезу – при обговоренні отриманих результатів аналізу противоковідних заходів країн світу, метод альтернатив – при виборі стратегі політики охорони здоров'я країн з розвинутою та розвиваючою економіки щодо проведення противоковідних заходів. Проведено аналіз наукових публікацій щодо досліджень проблематики системи попередження поширення пандемії COVID-19 у світі. Порівняно системи противоковідних заходів країнами з розвиненою і розвиваючої економікою. Проведено факторний аналіз впливу на результативність системи противоковідних заходів країн світу, який включає організаційні і трудові фактори. Удосконалено методичний підхід до стратегічної оцінки результативності системи противоковідних заходів країн світу, який на відміну від існуючих, враховує сформовані критеріальні показники SWOT-аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами, в тому числі підсистеми попередження ризиків повторного прояви пандемії COVID-19 в країнах світу, а також рекомендації щодо вибору стратегій політики охорони здоров'я країни, яка спрямована проти поширення пандемії COVID-19. Можливість використання результатів в подальших дослідженнях може стосуватися розробки організаційно-економічного забезпечення впровадження ефективних противоковідних заходів країнами світу. Практичне значення дослідження полягає в розробці дорожньої карти урядами країн світу протидії пандемічних викликів у майбутньому. Соціальні наслідки містять антисоціальні ефекти, які включають високу смертність населення країн світу внаслідок пандемії COVID-19, неспроможність медичної системи своєчасно справлятися з пандемічними викликами.