Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
21 results
Search Results
Item Analysis of stakeholder interaction patterns in implementing the third mission of universities as an element of leadership strategy development(Sumy State University, 2022) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Balahurovska, I.; Onopriienko, K.Сучасні українські університети знаходяться на етапі інтеграційних змін, які викликані формуванням єдиного європейського освітнього простору. Процеси гуманізації суспільства, які активно відбуваються в сучасному світі, потребують створення умов для формування розвинутого та освіченого соціуму. Саме ці умови створюються в університетах, які виконують три місії: надання якісної освіти, проведення наукових досліджень та сприяння розвитку соціально-економічної сфери життя суспільства. Третя місія університету покликана формувати та постійно вдосконалювати суспільство, яке прагне до отримання нових знань та навичок. Завдяки такому суспільству стає можливим стабільний економічний і соціальний розвиток в державі. Стаття присвячена вивченню зовнішніх стейкхолдерів та особливостей їх взаємодії з закладами освіти в ході реалізації третьої місії університетів. Дослідження показує, що аналіз зовнішніх зацікавлених сторін та їх властивостей дає змогу ефективно взаємодіяти з ними. На основі такого аналізу можливо сформувати результативні моделі взаємодії університету із зовнішніми стейкхолдерами при реалізації третьої місії. Запропоновані моделі мають практичну цінність. В роботі описано ключовий зовнішній стейкхолдер університетів при виконанні третьої місії – держава, а також представлені основні зовнішні стейкхолдери університетів, які є організаціями різних форм власності. Проаналізовано особливості та характеристики досліджуваних зовнішніх зацікавлених сторін університетів з огляду на актуальність реалізації третьої місії. Досліджені стейкхолдери університетів є поширеними в українській практиці взаємодії освітніх закладів з ними. В дослідженні наведені ефективні патерни взаємодії університетів із зовнішніми стейкхолдерами при виконанні третьої місії. Описано процес управління взаємовідносинами між закладами освіти і зовнішніми зацікавленими сторонами при реалізації третьої місії. В запропонованій статті розглянуті лідерські якості керівників університетів різних рівнів менеджменту, які сприяють формуванню ефективних способів взаємодії з зовнішніми зацікавленими сторонами. Підкреслено необхідність університетів ефективно комунікувати із зовнішніми стейкхолдерами для точного розуміння їх потреб з метої їх задоволення.Item Бюджет участі як інструмент залучення територіальної громади до прийняття рішень в сфері публічного управління: проектний підхід в дії(Сумський державний університет, 2021) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Шеремет, М.; Євтушенко, В.; Антоненко, А.; Нерета, Г.Дослідження Масачусетського Технологічного Університету (МІТ) доводять. що демократичні суспільства – багатіші за інші, більше того демократизація призводить до економічного розвитку країн в цілому, навіть, якщо не всі сфери охоплені реформами. В даному дослідженні протиставлено патерналізм, як батьківська поведінка будь-якої ієрархічної системи, яка є порушенням свобод й особистої автономії індивідів (груп); та партисипативне управління, яке має на меті залучення індивідів до системи прийняття рішень на різних рівнях. Вперше введений у 1989 році в місті Порту-Алегрі (Бразилія), партиципаторний бюджет (далі ПБ) з тих пір був прийнятий у багатьох регіонах, як у Європейському Союзі, так і по всьому світові, в Україні громади почали запроваджувати ПБ у 2015 році, при цьому Сумська ТГ доєдналась до цього процесу у 2017 році. Лише трьох років (за виключенням 2020 року через COVID-19) не достатньо для аналізу певних закономірностей, тим не менш, в даному дослідженні виявлені певні позитивні зміни та бар’єри розвитку ПБ, які можуть стати вихідними даним для подальшого дослідження в даній сфері. В даному дослідженні виявлені основні тенденції – скорочення подання та фінансування проєктів у 2021 році після одного року перерви (через пандемічну ситуацію), збільшення кількості авторів-жінок (до 63%), незмінність категорій, за якими подаються проєкти. Так, лідерами за тематикою є проєкти, присвячені здоровому способу життя та благоустрій міста, і за ними із більшим відривом йдуть культура та туризм, й освіта. На сьогодні у м. Суми в рамках ПБ реалізовано 21 проєкт. При цьому залишаються невирішеними проблеми подальшого розвитку партиципаторного бюджетування, такі які складність процедури подачі, захисту та реалізації проєкту, низька якість супроводу та підтримки авторів протягом реалізації проєкту та інші. Впровадження освітніх курсів із проєктного менеджменту за рахунок бюджету не вирішить всіх проблем, але дозволить збільшити рівень залученості населення до ПБ в подальшому, що особливо важливо в умовах скорочення населення в цілому.Item Формування принципів переходу від деструктивного до трансформаційного лідерства(Сумський державний університет, 2020) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Балагуровська, І.; Білоцерківська, О.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyВ роботі узагальнено існуючі підходи до визначення трансформаційного лідерства та деструктивного лідерства. Також розглянуто особливості трансакційного лідерства, описано феномен псевдотрансформаційного лідерства та досліджено фактори, які впливають на формування конструктивного лідерства. Запропоноване розмежування ідей щодо стилів лідерства дало змогу описати та зіставити різні типи поведінки лідера, які безпосередньо впливають на результат діяльності організації. На прикладах синонімічних визначень деструктивного впливу описано декілька варіантів взаємодії лідера з членами команди та послідовниками. Численні роботи вітчизняних та закордонних вчених в сфері лідерства присвячені оцінці впливу лідерів на підлеглих та оточуючих. Останнім часом зросла цікавість до негативних наслідків лідерства, особливо які виникають внаслідок деструктивних дій. Така тенденція пов’язана з тим, що збиток, який виникає внаслідок дій деструктивних лідерів може бути таким, що його важко або неможливо відшкодувати. Іноді негативні наслідки дій таких індивідів стають причиною повного руйнування організаційної системи в цілому. В роботі висвітлено стратегії, які використовують ефективні лідери в своїй діяльності. Досліджено фактор Валленди, який є необхідною умовою для конструктивного лідерства. В роботі описано яким чином ця система сприйняття власної ефективності сприяє розвитку керованих систем. Дослідження спрямовано на співставлення існуючих наукових підходів до формування ідей про стиль лідерства, його деструктивну та конструктивну природу на основі глибинного контент-аналізу академічної літератури. В роботі описані ознаки, за якими можна ідентифікувати стиль лідера, від якого залежить ефективність роботи організації в цілому та сприятливий мікроклімат в колективі зокрема. В роботі здійснено порівняння та узгодження термінів, які відносяться до негативних проявів лідерства, серед яких виявлено підходи до визначення «деструктивного лідерства», що й досі не є сталим, запропоновані подальші напрямки досліджень.Item Реінжиніринг бізнес-процесів як напрямок підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств(Сумський державний університет, 2020) Котенко, С.; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna OleksandrivnaВ даній статті досліджується питання доцільності проведення реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств, його вплив на конкурентоспроможність та позицію організації на ринку промислової продукції. Без впровадження інновацій жодна організація не зможе гідно конкурувати на ринку. В сучасних умовах ведення бізнесу інновації спрямовані на зміни в технології виробництва, зміни в маркетингу, зміни в управлінні персоналом, зміни в організаційних структурах. На думку багатьох дослідників, пріоритетним напрямком реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств є сфера управління організацією. Керівництво підприємств розуміє доцільність реінжинірингових заходів та помаксимуму використовує для цього адміністративні та організаційні важелі. Питання високого рівня конкурентоздатності організації повинно бути на контролі керівництва в процесі впровадження внутрішньої трансформації та реінжинірингових процесів.Item Коопетиційна модель розвитку підприємств Сумщини, як передумова запобігання трудовій міграції(Сумський державний університет, 2020) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Кущ, В.О.Економічні трансформації в Україні підштовхують промислові підприємства до пошуку радикально нових підходів до вирішення поточних проблем. Дана стаття присвячена дослідженню основних наукових підходів до ідентифікації стратегії розвитку промислового підприємства як передумови впливу на трудову міграцію в регіоні. Численні дослідження та експерти стверджують, що серед багатьох факторів трудової міграції економічні причини займають основне місце. В ході дослідження авторами було здійснено комплексний аналіз конкурентного середовища промислового підприємства, що є провідним виробником цегли. В роботі виокремлено критичні фактори успіху, здійснено пофакторний аналіз мікро- та макрооточення. Серед всіх методів стратегічного аналізу було представлено SPACE-метод ідентифікації стратегії розвитку підприємства. В результаті комбінації статистичних даних, експертних оцінок та результатів попередніх досліджень була запропонована стратегія центрованої диверсифікації. Результати використаних методів дозволили запропонувати в якості варіанту впровадити стратегію коопетиції. За умов реалізації, стратегія коопетиції має низку переваг: зниження конкурентного тиску, збільшення ресурсного забезпечення, масштабування виробництва, зниження собівартості виробництва, створення резервів для розвитку кадрового потенціалу. В роботі наведено теоретичні узагальнення щодо стратегії коопетиції, її форм, основних передумов впровадження. Інноваційний розвиток промислових підприємств регіону є запорукою розвитку регіону, у тому числі збільшення середньої оплати праці, а отже стратегічні рішення одного оператора ринку впливають на інших. Для конкретного кейсу розвитку інноваційного потенціалу регіону запропоновано створити консорціум. Даний консорціум є навчально-науковим, який окрім вирішення питань забезпечення кадрами, може сприяти загальмовуванню трудової міграції населення.Item The european union experience regarding the education policy for intercultural city development(Sumy State University, 2019) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Maiboroda, Tetiana Mykolaivna; Zaichyk, K.O.The article analyzes the trends of the European Union's education policy in the field of intercultural dialogue and intercultural development. The chronology of the intercultural education, the transformation of the terms interculturalism is presented, the main legislative acts of the Council of Europe, European conventions, UNESCO documents are analyzed. The basic principles of intercultural education, which form the basis for the development of appropriate education policies, are summarized. The paper proposes the next stage of the interculturalism evolution – the intercultural cities network movement. Sumy city has joined the network but there is a new stage of intercultural education is needed.Item Проблеми розроблення стратегії розвитку для операторів крафтової продукції (на прикладі пивоварної галузі України)(Сумський державний університет, 2019) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Стрига, В.Д.; Лапін, Євген Васильович; Лапин, Евгений Васильевич; Lapin, Yevhen VasylovychУ статті розглянуто та проаналізовано фактори, які впливають на пивоварну галузь в Україні, зокрема розглянуто взаємозв’язок між розвитком крафтової продукції та продукції масового виробництва. У США і країнах ЄС виробництво крафтового пива зростає і стає привабливим для інвесторів, однак в Україні цей сектор знаходиться під загрозою ліквідації. Через регулюючі заходи, які були недавно введені в дію, величезна конкуренція з великими корпораціями і зниження реальних доходів населення змушує малих виробників пива стикатися з проблемою продовження функціонування. Культура споживання пива є ще однією проблемою в Україні, в той час як в Чехії або Бельгії виробництво пива є шанованим бізнесом, що підтримується місцевими органами влади. Ще однією тенденцією, яка може бути перспективною з точки зору розвитку виробництва крафтового пива, є збільшення споживання безалкогольного пива. Ринок має великий потенціал для зростання, і він може стати стратегічним вікном для місцевих виробників. У статті аналізуються соціальні, економічні фактори для розроблення стратегії. Серед основних факторів значну роль зіграла втрата виробничих потужностей на сході країни, скасування ринкових взаємодій з Російською Федерацією, а також пошук нових партнерів. Більш того, за останні роки законодавство кілька разів змінювалося, і одним з найбільш значних змін стали зміни в політиці ліцензування та просування. У цих умовах міні-виробники, включаючи виробників пива, повинні переглянути свої ринкові стратегії і дії на ринку. Розглянуто сучасні тенденції та можливі шляхи подальшого розвитку, запропоновані деякі зміни в стратегії розвитку. Автори припустили, що для пивоварів існують дві основні траєкторії: реактивна стратегія і проактивна стратегія. І якщо для реалізації обрана проактивний стратегія, цей сценарій може бути реалізований за допомогою підходів до розробки стратегій Бартлет-Гошал. Мультидомашня стратегія може бути ефективною реакцією на ринкові зміни і стратегічні вікна, що відкрилися в 2018 році (зміни в законодавстві).Item Стратегічний вибір при моделюванні організаційного розвитку підприємства: переваги коопетиції(Сумський державний університет, 2017) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna OleksandrivnaШвидкозмінне середовище вимагає прискореної адаптації, в той час як конкурентна боротьба за технологічну першість вимагає прискореної проактивності. В таких умовах конфлікту цілей посилюється роль стратегічного вибору для суб’єктів господарювання. В статті наведено узагальнений аналіз існуючих підходів до ідентифікації впливу стратегічного вибору на організаційний розвиток. Проаналізовано та систематизовані дослідження у сфері моделювання стратегічного управління та управління організаційними змінами. В роботі значна увага сконцентрована на моделі Гребняк-Джойс, як найбільш перспективній для впровадження у систему прийняття стратегічних рішень щодо організаційного розвитку підприємств у вітчизняних умовах. Наведені аргументи на користь вибору стратегії коопетиції, як адекватного стратегічного вибору.Item Коопетиція як нова парадигма прийняття стратегічних рішень із розвитку промислового підприємства(Сумський державний університет, 2017) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna OleksandrivnaВ умовах глобалізації ринків, технологічних проривів світових компаній та відносно низької конкурентоспроможності промислової продукції вітчизняних підприємств, актуальними стають питання прийняття дієвих стратегічних рішень з організаційного розвитку. Вступ у конкурентну боротьбу на міжнародних ринках може зіграти роль тригера позитивних перетворень, як у організаційному середовищі окремих суб’єктів господарювання, так і в інституціональному середовищі країні. Подальший розвиток підприємства можливий за рахунок пошуку та виходу на нові закордонні ринки. В статті запропоновано використовувати OLIмодель як алгоритм прийняття стратегічних рішень, який дозволить сфокусуватися на досягненні конкретних стратегічних цілей та сконцентрувати зусилля на задачах розвитку, які можна вирішити в межах підприємства. Коопетиційна парадигма пропонується автором як нова парадигма усистемі прийняття стратегічних рішень для полегшення виходу на нові ринки.Item Управління організаційним розвитком в умовах стратегічного розриву(Сумський державний університет, 2017) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna OleksandrivnaСтаття присвячена пошуку рішення проблеми стратегічного розриву в рамках організаційних перетворень. Автором запропонована програма дій, яка базується на узагальненні попередніх досліджень в галузі стратегічного управління та організаційного розвитку. Програма може бути застосована для підприємства будь-якої галузі, оскільки є уніфікованою та такою, що дозволяє побудувати гнучку стратегію розвитку.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »