Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
9 results
Search Results
Item Тенденції та передумови формування іміджу закладів вищої освіти у сучасному ринковому середовищі(Сумський державний університет, 2023) Солодовніков, Сергiй Миколайович; Solodovnikov, Serhii MykolaiovychЗаклади вищої освіти України (ЗВО) знаходяться в конкурентному середовищі, та в постійній боротьбі за кращих здобувачів, науковців, гранти, та інше бюджетне та позабюджетне фінансування. Адже фінансування ЗВО в Україні значно нижче чим в європейських країнах. Наразі через війну в країні багато українців отримали доступ до освіти в країнах Євросоюзу, тому все більше ЗВО розвивають в себе наукову складову, як альтернативне джерело заміщення втрат контингенту здобувачів, зокрема іноземних, які були втрачені через війну в країні. Таке наближення науки до освітніх закладів відповідає 4 цілі сталого розвитку ООН, а саме підпункту 4.4. - Підвищенню якості вищої освіти та забезпечити її тісний зв’язок з наукою, сприяти формуванню в країні міст освіти та науки. Проте ці процеси викликають необхідність в конкурентній боротьбі яка обмежена фінансовими ресурсами. Українські заклади освіти протягом останніх років все активніше працюють в напряму входження в всеукраїнські та світові рейтинги ЗВО, намагаючись поліпшити свої місця у рейтингах, та сформулювати думку про свою успішність у абітурієнтів, партнерів, підприємців, органів місцевої влади тощо. Залучення стейкхолдерів та підтримка якості освіти і досліджень є ключовими для забезпечення відповідності потребам ринку праці та залучення інвестицій. Переорієнтація в сторону соціально відповідального університету відображає глобальні тренди та сприяє формуванню позитивного іміджу серед основних стейкхоледерів ЗВО. Адаптація до цих тенденцій дозволяє ЗВО успішно позиціонувати себе на ринку, приваблюючи студентів, викладачів та інвесторів. Війна в Україні обмежує повноцінний розвиток та формування позитивного іміджу ЗВО, та призводить до відтоку інтелектуального капіталу з країни. Результати дослідження свідчать, що за показником «Втеча людей і відтік мізків» Україна має одне з найгірших місць в світі з індексом в 8,9 з 10 можливих, гірше ситуація лише в Самоа та Ямайці. Досліджено динаміку входження в світові рейтинги університетів, кількість випуску студентів по рокам, як вітчизняних, так і іноземних. Обґрунтовано необхідність створення та просування позитивного іміджу ЗВО в сучасному конкурентному ринковому середовищі, необхідність позиціонування університетів в міжнародному глобалізованому середовищі.Item Сучасні тенденції та проблеми розвитку системи освіти в Україні: вплив на міграцію інтелектуального капіталу(Сумський державний університет, 2020) Пудрик, Д.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Василина, Т.Посилення конкуренції за інтелектуальний капітал на світовому ринку спонукає країни уряди країн формувати сприятливі умови для міграції висококваліфікованих трудових ресурсів. Відповідно до міжнародних звітів з міграції все більших обертів набирає освітня міграція/ З огляду на це, уряди країн формують та оновлюють стратегії розвитку освіти з урахуванням наявних трендів та викликів функціонування світової економіки. На основі узагальнення результатів аналізу наукових досліджень у зазначеній проблематиці, авторами теоретично доведено взаємозв’язок між системою освіти та активністю міграційних процесів в країні. Метою статті є аналіз основних тенденцій розвитку системи освіти в країні та їх вплив на міграцію інтелектуального капіталу. У статті авторами проаналізовано позиції України за світовими індексами The Good Country Index та Global Innovation Index. Визначено, що порівняно з Німеччиною, Польщею та Чехією (найбільш популярні країни-призначення для імміграції вітчизняного інтелектуального капіталу) позиції України значно нижчі. Відповідно до даних Світового Банку коефіцієнт охоплення вищою освітою в Україні з кожним роком зростає. Результати дослідження свідчать, що Україна має широко розвинену систему освіти, у якій 75,5% від всіх вищих закладів вищої освіти мають державну форму власності. Це означає, що уряд України є основним гарантом у наданні доступу до якісної освіти. Схожі моделі має Німеччина та Канада, тоді як у Польщі та США питома вага приватних закладів вищої освіти переважає у загальній їх кількості. На основі аналізу статистичних даних, встановлено, що початок воєнно-політичних конфліктів спровокував відтік іноземних-студентів з України. Однак, починаючі з 2017 року кількість нових студентів-іноземців, прийнятих на навчання почало поступово зростати. Авторами доведено, що наявна асиметрія у міграції інтелектуального капіталу на світовому ринку обумовлюють необхідність оновлення державної освітньої політики з урахуванням сучасних реалій та викликів: глобалізаційних процесів, проникнення цифрових технологій у всі сектори економіки, загострення наслідків дії світових криз (фінансових, епідеміологічних, екологічних тощо).Item Державне регулювання фінансування вищої освіти: світовий досвід(Сумський державний університет, 2021) Мельник, Ольга Володимирівна; Мельник, Ольга Владимировна; Melnyk, Olha Volodymyrivna; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia OleksandrivnaПідвищення якості вищої освіти залежить від багатьох факторів, одним із головних є достатнє фінансування вищої освіти. При цьому низький рівень якості вищої освіти веде до чисельних проблем на ринку праці, низького рівня розвитку людського капіталу та економіки в цілому. А отже витрати на фінансування вищої освіти (як і освіти загалом) є скоріше не витратами, а інвестиціями в розвиток людського капіталу держави, що має прямий вплив і на її економічне зростання та сталий розвиток. Стаття присвячена аналізу підходів до фінансування вищої освіти на основі вивчення досвіду зарубіжних країн з метою визначення можливостей адаптації та впровадження в практику українських ЗВО. Для дослідження авторами було обрано аналіз підходів до фінансування вищої освіти у Англії, Німеччині, Скандинавських країнах та США. Розглянуті ключові моделі фінансування вищої освіти, а саме англійська модель як приклад фінансування за формулою, соціальна модель Скандинавських країн, американська модель із широкою системою фінансової підтримки для студентів та німецька модель із системою дуальної освіти. Авторами зазначено, що країни мають різні підходи до організації фінансування системи вищої освіти (наприклад, фінансування "за формулою" (що також відрізняється по різних моделях), "за результатами", "гроші за студентом" та ін.). Спільним для країн є визнання вищої освіти та ЗВО як важливих суб’єктів соціально-економічного простору, взаємодія з якими сприяє якісному розвитку суспільства та економічному зростанню країни. Тому для розглянутих моделей характерною є багатоканальна система фінансування закладів вищої освіти, до якої відноситься як фінансування із державного бюджету, так і надходження з приватних джерел, а також платні послуги, що надаються самими ЗВО. Відмічається також високий рівень фінансової підтримки студентів за допомогою надання грантів, стипендій, кредитів, субсидій тощо. Зазначається, що такий принцип фінансування закладів вищої освіти та, власне, здобувачів як суб’єктів освіти є перспективним для впровадження в системі фінансування вищої освіти в Україні.Item Ретроспективний аналіз кадрового забезпечення та структури за державним замовленням(Сумський державний університет, 2021) Аніпко, Л.В.Дисбаланс, який пов'язаний у домінуванні пропозиції над попитом на ринку освітніх послуг, перевищенні попиту на окремі спеціальності й відсутності його на інші негативно впливає та погіршує стан кадрового забезпечення державних установ та економіки України у цілому. Це є мотивом щодо ретроспективного аналізу досвіду щодо кадрового забезпечення за державним замовленням галузей економіки, механізмів та структур, які здійснюють окремі процеси на різних стадіях від формування заказу до розподілу фахівців для формування сучасної освітньої політики. При цьому проаналізовано чинники, що впливають на замовлення фахівців, такі як демографія, структура галузей економіки, пріоритети розвитку економіки, деіндустріалізація економіки тощо. Встановлено за наслідками ретроспективного аналізу системи підготовки та розстановки кадрів з вищою освітою за період більш ніж 100 років, необхідність розробки довгострокової (не менш 6-7 років) державної політики та визначення пріоритетів при підготовці фахівців з вищою освітою за державним замовленням. Визначено завдання та заходи, рішення яких дозволить створити регулярний підхід щодо механізму формування державного замовлення при підготовці фахівців з вищою освітою та впливові важелі його керування. Наведено втрачені елементи структури, які не дозволяють ефективно функціонувати існуючої системі кадрового забезпечення за державним замовленням. Доведено, що державне регулювання вищої освіти повинно здійснюватися виключно відповідно державним пріоритетам, перспективам розвитку національної економіки та її галузей, відповідно сучасним умовам на засадах європейського освітнього простору, а також базуватися на результатах прогнозування, планування потреб у фахівцях, оцінки демографічної та економічної ситуації в країні. Проведений ретроспективний аналіз дозволяє визначити необхідність довгострокової державної політики та визначення пріоритетів при підготовці кваліфікованих фахівців з вищою освітою за державним замовленням.Item Вища освіта як чинник соціально-економічного розвитку країни(Сумський державний університет, 2019) Циганюк, Дмитро Леонідович; Цыганюк, Дмитрий Леонидович; Tsyhaniuk, Dmytro Leonidovych; Цирулик, Сергій Вадимович; Цирулик, Сергей Вадимович; Tsyrulyk, Serhii VadumovuchУ статті досліджено вплив вищої освіти на соціально-економічний розвиток України. За допомогою економетричного моделювання проаналізовано зв’язок між ключовими індикаторами розвитку вищої освіти та макроекономічними показниками на прикладі України. Визначено, що найбільший серед досліджених індикаторів розвитку вищої освіти позитивний вплив на динаміку ВВП в Україні, мають державні інвестиції у вищу освіту. За результатами порівняльного аналізу встановлено, що Україна в порівнянні з країнами ЄС має низький рівень соціально-економічної віддачі від вищої освіти для економічного добробуту населення. На підставі отриманих висновків розроблено рекомендації щодо покращення ефективності управління вищою освітою в Україні.Item Управління академічним навантаженням в контексті реформи фінансового забезпечення галузі вищої освіти(Сумський державний університет, 2017) Скляр, Ірина Дмитрівна; Скляр, Ирина Дмитриевна; Skliar, Iryna DmytrivnaУ статі наведено огляд підходів до управління академічним навантаженням на сучасному етапі розвитку вищої освіти. Зміна характеру академічної праці, інші запити до академічного середовища, реформування вищої освіти вимагають запровадження нових підходів до розподілу та обліку навантаження викладацького складу. Саме це завдання визначено як основне у контексті трансформації фінансового забезпечення вищої освіти України та виконання окремих статей Закону України "Про вищу освіту". На основі огляду досвіду щодо розподілу академічного навантаження, що мають різні країни, обґрунтовано необхідність запровадження моделі управління академічним навантаженням в університетах. Систематизовано методи планування академічного навантаження.Item Методичні підходи до формування результатів навчання в системі вищої освіти(Сумський державний університет, 2016) Древаль, Ольга Юріївна; Древаль, Ольга Юрьевна; Dreval, Olha Yuriivna; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena OleksiivnaУ статті проведено аналіз методичних підходів до формування результатів навчання в системі вищої освіти. Визначені елементи формування освітніх програм.Item Мотиваційні методи управління персоналом як чинник підвищення ефективності роботи вищого навчального закладу (на прикладі СумДУ)(Видавництво СумДУ, 2011) Валенкевич, Лариса Петрівна; Валенкевич, Лариса Петровна; Valenkevych, Larysa Petrivna; Кравченко, Л.С.У даній статті висвітлено особливості мотивації праці у вищих навчальних закладах. Проведено аналіз існуючих підходів та визначені мотиваційні чинники, які впливають на ефективність праці вищого навчального закладу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21923Item Шляхи трансформації вищої освіти в контексті глобалізаційних процесів(Вид-во СумДУ, 2005) Гаращук, О.В.У статті з використанням системного підходу сформовано узагальнене дерево цілей розбудови вищої освіти в Україні. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10213