Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
6 results
Search Results
Item Обґрунтування закономірностей розвитку теорії еколого-економічної безпеки національної економіки(Сумський державний університет, 2023) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Іскаков, Андрій Андрійович; Iskakov, Andrii AndriiovychУ контексті глобальних змін клімату та росту світової народжуваності, ефективна еколого-економічна безпека є стратегічно важливою для забезпечення сталого розвитку країни та міжнародного співробітництва. Переход до низьковуглецевої, енергоефективної економіки та розвиток інноваційних технологій стають ключовими факторами забезпечення еколого-економічної стійкості та безпеки. Метою статті є визначення та обґрунтування закономірностей розвитку теорії еколого-економічної безпеки національної економіки. Результати аналізу засвідчили зростання наукових публікацій у період з 2009 по 2022 роки. На основі аналізу останніх досліджень та публікацій було виявлено, вагомим внеском у дослідження є аналіз стійкості сільськогосподарських систем, аграрного землекористування та водного господарства у контексті еколого-економічної безпеки національної економіки. Інші напрями досліджень включають інституціональні, фінансові, інвестиційні та інноваційні аспекти формування теорії еколого-економічної безпеки. Врахування енергетичних аспектів та їхній вплив на загальну безпеку національної економіки має важливе значення для подальшого розвитку теоретичної бази в цьому напрямі. Авторами на основі результатів бібліометричного аналізу наукових публікацій з еколого-економічної безпеки національної економіки встановлено наявність семи географічних кластерів, до основних учасників яких віднесені такі країни, як Китай, Індія, Сполучені Штати Америки, Німеччина та інші. Зафіксовано, що в Україні інтенсивне дослідження даної тематики почалося з 2017-2018 років у зв'язку з політичними та економічними викликами. Авторами обґрунтовано закономірності розвитку теорії еколого-економічної безпеки національної економіки.Item Інструменти детінізації національної економіки(Сумський державний університет, 2022) Сулим, Вікторія Василівна; Сулим, Виктория Васильевна; Sulym, Viktoriia Vasylivna; Самодай, К.С.У статті досліджено сутність поняття детінізації національної економіки, а також зарубіжний досвід боротьби з тіньовим сектором. Зокрема, узагальнено методи протидії тінізації національної економіки у таких країнах, як США, Великобританія, Франція, Польща, Німеччина, Австрія та ін. Серед найбільш поширених і дієвих інструментів детінізації економіки в досліджуваних країнах визначено такі: майнова відповідальність за скоєння економічного злочину, заборона здійснення господарської діяльності особам чи суб’єктам господарювання, що порушили податкове законодавство чи проводили експортноімпортні операції з фірмами, розміщеними в офшорних зонах, та ін. Розроблено управлінські та організаційні структурні етапи державної політики детінізації національної економіки, що включають збір статистичної інформації про рівень тінізації економіки, аналіз існуючих методів боротьби з нею та визначення її рівня, а також факторів впливу, наслідків від існування та втрат від тінізації національної економіки. Заключними структурними етапами є формування засад державної політики протидії тіньовій економіці і практична реалізація запланованих заходів. Визначено необхідність не лише пошуку нових інструментів протидії тіньовій економіці, а й імплементації перевірених світовим досвідом заходів. Перспективними векторами в державній політиці детінізації національної економіки визначено формування дієвої системи штрафних інструментів щодо протидії тіньовим заходам, комплексний моніторинг протидії щодо ухилення від сплати податків та отримання нелегальних прибутків, створення сприятливих умов для здійснення підприємницької діяльності та інші. У дослідженні проаналізовано підготовчі етапи державної політики детінізації національної економіки, необхідність регулярного збору інформації для визначення економічних факторів динаміки зміни частки тіньового сектору в національній економіці, а також визначення економічних, соціальних і екологічних наслідків тінізації національної економіки для подальшого формування дієвих і комплексних методів та інструментів детінізації економіки держави.Item Розумні енергомережі для підвищення конкурентоспроможності національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Кубатко, Вікторія Василівна; Кубатко, Виктория Васильевна; Kubatko, Viktoriia Vasylivna; Пушкарь, А.Я.У статті досліджено сутність поняття конкурентоспроможності національної економіки, а також фактори впливу на її рівень, серед яких важливе місце посідає енергоефективність держави. Розглянуто теоретичні аспекти розвитку розумних енергомереж, встановлено доцільність їх впровадження в контексті підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки. Дослідження звітів Європейської Комісії, а також Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй показало, що запровадження і поширення розумних енергомереж є одним із пріоритетних тематичних напрямків у рамках реалізації концепції Транс’європейських енергетичних мереж. Їх використання дозволить допомогти інтегрувати відновлювані джерела енергії, оптимізувати енергетичний ринок та підвищити рівень власного регулювання використання енергії споживачами, а також реалізовувати основні напрямки сталого розвитку, що сьогодні став нагальною вимогою в усьому світі. У дослідженні проаналізовано можливість розумних мереж генерувати інформацію про попит і пропозицію, що має важливе значення для інтеграції все більшої кількості відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна і енергія вітру, зберігаючи при цьому стабільність та ефективність енергетичної системи. Для забезпечення ефективної роботи мережі потрібно сформувати бачення і організувати подальше розгортання технологічних платформ, а також інтегрувати інтелектуальні мережеві додатки, які підтримуватимуть це бачення. У статті також досліджено функціональні характеристики розумних енергомереж, переваги їх застосування, а також основні проблемні питання, пов’язані з їх використанням. Встановлено, що серед основних недоліків впровадження розумних енергомереж є недостатня конфіденційність клієнтів і рівень інформаційної безпеки, а також нестабільність мережі та недостатня гнучкість. Згруповано за окремими параграфами функції розумних енергомереж, проаналізовано їх значення для споживачів, інвесторів, навколишнього природного середовища та конкурентоспроможності національної економіки. Зокрема визначено, що вони є більш інтелектуальними, децентралізованими і стійкими, ніж сучасні мережі, а їх використання дозволить покращити показники економічної ефективності, інвестиційної привабливості і сталого розвитку.Item Вплив соціальної безпеки на економічне зростання країни: аналіз панельних даних(Сумський державний університет, 2020) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav ViacheslavovychРеалізація євроінтеграційних прагнень України та інтеграція в світові глобалізаційні процеси обумовлюють загострення викликів та загроз для національної економіки у сегменті захисту соціальних інтересів та особливо в умовах пандемії викликаної SARS-CoV-2. Це актуалізує ряд питань, спрямованих на дослідження теоретико-методологічних та прикладних аспектів формування та розвитку соціальної безпеки як на рівні держави та суспільства, так і на рівні особистості. Зокрема у статті аналізується сутність та зміст поняття «соціальна безпека», її види та форми прояву. Окрема увага в досліджені приділяється визначенню чинників впливу на рівень соціальної безпеки держави, в тому числі через призму взаємовпливу на показники соціально-економічного розвитку. Було визначено систему принципів на які має спиратись концепція забезпечення сталого економічного зростання через призму соціальної безпеки, а саме: рівень соціально-економічного розвитку держави, територіальна цілісність та недоторканності кордонів, підвищення рівня добробуту населення, дотримання державних стандартів та соціальних гарантії у сфері фінансів, формування умов для національно-патріотичного виховання, завершення фінансової та адміністративно-територіальної децентралізації, реалізація гендерно орієнтованої політики на всіх рівнях управління, створення належних умов для праці, тощо. Виходячи з цього, було проаналізовано основні показники, які визначають стан соціальної безпеки: рівень освіти, рівень добробуту населення, частка працездатного населення, рівень смертності населення, рівень приросту населення, темпи зростання реального ВВП та ВВП на душу населення, та ін. За результатами проведеного аналізу було визначено проблеми забезпечення соціальної безпеки в умовах пандемії та розроблено комплекс рекомендації, спрямованих на формування безпечного та прогресивного розвитку країни, підвищення рівня її конкурентоспроможності на світовій економічній арені, що у загальному підсумку сприятиме підвищенню соціальних гарантій та добробуту як окремого індивіда, так і соціуму в цілому.Item Формування інтегрального індексу загрози національної економіки(Сумський державний університет, 2020) Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr SerhiiovychУ статті розглянуто формування інтегрального індексу загрози національної економіки. Метою дослідження є формування методологічних засади визначення індексу загрози національної економіки Визначено, що наразі відсутній досконалий дієвий та якісний підхід до методик визначення загроз економіці країни, що викликає гостру необхідність розробки ефективної національної методології забезпечення національної економічної безпеки країни. Для здійснення оцінки індексу загрози національної економіки побудовано структурно-логічну математичну модель, що включає відповідну послідовність певних етапів дослідження. По-перше, створено інформаційну бази вхідних предикторів за період у динаміці, таких як дефіцит державного бюджету, обсяг загального боргу, частки іноземного капіталу у статутному капіталі банків, міжнародні резерви країни в місяцях імпорту, рівень доларизації, частка іноземної валюти у грошовій масі, контроль корупції, політична стабільність та відсутність насильства / тероризму, верховенство права, рівень інфляції, рівень безробіття, індекс GINI, рівень тіньової економіки. Далі приведено показники вхідної інформаційної бази дослідження до співставного вигляду шляхом проведення нелінійної нормалізації. Наступний етапом відібрано релевантні показники оцінювання індексу загрози національної економіки на базі комбінації методів Парето та діаграми розсіювання; розглянуто теоретичні аспекти застосування зазначених методів до фільтрації релевантних предикторів вхідної інформаційної бази дослідження. Заключним етапом проведено оцінювання інтегрального індексу загрози національної економіки за допомогою функції Кернела та мультиплікативної форми згортки. Здійснено візуалізацію як загальної тенденції поведінки інтегрального індексу загрози в часі, так і варіації в межах від мінімально та максимально можливих рівнів. Практичне застосування запропонованої методології дозволить своєчасно та оперативно забезпечувати підтримку необхідних організаційних, інституційних, нормативно-правових умов, що передбачають спроможність системи національної економіки до протистояння зовнішніх та внутрішніх загроз та навантажень, подальшої якісної адаптації до проблем та дестабілізуючих факторів, швидкому відновленню після впливу негативних чинників.Item Методологічний інструментарій дослідження впливу тіньових фінансових транзакцій на розвиток національної економіки(Сумський державний університет, 2020) Кузнєцова, А.Я.; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaПриховування доходів та ухилення від оподаткування на сьогодні є проблемою світового масштабу. Глобалізація економіки та лібералізація міжнародного руху капіталу виводять тіньові фінансові потоки за рамки окремих країн, надавши їм світового значення. Стаття присвячена дослідженню впливу тінізації економіки на показники економічного розвитку країни. В роботі висунуто гіпотезу про вплив тіньової діяльності на усі стадії процесу виробництва й перерозподілу ресурсів, фінансову стабільність та незалежність країни, обсяг доходів бюджету. У статті проведено порівняльний аналіз динаміки зімни показників економічного розвитку країни та рівня тінізації економіки. В рамках вибору показників економічного розвитку країни обґрунтовано доцільність застосування Маастрихтських критеріїв, як цільових індикаторів розвитку країн-претендентів на вступ до ЄС, до яких належать рівень інфляції, розмір процентної ставки, державного боргу та дефіциту бюджету, курс валют. На основі порівняльного аналізу зроблено висновок про відсутність прямої залежності між рівнем тінізації економіки та обсягом державного боргу, дефіцитом бюджету, курсом гривні по відношенню до долару США та обліковою ставкою. В той же час, підтверджено наявність негативного впливу тіньової економіки на рівень інфляції в країні. З метою підтвердження встановлених залежності в роботі визначено коефіцієнти множинної регресії, які підтвердили зроблені висновки на рівні статистичної значущості 5%. В роботі доведено негативний вплив тіньових фінансових транзакцій на рівень ВВП країни. Зроблено висновок про доцільність перегляду ключових векторів державної політики протидії тінізації та інструментарію державного регулювання економіки шляхом впливу на найбільш чутливі до зміни рівня тінізації показники економічного розвитку країни. Обґрунтовано, що відповідність вектору державного впливу на економічний розвиток країни реаліям функціонування офіційного та тіньового секторів економіки є рушійною силою, здатною впливати на ефективність та результативність процесів державного управління.