Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
3 results
Search Results
Item Інтелектуалізація господарських процесів у напрямі досягнень цілей сталого розвитку(Сумський державний університет, 2021) Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo Anatoliiovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Яременко, А.ГСтаття присвячена теоретико-процесуальним особливостям інтелектуалізації господарських процесів. Надані визначення дефініції "інновація". З’ясовано, що більшість дефініцій розглядають інновацію як новий (або значно вдосконалений чи модифікований) продукт. Виокремлено найбільш оптимальне формулювання даної дефініції, а саме: "інновація" - це нововведення, що полягає в створенні та реалізації нових (або значно змінених) ідей, принципів чи продукті Визначено, що на рівні підприємства особливо важливим є інтелектуалізація господарських процесів. Установлено різницю між схожими термінами "економіка знань" та "людський капітал". У табличній формі наведено особливості майбутнього людини на ринку праці, організацій та HR. З’ясовано, що працедавці розуміють вимоги нового часу (наявність штучного інтелекту, загальної автоматизації та розвитку робототехніки) та впроваджують робочі місця, які є більш мультидисциплінарними та діджиталізованими. Визначено, що у ХХІ столітті роль освіти стає дедалі вагомішою. З’ясовано, що інноваційний розвиток є ключовим для успішного сестейнового та інтелектуального розвитку вітчизняної економіки. Визначено, що Україна має значний потенціал інноваційного розвитку, попри низькі поточні витрати на R&D. Досліджено, що вплив людських ресурсів та зайнятості на Україну є найсильнішими інноваційними вимірами, тоді як зв'язки та інноваційне середовище є найслабшими. Досліджено проблемні умови для розвитку інноваційної сфери: складність ведення бізнесу (Україна в рейтингу Doing Business посідає 64 місце); бюрократична процедура отримання патентної документації; нерозвинене інтелектуальне право власності; недостатньо комфортний бізнес-клімат; низька частка зовнішніх іноземних інвестицій; неврегульовані питання діяльності ІТ-підприємств. З’ясовано, що країни можуть покращити свою інноваційну спроможність шляхом порівняльного аналізу їх ефективності, використання сильних сторін та усунення слабких місць в інноваціях, а також шляхом вивчення передового досвіду в країнах, які стають лідерами інновацій на всіх рівнях доходу.Item Механізми інвестиційної підтримки масштабування еко-інновацій для сталого розвитку(Сумський державний університет, 2021) Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Ігнатченко, Анастасія Сергіївна; Игнатченко, Анастасия Сергеевна; Ihnatchenko, Anastasiia Serhiivna; Власенко, К.А.У статті досліджено питання фінансової підтримки еко-інновацій в Україні. Теоретично обґрунтовано проблематику масштабування проектів з впровадження еко-інновацій в контексті сталого розвитку України. Визначено проблеми та напрями вдосконалення інноваційної діяльності в Україні в сфері впровадження «зелених» проектів. На основі аналізу статистичних даних щодо розвитку екологічно інноваційної діяльності, визначено недоліки та тенденції фінансової підтримки еко-інновацій на промислових підприємствах. На основі вивчення статистичної звітності України, визначено, що зростання еко-інновацій не відбувається, а фінансування еко-інноваційної діяльності відбувається в основному за рахунок власних коштів підприємств. Встановлено, що інвестиційна підтримка впровадження екоінновацій не має усталеної тенденції та базується на державній підтримці, а система заохочення приватного інвестування в «зелені» проекти не підкріплена на законодавчому рівні. Це впливає на ефективність процесів масштабування еко-інновацій в країні за умови, що фінансування «зелених» проектів є важливою складовою інноваційного розвитку підприємницького та державного секторів. За результатами дослідження проаналізовано та запропоновано механізми регулювання екоінвестицій при умові оптимального поєднання нормативно-правових актів з економічними засобами та методами управління. При ефективному державному заохоченні та забезпеченні оптимальних умов, ситуація щодо інвестиційної підтримки еко-інновацій може мати позитивну динаміку в майбутньому. Встановлено, що при формуванні механізму інвестиційної підтримки впровадження та масштабування еко-інновацій необхідно розвивати систему стандартів, зокрема в контексті застосування фінансових інструментів залучення «зелених» інвестицій та інвестицій в еко-інновації. Виявлено, що у число проблем, що обмежують інвестиційну підтримку та розвиток «зеленого» фінансування, входять як проблеми, пов’язані з семантикою термінів «зелений» та еко-інноваційний, так і проблеми, характерні для розвитку фінансування інноваційних проектів в цілому (недостатньо розвинені ринки капіталу, невідповідність за термінами фінансування тощо).Item Державне ругулювання масштабування інновацій на регіональному рівні для сталого розвитку України та ЄС(Сумський державний університет, 2020) Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Кучеренко, П.В.У статті досліджено питання впровадження інновацій на промислових підприємствах, а також їх джерела фінансування на українському та європейському простірах. Обґрунтовано роль інноваційної інфраструктури як драйвера економічного розвитку національної та регіональної економіки за рахунок формування цілісного цілепокаладання на мсштубування інновацій та взаємозв’язок різних стейкхолдерів, що залучені до інноваційної діяльності, формування інвестиційного середовища. У роботі визначено проблеми та напрями вдосконалення інноваційної діяльності в регіонах України та мотиви впровадження нових проектів. На основі аналізу статистичних даних щодо розвитку інноваційної діяльності в регіонах України та з метою ідентифікації стратегічних інструментів державного регулювання щодо розвитку та масштабування інновацій, визначено та описано недоліки й умови розбудови інноваційної інфраструктури. На основі вивчення статистичної звітності України та країн Європи, визначено, що вдосконалення інноваційної політики та конкурування підприємств можливе при реалізації новітніх технологій щодо виробництва та впровадження інноваційних послуг у різних регіонах країни. Встановлено, що показники розвитку та масштабування інновацій в регіонах України мають неусталену тенденцію, що впливає на деструктивні процесі в країні, а фінансування такої важливої складової інноваційного розвитку як наукові дослідження, спрямовані переважно на державний сектор, в той час як в країнах Європейського Союзу – на підприємницький сектор. При ефективному державному стимулюванні підприємницького сектору та забезпеченні позитивних державних, регіональних і місцевих умов, ситуація щодо економічних та інноваційних показників в Україні може мати позитивну динамуку в майбутньому. Встановлено, що при формуванні стратегій розвитку інноваційної інфраструктури, потрібно звертати увагу на зворотні звязки між підприємницьким сектором та інтересами країни та поетапно переходити до європейського досвіду розвитку інноваційної діяльності. Завдяки такій стратегії будуть створені прогресивні моделі щодо координації масштабування інновацій для сталого розвитку країни.