Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
5 results
Search Results
Item Adapting leadership: a literature review of effective management styles in modern educational settings(Sumy State University, 2024) Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Дахарі, Лімор; Dakhari, LimorЗростаюча складність освітнього середовища вимагає ефективних стилів управління та лідерства для забезпечення успіху та якості освітніх установ. Оскільки глобалізація, технологічний прогрес та суспільні зміни продовжують впливати на освітні системи по всьому світу, стає необхідним досліджувати та впроваджувати стилі управління, які можуть адаптуватися до цих еволюційних вимог та надавати відповідні стратегічні та тактичні бачення для майбутнього розвитку. Це дослідження спрямоване на вивчення різних стилів управління, які застосовуються в освітніх установах, з метою виявлення тих, що суттєво впливають на освітні результати. Використано змішані методи, включаючи бібліометричний аналіз літератури для виявлення динамічних трендів та напрямів досліджень, зосереджених на ефективних стилях управління, а також глибинний тематичний аналіз, що виявляє ключові фактори, що впливають на освітнє керівництво та управління. Бібліометричний аналіз виявив значне зростання академічного інтересу до управлінських практик в освітніх установах, більшість досліджень зосереджена в галузях соціальних наук, медицини та економіки, що підкреслює міждисциплінарний характер та широке значення досліджень управління освітою. Виявлені тематичні напрями досліджень, такі як трансформаційне лідерство, розподілене лідерство та інструкційне лідерство, підкреслюють різноманітні підходи, які досліджують вчені для покращення якості та успіху освіти. Висновки підкреслюють важливу роль лідерства в організаційній продуктивності та розвитку. Розвиток лідерських здібностей директорів шкіл є необхідним для підвищення ефективності установи. Дослідження також наголошує на важливості інтеграції управлінських та лідерських аспектів у ролі директорів шкіл. Ефективні директори балансують адміністративні обов'язки з візійним керівництвом, сприяючи співпраці та залученню в межах шкільної спільноти. У висновку дослідження підкреслює важливість ефективного керівництва для підвищення якості та успіху освіти. Воно пропагує розвиток сильних лідерських здібностей у директорів шкіл і підкреслює необхідність інтегрованих управлінських та лідерських практик. Ці висновки сприяють глибшому розумінню того, як оптимізувати керівництво в освітніх контекстах, підтримуючи динамічний та еволюційний ландшафт освіти.Item Освітня екосистема як сучасна модель удосконалення взаємовідносин у системі "освіта" – "ринок праці"(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Матющенко, М.М.Освітня екосистема за своєю сутністю набула популярності у освітньому процесі відносно недавно. Використовуючи параметри біологічної екосистеми, екосистему навчання зазвичай описують як складну (комплексну) спільноту та середовище, де той, хто навчається взаємодіє у змішаному середовищі, де час, місце та простір постійно змінюються. Підприємницькі екосистеми останнім часом привертають увагу головним чином у сфері політики та прийняття рішень, де громади та регіони прагнуть розвивати та розширювати підприємницькі структури в окремих областях та галузях. Ідея екосистем у підприємництві стає все більш популярною темою в усьому світі, оскільки економічний розвиток сприймається як вирішення як соціальних, так і економічних проблем. У статті проведено дослідження особливостей функціонування освітніх екосистем на прикладі освітньої екосистеми для підприємницької освіти та дослідження їх ролі у системі взаємовідносин “освіта – бізнес – ринок праці”. Освітня екосистема підприємництва включає кілька рівнів – окремих осіб (студент, викладач, персонал, практики та адміністрація), групи осіб (викладацький склад, студенти), організації (інкубатори, центри), заходи та зацікавлені сторони (стейкхолдери) спільноти (уряд, політики, промисловість, спонсори). Центральним для освітньої екосистеми є внутрішня підприємницька діяльність, що функціонує навколо навчальної (освітньої), додаткової (позанавчальної) та дослідницької (наукової) діяльності. Основними видами закладів освіти залежно від їх ролі у освітній екосистемі виступають: брокер – навчальний заклад, який бере на себе роль посередника, матиме широку сферу діяльності, багато курсів, спільних заходів і дослідницьких проектів викладачів, але підтримка буде здійснюватися знизу вгору, і участь може не бути пріоритетом для закладу; фасилітатор – навчальний заклад, який виконує цю роль, матиме кілька окремих дисциплін, обмежену кількість викладачів і підтримку персоналу; хаб – навчальний заклад, який бере на себе роль центру, матиме як широкий спектр основної діяльності, так і глибоку відданість окремим аспектам підприємництва; девелопер – навчальний заклад, який прийме на себе роль розробника, матиме значні зобов’язання щодо ресурсів, інфраструктури та культури, але діапазон навчальних програм, додаткових програм і досліджень буде вузьким.Item S2BMM platform for «business-science» coopetition: experience and prospects for Ukraine(Sumy State University, 2022) Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Habenko, M.Стаття присвячена питанню коопетиції «бізнес-наука» та, зокрема, аналізу платформи S2BMM для коопетиції «бізнес-наука» для дослідження досвіду та перспектив для України. Обґрунтовано, що в Україні досить складним є питання співпраці бізнесу та науки. Вчені часто стикаються з проблемою нереалізованого потенціалу. Багато перспективних ідей і проєктів часто залишаються непоміченими. Український бізнес, у свою чергу, більше схиляється до іноземних партнерів для розробки нового наукового продукту. Отже, лише невелика кількість підприємців звертає увагу на українських науковців. Тим не менш, український бізнес і наука мають великий потенціал для розвитку інновацій, але головним аспектом є те, щоб потреба була помічена іншими суб’єктами господарювання та партнерами, які зможуть профінансувати та взяти продукт на впровадження. Таким чином, основною метою дослідження є аналіз нової платформи для коопетиції бізнесу та науки в нових реаліях, визначення можливостей та перспектив онлайн-платформи «Science 2 Business» для коопетиції «бізнес-наука». Бібліометричний аналіз даних наукометричної бази Scopus за допомогою програмного забезпечення VosViewer та інструментарію бази даних Scopus дозволив порівняти кількість проіндексованих публікацій за такими пошуковими запитами, як «коопетиція «бізнес-наука», «співпраця «бізнес-наука»» та «платформа для співпраці «бізнес-наука»» в назвах, анотаціях та ключових словах проіндексованих видань. Також було проведено динамічний аналіз зацікавленості та публікаційної активності науковців щодо платформи співпраці «бізнес-наука». Завдяки бібліометричному аналізу створено візуалізаційну карту на основі бібліометричних даних бази даних Scopus та виділено 5 кластерів досліджень у цій науковій сфері. Визначено особливості коопетиції «бізнес-наука», переваги та перспективи використання онлайнплатформи для коопетиції бізнесу та науковців. Розглянуто можливості, які надає майданчик для співпраці для кожного учасника. Також були проаналізовані сучасні наукові проєкти, які успішно працюють на території України.Item Сучасні тенденції та проблеми розвитку системи освіти в Україні: вплив на міграцію інтелектуального капіталу(Сумський державний університет, 2020) Пудрик, Д.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Василина, Т.Посилення конкуренції за інтелектуальний капітал на світовому ринку спонукає країни уряди країн формувати сприятливі умови для міграції висококваліфікованих трудових ресурсів. Відповідно до міжнародних звітів з міграції все більших обертів набирає освітня міграція/ З огляду на це, уряди країн формують та оновлюють стратегії розвитку освіти з урахуванням наявних трендів та викликів функціонування світової економіки. На основі узагальнення результатів аналізу наукових досліджень у зазначеній проблематиці, авторами теоретично доведено взаємозв’язок між системою освіти та активністю міграційних процесів в країні. Метою статті є аналіз основних тенденцій розвитку системи освіти в країні та їх вплив на міграцію інтелектуального капіталу. У статті авторами проаналізовано позиції України за світовими індексами The Good Country Index та Global Innovation Index. Визначено, що порівняно з Німеччиною, Польщею та Чехією (найбільш популярні країни-призначення для імміграції вітчизняного інтелектуального капіталу) позиції України значно нижчі. Відповідно до даних Світового Банку коефіцієнт охоплення вищою освітою в Україні з кожним роком зростає. Результати дослідження свідчать, що Україна має широко розвинену систему освіти, у якій 75,5% від всіх вищих закладів вищої освіти мають державну форму власності. Це означає, що уряд України є основним гарантом у наданні доступу до якісної освіти. Схожі моделі має Німеччина та Канада, тоді як у Польщі та США питома вага приватних закладів вищої освіти переважає у загальній їх кількості. На основі аналізу статистичних даних, встановлено, що початок воєнно-політичних конфліктів спровокував відтік іноземних-студентів з України. Однак, починаючі з 2017 року кількість нових студентів-іноземців, прийнятих на навчання почало поступово зростати. Авторами доведено, що наявна асиметрія у міграції інтелектуального капіталу на світовому ринку обумовлюють необхідність оновлення державної освітньої політики з урахуванням сучасних реалій та викликів: глобалізаційних процесів, проникнення цифрових технологій у всі сектори економіки, загострення наслідків дії світових криз (фінансових, епідеміологічних, екологічних тощо).Item Сучасні моделі освіти у контексті управління міграцією інтелектуального капіталу: компаративний аналіз(Сумський державний університет, 2021) Пудрик, Д.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Василина, Т.Інтернаціоналізація освіти сприяє міграції інтелектуального капіталу метою якого є отримання рівного доступу до якісної освіти. Конкуренція за висококваліфіковані трудові ресурси посилюється з кожним роком. Економічно розвинені країни сприяють підвищенню ефективності системи освіти та швидкій інтеграції мігрантів у мультикультурне середовище країни, нівелюючі соціальні, економічні та культурні бар’єри. Метою статті є компаративний аналіз функціонування сучасних систем освіти у контексті залучення інтелектуального капіталу в країну. Для виявлення наукових патернів у дослідженнях з окресленої проблематики авторами проведено біліометричний аналіз 804 наукових публікацій, що опубліковані у виданнях, які індексуються базою даних Scopus. Для проведення бібліометричного аналізу застосовано інструментарій VOSviewer та Scopus Tools Analysis. Авторами визначено, що зростання публікаційної активності з досліджуваної тематики відбулось із 2000 років. У статті визначено ТОП-10 країн та вчених за кількістю публікацій присвячених дослідженню питань розвитку освіти та витоку інтелектуального капіталу за 1990-2020 рр. Результати аналізу співвідношення приватних та державних закладів вищої освіти серед досліджуваних країн засвідчили, що у більшості країн переважають державні заклади вищої освіти. Одним із критеріїв відбору країнипризначення для освітньої міграції є якість освіти в країні. Авторами проаналізовано рейтинги країн за якістю вищої освіти відповідно до QS Higher Education System Strength Rankings та Human Development Index у 2020 році. З метою порівняння країн за обсягами витоку інтелектуального капіталу авторами проаналізовано позиції країн за Human Flight and Brain Drain Index. Виявлено, що країни лідери за якістю освіти мають менші обсяги витоку інтелектуального капіталу. Точки аттрактори зміни Human Flight and Brain Drain Index в Україні були у 2014–2015 рр., після яких почалось поступове зниження значення даного індексу. У 2018 році значення даного індексу почало зростати, що свідчить про зростання обсягів витоку мізків з України. З огляду на ці тенденції, уряду країни необхідним є вивчення досвіду країн-лідерів у реформуванні вітчизняної системи освіти з метою підвищення її якості та зниження обсягів витоку інтелектуального капіталу.