Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
15 results
Search Results
Item Аналіз та моделювання соціально-економічного розвитку країн з урахуванням рівня їх кібербезпеки(Сумський державний університет, 2022) Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Кочережченко, Р.Д.Статтю присвячено актуальній темі аналізу й моделювання соціально-економічного розвитку країн з урахуванням рівня їх кібербезпеки. Дана проблематика обумовлена зростанням рівня кіберзлочинів, які набувають глобальних масштабів та їх наслідки призводять до дестабілізації економічних, соціальних та політичних процесів у суспільстві. Дослідження проводилося на основі статистичних даних 141 країни світу за 2019 рік за допомогою мови програмування Python. Національний індекс кібербезпеки було обрано як індикатор, що характеризує рівень країн протидіяти різного роду кіберзагрозам. У якості показників соціально-економічного розвитку було обрано 11 макроекономічних індексів, які характеризують ВВП на душу населення, рівень інфляції, легкість ведення бізнесу, рівень безробіття, тощо. Методика дослідження проводилася у шість етапів. За результатами першого кроку було виявлено, що масив даних не містить пропущених значень, але за рядом показників, таких як рівень інфляції, рівень безробіття, витрати уряду на освіту, дохід за винятком грантів, експорт високих технологій, витрати на кінцеве споживання державного бюджету, ВВП, спостерігаються викиди. Головною причиною цього факту є існування значного розриву між рівнями соціально-економічного розвитку найменш розвинених та розвинених країн. Проведений кореляційний аналіз виявив існування помітної та високої кореляції між факторами: національний індекс кібербезпеки, загальна очікувана тривалість життя при народженні, легкість ведення бізнесу, ВВП на душу населення, наймані працівники та вразлива зайнятість. Їх було обрано для подальших розрахунків, оскільки інші соціально-економічні показники не мають кореляції із національним індексом кібербезпеки. На третьому етапі було використано метод головних компонент для усунення мультиколінеарності, що дозволило сформувати три статистично значущі компоненти. На четвертому етапі було проведено кластеризацію країн за методом k-means, в результаті чого було отримано 5 кластерів країн в залежності від рівня їх кібербезпеки та соціально-економічного розвитку. В результаті сешменти було сформовано країнами, які мають близькі значення, як національного індексу кібербезпеки, так й показників соціально-економічного розвитку. Проведення передискретизації даних на п’ятому етапі дозволило збалансувати спостереження в залежності від обраних класифікаційних груп-кластерів. На шостому етапі було побудовано класифікаційну модель дерева рішень, яка має високі показники загальної точності та для кожної класифікаційної групи, а також яку можна застосовувати для прогнозування ймовірних сегментів соціально-економічного розвитку країн з урахуванням рівня їх кібербезпеки.Item Аналіз і прогнозування впливу рівня цифровізації країни на її економічний розвиток(Сумський державний університет, 2021) Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Ліцман, М.А.Статтю присвячено актуальній темі аналізу й прогнозування впливу рівня цифровізації країн на їх економічний розвиток. Дана проблематика обумовлена швидкими темпами впровадження інформаційних та комунікаційних технологій для вирішення різних задач суб’єктів економіки, що сприяє її розвитку. Для проведення дослідження використано статистичні дані для 138 країн світу за 2019 рік. У якості показника, що характеризує ступінь розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та мережевої готовності країн до їх впровадження та застосування, було використано індекс рівня цифрового розвитку. Для аналізу рівня економічного розвитку країн обрано 11 найбільш поширених показників, серед яких виділяється внутрішній валовий продукт, загальна очікувана тривалість життя при народженні, легкість ведення бізнесу, інфляція, тощо. На першому етапі проведено кореляційний аналіз, в результаті чого встановлено, що найбільш корельованими є показники: валовий внутрішній продукт, уразливе працевлаштування, наймані працівники, легкість ведення бізнесу та загальна очікувана тривалість життя при народженні, які також мають високий рівень кореляції з індексом рівня цифрового розвитку. На другому етапі шляхом застосування методу головних компонент було усунуто мультиколінеарність між факторами, що дозволило знизити й розмірність даних. На наступному етапі «Ліктьовим методом» визначено оптимальну кількість кластерів та здійснено кластеризацію методом k-means. Результатом є кластери країн, розподілені за близькістю тенденцій впливу рівня їх цифровізації на економічний розвиток. На останньому етапі було побудовано моделі прогнозування найбільш корельованих факторів, що характеризують економічний розвиток в країнах, в залежності від рівня їх цифровізації. Для прогнозування валового внутрішнього продукту та легкості ведення бізнесу виявився найбільш точний кубічний поліном, вразливої зайнятості, обсягу найманих працівників – квадратний, загальної очікуваної тривалості життя – лінійна, квадратична та кубічна моделі мають однакові оцінки. Побудовані моделі є універсальними інструментами для прогнозування можливих тенденцій розвитку для різних країн світу.Item Звітність та фінансові посередники: мета аналіз ключових понять(Сумський державний університет, 2021) Серпенінова, Юлія Сергіївна; Серпенинова, Юлия Сергеевна; Serpeninova, Yuliia Serhiivna; Ярошина, А.П.Фінансові посередники підвищують ефективність розміщення капіталу, акумулюючи його між сторонами угоди для задоволення потреб усіх учасників. Через недосконалість ринку та інформаційну асиметрію фінансове посередництво перейшло від традиційного банківського обслуговування до більш складних посередників, таких як інвестиційні банки, пенсійні фонди, фонди венчурного капіталу, пайові фонди та хедж -фонди. Зв’язок між посередниками та економічними показниками є темою для дискусії багатьох науковців світу. Остаточної думки з цього приводу ще не існує, оскільки гіпотези, які висуваються мають полярний характер. Дане дослідження базується на припущенні, що фінансові посередники мають позитивний вплив на економічний розвиток. Наукове дослідження спрямоване на бібліометричний аналіз за допомогою інструменту VOSviewer v.1.6.16 для виявлення ключових контекстуальних напрямків обраної тематики. У роботі визначено чисельні тенденції робіт, які були присвячені вивченню фінансового посередництва. Систематизовано основні національні та зарубіжні підходи до досліджуваного поняття. Виявлено основні предметні групи досліджуваного явища. Проаналізовано найбільш цитованих авторів, які працювали за даним напрямком. Проведено кластеризацію статей щодо ключових аспектів дослідження. Виявлено зв’язок між поняттями «фінансового посередництва» та «нефінансової звітності». Проведено за допомогою інструментів Google Books Ngram Viewer і Google Trends аналіз частоти згадувань досліджуваних понять та частоти запитів користувачів. У результаті на основі аналізу 405 документів, проіндексованих базою даних Scopus протягом 2012 – 2018 рр., виділено 6 кластерів, зосереджених на: місці фінансових посередників у фінансовій системі; ролі у забезпеченні фінансової стабільності; передумовах становлення цього явища; ролі на фінансовому ринку; взаємодії між фінансовими посередниками та системними ризиками; зв’язку з тіньовим банкінгом. Зростання числа згадувань досліджуваної теми серед українських науковців свідчить про підвищений інтерес до сутності та ролі даного явища.Item Вплив рівня економічного розвитку країни на залежність використання персональних засобів інформаційної безпеки та наслідків кіберзлочинів(Сумський державний університет, 2020) Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna MykolaivnaЗа останнє десятиліття спостерігається зростання обсягів кіберзлочинності у різних сферах життєдіяльності на рівні держави, економічних агентів, окремих індивідів. Тому набувають актуальності питання дослідження процесів формування інформаційної безпеки та виявлення впливів на її ефективність. Метою дослідження є доведення гіпотези про те, що настрої населення, пов’язані із використанням персональних заходів безпеки та формуванням відповідних наслідків інцидентів, відбуваються під впливом рівня економічного розвитку країни. Це здійснювалося за допомогою кластерного аналізу методом kсередніх із використанням аналітичної платформи Deductor Academic на основі даних дослідження, проведеного серед респондентів країн ЄС. Аналіз відповідей показав, що спостерігається тенденція зростання використання онлайн-банкінгу та сервісів електронної комерції; відбувається зростання кількості респондентів, які ставали жертвами кіберзлочинів, особливо соціальної інженерії; знижується тенденція у використанні надійних персональних засобів безпеки. Результати кластерного аналізу, для якого використано дані щодо кількості респондентів-жертв кіберзлочинів та кількості респондентів, які використовують різні засоби персональної безпеки, дозволили сформувати 7 кластерів країн. Аналіз ВВП на душу населення для отриманих кластерів та візуалізація карти країн дозволили підтвердити гіпотезу, але також було визначено, що на залежності використання персональних заходів безпеки та наслідків кіберзлочинів впливають й ментальні особливості країн, сформованих завдяки близькому територіальному розташуванню країн-сусідок, що мають спільні кордони, історичні події, близькі культурні особливості. Отримані результати матимуть практичну значущість для розробки концепції інформаційної безпеки та економічного розвитку держави. Їх можна використати для визначення тих наборів захисту, які відповідають рівню економічного розвитку та доходів населення. Пріоритетними напрямами подальших досліджень є визначення впливів інших факторів на формування інформаційної безпеки країни та формування барицентричної моделі їх вимірів для забезпечення сталого економічного розвитку держави.Item Вплив тінізації економіки на показники соціального розвитку країни(Сумський державний університет, 2020) Золковер, А.О.Однією із найбільших загроз сталому функціонуванню економіки, що негативно позначається на показниках її економічного та соціального розвиту є тінізація економіки. Саме зростання обсягу тіньових фінансових операцій обумовлює зміни в обсягах доходів населення, посилення нерівності в рівнях їх матеріального благополуччя, погіршення стандартів життя тощо. В умовах щорічного зниження рівня добробуту населення, підвищення вимог до якості надання державою соціальних послуг дедалі більшого значення набуває визначення факторів, що здійснюють найбільший вплив на показники соціального розвитку країни. Метою даного дослідження є обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків між рівнем тінізації економіки та індикаторами соціального розвитку країни, визначення найбільш чутливих до зростання обсягів тіньових фінансових операцій показників. У статті проведено аналіз впливу тінізації економіки на індикатори соціального розвитку країни, доведено негативний вплив тіньових фінансових операцій на рівень матеріального благополуччя населення. На основі порівняльного аналізу динаміки зміни рівня тінізації та індексу людського розвитку, коефіцієнта Джині, частки населення, що перебуває в складному матеріальному становищі, частки населення, що перебуває на рівні бідності в розрізі окремих країн світу доведено причинно-наслідковий зв’язок між даними показниками. В роботі зроблено висновок про те, що передумовою розвитку тіньового сектору економіки є низький рівень середньої заробітної плати в країні, що спонукає населення до пошуку альтернативних (часто тіньових) джерел доходу. Обґрунтовано доцільність зниження рівня тінізації економіки як драйверу підвищення рівня соціального розвитку країни. Доведено, що на сучасному етапі економічного розвитку більшості країн світу тінізація економіки з одного боку обумовлює зниження рівня бідності в країні (за рахунок покращення матеріального добробуту населення), погіршення умов життя населення, полегшення доступу до знань, а з іншого – сприяє формуванню розриву в обсягах доходу найбагатших та найбідніших верств населення.Item Україна і Європейський банк реконструкції та розвитку: сучасна зміна вектору співробітництва(Сумський державний університет, 2020) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Віннік, М.В.У статті наведено результати аналізу поточного стану фінансово-кредитних відносин між Українськими суб’єктами господарювання і Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Наразі для України дане питання стає напрочуд актуальним, через дефіцит внутрішніх фінансових ресурсів, а отже виникає потреба у активному розвитку співробітництва з цією міжнародною фінансовою інституцією в контексті ресурсної підтримки вартісних національних проектів. Мета статті полягає у проведенні дослідження актуальних напрямків співпраці України з Європейським банком реконструкції та розвитку, їх поточного стану та можливих перспектив. Обґрунтовано провідні принципи організації взаємного співробітництва ЄБРР з приватними та державними господарськими суб’єктами в ході підтримки трансформаційних процесів в Україні. Проаналізовано перспективи подальшого розвитку співробітництва з Європейським банком реконструкції та розвитку. Для акцентування уваги на важливості ролі ЄБРР наведено конкретні приклади успішних проектів, які запроваджені за фінансової підтримки банку. Визначено галузі, до яких спрямовується переважна більшість фінансових ресурсів та проаналізовано динаміку надання кредитних коштів за останні 6 років. Відзначено переорієнтацію цільового спрямування кредитів на реалізацію інфраструктурних проектів порівняно з проектами інших галузей за останній період. Наведено приклади відмов у фінансуванні проектів та проаналізовано їх причини. Здійснено аналіз динаміки отримання кредитних ресурсів від Європейського банку реконструкції та розвитку в кількісному та вартісному вираженні. Виявлено напрямки впливу результатів співпраці ЄБРР з Україною на ключові сфери національної економіки та надана оцінка потенційним вигодам від реалізації запланованих проектів. Запропоновано створити дорадчо-експертну групу з числа висококваліфікованих фахівців банківської справи, що здійснювала б попередню оцінку проектів та надавала рекомендації щодо їх відповідності вимогам ЄБРР. На основі оцінки поточного стану співробітництва України з ЄБРР були сформовані очікування та прогнози щодо його потенційних можливостей для розвитку у найближчому майбутньому.Item Окремі питання економічної безпеки: дослідження впливу змін у міграційних процесах на економічний та інноваційний розвиток країн(Сумський державний університет, 2020) Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla YuriivnaОдним із найбільш вагомих факторів впливу на економічну безпеку країни є циркуляція трудових ресурсів, особливо за умови постійного зростання обсягів, векторів та форм міграції. Даний вплив може бути як позитивним, так і негативним для національного добробуту окремої країни, так і економіки світу в цілому. Відповідно масштабність проблеми зумовлює актуальність і необхідність здійснення досліджень задля розв’язання проблеми забезпечення економічної безпеки. Метою статті є дослідження основних факторів та напрямів впливу, які здійснюють міграційні процеси висококваліфікованих фахівців на економічний та інноваційний розвиток країн. У статті були застосовані аналітичні методи, які були показані графічним методом аналізу тенденцій та описовим підходом. Також було використано порівняльний аналіз, структурний аналіз класифікаційних ознак, що дозволяють досягти мети дослідження міграційного впливу на різні сфери управління країною. Застосовувані методи дозволяють досягти поставленої мети. Згруповано основні показники впливу міграційних процесів на країни відправлення (країни-донори) та країни, що виїжджають (країни-одержувачі) з точки зору економічної та інноваційної складової. Аналіз представляє результати в якісному та кількісному відношенні.Item Ефективність державної політики протидії тінізації економіки: кількісна та якісна складова(Сумський державний університет, 2020) Жилінська, О.І.; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton OleksandrovychСтаття присвячена дослідженню питань формування та реалізації державної політики протидії тіньовим фінансовим операціям. Тіньовий сектор економіки визначений однією із головних загроз економічній безпеці країни та її макроекономічної стабільності, передумовою зниження рівня її інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності. У статті проведено аналіз ефективності державної політики детінізації національної економіки в розрізі її нормативної, інституційної та економічної складових. Розглянуто особливості побудови нормативно-правової складової державної політики протидії тінізації економіки, визначено її переваги та недоліки. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про низький рівень відповідності сучасної системи реаліям економічного розвитку країни та вимогам міжнародної спільноти, значне різноманіття нормативно-правових актів та їх суперечливий характер. Ефективність функціонування інституційної складової проаналізовано за допомогою кількісних (кількість адміністративних проваджень щодо здійснення тіньових фінансових операцій, винесених вироків, тощо) та якісних (співвідношення між обсягами добровільно сплаченого та накладеного на правопорушників штрафу, між розміром відшкодованої та установленої матеріальної шкоди, тривалість процедур провадження та розгляду справ органами судової влади) показників. В рамках економічних показників ефективності побудови політики детінізації економіки розглянуто вартість оформлення документів при експорті/ імпорті, проходження контролю при експорті/ імпорті, рівень податкового навантаження, тощо). Зроблено висновок про надмірний рівень податкового тиску на економічних суб’єктів та складність процедур ведення бізнесу в Україні. Проведено порівняльний аналіз рівня тінізації економіки визначеного за допомогою електричного, монетарного методів, методу витрати населення-роздрібний товарооборот, методу збитковості підприємств. Обгрунтовано доцільність удосконалення існуючої політики протидії тіньовим фінансовим операціям, шляхом розроблення інструментарію прямого та опосередкованого впливу на поведінку економічних суб’єктів.Item Методологічний інструментарій дослідження впливу тіньових фінансових транзакцій на розвиток національної економіки(Сумський державний університет, 2020) Кузнєцова, А.Я.; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaПриховування доходів та ухилення від оподаткування на сьогодні є проблемою світового масштабу. Глобалізація економіки та лібералізація міжнародного руху капіталу виводять тіньові фінансові потоки за рамки окремих країн, надавши їм світового значення. Стаття присвячена дослідженню впливу тінізації економіки на показники економічного розвитку країни. В роботі висунуто гіпотезу про вплив тіньової діяльності на усі стадії процесу виробництва й перерозподілу ресурсів, фінансову стабільність та незалежність країни, обсяг доходів бюджету. У статті проведено порівняльний аналіз динаміки зімни показників економічного розвитку країни та рівня тінізації економіки. В рамках вибору показників економічного розвитку країни обґрунтовано доцільність застосування Маастрихтських критеріїв, як цільових індикаторів розвитку країн-претендентів на вступ до ЄС, до яких належать рівень інфляції, розмір процентної ставки, державного боргу та дефіциту бюджету, курс валют. На основі порівняльного аналізу зроблено висновок про відсутність прямої залежності між рівнем тінізації економіки та обсягом державного боргу, дефіцитом бюджету, курсом гривні по відношенню до долару США та обліковою ставкою. В той же час, підтверджено наявність негативного впливу тіньової економіки на рівень інфляції в країні. З метою підтвердження встановлених залежності в роботі визначено коефіцієнти множинної регресії, які підтвердили зроблені висновки на рівні статистичної значущості 5%. В роботі доведено негативний вплив тіньових фінансових транзакцій на рівень ВВП країни. Зроблено висновок про доцільність перегляду ключових векторів державної політики протидії тінізації та інструментарію державного регулювання економіки шляхом впливу на найбільш чутливі до зміни рівня тінізації показники економічного розвитку країни. Обґрунтовано, що відповідність вектору державного впливу на економічний розвиток країни реаліям функціонування офіційного та тіньового секторів економіки є рушійною силою, здатною впливати на ефективність та результативність процесів державного управління.Item Податкове регулювання інвестиційної діяльності як фактор економічного зростання країни(Сумський державний університет, 2018) Подмарьов, Олександр Юрійович; Подмарев, Александр Юрьевич; Podmarov, Oleksandr YuriiovychУ статті досліджуються теоретичні основи інвестиційної діяльності та її податкового регулювання. Автором визначено місце податкового стимулювання економічної діяльності, що дозволило обґрунтувати комплекс об'єктивних, суб'єктивних та імовірнісних зв'язків у системі економічних відносин "держава - платник податків" і "платник податків-платник податків". Також, автором було досліджено методологічні засади організації податкового стимулювання і побудовано концептуальну структурну модель, що включає мету, об’єкт, суб’єкт, принципи, методи, функції, інструментарій, моделі політик стимулювання та стратегічні та тактичні цілі. У концептуальному підході відносно податкового стимулювання інвестиційної активності в Україні, який подано автором, здійснено спробу визначити ряд базових складових (важелів) податкового механізму, методів і засобів рішення його стратегічних завдань. У статті подано авторське визначення "податкового стимулювання", яке пропонується розглядати як цілеспрямовані дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення в податковому законодавстві і реальному наданню податкових пільг та інших заходів податкового характеру, що поліпшують майнове або економічне становище окремих категорій платників податків або платників зборів для створення економічної зацікавленості здійснення ними економічної діяльності. Найбільш характерними інструментами, що використовуються для податкового стимулювання економічної діяльності є: податковий інвестиційний кредит (у вигляді відстрочення або розстрочення погашення податкових зобов´язань на період реалізації відповідного проекту); спеціальні механізми оподаткування дивідендів; застосування прискореної амортизації; введення спеціальних режимів оподаткування (у межах спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку) та ін.