Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
6 results
Search Results
Item Інструменти детінізації національної економіки(Сумський державний університет, 2022) Сулим, Вікторія Василівна; Сулим, Виктория Васильевна; Sulym, Viktoriia Vasylivna; Самодай, К.С.У статті досліджено сутність поняття детінізації національної економіки, а також зарубіжний досвід боротьби з тіньовим сектором. Зокрема, узагальнено методи протидії тінізації національної економіки у таких країнах, як США, Великобританія, Франція, Польща, Німеччина, Австрія та ін. Серед найбільш поширених і дієвих інструментів детінізації економіки в досліджуваних країнах визначено такі: майнова відповідальність за скоєння економічного злочину, заборона здійснення господарської діяльності особам чи суб’єктам господарювання, що порушили податкове законодавство чи проводили експортноімпортні операції з фірмами, розміщеними в офшорних зонах, та ін. Розроблено управлінські та організаційні структурні етапи державної політики детінізації національної економіки, що включають збір статистичної інформації про рівень тінізації економіки, аналіз існуючих методів боротьби з нею та визначення її рівня, а також факторів впливу, наслідків від існування та втрат від тінізації національної економіки. Заключними структурними етапами є формування засад державної політики протидії тіньовій економіці і практична реалізація запланованих заходів. Визначено необхідність не лише пошуку нових інструментів протидії тіньовій економіці, а й імплементації перевірених світовим досвідом заходів. Перспективними векторами в державній політиці детінізації національної економіки визначено формування дієвої системи штрафних інструментів щодо протидії тіньовим заходам, комплексний моніторинг протидії щодо ухилення від сплати податків та отримання нелегальних прибутків, створення сприятливих умов для здійснення підприємницької діяльності та інші. У дослідженні проаналізовано підготовчі етапи державної політики детінізації національної економіки, необхідність регулярного збору інформації для визначення економічних факторів динаміки зміни частки тіньового сектору в національній економіці, а також визначення економічних, соціальних і екологічних наслідків тінізації національної економіки для подальшого формування дієвих і комплексних методів та інструментів детінізації економіки держави.Item Кращі практики використання цифрових технологій та штучного інтелекту для боротьби з корупцією(Сумський державний університет, 2022) Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Петренко, К.Ю.Застосування комп’ютерних автоматизованих програмних засобів і алгоритмів штучного інтелекту є найефективнішим інструментом спрощення адміністративних процесів, контролю прозорості діяльності компанії, органів влади. Цифровізація бюрократичних процедур зменшує кількість задіяних осіб, а отже, і можливості для хабарництва. Штучний інтелект усуває людський фактор у процесах прийняття рішень та здатен відслідкувати загрозу правопорушень без втручання людини. Метою дослідження є проаналізувати передовий світовий досвід впровадження цифрових технологій та штучного інтелекту для зменшення проявів корупції в суспільстві. Протягом останніх п’яти років кількість публікацій у науковометричній базі Scopus з даної проблематики збільшилися майже вдвічі – з 279 публікацій у 2021 році до 198 публікацій у 2017 році, що засвідчує актуальність обраного напрямку дослідження у світовому масштабі. Половина наукового доробку, присвяченого питанням впливу цифровізації на протидію корупції, належить науковцям з чотирьох країн світу (США, Китай, Індія, Великобританія). У роботі визначено ключові причини виникнення корупції в Україні. Авторами проаналізовано актуальні цифрові інструменти для протидії корупції в Україні, досліджено світовий досвід використання штучного інтелекту для боротьби з корупцією. Лідером по з впровадження цифрових інформаційних технологій в економіку серед країн Європейського Союзу є Естонія. У роботі проаналізовано залежність індексу сприйняття корупції від таких індикаторів як рівня розвитку цифрових технологій та рівня електронного урядування. Об’єктом дослідження виступили 28 країн Європейського Союзу. Джерелом первинних даних виступили дані Transparency International (Corruption Perceptions Index), European Commission (Digital Economy and Society Index) та United Nations (egovernment development index). За результататми проведеного кореляційного аналізу встановлено: поперше, зворотній лінійний зв’язок між рівнем цифровізації та корупції: чим більше рівень розвитку цифрових технологій, тим менше значення індексу сприйняття корупції в країні; по-друге, зменшення рівня корупції зі збільшенням рівня цифровізації процесів державного сектору. Результати дослідження мають практичну цінність для органів державної влади для удосконалення системи протидії корупції в національній економіці за рахунок інноваційних інформаційних технологій.Item Причини формування тіньової економіки України(Сумський державний університет, 2020) Нікітченко, Євген Олександрович; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Никитченко, Евгений Александрович; Nikitchenko, Yevhen OleksandrovychТіньова економіка є незмінною частиною життя суспільства з початку економічних відносин, але з кожним етапом розвитку суспільства вона стає все більшою проблемою і несе все більш деструктивні наслідки. Зрозуміло, що повне подолання тінізаційних процесів є утопічною ідеєю, але все ж контроль над даним явищем повинний бути якісним. Основною метою дослідження, є висвітлення основних чинників тінізації для ефективного формування інструментарію боротьби з тіньовою економікою. При розгляді матеріалу було структуровано та виявлено причинно-наслідковий зв’язок за тематикою та розроблені методика нормалізації тіньової економіки. Було з’ясовано, що тіньова економіка – це результат, певна соціально-економічна відповідь на некоректну економічну політику. Також встановлено, що саме податковий тягар є одним з визначних факторів переходу частини діяльності компанії в тінь. Некоректний розподіл податкового навантаження дуже сильно знижує конкурентоспроможність малого та середнього бізнесу на ринку товарів та послуг. Також отримано висновок, що тіньова економіка є певним амортизатором соціальної нерівності, а саме великої прогалини між бідними та заможними верствами населення, так тіньова економіка надає товари з нижчою ціною, що є більш доступними для блідних прошарків населення. Крім того встановлено що корупція відіграє також високу роль в даному питані, і провокує тіньову економіку як ефект на соціально-правову нерівність та часто неможливість виживання підприємства без зв’язків з адміністративним апаратом. Встановлено, що тіньова економіка є реакцією на недосконалу антимонопольну політику, коли малий бізнес є менш конкурентним та часто взагалі не може вийти на ринок. Також розроблено та запропоновано методи стабілізування рівня тіньової економіки країни.Item Public integrity index: the Visegrad countries' experience(Sumy State University, 2019) Us, Yа.О.; Люта, Ольга Василівна; Лютая, Ольга Васильевна; Liuta, Olha Vasylivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn IvanovychImplementing the reforms among the Eastern and Central European countries, even taking into account the possible differences between them, demonstrates the positive movement into decreasing the corruption level. However, the majority of civil society lowly perceive the positive reforms' effects. Moreover, the state of democratization and market economy couldn't be estimated highly because of the political conflicts, economic crises, corruption and non-transparency of internal privatization. In view of the abovementioned, this study is aimed to theoretically investigate the value of the Index of Public Integrity (IPI) in the fight against corruption. The author indicated, that IPI was considered to be a new approach to investigate the level of anti-corruption reforms in different countries. Nowadays, the comprehensive picture of the corruption control in 117 countries are introduced. It should be noticed, that global corruption could be overcome by the common efforts on the international level. Thus, IPI allows comparing similar countries by the regions or income in order to implement the best practices of anti-corruption management. In view of this, the authors emphasized that IPI used to estimate the effects of implementing reforms in order to improve the ones as well as decrease the level of corruption in the countries. Thus, in the frame of this article, the IPI from 2015 to 2019 of the Visegrad countries were considered on the base of six following components of IPI such as: judicial independence, administrative burden, trade openness, budget transparency, e-citizenship as well as freedom of the press. The authors indicated that an effective strategy of anticorruption management demands the collaboration of the government, the business sector, civil society as well as scientific communities in order to develop, realize and estimate the anti-corruption strategies and policy. Moreover, it has been indicated that there was a gap between the corruption theory and practice. In the wake of this, the obtained results in this study could be considered in the scientific society for future investigation in the field of anticorruption management.Item Банки як структурні елементи в поширенні тіньових процесів в економіці(Сумський державний університет, 2017) Роєнко, Вікторія Володимирівна; Роенко, Виктория Владимировна; Roienko, Viktoriia VolodymyrivnaУ статті визначено та охарактеризовано форми та інструменти участі банків в тіньових економічних операціях. Розглянуто найбільш поширені схеми участі банківських установ у псевдо зовнішньоторгівельних та фінансових операціях.Item Формування системи запобігання і протидії корупції на державній службі(Сумський державний університет, 2015) Байстрюченко, Наталія Олегівна; Байстрюченко, Наталия Олеговна; Baistriuchenko, Nataliia Olehivna; Шпакович, Л.В.У статті розглянуті основні підходи до формування системи запобігання та протидії корупції на державній службі. Проведений аналіз визначень поняття «корупція», особливостей антикорупційного законодавства в Україні. Розроблені заходи запобігання корупції на державній службі.