Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
10 results
Search Results
Item Освітня екосистема як сучасна модель удосконалення взаємовідносин у системі "освіта" – "ринок праці"(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Матющенко, М.М.Освітня екосистема за своєю сутністю набула популярності у освітньому процесі відносно недавно. Використовуючи параметри біологічної екосистеми, екосистему навчання зазвичай описують як складну (комплексну) спільноту та середовище, де той, хто навчається взаємодіє у змішаному середовищі, де час, місце та простір постійно змінюються. Підприємницькі екосистеми останнім часом привертають увагу головним чином у сфері політики та прийняття рішень, де громади та регіони прагнуть розвивати та розширювати підприємницькі структури в окремих областях та галузях. Ідея екосистем у підприємництві стає все більш популярною темою в усьому світі, оскільки економічний розвиток сприймається як вирішення як соціальних, так і економічних проблем. У статті проведено дослідження особливостей функціонування освітніх екосистем на прикладі освітньої екосистеми для підприємницької освіти та дослідження їх ролі у системі взаємовідносин “освіта – бізнес – ринок праці”. Освітня екосистема підприємництва включає кілька рівнів – окремих осіб (студент, викладач, персонал, практики та адміністрація), групи осіб (викладацький склад, студенти), організації (інкубатори, центри), заходи та зацікавлені сторони (стейкхолдери) спільноти (уряд, політики, промисловість, спонсори). Центральним для освітньої екосистеми є внутрішня підприємницька діяльність, що функціонує навколо навчальної (освітньої), додаткової (позанавчальної) та дослідницької (наукової) діяльності. Основними видами закладів освіти залежно від їх ролі у освітній екосистемі виступають: брокер – навчальний заклад, який бере на себе роль посередника, матиме широку сферу діяльності, багато курсів, спільних заходів і дослідницьких проектів викладачів, але підтримка буде здійснюватися знизу вгору, і участь може не бути пріоритетом для закладу; фасилітатор – навчальний заклад, який виконує цю роль, матиме кілька окремих дисциплін, обмежену кількість викладачів і підтримку персоналу; хаб – навчальний заклад, який бере на себе роль центру, матиме як широкий спектр основної діяльності, так і глибоку відданість окремим аспектам підприємництва; девелопер – навчальний заклад, який прийме на себе роль розробника, матиме значні зобов’язання щодо ресурсів, інфраструктури та культури, але діапазон навчальних програм, додаткових програм і досліджень буде вузьким.Item Сучасні тенденції та проблеми розвитку системи освіти в Україні: вплив на міграцію інтелектуального капіталу(Сумський державний університет, 2020) Пудрик, Д.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Василина, Т.Посилення конкуренції за інтелектуальний капітал на світовому ринку спонукає країни уряди країн формувати сприятливі умови для міграції висококваліфікованих трудових ресурсів. Відповідно до міжнародних звітів з міграції все більших обертів набирає освітня міграція/ З огляду на це, уряди країн формують та оновлюють стратегії розвитку освіти з урахуванням наявних трендів та викликів функціонування світової економіки. На основі узагальнення результатів аналізу наукових досліджень у зазначеній проблематиці, авторами теоретично доведено взаємозв’язок між системою освіти та активністю міграційних процесів в країні. Метою статті є аналіз основних тенденцій розвитку системи освіти в країні та їх вплив на міграцію інтелектуального капіталу. У статті авторами проаналізовано позиції України за світовими індексами The Good Country Index та Global Innovation Index. Визначено, що порівняно з Німеччиною, Польщею та Чехією (найбільш популярні країни-призначення для імміграції вітчизняного інтелектуального капіталу) позиції України значно нижчі. Відповідно до даних Світового Банку коефіцієнт охоплення вищою освітою в Україні з кожним роком зростає. Результати дослідження свідчать, що Україна має широко розвинену систему освіти, у якій 75,5% від всіх вищих закладів вищої освіти мають державну форму власності. Це означає, що уряд України є основним гарантом у наданні доступу до якісної освіти. Схожі моделі має Німеччина та Канада, тоді як у Польщі та США питома вага приватних закладів вищої освіти переважає у загальній їх кількості. На основі аналізу статистичних даних, встановлено, що початок воєнно-політичних конфліктів спровокував відтік іноземних-студентів з України. Однак, починаючі з 2017 року кількість нових студентів-іноземців, прийнятих на навчання почало поступово зростати. Авторами доведено, що наявна асиметрія у міграції інтелектуального капіталу на світовому ринку обумовлюють необхідність оновлення державної освітньої політики з урахуванням сучасних реалій та викликів: глобалізаційних процесів, проникнення цифрових технологій у всі сектори економіки, загострення наслідків дії світових криз (фінансових, епідеміологічних, екологічних тощо).Item Сучасні моделі освіти у контексті управління міграцією інтелектуального капіталу: компаративний аналіз(Сумський державний університет, 2021) Пудрик, Д.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Василина, Т.Інтернаціоналізація освіти сприяє міграції інтелектуального капіталу метою якого є отримання рівного доступу до якісної освіти. Конкуренція за висококваліфіковані трудові ресурси посилюється з кожним роком. Економічно розвинені країни сприяють підвищенню ефективності системи освіти та швидкій інтеграції мігрантів у мультикультурне середовище країни, нівелюючі соціальні, економічні та культурні бар’єри. Метою статті є компаративний аналіз функціонування сучасних систем освіти у контексті залучення інтелектуального капіталу в країну. Для виявлення наукових патернів у дослідженнях з окресленої проблематики авторами проведено біліометричний аналіз 804 наукових публікацій, що опубліковані у виданнях, які індексуються базою даних Scopus. Для проведення бібліометричного аналізу застосовано інструментарій VOSviewer та Scopus Tools Analysis. Авторами визначено, що зростання публікаційної активності з досліджуваної тематики відбулось із 2000 років. У статті визначено ТОП-10 країн та вчених за кількістю публікацій присвячених дослідженню питань розвитку освіти та витоку інтелектуального капіталу за 1990-2020 рр. Результати аналізу співвідношення приватних та державних закладів вищої освіти серед досліджуваних країн засвідчили, що у більшості країн переважають державні заклади вищої освіти. Одним із критеріїв відбору країнипризначення для освітньої міграції є якість освіти в країні. Авторами проаналізовано рейтинги країн за якістю вищої освіти відповідно до QS Higher Education System Strength Rankings та Human Development Index у 2020 році. З метою порівняння країн за обсягами витоку інтелектуального капіталу авторами проаналізовано позиції країн за Human Flight and Brain Drain Index. Виявлено, що країни лідери за якістю освіти мають менші обсяги витоку інтелектуального капіталу. Точки аттрактори зміни Human Flight and Brain Drain Index в Україні були у 2014–2015 рр., після яких почалось поступове зниження значення даного індексу. У 2018 році значення даного індексу почало зростати, що свідчить про зростання обсягів витоку мізків з України. З огляду на ці тенденції, уряду країни необхідним є вивчення досвіду країн-лідерів у реформуванні вітчизняної системи освіти з метою підвищення її якості та зниження обсягів витоку інтелектуального капіталу.Item Проблеми розвитку системи освіти в Україні: фінансові аспекти(Сумський державний університет, 2018) Жеребило, І.В.У статті проаналізовано ключові проблеми вітчизняної системи освіти. Показано, що ключовими серед них є: нерівномірність доступу до якісної освіти на усіх етапах освітнього процесу; неефективна система управління та фінансування закладів освіти, слабкий інституційний потенціал; неоптимальна мережа освітніх закладів; неефективна система навчального навантаження та оплата праці для працівників освіти; низька орієнтованість системи освіти на стратегічні цілі розвитку країни. Визначено чинники, які їх обумовлюють.Item Інтерактивні методи навчання як інструмент маркетингу освітніх послуг(Сумський державний університет, 2018) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Сигида, Любов Олексіївна; Сигида, Любовь Алексеевна; Syhyda, Liubov Oleksiivna; Колесник, А.А.У статті здійснено аналіз поширених форм взаємодії студентів та викладачів. Наведено їх сутнісну характеристику. Визначено переваги інтерактивних методів навчання, значимість та можливості застосування. Здійснено систематизацію інтерактивних методів навчання з точки зору доцільності застосування як інструменту маркетингу освітніх послуг. Визначено, що ринкове позиціонування закладів вищої освіти має грунтуватися на використанні їхніх переваг та їх відповідності вимогам споживача освітніх послуг.Item Інституційно-правове забезпечення регулювання системи освіти в Україні в умовах реформи публічних фінансів(Сумський державний університет, 2019) Жеребило, І.В.У статті проаналізовано інституційно-правові основи освітньої реформи в Україні. Охарактеризовано рамкові закони, спрямовані на регулювання системи освіти. Розкрито ключові орієнтири реформування сфери освіти і науки. Наголошено на особливостях реалізації даної реформи у вітчизняних реаліях та її тісному взаємозв’язку із формуванням спроможного первинного інституту місцевого самоврядування, здатного забезпечити ефективне управління територією громади, в тому числі і єдиним освітньо-культутним простором. Систематизовано розподіл повноважень щодо надання освітніх послуг населенню між різними рівнями влади.Item Історичний аналіз становлення державного регулювання освіти(Сумський державний університет, 2018) Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Maiboroda, Tetiana MykolaivnaОсвітній сектор є важливою складовою національної економіки, що забезпечує її не лише трудовими, а й інноваційними ресурсами та сприяє соціально-економічному розвитку країни. Його діяльність знаходиться під суттєвим державним регулюванням, що має свої специфічні особливості та становлення чого зумовлено історично внаслідок розвитку суспільних відносин. Дана стаття присвячена аналізу становлення державного регулювання освіти на різних етапах історичного розвитку. Автором було розглянуто місце та роль держави на етапах первісного суспільства, античності, середньовіччя, відродження та реформації, нового та новітнього часу та виявлено етап формування перших моделей обов’язкової освіти. В роботі охарактеризовано ліберальну, соціальнокорпоративну, корпоративно-патерналістську та державно-патерналістську моделі освіту як найбільш поширені на сьогодні у світі. На основі цього було систематизовано інформацію по особливостям державного регулювання освіти в ході становлення різних типів суспільних відносин (аграрний, індустріальний та постіндустріальний).Item Забезпечення взаємозв'язку між рівнем освіти та розміром доходів громадян - вагоме джерело розвитку трудового потенціалу(Видавництво СумДУ, 2009) Заюков, І.В.У роботі досліджується проблема взаємозв'язку між рівнем освіти і розміром доходів громадян у розвинутих країнах і в Україні. Проаналізовано динаміку середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності в тому числі в регіональному зрізі. Запропоновано рекомендації, які стосуються покращення ситуації у сфері забезпечення взаємозв'язку між рівнем освіти і доходу громадян України. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9427Item Ефективне використання людського капіталу як шлях до економічного зростання(Видавництво СумДУ, 2010) Мельник, Леонід Григорович; Ткаченко, Ганна Володимирівна; Лінник, Юліана Вікторівна; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychУ статті проведено аналіз напрямків ефективного використання людського капіталу для забезпечення економічного зростання в Україні у контексті переходу до інформаційного суспільства. Подано оцінку поточного стану цього фактора виробництва та розроблено практичні рекомендації щодо стимулювання розвитку людського капіталу в Україні; запропоновано реформи в системі вищої освіти. В статье проведен анализ направлений эффективного использования человеческого капитала для обеспечения экономического роста в Украине в контексте перехода к информационному обществу. Дается оценка текущему состоянию этого фактора производства и разработаны практические рекомендации по стимулированию развития человеческого капитала в Украине; предложены реформы в системе высшего образования. This paper includes the analysis of directions of the effective usage of human capital resources for providing economic growth in Ukraine. Authors analyze the contemporary situation with this production factor and develope practical recommendations to stimulate human capital performance; higher education reforms are suggested. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3055Item Питання інтеграції складових системи "наука-освіта-виробництво" на рівні інноваційного розвитку вищих навчальних закладів(Видавництво СумДУ, 2010) Павленко, Олена Олексіївна; Древаль, Ольга Юріївна; Древаль, Ольга Юрьевна; Dreval, Olha Yuriivna; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena OleksiivnaУ статті розглядаються питання інтеграції в системі «наука-освіта-виробництво». Проведений аналіз моделей вищих навчальних закладів. Визначені переваги побудови університетської освіти на основі інтеграції «наука-освіта-виробництво». Запропоновані методичні підходи та розроблені етапи впровадження окремих інновацій, які формують інноваційний комплекс. // Русск. версия: В статье рассматриваются вопросы интеграции в системе «наука-образование-производство». Проведен анализ моделей высших учебных заведений. Определены достоинства построения университетского образования на основе интеграции «наука-образование- производство». Предложены методические подходы и разработаны этапы внедрения отдельных инноваций, которые формируют инновационый комплекс. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/868