Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
2 results
Search Results
Item Analysis of stakeholder interaction patterns in implementing the third mission of universities as an element of leadership strategy development(Sumy State University, 2022) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Balahurovska, I.; Onopriienko, K.Сучасні українські університети знаходяться на етапі інтеграційних змін, які викликані формуванням єдиного європейського освітнього простору. Процеси гуманізації суспільства, які активно відбуваються в сучасному світі, потребують створення умов для формування розвинутого та освіченого соціуму. Саме ці умови створюються в університетах, які виконують три місії: надання якісної освіти, проведення наукових досліджень та сприяння розвитку соціально-економічної сфери життя суспільства. Третя місія університету покликана формувати та постійно вдосконалювати суспільство, яке прагне до отримання нових знань та навичок. Завдяки такому суспільству стає можливим стабільний економічний і соціальний розвиток в державі. Стаття присвячена вивченню зовнішніх стейкхолдерів та особливостей їх взаємодії з закладами освіти в ході реалізації третьої місії університетів. Дослідження показує, що аналіз зовнішніх зацікавлених сторін та їх властивостей дає змогу ефективно взаємодіяти з ними. На основі такого аналізу можливо сформувати результативні моделі взаємодії університету із зовнішніми стейкхолдерами при реалізації третьої місії. Запропоновані моделі мають практичну цінність. В роботі описано ключовий зовнішній стейкхолдер університетів при виконанні третьої місії – держава, а також представлені основні зовнішні стейкхолдери університетів, які є організаціями різних форм власності. Проаналізовано особливості та характеристики досліджуваних зовнішніх зацікавлених сторін університетів з огляду на актуальність реалізації третьої місії. Досліджені стейкхолдери університетів є поширеними в українській практиці взаємодії освітніх закладів з ними. В дослідженні наведені ефективні патерни взаємодії університетів із зовнішніми стейкхолдерами при виконанні третьої місії. Описано процес управління взаємовідносинами між закладами освіти і зовнішніми зацікавленими сторонами при реалізації третьої місії. В запропонованій статті розглянуті лідерські якості керівників університетів різних рівнів менеджменту, які сприяють формуванню ефективних способів взаємодії з зовнішніми зацікавленими сторонами. Підкреслено необхідність університетів ефективно комунікувати із зовнішніми стейкхолдерами для точного розуміння їх потреб з метої їх задоволення.Item Open science: currency challenges and development prospects in Ukraine(Sumy State University, 2021) Кубатко, Вікторія Василівна; Кубатко, Виктория Васильевна; Kubatko, Viktoriia Vasylivna; Волк, Юрій Юрійович; Волк, Юрий Юрьевич; Volk, Yurii YuriiovychНаука є важливою частиною інтелектуальної інфраструктури сучасного світу. Вона стимулює суспільний розвиток, інформаційно збагачує систему освіти, політику, сприяє розвитку інновацій. Відкрита наука (Open Science) – це зміна існуючої системи наукових досліджень, що дозволяє покращувати наукову діяльність завдяки відкритим та спільним способам співпраці та обміну знаннями і даними в процесі проведення досліджень, передачі та обміну результатами. Цей новий підхід впливає на науководослідні установи та наукову практику загалом, відкриваючи нові способи фінансування, оцінки та матеріального стимулювання дослідників. Відкрита наука підвищує якість та вплив науки, сприяючи розвитку її відтворюваності та міждисциплінарності. Це робить науку більш ефективною за рахунок раціонального розподілу ресурсів, надійнішою завдяки змістовній перевірці та більш чутливою до потреб суспільства. Відкритість наукової діяльності передбачає надання доступу до результатів наукових досліджень у цифровому форматі широкому колу користувачів завдяки використанню інструментів інформаційно-комунікаційних технологій. З одного боку, онлайн-платформи створюють нові можливості для організації та публікації змісту дослідницьких проєктів, наукових напрацювань та великих масивів даних, що дозволяє робити їх доступними для інших науковців та дослідників, а також потенційних користувачів у бізнес-спільноті та суспільства загалом. З іншого боку, інформаційно-комунікаційні технології дозволяють збирати великі обсяги даних та інформації, які можуть бути основою для наукових експериментів і досліджень. У статті досліджено теоретичні аспекти розвитку відкритої науки в європейському науковому просторі, її зміст та визначені Європейською Комісією напрямки впровадження. Проаналізовано питання регулювання процесів реалізації політики Open Science та визначено її основних учасників. Зазначено переваги та перешкоди у реалізації положень відкритої науки суб’єктами наукової діяльності, а також особливості управління процесами її впровадження в сучасних закладах вищої освіт, визначено перспективні напрями розвитку Open Science в науковому середовищі України.