Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
7 results
Search Results
Item Вплив кібершахрайств на фінансову систему на прикладі країн Євросоюзу(Сумський державний університет, 2021) Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Габенко, М.М.Експоненційне зростання кількості кібершахрайств у фінансовій сфері та їх інтелектуалізація призводить до масштабних негативних наслідків як фінансового (втрата коштів фінансовими установами та їх клієнтами, банкрутство фінансових установ, недоотримання податкових надходжень до бюджету), так і суспільного характеру (крадіжка персональних даних споживачів фінансових послуг, зниження рівня ділової репутації фінансових установ, втрати довіри населення до фінансового сектору). Кібербезпека посідає перше місце у списку пріоритетів Європейської Комісії: довіра та безпека є основою Стратегії єдиного цифрового ринку, тоді як боротьба з кіберзлочинністю є одним із трьох основних напрямків Європейської програми безпеки. У дослідженні використано методи систематизації, порівняння, структурного аналізу, логічного узагальнення, бібліометричного аналізу (за допомогою VOSviewer 1.6.15) та методи вертикального, горизонтального та трендового аналізу набору даних для оцінки динаміки та тенденцій кіберзлочинності в фінансовій системи крахн Європейського Союзу. Для визначення найбільш релевантних публікацій з цього питання автори провели бібліометричний аналіз наукових робіт, проіндексованих базою даних Scopus з 2015 по 2021 рік. За результатами дослідження встановлено необхідність виокремлення 6 кластерів за результатами наукових досліджень, автори з яких представлені з 34 країн. У статті проаналізовано динаміку та тенденції кіберзлочинності у фінансовому секторі Європейського Союзу. У статті проаналізовано заходи з кібербезпеки, які здійснюються органами державної безпеки, служб фінансового моніторингу, Генерального директорату з інформатики. Авторами статті доведено, що розвиток цифрових технологій призводить до збільшення масштабів кіберзагроз, які вимагають оперативного та своєчасного виявлення, оцінки та розробки відповідних заходів для їх запобігання або мінімізації можливих наслідків. Практична цінність дослідження полягає у використанні напрацювань органами державного регулювання, нагляду та контролю при розробці системи протидії інформаційним ризикам, що загрожують суспільним інтересам.Item Розроблення моделі бізнес-процесу автоматизованого моніторингу фінансових операцій банком для протидії легалізації кримінальних доходів(Сумський державний університет, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr SerhiiovychРеабілітація банківського сектору безпосередньо залежить від загального рівня довіри до них, через фінансові та нефінансові аспекти. Проте за останні 5 років значно розширилася кількість та типологія шахрайських дій, що наразі включають крадіжку персональних даних та встановлення контролю за рахунками жертв, кібератаки, шахрайство з безкартковими операціями та схеми з авторизацією пушплатежів. Системи управління ризиками шахрайства нового покоління повинні бути спроможні працювати в умовах постійної цифрової трансформації, виявляти нові, досі невідомі ризики шахрайських дій, використовувати переваги технологій та зменшувати витрати на забезпечення дотримання законодавства. У статті розроблено загальну архітектуру автоматизованої інформаційної системи фінансового моніторингу, що складається з 4 рівнів: внутрішній фінансовий моніторинг економічних агентів (рівень 1), банківський фінансовим моніторингом (Клієнт-банк – рівень 2), державний фінансовим моніторингом (рівень 3), правоохоронні й розвідувальні органи ( рівень 4). Крім того, розроблено модель із застосуванням програмного продукту Bizagi Studio та сучасної нотації BPMN 2.0 автоматизованого моніторингу бізнеспроцесу фінансових операцій через систему "Клієнт-Банк", що розкриває мету та тематику дослідження. Релевантні критерії перевірки змісту фінансових операцій складають 10 факторів, що є уніфікованими для різних економічних агентів та 13 перевірочних критеріїв, реалізованих безпосередньо на другому рівні перевірки у системі "Клієнт-Банк".Item Огляд методів оцінки інвестиційної привабливості інноваційних технологій обслуговування клієнтів банків(Сумський державний університет, 2018) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Овчаренко, Володимир Олексійович; Овчаренко, Владимир Алексеевич; Ovcharenko, Volodymyr OleksiiovychСтаття присвячена питанням інвестиційної привабливості впровадження банками інноваційних технологій обслуговування клієнтів. Оцінювання інвестиційної привабливості зазначених технологій є актуальним для банківських установ через ризикованість впровадження новітніх технологій. У статті розглянуто питання оцінювання інвестиційної привабливості інноваційних технологій обслуговування клієнтів банківськими установами. Розглянуто основні показники, що застосовуються для оцінювання, охарактеризовано їх сутність і методику обчислення. Зазначено критерії прийняття рішення про інвестування для кожного показника.Item Дослідження поняття невизначеності та її впливу в контексті стратегічного управління фінансами банку(Сумський державний університет, 2018) Онопрієнко, Юлія Юріївна; Оноприенко, Юлия Юрьевна; Onopriienko, Yuliia YuriivnaУ статті розглянуті основні підходи зарубіжних та вітчизняних вчених щодо визначення сутності поняття "невизначеність". Було з’ясовано, що невизначеність в контексті впливу на діяльність економічних агентів має складну природу та структуру, тому систематизовано підходи до класифікації невизначеності в економічному середовищі в контексті стратегічного управління фінансами банку. Розглянуто та уточнено форми та види невизначеності. Досліджено види невизначеності з точки зору стратегічного управління фінансами банку: невизначеність цільового блоку, невизначеність прийняття рішення, невизначеність наслідків прийнятих рішень. В роботі запропонована модель впливу невизначеності на стратегічне управління фінансами банку.Item Фінансовий моніторинг як інструмент детінізації банківської системи(Сумський державний університет, 2019) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Тєтєрєва, О.Ю.На сьогоднішній день явище тіньової економіки є досить поширеним та носить негативні наслідки для економічного розвитку країн світу. Відомо, що на рівень тіньової економіки впливає безліч факторів і одним із таких факторів є легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Метою статті є аналіз первинного та державного фінансового моніторингу як інструменту детінізації банківської системи України. Станом на кінець 2018 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України визначає рівень тіньової економіки на рівні 30% від обсягу офіційного ВВП, що є найнижчим значенням за останні десять років. У статті авторами досліджено вплив фінансового моніторингу на рівень тіньової економіки, а саме визначено основні загрози економічної безпеки країни та проаналізовано частку повідомлень про підозрілі операції від банків у структурі загальних повідомлень. Встановлено, що близько 99% всіх повідомлень до Державної служби фінансового моніторингу України, про підозрілі фінансові операції надходять від банків. Розкрито сутність первинного фінансового моніторингу, його основні недоліки, а саме – недосконалість законодавчої бази, брак висококваліфікованих працівників у сфері фінансового моніторингу та формуванні чітких вимог до банків як до суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Розкрито зміст найпоширеніших схем з відмивання коштів через банківський сектор, таких як виведення капіталу закордон, корупційні схеми, схеми із залученням фізичних осіб, шахрайські операції всередині банку, підроблення документів на вартість застави або про її надання та підробка рішення компанії про отримання кредиту. Також у статті відображено основні порушення банків у сфері фінансового моніторингу за 2018-2019 роки, проаналізовано недоліки державного фінансового моніторингу та розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності фінансового моніторингу в банках з метою детінізації банківського сектору.Item Банки як структурні елементи в поширенні тіньових процесів в економіці(Сумський державний університет, 2017) Роєнко, Вікторія Володимирівна; Роенко, Виктория Владимировна; Roienko, Viktoriia VolodymyrivnaУ статті визначено та охарактеризовано форми та інструменти участі банків в тіньових економічних операціях. Розглянуто найбільш поширені схеми участі банківських установ у псевдо зовнішньоторгівельних та фінансових операціях.Item Сучасні тенденції фінансування розвитку підприємств(Сумський державний університет, 2013) Забарна, Е.М.; Кула, М.В.В статті досліджено різноманітні джерела фінансування діяльності підприємства: самофінансування та його різновиди, банківське кредитування та ін. Виявлені позитивні та негативні сторони кожного з них. Визначено основні тенденції щодо визначення джерел фінансування розвитку вітчизняних підприємств. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33700