Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
3 results
Search Results
Item Digital banking in the financial services market of Ukraine(Sumy State University, 2024) Medvid, A.; Дмитрішин, Дмитро Миколайович; Dmytrishyn, Dmytro MykolaiovychУ сучасних реаліях цифрової трансформації банківський сектор стикається зі значними викликами, які призводять до зміни методів здійснення традиційних банківських операцій та зміни способу взаємодії банків із клієнтами на основі використання цифрових технологій. Одним із ключових трендів у цій сфері є розвиток цифрового банкінгу як перспективного способу банківського обслуговування. Метою дослідження є вивчення теоретико-практичних аспектів становлення цифрового банкінгу на ринку фінансових послуг України в умовах цифрової трансформації. Результати аналізу засвідчили про збільшення обсягу приділеної уваги вітчизняними та закордонними науковцями питанням становлення цифрового банкінгу. У статті досліджено теоретичні основи впровадження цифрових технологій у банківську сферу. Описано концепцію цифрового банкінгу. Проведений SWOT-аналіз дав змогу визначити основні переваги, можливості, недоліки та можливі загрози, пов’язані з використанням цифрового банкінгу. У дослідженні проведено розмежування понять суто цифрового банку та традиційного банку, який використовує у своїй діяльності цифрові технології. Охарактеризовано особливості діяльності цифрових банків України. Проаналізовано кількість користувачів цифрового банкінгу у світі в цілому та окремо в Україні. Оцінено рівень розвитку вітчизняного цифрового банкінгу та проаналізовано кількість безготівкових операцій з використанням платіжних карток протягом 2019-2023 років. Прогноз кількості відділень банків та обсягів безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток дав змогу визначити, що в майбутньому кількість відділень банків зменшуватиметься, а обсяги безготівкових операцій зростатимуть. Охарактеризовано цифрові банки України та виділено основні інноваційні продукти провідних традиційних банків. На основі дослідження компанії InMind було зроблено висновок про зростання частки користувачів цифровим банкінгом та виокремлено найпопулярніші серед українців операції у цифровому банкінгу. Також було проведено аналіз зручності використання мобільних додатків вітчизняних цифрових банків, серед яких найбільш зручними та функціональними застосунками виявилися Monobank, Sense Bank, «А-Банк», а найменш – «Райффайзен Банк» та «Ощадбанк».Item Аналіз моделі поведінки домогосподарств в Україні напередодні та в умовах поширення COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina HennadiivnaСтаття присвячена дослідженню проблем сектору домогосподарств в Україні, а також аналізу впливу пандемії COVID-19 на їх сучасний стан. Кризи здійснюють суттєвий вплив на поведінку домогосподарств, а їх глибина і тривалість виходу з криз залежать від природи факторів, що їх спричинили. Нинішня криза, пов’язана з поширенням хвороби COVID-19, є унікальною. Вона охопила всю планету та майже паралізувала усе економічне життя. У статті розглянуті такі показники сектору домогосподарств у докризовий та кризовий періоди, як: динаміка доходів, витрат і заощаджень домогосподарств, активність домогосподарств у банківському секторі (динаміка кредитів і депозитів), а також макроекономічні показники, що прямо чи опосередковано характеризують стан домогосподарств: динаміка валютного курсу, індексу споживчих цін, середньої заробітної плати, структури зайнятості, обороту роздрібної торгівлі. Окрема увага у статті присвячена питанням стану системи охорони здоров’я населення та аналізу показників діяльності лікарняних закладів до і під час пандемії. Результати проведеного дослідження засвідчили, що ще перед початком пандемії намітилося кілька дуже негативних тенденцій, зокрема зменшення кількості лікарів та лікарняних закладів, зниження рівня заощаджень домогосподарств та іпотечного кредитування. Перші півроку пандемії тільки поглибили всі проблеми, що створювалися критичним станом економіки України протягом останніх років. На сьогоднішній день модель поведінки домогосподарств характеризується мінімальним рівнем споживання, відсутністю інвестиційної складової та намаганням максимально створити «подушку» безпеки. У цих умовах особливого значення набуває проблема ефективного розподілу наявних обмежених ресурсів. Але реалії цільового використання коштів «антикоронавірусного» фонду, некомпетентність у частині вибору методів та інструментів державного управління та регулювання, які часто протирічать один одному, дають підставу вважати, що потрібно розробити належні моделі, які б давали можливість узгодити дії різних міністерств, відомств, державних органів задля досягнення спільної цілі – стабілізації економіки.Item Особливості формування та застосування системи фінансового моніторингу в Україні(Сумський державний університет, 2020) Рекуненко, Ігор Іванович; Рекуненко, Игорь Иванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Кобець, Ж.О.; Швидько, І.О.Статтю присвячено дослідженню особливостей формування та розвитку національної системи фінансового моніторингу у контексті протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (AML/CFT). Систематизовано основні підходи до визначення сутності поняття "фінансовий моніторинг" відповідно до рівня його проведення, а також розкрито правові аспекти регулювання AML/CFT в Україні. Виокремлено основні функції фінансового моніторингу, серед яких організаційноуправлінська; контрольно-наглядова; оперативно-аналітична; інформаційна та превентивна. Здійснено огляд результатів діяльності Державної служби фінансового моніторингу України, які підтверджують, що банківський сектор є фінансово найпотужнішим каналом нелегальних потоків. У свою чергу, фінансовий моніторинг небанківського сектору характеризується низькою інституційною результативністю. У статті наведено перелік фінансових операцій, які найчастіше, пов’язані з незаконною легалізацією доходів, серед яких готівкові фінансові операції та операції, пов’язані з одержанням або наданням фінансової допомоги. Визначено, що ключовими проблемами становлення системи фінансового моніторингу в Україні є: суперечливі умови державотворчих процесів (слабкість правоохоронних та судових органів); незбалансованість регулювання підприємницької діяльності (складність та тривалість започаткування бізнесу, високий рівень податкового навантаження); особливості інвестиційної політики; низький рівень фінансової інклюзії в Україні. Враховуючи міжнародний досвід розвинених країн Україні доцільно розширити перелік фінансових злочинів, пов’язаних з AML/CFT, відповідно до Рекомендацій FATF; посилити міжвідомчу координацію та створити єдину інформаційної системи обміну; посилити персональну відповідальність посадових осіб. Основними напрямками реалізації концепції розвитку системи фінансового моніторингу в Україні мають стати: активізації міжнародного співробітництва; удосконалення механізмів ідентифікації та розкриття підозрілих операцій, усуненням "сліпих зон" чи неупорядкованості розподілу компетенцій; підвищення кваліфікації кадрів і т. д. Крім того, основним завданням проведення внутрішнього фінансового моніторингу на рівні банку має стати використання інструментів "customer due diligence / enhanced due diligence", а також "know you client / know your customer’s customer", з метою забезпечення прозорості (легальності) взаємовідносин з контрагентами.