Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
5 results
Search Results
Item Інструменти детінізації національної економіки(Сумський державний університет, 2022) Сулим, Вікторія Василівна; Сулим, Виктория Васильевна; Sulym, Viktoriia Vasylivna; Самодай, К.С.У статті досліджено сутність поняття детінізації національної економіки, а також зарубіжний досвід боротьби з тіньовим сектором. Зокрема, узагальнено методи протидії тінізації національної економіки у таких країнах, як США, Великобританія, Франція, Польща, Німеччина, Австрія та ін. Серед найбільш поширених і дієвих інструментів детінізації економіки в досліджуваних країнах визначено такі: майнова відповідальність за скоєння економічного злочину, заборона здійснення господарської діяльності особам чи суб’єктам господарювання, що порушили податкове законодавство чи проводили експортноімпортні операції з фірмами, розміщеними в офшорних зонах, та ін. Розроблено управлінські та організаційні структурні етапи державної політики детінізації національної економіки, що включають збір статистичної інформації про рівень тінізації економіки, аналіз існуючих методів боротьби з нею та визначення її рівня, а також факторів впливу, наслідків від існування та втрат від тінізації національної економіки. Заключними структурними етапами є формування засад державної політики протидії тіньовій економіці і практична реалізація запланованих заходів. Визначено необхідність не лише пошуку нових інструментів протидії тіньовій економіці, а й імплементації перевірених світовим досвідом заходів. Перспективними векторами в державній політиці детінізації національної економіки визначено формування дієвої системи штрафних інструментів щодо протидії тіньовим заходам, комплексний моніторинг протидії щодо ухилення від сплати податків та отримання нелегальних прибутків, створення сприятливих умов для здійснення підприємницької діяльності та інші. У дослідженні проаналізовано підготовчі етапи державної політики детінізації національної економіки, необхідність регулярного збору інформації для визначення економічних факторів динаміки зміни частки тіньового сектору в національній економіці, а також визначення економічних, соціальних і екологічних наслідків тінізації національної економіки для подальшого формування дієвих і комплексних методів та інструментів детінізації економіки держави.Item Моделювання впливу тіньової економіки на макроекономічні показники України(Сумський державний університет, 2022) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Ревенко, А.ВПредставлена робота узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання побудови моделей впливу тіньової економіки на макроекономічні показники країни. Рівень тіньової економіки негативно позначається на макроекономічних показниках України. Тіньова економіка – це приховувана та/або не приховувана економічна діяльність, мета якої полягає в умисному чи вимушеному отриманні надприбутків внаслідок неконтрольованих соціально-економічних відносин. Основною метою проведеного дослідження є виявлення впливу тіньової економіки на макроекономічні показники країни. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми пошуку зв’язку між рівнем тіньової економіки та макроекономічними показниками засвідчила, що дана проблема є досить актуальною серед науковців усього світу і потребує подальшого опрацювання. Дослідження здійснено в наступній логічній послідовності: 1) ознайомлення з основними поняттями дослідження та аналіз літературних джерел; 2)формування вхідного масиву даних для подальшого дослідження; 3) перевірка даних на аномальність; 4) розрахунок інтегрального показника; 5) перевірка даних на стаціонарність; 6) перевірка на мультиколінеарність; 7) проведення кореляційно-регресійного аналізу. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи кореляційно-регресійного аналізу, застосування критерію Ірвіна для виявлення аномальних рівнів, методу Фостера-Стьюдента для дослідження стаціонарності часових рядів та алгоритму Феррара-Глобера для виявлення мультиколінеарності у вхідному масиві. Періодом дослідження обрано 2010-2021 роки. Об’єктом дослідження обрано Україну. В науковій роботі представлено результати емпіричного аналізу моделей впливу макроекономічних показників на рівень тіньової економіки України, який засвідчив, що даний влив існує та має досить сильний характер. За результатами дослідження були сформульовані висновки про сильний вплив макроекономічних показників на рівень тіньової економіки України, теоретично доведено, що рівень тіньової економіки України більш ніж на 90% описується обраним набором макроекономічних показників.Item Теоретичні основи формування інформаційної бази дослідження ризику використання фінансових установ україни з метою легалізації кримінальних доходів(Сумський державний університет, 2020) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей СтаниславовичУ статті досліджено особливості оцінювання ризику легалізації незаконних доходів економічних суб’єктів господарювання за допомогою операцій фінансових установ, а саме банків. Автором обґрунтована необхідність та важливість визначення інформаційної бази формування ризику легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом за допомогою операцій банків, оскільки стрімке зростання масштабів легалізації кримінальних доходів наглядно підтверджує динамічно зростаючу загрозу економічній безпеці країни, а значить й необхідності його кількісного оцінювання. Розглянуто сучасні методики оцінювання ризику легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, а також визначено основні показники, які можна використовувати для подальшого раціонального дослідження.Item Причини формування тіньової економіки України(Сумський державний університет, 2020) Нікітченко, Євген Олександрович; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Никитченко, Евгений Александрович; Nikitchenko, Yevhen OleksandrovychТіньова економіка є незмінною частиною життя суспільства з початку економічних відносин, але з кожним етапом розвитку суспільства вона стає все більшою проблемою і несе все більш деструктивні наслідки. Зрозуміло, що повне подолання тінізаційних процесів є утопічною ідеєю, але все ж контроль над даним явищем повинний бути якісним. Основною метою дослідження, є висвітлення основних чинників тінізації для ефективного формування інструментарію боротьби з тіньовою економікою. При розгляді матеріалу було структуровано та виявлено причинно-наслідковий зв’язок за тематикою та розроблені методика нормалізації тіньової економіки. Було з’ясовано, що тіньова економіка – це результат, певна соціально-економічна відповідь на некоректну економічну політику. Також встановлено, що саме податковий тягар є одним з визначних факторів переходу частини діяльності компанії в тінь. Некоректний розподіл податкового навантаження дуже сильно знижує конкурентоспроможність малого та середнього бізнесу на ринку товарів та послуг. Також отримано висновок, що тіньова економіка є певним амортизатором соціальної нерівності, а саме великої прогалини між бідними та заможними верствами населення, так тіньова економіка надає товари з нижчою ціною, що є більш доступними для блідних прошарків населення. Крім того встановлено що корупція відіграє також високу роль в даному питані, і провокує тіньову економіку як ефект на соціально-правову нерівність та часто неможливість виживання підприємства без зв’язків з адміністративним апаратом. Встановлено, що тіньова економіка є реакцією на недосконалу антимонопольну політику, коли малий бізнес є менш конкурентним та часто взагалі не може вийти на ринок. Також розроблено та запропоновано методи стабілізування рівня тіньової економіки країни.Item Ефективність державної політики протидії тінізації економіки: кількісна та якісна складова(Сумський державний університет, 2020) Жилінська, О.І.; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton OleksandrovychСтаття присвячена дослідженню питань формування та реалізації державної політики протидії тіньовим фінансовим операціям. Тіньовий сектор економіки визначений однією із головних загроз економічній безпеці країни та її макроекономічної стабільності, передумовою зниження рівня її інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності. У статті проведено аналіз ефективності державної політики детінізації національної економіки в розрізі її нормативної, інституційної та економічної складових. Розглянуто особливості побудови нормативно-правової складової державної політики протидії тінізації економіки, визначено її переваги та недоліки. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про низький рівень відповідності сучасної системи реаліям економічного розвитку країни та вимогам міжнародної спільноти, значне різноманіття нормативно-правових актів та їх суперечливий характер. Ефективність функціонування інституційної складової проаналізовано за допомогою кількісних (кількість адміністративних проваджень щодо здійснення тіньових фінансових операцій, винесених вироків, тощо) та якісних (співвідношення між обсягами добровільно сплаченого та накладеного на правопорушників штрафу, між розміром відшкодованої та установленої матеріальної шкоди, тривалість процедур провадження та розгляду справ органами судової влади) показників. В рамках економічних показників ефективності побудови політики детінізації економіки розглянуто вартість оформлення документів при експорті/ імпорті, проходження контролю при експорті/ імпорті, рівень податкового навантаження, тощо). Зроблено висновок про надмірний рівень податкового тиску на економічних суб’єктів та складність процедур ведення бізнесу в Україні. Проведено порівняльний аналіз рівня тінізації економіки визначеного за допомогою електричного, монетарного методів, методу витрати населення-роздрібний товарооборот, методу збитковості підприємств. Обгрунтовано доцільність удосконалення існуючої політики протидії тіньовим фінансовим операціям, шляхом розроблення інструментарію прямого та опосередкованого впливу на поведінку економічних суб’єктів.